Соціальна допомога особам , постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС

Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України 

Чорноморський державний  університет імені Петра Могили

 

 

 

 

Кафедра економіки та підприємства

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат на тему :

«Соціальна допомога  особам , постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала :

Студентка 261 групи

Соколова Оксана

Перевірила:

к.е.н., в.о. доцента Міцкевич Неля Василівна

 

 

 

 

Миколаїв – 2012

Зміст

Вступ

   1.Поняття радіоактивного  забруднення, розміри катастрофи  на ЧАЕС

   2. Державний фонд ліквідації  наслідків Чорнобильської катастрофи  та соціального    захисту  населення. Національний фонд  соціального захисту матерів  і дітей "Україна - дітям"

  3. Захист прав громадян, якi постраждали внаслiдок чорнобильської катастрофи

  4. Компенсації, пільги особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської  катастрофи

  5. Наслідки катастрофи на ЧАЕС та прогнози на майбутнє

Висновок 

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

    Аварія на Чорнобильській АЕС призвела до унікальної багатоаспектної екологічної катастрофи, що за своїм масштабом визначена як планетарна. Винятковість катастрофи виявилась також у численності та багатомірності негативних соціальних явищ, які вона спричинила. Виник великий комплекс екологічних, медичних, інформаційних, соціальних, наукових, правових, управлінських, економічних, виробничо-технічних, а також і повсякденних побутово-практичних проблем, що сформували її еколого-соціальний феномен, який дістав в офіційному, науковому, повсюдному мовному вжитку назву наслідків Чорнобильської катастрофи.

    Масштабні екологічні зрушення навколо аварійної станції поставили проблему відповідного переформування життєдіяльності людей. Цій проблемі були підпорядковані зміни соціальної політики та управління: запроваджені нові норми, форми діяльності, скорочені традиційні виробництва тощо. У мешканців уражених територій виникла необхідність пристосування і до дії радіологічного фактора, і до змін у соціумі: до нових управлінських підходів у регулюванні життєдіяльності регіону, до змінених правових норм, до дефіциту медичної допомоги в умовах ризику захворювання. Великою проблемою для людей стала також необхідність адаптування до особистісних змін у самопочутті та здоров'ї.

  Задача порятунку життя мешканців регіону навколо ЧАЕС в період після аварії була вирішена шляхом їх евакуації. Отже, цілісна етнічно-поселенська структура зруйнувалася; сформувалися специфічні соціальні групи потерпілих: мешканців забруднених регіонів, ліквідаторів, самоселів, переселених. Кожна з них мала специфічну адаптивну ситуацію. Зокрема, переселені мусили адаптуватися і до наслідків опромінення та стресу, і до нового місця проживання, оточення, пошуків роботи тощо.

   Актуальність теми полягає в тому що  для забезпечення прав чорнобильців у повному обсязі, передбачених у бюджеті коштів недостатньо. Крім того, в деяких регіонах виплати компенсацій, допомог та надання пільг, передбачених законодавством, здійснюються несвоєчасно, а подекуди з великим запізненням.

   Об’єктом є соціальні виплати особам, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи.

 

 

 

 

 

 

 

1. Поняття радіактивного забруднення,  розміри катастрофи на Чорнобильський АЕС

   Терміни «радіоактивність», «радіоактивні речовини», «радіоізотопи»,

«радіація», «ядерна радіація», «ядерні  випромінювання» останнім часом

зайняли чільне місце як у специфічних  виданнях, так і у масовій

свідомості. Незважаючи на те, що саме явище радіоактивності відоме

людству уже понад століття (радіоактивність  була відкрита французьким

фізиком А. Беккерелем у 1896 р.), широкого розповсюдження використання

цих понять набуло у другій половині минулого століття, після успішних

спроб практичного використання енергії  ядра – спочатку у вигляді ядерної

зброї, а пізніше – і як джерела  енергії для задоволення енергетичних

потреб людства.

