Соціальне партнерство

захист житлових прав громадян;

право вимагати розірвання трудового договору (контракту) з  керівником підприємства, установи або організації, якщо він порушує законодавство про професійні спілки, про працю, про колективні договори та угоди.

Профспілкові організації  на підприємствах та їх структурних  підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально – економічні права і інтереси. Свої повноваження профспілкові організації здійснюють через утворені ними виборні органи або через представника (довірену особу). Якщо на підприємстві створено кілька профспілкових організацій, то представництво колективних інтересів працівників підприємства щодо укладання колективного договору здійснюється об'єднаним представницьким органом, який утворюється цими профспілковими організаціями.

На національному рівні укладаються генеральна угода, вона регулює основні принципи і норми реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин. Генеральна угода спрямована на удосконалення колективно-трудових відносин, розвиток соціального партнерства, реалізацію конституційних прав і гарантій працівників і роботодавців. Положення Угоди поширюються на підприємства, установи і організації усіх форм власності. Зобов’язання і домовленості, передбачені Угодою, є обов’язковими для виконання сторонами, що її уклали. Її положення є бов’язковими при веденні колективних переговорів і укладанні колективних договорів і угод на галузевому і регіональному рівнях.Генеральна угода укладається між профспілками, (які об’єдналися для ведення колективних переговорів і укладання генеральної угоди) і власниками або уповноваженими ними органами.

Предметом генеральної  угоди є такі питання:

• диференціація мінімальних тарифних ставок за видами виробництва, робіт і діяльності у виробничих галузях залежно від важкості праці, але не нижче встановленої державою мінімальної заробітної плати;
• єдині для всієї території України мінімальні тарифні ставки компенсаційних доплат за роботу в несприятливих, шкідливих і небезпечних умовах праці, які диференціюються за видами і категоріями умов праці;
• єдині тарифні умови оплати праці працівників і службовців за загальними професіями і посадами;
• максимальна тривалість робочого тижня;
• мінімальна тривалість оплачуваної відпустки;
• зобов'язання сторін з питань зайнятості;
• соціальний захист найбільш вразливих верств населення;
• зобов'язання відносно поетапного підвищення соціальних гарантій;
• реалізація державних соціально-економічних програм;
• охорона праці та довкілля;
• задоволення духовних потреб населення;
• взаємні зобов'язання сторін щодо виконання угод.

Галузева угода укладається  між власниками (об’єднаннями власників або уповноважених ними органів) і профспілками (об’єднаннями профспілок або представниками організацій трудящих, які мають відповідні повноваження).

Предметом галузевої  угоди можуть бути:

• єдині для підприємств відповідної галузі, території тарифна сітка робітників і шкали співвідношень мінімальних посадових окладів за групами посад керівників, спеціалістів і службовців або єдина галузева і територіальна тарифна сітка для всіх категорій працівників;
• єдині для різних категорій працівників мінімальні розміри доплат і надбавок, які враховують специфіку умов праці окремих професійних груп певних галузей, територій;
• вимоги до організації та нормування праці;
• зобов'язання сторін з питань зайнятості;
• вимоги до умов і охорони праці;
• система контролю за виконанням угод;
• порядок і терміни укладання колективних угод;
• відповідальність сторін за невиконання угод.

Зміст галузевої угоди:

• Сторони в період дії Угоди спрямовуватимуть зусилля на вирішення першочергових соціально-економічних і трудових завдань в АПК: забезпечення зайнятості населення та скорочення рівня безробіття, удосконалення оплати праці,  підвищення рівня номінальної і реальної заробітної плати, забезпечення своєчасності її виплати, покращення умов праці і соціального забезпечення працівників, підвищення ефективності соціального діалогу на всіх рівнях.
• Сторони зобов’язуються визнавати і поважати права одна одної, виконувати встановлені в цій Угоді норми, зобов’язання, здійснювати контроль та нести відповідальність за виконання положень Угоди в порядку, визначеному законодавством України і цією Угодою.
• У разі зміни складу, структури, найменування Міністерства аграрної політики та продовольства України, галузевих об’єднань підприємств, від імені яких цю Угоду укладено і підписано, чи Профспілки працівників АПК України чинність Угоди  зберігається на весь період, на який її укладено.
• Прийняті в Угоді норми, зобов’язання та домовленості є обов’язковими для виконання Сторонами, що її уклали.
• Положення і норми Угоди є нормами прямої дії і як мінімальні гарантії є обов’язковими для дотримання в колективних договорах та при вирішенні питань регулювання соціально-економічних і трудових відносин на підприємствах, які за основним видом діяльності належать до харчової і переробної промисловості.
• Жодна із Сторін, що уклали Угоду, не може протягом строку її дії в односторонньому порядку приймати рішення, які встановлюють, змінюють або припиняють дію норм і положень цієї Угоди.
• Зміни і доповнення до цієї Угоди вносяться у зв’язку зі змінами чинного законодавства, Генеральної угоди або за ініціативи однієї із Сторін після проведення переговорів та досягнення домовленостей і підписуються Сторонами не пізніше як через 5 днів після завершення переговорів.
• Роботодавці і виборні органи профспілки підприємств і організацій харчової і переробної промисловості незалежно від форм власності і господарювання зобов’язані впродовж місяця після набрання цією Угодою чинності в установленому порядку укласти колективні договори або внести відповідні зміни до чинних колективних договорів і забезпечити реалізацію її норм і положень як мінімальних гарантій.
• Угода не обмежує прав підприємств відповідно до повноважень Сторін встановлювати у колективних договорах вищі та додаткові, порівняно із передбаченими законодавством і цією Угодою, гарантії, соціально-трудові пільги та інші норми.

 

 

 

 

 

Висновок

Сьогодні в Україні  узагальнення поглядів роботодавців і  робітників

проявляється у розумінні  необхідності зниження соціальних реформ,

логічної побудови соціальної політики в політику економічних

перетворень, у створенні  умов, які б сприяли розвиткові виробництва як

головного джерела вирішення  соціальних проблем, у підтримку  соціального

світу, попередженні масового злидарства і безробіття. З цього  приводу у

роботодавців і робітників існують і несвівпадаючі інтереси, до яких

можна віднести, перш за все, пропорції в розподілі доходів  на споживання

і розвиток виробництва, визначення джерел створення фондів соціального ення джерел створення  фондів соціального

захисту, ступень їх достатності.

Держава в системі соціального партнерства покликана виконувати функції

гаранта основоположних прав і свобод, незалежно від функцій  регулятора

системи соціально-трудових відносин, організатора і координатора

переговорів, арбітра  при вирішення трудових конфліктів. Для повноцінної

реалізації даних функцій  держава формує законодавчо-правову  базу,

складаючи тим самим  основу для цивілізованої системи  соціального партнерства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

 

http://www.pravo.vuzlib.net/book_z1066_page_30.html

 

http://studentam.net.ua/content/view/4669/132/

 

http://referatu.com.ua/referats/207/38491/?page=2

 

http://elibrary.nubip.edu.ua

 

http://www.minagro.gov.ua/page/?11442

 

Дієсперов В.С. „Економіка сільськогосподарської праці”.