Ставлення до праці в проблеми мотивації кадрової діяльності

     Анкета  — це впорядкований за змістом і формою набір запитань, кожне з яких логічно зв'язане з тою чи тою гіпотезою.

     Позитивним  у анкетуванні є можливість отримання у відносно короткий строк значного обсягу емпіричної інформації, а також забезпечення анонімності відповідей, вадою анкетування є неможливість проконтролювати ситуацію формулювання відповіді, її самостійності та повноти.

     Інтерв'ю  — різновид усного опитування, що ґрунтується на безпосередньому контакті спеціально навченого реципієнта з респондентом.

     Інтерв'ю  буває різних видів. Залежно від  «ступеня свободи» реципієнта (інтерв'юера) інтерв'ю поділяється на неспрямовапе. в якому подається максимум свободи вести спонтанну розмову з тем, вибраних респондентом, і спрямоване, в якому інтерв'юер задає ретельно підготовлені завчасно питання.

     Оскільки  об'єктом соціологічного дослідження  є певна соціальна спільнота (група, колектив), то важливо знати, а отже, вивчати її соціально-психологічні якості. Для цього використовують методики, розроблені в психології, зокрема тестування — експериментальний метод психодіагностики

     Тест  — завдання стандартної форми (вербального характеру чи у вигляді символів, спеціального малюнка тощо), результат виконання якого дозволяє виміряти деякі психофізичні й особистісні характеристики, а також знання, уміння, навички випробовуваного.

     У тесті мають бути такі компоненти:

• саме завдання (опитувальник), що розповсюджується як документ дослідження;
• стандартна інструкція щодо мети і правил виконання завдання;
• ключ шкалування, що вказує, яку характеристику, вимірювану якісну особливість тестованого розкриває кожний з пунктів завдання;
• ключ кодування, що визначає кількість балів за кожний варіант відповіді;
• ключ інтерпретації одержаного індексу, що визначає норми, з якими порівнюється результат, показаний тестованим.

     Якщо  всі інші методи мають на меті отримання  якихось нових даних, що збагачують соціологічну науку, то тестування використовують для того, щоб визначити наявність чи брак уже відомих соціально-психологічних властивостей у випробовуваного. Тест має забезпечити об'єктивне порівняння випробовуваних між собою, тобто визначити, якою мірою кожен з них відповідає встановленим стандартам.

     Перша вимога до тесту — його стандартизація, наявність взірця, норми.

     Друга вимога полягає в тім, що кожний тест має забезпечувати всім особам, що випробовуються, однакові можливості для виявлення власних соціально-психологічних якостей.

     Третю вимогу зумовлено тим, що тести —  разове випробування, і не можна за їх результатами будувати прогнози щодо майбутнього розвитку тестованого, його перспектив.

     Тестові показники завжди відносні. Вимірювання  тієї чи тієї властивості конкретного суб'єкта завжди співвідноситься з базовими точками відліку, визначеними на підставі численних досліджень.

     Користуючись  тестами, слід мати на увазі, що це допоміжний інструмент вивчення психологічних  якостей особи, колективу, і дослідження  не може бути успішним без аналізу  конкретної соціальної діяльності. 
                                                    ЛІТЕРАТУРА

1. Андреенков В. Г. Логика социологического исследования. — М., 7.
2. Бутенко Н. А. Анкетний опрос как общение социолога с респондентами. — М., 9.
3. Воловин В. Соціологічна освіта в Україні // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. — 8. — № 1.
4. Как провести социологическое исследование. — М., 0.
5. Клайн П, Справочное пособие по конструированию тестов. — К., 4.
6. Королев Ю. Г. Выборочный метод в социологии. — М., 5.
7. Математико-статистические методы анализа данных в социологических исследованиях. — М, 0.
8. Миллс Р. Интеллектуальное мастерство // Социол. исследования. — 4. — №1.
9. Паниотто В. К, Максименко В. С. Количественные методы в социологическом исследовании. — К., 2.
10. Паніна Н. В. Технологія соціологічного дослідження. — К., 6.
11. Смирнов И. В. Человек — источник заинтересованного труда // Социол. исследования. — 1. — № 2.
12. Соціологія праці та управління: Термінологічний словник-довідник / За ред. В. А. Полторака. — К., 3.
13. Социология труда: Учебник / Под ред. Н. И. Дряхлова, А. И. Кравченко, В. В. Щербини. — М, 3.