Особливості інфляції в Україні

Фактичний рівень інфляції в Україні упродовж 2007-2010 рр. постійно перевищував базовий рівень, прийнятий для офіційних розрахунків параметрів державних бюджетів (табл. 2.2). Тенденція надмірного зростання споживчих цін загрожує економічній безпеці держави. Отже актуальним завданням є аналіз причин інфляції і розробка заходів щодо коригування антиінфляційної політики держави.

Рис.2.2

Інфляція впливає на цінову ситуацію в Україні, яка склалася на споживчому ринку у 2010 році, характеризувалася позитивною динамікою, яка мала продовження і на початку 2011 року. Так, індекс споживчих цін за 2010 рік становив 109,1% і був найменшим за останні сім років. Водночас його величина була меншою за середній показник по країнах СНД (110,0%). У січні-лютому поточного року зростання споживчих цін було майже у два рази меншим, ніж у відповідному періоді 2010 року (101,9% проти 103,7%) і одним із найнижчих серед країн СНД.

Тенденція до зменшення темпів інфляції на внутрішньодержавному рівні  характеризується тим, що основними факторами низхідного інфляційного тренду є падіння сукупного попиту, викликане падінням економічної активності, що, в свою чергу, призвело до скорочення реальних доходів населення та споживання.

13

Приріст цін у березні склав 1,4%, одночасно у річному вимірі ІСЦ значно знизився - на 2,8 відсоткових пункти та склав 18,1%, що свідчить про продовження зниження інфляційного тиску. Основними факторами низхідного інфляційного тренду є падіння сукупного попиту, викликане падінням економічної активності, що, в свою чергу, призвело до скорочення реальних доходів населення та споживання. Додатковими факторами гальмування інфляції виступають загальна тенденція до зниження світової інфляції, стримані фіскальна та грошово-кредитна політики, відносна стабілізація курсу гривні. Зниження показників інфляції (в річному вимірі) відбулось також за рахунок статистичного ефекту високої бази минулого року. Широка базова інфляція, що відображає зміну цін продовольчих товарів з високим ступенем обробки, непродовольчих товарів та послуг, що не регулюються адміністративно, у березні склала 1,8%, при цьому її річний рівень знизився на 0,6 відсоткових пункти, до 23,1%.Проте, зважаючи на більш суттєве уповільнення росту цін на сировину, що випереджало темпи зниження цін компонентів базової інфляції, розрив між базовою та загальною інфляцією у березні зріс до 5,0%.

У I кварталі 2009 року продовжилося зниження промислової інфляції у річному вимірі, яке розпочалося у II півріччі 2008 року. Так, незважаючи на те, що у березні ІЦВ зріс на 1,1%, його річна плинна знизилася на 6,2% до 12,8%.Основною причиною зниження промислової інфляції виступає фактор різкого зменшення внутрішнього та зовнішнього попиту як через падіння внутрішнього виробництва, так і через продовження світової економічної кризи. На темпи падіння промислової інфляції також впливає статистичний ефект високої бази початку минулого року.

Суттєве зниження темпів зростання ІЦВ, у річному вимірі, у березні було пов'язане зі зниженням цін у базових галузях промисловості, що мають найбільшу вагу у структурі валового випуску: виробництві коксу та продуктів нафтопереробки (-7,9%, внесок в ІСЦ - "-"0,7 в.п.) та металургії (-1,5%, внесок в ІСЦ - "-" 0,4 в.п.).При цьому відбулося зростання цін в решті галузей промисловості, зокрема харчовій (2,2%, внесок в ІЦВ - 0,3 в.п.), хімічному виробництві (7,6%, внесок в ІЦВ - 0,4 в.п.) та виробництві і розподіленні електроенергії, газу та води (на 4,8%, внесок в ІЦВ - 0,7 відсоткових пункти.

Незважаючи на сприятливі прогнози темпів інфляції державними органами, деякі економісти та науковці не погоджуються з цим твердженням і вважають, що рівень інфляції  в країні значно вищий. Тобто темпи інфляції і її загальноохоплюючий характер, дещо не афішують, оскільки це призвело б до невдоволення суспільства, і як наслідок суспільних конфліктів.

Вплив збільшення видатків бюджету на ріс інфляції

Одним з чинників цього явища вважають саме надмірне збільшення доходів населення, що відбулося через перевищення темпів зростання доходів населення над темпами зростання ВВП. (див. табл.2.3) 

Таблиця 2.3

Заробітна плата працівників за видами економічної діяльності за липень 2010 року

Також щорічні збільшення бюджетних видатків призвело до зростання інфляційної складової доходів населення, що неухильно веде до зростання темпів та обсягів інфляції. Співвідношення між середньомісячною зарплатою одного працівника та ВВП на душу населення з кожним роком  набуває тенденцій до зростання, тобто розрив між ВВП та зарплатнею зростає.

Висновки:

Отже, проаналізувавши  інфляційні показники по Україні за останні п’ять  років, ми можемо зробити висновки¸ що прогнозований та фактичний рівні інфляції за ці роки  дещо не співпадають. На це могло вплинути як економічні  так і політичні нестабільності в нашій державі. На нашу думку, швидкий ріст інфляції в Україні в 2008 році, принесла світова економічна криза. Яка охопила майже всі галузі промисловості України. До того ж політичні негаразди нашої країни, наприклад вибори президента України 2009 року, похитнули авторитет України в світі та на міжнародному ринку. Це призвело до зменшення торгових операцій, укладених Україною з зарубіжними країнами, що в свою чергу призводить до зменшення ВВП України як загального так і на душу населення.

На нашу думку прогнозований рівень інфляції на 2011 рік, що зараз становить 13,1 буде збільшуватись, оскільки  зараз  в Україні просліджується тенденція до

економічного спа

13

13