   Особливої актуальності проблема радіоактивного забруднення довкілля

набула після низки аварій на підприємствах ядерної галузі урізних

країнах світу, найвідомішими з  яких є аварії на АЕС у Віндскейлі

(Великобританія) та на хімічному  комбінаті «Маяк» («Киштимська аварія»,

Росія) у 1957 р., на АЕС “Три Майл Айленд”, (Пенсільванія, США, 1979

р.), на заводі з переробки ядерних  відходів у Токаймурі, (Японія, 1999

р.). Наслідком цих аварій були більш  чи менш масштабні викиди

радіоактивності в навколишнє середовище.

   Однак найважчою за масштабами свого впливу на довкілля була аварія на

четвертому блоці Чорнобильської АЕС (1986 р.), що визнана найбільшою

техногенною катастрофою в історії  людства і яка суттєво вплинула на

умови проживання мільйонів людей. Найбільше постраждали внаслідок

викидів аварійного блоку Україна, Білорусія та Росія. Значно менше  були

забруднені постчорнобильськими радіонуклідами території інших

європейських країн - Австрії, Англії, Болгарії, Греції, Італії,

Німеччини, Норвегії, Польщі, Румунії, Туреччини, Угорщини, Фінляндії,

Швеції, Югославії. Сліди чорнобильських випадінь ідентифіковані

практично на всіх континентах земної кулі.

 Якщо відразу ж після аварії основними дозоутворюючими радіонуклідами

чорнобильських опадінь були короткоживучі ізотопи (насамперед ізотопи

йоду), то сьогодні, через майже  два десятки років після аварії, основну

роль відіграють радіоцезій 137Cs, стронцій 90Sr та ізотопи плутонію.

   Дані про забруднення радіоцезієм чорнобильського походження території

вказаних країн та про кількість  населення, яке проживає на них,

представлені у таблицях 1 і 2 (згідно даних, приведених у монографії

«Чернобыльская катастрофа»).

Таблиця 1. Площі територій, забруднених 137Cs, тис. га

 

Країна Щільність забруднення, К/км2 Всього   

 

Росія  454 235                36                                   725

 

Україна 235,5  74      68                                 377,5

 

Білорусь 720,2   406     221                       325

 

Всього 1409,7 715  325                        2449,7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.Державний фонд ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення. Національний фонд соціального захисту матерів і дітей "Україна - дітям"

  Державний фонд ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення

  Фонд для здійснення заходів по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціальному захисту потерпілого населення (далі - Фонд) був створений відповідно до постанови Верховної Ради України у 1992 p.

  Кошти Фонду формуються за рахунок внесків підприємств і організацій незалежно від їх підпорядкованості та форм власності у встановленому розмірі від фактичних сум витрат на оплату праці. Всі сплачені суми відносяться на собівартість продукції (робіт, послуг).

   Причому внески коштів до Фонду у визначеному розмірі вносять як самостійні підприємства, організації та об'єднання, включаючи з іноземним інвестуванням, так і їхні філії, відділення та інші відособлені їхні підрозділи.

   У Фонд не вносять кошти бюджетні установи й організації та установи громадських організацій, які утримуються за рахунок добровільних і членських внесків, за винятком оплати праці за рахунок госпрозрахункової діяльності. По цих виплатах внески у Фонд провадяться на загальних підставах.

   Внески до ФОНДУ зараховуються установами банків в доход Державного бюджету на розділ 51, параграф 1 бюджетної класифікації на спеціальний рахунок.

   Облік сплачуваних сум внесків до Фонду в розрізі окремих платників провадиться податковою адміністрацією на основі поквартальної бухгалтерської звітності, що її надають у встановлені строки платники за місцем перебування, та розрахунків відрахувань за відповідними формами, а їх облік ведеться на карточках особистих рахунків.

   Кошти фонду мають цільовий характер і витрачаються на фінансування видатків, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

   Закон визначає основні показники щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, соціального захисту потерпілого населення та ін.

