Соціальна допомога особам , постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС

  Фонд створено для реалізації в Україні положень Конвенції ООН про права дитини, в якій визначено право на використання найбільш досконалих систем охорони здоров'я, щоб жодна дитина в державі не була позбавлена в разі потреби доступу до повноцінної медичної допомоги.

    Фондом надається пріоритет дітям, що опинилися в особливо тяжких умовах (діти-сироти, діти-інваліди, постраждалі від аварії на ЧАЕС), тобто єдиний критерій його діяльності - пріоритет дітям.

 

 

 

 

 

3.Захист прав громадян, якi постраждали внаслiдок чорнобильської катастрофи

   У ст.16 Конституції України Чорнобильську катастрофу визначено як катастрофу планетарного масштабу, а збереження генофонду українського народу – як обов’язок держави. У результаті вибуху та руйнації реактора на Чорнобильській атомній електростанції в навколишнє середовище було викинуто величезну кількість радіонуклідів, що призвело до забруднення 53,4 тис. км2 території України. У 2293 населених пунктах цієї зони мешкало понад 2,3 млн. осіб. Усього ж від наслідків катастрофи постраждало понад 3 млн. громадян України.

   Підвищений радіаційний фон спостерігається на третині території України. Забруднення цезієм охоплює 7% території, у тому числі 15% лісів, 5% сільгоспугідь. У зв’язку з високим рівнем забруднення понад 15 Кі/км2 з обігу вилучено 180 тис. гектарів орних земель і 157 тис. гектарів лісів. Забруднення територій і пов’язане з ним виведення із використання природних ресурсів, виробничих потужностей, oб’єктів інфраструктури значною мірою вплинуло й на соціально-економічний розвиток Київської, Чернігівської, Житомирської, Рівненської, Волинської та деяких інших областей. Наслідки аварії продовжують справляти негативний вплив на довкілля ще й сьогодні. Моніторингові дослідження свідчать про накопичення радіонуклідів у деревині, грибах, ягодах, лікарських рослинах, м’ясі, кормах.

  За всі роки від часу Чорнобильської катастрофи площа зони відчуження збільшилась за рахунок приєднання до неї території зони безумовного (обов’язкового) відселення (місцеві жителі повністю відселені), на сьогодні становить понад 2600 км 2.

  Реалізуючи конституційну вимогу щодо збереження генофонду українського народу та враховуючи всебічний аналіз наслідків Чорнобильської катастрофи, Україна прийняла історичне рішення про повне закриття ЧАЕС і послідовно виконує його.

  Питання захисту прав потерпілих від аварії на ЧАЕС та її наслідків регулюються безпосередньо Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, 1991 р., іншими нормативними актами. Цей закон визначає основні засади щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок аварії, охорони їх життя і здоров’я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності в них, соціального захисту потерпілого населення. Положення закону спрямовані також на захист громадян, потерпілих від наслідків Чорнобильської катастрофи та розв’язання пов’язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території.

  Уповноважений з прав людини вважає за необхідне зазначити, що політика держави в галузі соціального захисту постраждалих від Чорнобильської катастрофи та створення умов проживання і праці на забруднених територіях на законодавчому рівні базується на принципах пріоритету прав цих осіб і насамперед збереження життя та здоров’я людей, потерпілих від Чорнобильської аварії, повної відповідальності держави за створення безпечних і нешкідливих умов праці, комплексного розв’язання завдань охорони здоров’я, соціальної політики і використання забруднених територій на основі національних програм із цих питань, з урахуванням інших напрямів економічної та соціальної політики, досягнень у галузі науки та охорони навколишнього середовища.

  Для вирішення проголошених завдань передбачається використання економічних методів поліпшення життя шляхом проведення політики пільгового оподаткування громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, та їх об’єднань, здійснення заходів щодо професійної переорієнтації та підвищення кваліфікації постраждалого населення. Велика увага при цьому приділяється забезпеченню координації діяльності державних органів, установ, організацій та об’єднань громадян, що вирішують різні проблеми соціального захисту постраждалого населення, а також співробітництва і проведення консультацій між державними органами і постраждалими, між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з соціального захисту на місцевому та державному рівнях, а також міжнародному співробітництву в галузях охорони здоров’я, соціального захисту, охорони праці, використання світового досвіду організації роботи з цих питань.