  Державна політика в галузі соціального захисту населення, яке потерпіло від Чорнобильської катастрофи та проживає і працює на забруднених територіях, базується на принципах:

1) пріоритету життя та здоров'я  людей, які потерпіли від Чорнобильської  катастрофи, повної відповідальності  держави за створення безпеки  і нешкідливих умов праці для  них;

2) комплексного розв'язання завдань  охорони здоров'я, соціальної  політики й використання забрудненої  території на основі національних  програм з цих питань та врахування інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень у галузі науки й охорони навколишнього середовища;

3) соціального захисту людей,  повного відшкодування збитків  особам, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи;

4) використання економічних методів  поліпшення життя шляхом проведення  пільгового оподаткування громадян, які постраждали;

5) забезпечення координації всіх  органів влади, управління, підприємств,  організацій та установ, об'єднань  громадян, які вирішують різні  проблеми соціального захисту  населення, що постраждало;

6) міжнародного співробітництва  у галузях здоров'я, соціального  захисту, охорони праці, використання  світового досвіду організації  роботи з цих питань.

  Законом визначено 4 категорії зон радіоактивного забруднення, а також статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. До них належать:

1. Учасники ліквідації наслідків  аварії та громадяни, які брали  безпосередню участь у ліквідації  аварії та її наслідків;

2. Потерпілі громадяни, включаючи  дітей, які зазнали впливу радіоактивного  опромінення.

    Держава взяла на себе зобов'язання по відшкодуванню за пошкодження здоров'я або втрату працездатності внаслідок катастрофи та втрату годувальника. Визначено матеріальні витрати, що їх зазнали громадяни та їхні сім'ї у зв'язку з катастрофою. Виходячи з цього, держава забезпечує своєчасне медичне обстеження і лікування та соціальний захист громадян.

    Особлива увага держави приділена дітям, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи, їх лікуванню, забезпеченню продуктами харчування, грошовою допомогою і компенсацією та іншими пільгами.

   Визначено пенсії особам, що постраждали від Чорнобильської катастрофи, які встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

    Додаткова щомісячна пенсія призначається особам, зарахованим до І категорії, за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах:

- інвалідам І групи - 100 % мінімальної  пенсії за віком;

- інвалідам II групи - 75 % мінімальної  пенсії за віком;

- інвалідам ПІ групи, дітям-інвалідам,  а також хворим на променеву  хворобу - 50 % пенсій за віком.

  Особам, зарахованим до II категорії, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмір 30 % мінімальної пенсії за віком:

ПІ категорії - 25 % і IV категорії - 15 %.

Передбачена щомісячна компенсація  сім'ям за втрату годувальника внаслідок  Чорнобильської катастрофи на кожного  непрацездатного та дітей до досягнення ними не більше 23-річного віку.

   Право на державну пенсію за віком особи, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, мають відповідно до року проживання чи праці і строку перебування, їм же встановлюється зменшення пенсійного віку на 10,8 і 5 років та стажу роботи не менше як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років.  

   Обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону "Про пенсійне забезпечення".

  Національний фонд соціального захисту матерів і дітей "Україна - дітям"

Позабюджетний Національний фонд соціального  захисту матерів і дітей "Україна-дітям" (далі - Фонд) створений у листопаді 1996 p. з метою поліпшення соціального захисту інтересів дітей, матерів та сім'ї, забезпечення гармонійного розвитку підростаючого покоління, підвищення ефективності заходів, передбачених національними програмами з питань материнства і дитинства та залучення для цього недержавних джерел фінансування, тобто позабюджетних коштів.

  Позабюджетний фонд створений Президентом України Л. Д. Кучмою на виконання Національної Програми "Діти України", яка є довгостроковим Державним документом, спрямованим на поліпшення всіх сторін життя дітей в нашій незалежній державі. У межах Національної програми "Діти України" введена в дію українська дитяча спеціалізована лікарня - унікальний заклад по наданню найвищого рівня спеціалізованої медичної допомоги, яка ще не надається в інших лікарнях нашої держави.

  Мета створення фонду - поліпшення соціального захисту інтересів дітей, матерів та сім'ї, забезпечення гармонійного розвитку підростаючого покоління, підвищення ефективності заходів,передбачених національною програмою з питань материнства і дитинства.