  Відповідно до ст.14 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначаються категорії постраждалих осіб. До категорії 1 належать інваліди з-поміж учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від катастрофи та хворі внаслідок цієї катастрофи на променеву хворобу. До категорії 2 зараховані учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до липня 1986 р. – незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня 1986 р. по 31 грудня 1986 р. – не менше п’яти днів, у 1987 р. – не менше чотирнадцяти днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи, евакуйовані у 1986 р. із зони відчуження, та особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов’язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення.

  Категорія 3 – це учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 р. по 31 грудня 1986 р. – від 1 до 5 днів, у зоні відчуження в 1987 р. – від 1 до 14 днів, у зоні відчуження в 1988–1990 рр. – не менше 30 днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві – не менше 14 днів у 1986 р., а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи, які не віднесені до категорії 2 згідно з деякими умовами. Особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, віднесені до категорії 4.

  Визначення категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, дає підстави надання їм відповідних пільг і компенсацій.

  Окрім того, громадяни, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, належать до відповідних категорій, а порядок визначення цих категорій встановлюється Кабінетом Міністрів України.

  За кваліфікацією згідно з цим законом розподіл осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, має такий вигляд. Усього за станом на 1 січня 2000 р. кількість потерпілих в Україні від цієї катастрофи становила 3 361 870 осіб

  Слід зазначити, що в Україні спостерігається тенденція до зростання кількості осіб, віднесених до категорії 1, тобто інвалідів, захворювання яких пов’язується з Чорнобильською катастрофою. Якщо в 1991 р. їх було близько 2 тис. осіб, то на сьогодні – вже 86,8 тис; відповідно зростають бюджетні видатки на забезпечення їх пільг. Так, витрати на лікування одного інваліда, захворювання якого пов’язується з Чорнобильською катастрофою, в середньому становлять понад 8 тис. грн. на рік, тоді як на інваліда загального захворювання – 500–600 грн.

  Привернуло увагу Уповноваженого з прав людини і звернення бійців 731-го окремого батальйону спеціального захисту, який був мобілізований 29 квітня 1986 р. для ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС з військовослужбовців запасу м.Києва та Київської області. Вони безпосередньо брали участь у локалізації аварії на ЧАЕС, виконуючи роботи по завантаженню гелікоптерів сумішшю, яка скидалася на зруйнований реактор четвертого енергоблоку, виконували на радіоактивно забрудненій території у третій зоні небезпеки хімічну розвідку та дезактивацію населених пунктів, відкачували воду з-під зруйнованого реактора, знімали землю з радіоактивним графітом на території ЧАЕС. Під час особистої зустрічі з Уповноваженим вони просили звернутися до Кабінету Міністрів України про надання їм статусу “осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною”. Їх звернення стало підставою для відкриття провадження у справі про порушення прав людини. Усвідомлюючи особливу складність та важливість цього питання Уповноважений, всебічно вивчивши його, звернулася з поданням до Президента України Л.Кучми щодо врегулювання зазначеної проблеми. Завдяки вжитим заходам на сьогодні вирішено 17 з 21 пункту спільного протоколу засідання під головуванням першого заступника міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи В.Логінова і колишніх бійців 731-го окремого батальйону спеціального захисту. Проте частину питань ще не вирішено, тому провадження Уповноваженого у цій справі триває.

  Пріоритетом державної політики в подоланні наслідків Чорнобильської катастрофи є соціальний захист потерпілого населення. Завдяки заходам, яких вживає держава, останнім часом дещо поліпшилося фінансування чорнобильських програм з Державного бюджету. Якщо в 1998 р. їх було профінансовано на 55%, то в 1999 р.– на 88%. Це стосується і фінансування видатків на соціальний захист населення, постраждалого від катастрофи на ЧАЕС. У минулому році воно зросло порівняно з 1998 р. на 7,6%. За станом на 1 січня 2000 р. соціальний захист цієї категорії осіб профінансовано в сумі 1208 млн. грн. при плані на рік – 1310,1 млн. грн., що становить 92,2% від потреби. Питома вага видатків на соціальний захист чорнобильців у загальних обсягах видатків на ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи становить 77,5%. Держбюджетом на соціальний захист цієї категорії населення у 2000 р. передбачено 1574,2 млн. грн., що на 40,7% більше, ніж у 1999 р.

 

 

4.Компенсації, пільги та допомоги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

  Конституцією України (ст. 16) Чорнобильську катастрофу визначено як катастрофу планетарного масштабу, а збереження генофонду українського народу – як обов’язок держави.

  Питання захисту прав постраждалих від аварії на ЧАЕС та її наслідків регулюється безпосередньо Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” іншими нормативними актами. 

    Згідно Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 року № 936  розпорядником коштів визначено Мінпраці, розпорядниками коштів нижчого рівня – Головне управління соціального захисту населення. На районні управління праці та соціального захисту населення з початку 2006 року покладено повноваження прийняття  на облік та призначення компенсацій  громадянам, які мешкають в м. Києві, за місцем реєстрації громадян з дати подання заяви.

  В Управлінні на обліку перебуває 3528 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, з них:

- 1 категорії – 1005 осіб;

- 2 категорії – 2421 особа;

- 3 категорії – 102 особи.

   Згідно вище зазначеного Закону нараховуються такі компенсаційні виплати:

-компенсація за пільгове забезпечення продуктами харчування  громадянам постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується за нормами встановленими Міністерством охорони здоров’я України станом на 01.01.2010 року  встановлено:

-1 категорії – 311 грн.;

-2 категорії – 155 грн.50 коп.  

- відшкодування громадянам один  раз на рік вартості проїзду  міжміським транспортом до будь-якого  населеного пункту України та  у зворотному напрямку (без врахування пересадок):

- 1 категорії – 100 % на підставі проїзних квитків ;

- 2 категорія – 50 % на підставі проїзних квитків;

- одноразова компенсація – учасникам  ліквідації наслідків аварії  на       Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім’ям, що втратили годувальника із числа осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, і батькам померлого громадянина, відповідно до частини першої статті 48 вище зазначеного Закону, постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 р. № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» становить:

- інвалідам 1 групи – 379 грн. 30 коп.,

- інвалідам 2 групи – 284 грн. 40 коп.,

- інвалідам 3 групи – 189 грн. 60 коп., та згідно постанови Кабінету  Міністрів України від 20.04.2007 р.  № 649 «Про встановлення розмірів  виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» становить:

- батькам померлого – 3792 грн.,

- дітям–інвалідам – 1264 грн.,

- сім’ям, які втратили годувальника – 7586 грн.;

- щорічна допомога на оздоровлення  відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону, постанови  Кабінету Міністрів України від  12.07.2005р.  № 562 «Про щорічну допомогу  на оздоровлення громадян, які  постраждалих внаслідок Чорнобильської  катастрофи»:

- учасникам ліквідації 1 категорії інвалідам  - І, ІІ групи у розмірі - 120 грн.;

- учасникам ліквідації 1 категорії  інвалідам - ІІІ групи та дітям-інвалідам у розмірі - 90 грн.;

- учасникам ліквідації 2 категорії у розмірі - 100 грн.;

- учасникам ліквідації 3 категорії у розмірі - 75 грн.;

- евакуйованим із зони відчуження  в 1986 році 2 категорії у розмірі - 75 грн.

Компенсації та пільги потерпілим дітям та їх батькам.

На обліку в управлінні перебуває 346 осіб, які отримують компенсаційні виплати на потерпілих дітей.

Порядок визначає умови призначення  і виплати передбачених вказаним законом таких видів компенсаційних виплат:

- щомісячна виплата дітям шкільного  віку, що стали інвалідами внаслідок  Чорнобильської катастрофи –  32 грн.;

- щомісячна виплата дітям шкільного  віку, батьки, яких є інвалідами 1(2) групи внаслідок Чорнобильської  катастрофи,  що стали інвалідами  внаслідок Чорнобильської катастрофи – 32 грн.;

- щомісячна виплата дітям шкільного  віку, батьки яких померли внаслідок   Чорнобильської катастрофи – 32 грн.;

- щомісячна виплата дітям шкільного віку, батьки яких потерпілі від Чорнобильської катастрофи 1 (2) категорії – 16 грн.;

- щомісячна компенсація потерпілим  від Чорнобильської катастрофи  дітям до 3-х років, які відвідують  дошкільні заклади – 13 грн. 50 коп.;