Аудит безготівкових розрахунків в системі народного господарства України

34

Вступ

У процесі господарської діяльності кожен господарюючий суб’єкт вступає у різні розрахунково – грошові відносини з іншими підприємствами, організаціями, ланками фінансово – кредитної системи, фізичними особами і т. д. Ці відносини пов’язані з оплатою придбаних матеріальних цінностей, послуг, перерахуванням до різних ланок фінансової системи встановлених податків та платежів, виплатою заробітної плати, пенсій, допомоги робітникам тощо.

Для здійснення будь-якої господарської операції підприємство повинно здійснити розрахунки з іншим підприємством, найшвидший тип розрахунків між юридичними та фізичними особами – безготівкові. Банк в цих розрахунках виступає як посередник між клієнтами, що здійснюють платежі.

Розрахунками в народному господарстві є система грошових відносин, пов’язаних з оплатою цінностей, послуг і виконання інших фінансово – кредитних зобов’язань підприємств, організацій, населення.

Своєчасне отримання грошових коштів за відвантажену продукцію дасть можливість своєчасного проведення розрахункових операцій з кредиторами по різних видах платежів, а отже і здійснить позитивний вплив на фінансово – господарську діяльність підприємства.

Безготівкові розрахунки – це переказування певної суми коштів із розрахунків платників на рахунку одержувачів, а також переказування з доручення підприємств, внесених ними готівкою до каси банку на рахунки одержувачів.

Важливою складовою аудиторської перевірки підприємства є аудит грошових коштів на рахунках в банках, який проводиться за такими напрямками: аудит операцій на поточному рахунку, аудит операцій на валютному та інших рахунках у банках.

Актуальність цієї теми важко переоцінити: майже усі підприємства здійснюють безготівкові розрахунки, мають різни види рахунків і користуються різними формами безготівкових розрахунків. В умовах ринкової економіки форми безготівкових розрахунків набувають нової сутності: підприємство має само вибирати найефективніші та найкращі форми розрахунків. Безготівкові розрахунки нерозривно пов’язані із підприємницькою діяльністю і від правильності застосування тієї чи іншої форми розрахунків підприємство може виграти або програти.

Метою моєї роботи являється вивчення особливостей аудиту безготівкових розрахунків в системі народного господарства України і як вони здійснюються, їх облік, організація та методика аудиту безготівкових розрахунків, ведення робочих документів аудитора.

В першому розділі розглядаються поняття, принципи і система аудиту безготівкових розрахунків, тобто те, на чому базуються безготівкові розрахунки між підприємствами, практичне використання різних форм безготівкових розрахунків, їх класифікація, оформлення, реквізити, особливості, а також підготовка підприємства до аудиту, аудиторські документи, оцінка ступені ризиків підприємства.

Другий розділ роботи буде присвячений аудиторській перевірці операцій з безготівковими розрахунками на ВАТ «Квіти Кременчука».

Об’єктом дослідження даної роботи є форми, умови та аудит безготівкових розрахунків підприємства ВАТ «Квіти Кременчука».

Розділ 1. Теоретичні основи аудиту безготівкових розрахунків

1.1. Економічне обґрунтування аудиту безготівкових розрахунків

Розвиток вільного економічного підприємництва з різними формами власності в Україні зумовив формування нового виду економічного контролю - незалежного аудиторського контролю. Згідно Закону України "Про аудиторську діяльність" від 22.04.93 під аудитом розуміють перевірку публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинної документації та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти та відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.

Поняття аудиторської діяльності передбачає виконання як аудиту, так і аудиторських послуг у вигляді експертиз, консультацій з бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу господарської діяльності та інших видів економічно-правового забезпечення підприємницької діяльності. Аудит є незалежною формою контролю, який може дати об’єктивну інформацію про фінансову спроможність і ділову репутацію партнера, розкрити чинники ризику, піднести платіжно-податкову дисципліну, сприяти нормалізації фінансово-господарської діяльності в Україні.

Законом України «Про аудиторську діяльність» визначено, що аудит проводиться на підставі договору між аудиторською              фірмою та замовником.

В Україні аудит класифікують за об'єктами, а саме:

-              аудит річної бухгалтерської звітності;

-              аудит узгодженості;

-              операційний аудит.

Аудит безготівкових розрахунків відноситься до операційного, і тому носить необов’язковий характер, тобто проводиться на замовлення клієнта.

Дослідження безготівкових розрахункових операцій являється складовою частиною аудита господарсько-фінансової діяльності і здійснюється у зв’язку з іншими операціями (касовими, банківськими, товарними, виробничими, операціями по капітальним вкладенням і т.д.).Це пояснюється тим, що багато вказаних та інших операцій прямо або побічно впливають на розрахункові взаємовідносини між підприємствами.

Аудит безготівкових розрахунків починається з перевірки виконання порядку відкриття розрахункових, поточних і бюджетних рахунків в установах банку та виписок за весь перевіряємий період, котрі повинні знаходитися в бухгалтерії.

Одночасно вивчаються документи підприємств-клієнтів, доданих до виписок банку.

При вивченні банківських документів визначається законність та обґрунтованість операцій і правильність віднесення затрат на відповідні рахунки.

На практиці мають місце випадки порушень, коли для укриття зловживань окремими бухгалтерами разом з касирами проводилася заміна виписок банку іншими або виправлення відповідних сум.

В таких випадках важливо провести зустрічну перевірку документів і порівняти між собою взаємопов'язані господарські операції, відображенні на рахунках обліку і виписках банку. При цьому вивчають порядкову нумерацію виписок банка і правильність перенесення підсумків та їх залишків в облікові регістри.

Якщо у клієнта відсутні окремі виписки банка, то важливо отримати з банку затверджені їх копії. Документи, додані до виписок банку, досліджуються перш за все на предмет їх законності.

Розрахункові операції можна досліджувати суцільним методом. Однак, цей метод потребує багато часу. При перевірці розрахункових операцій найчастіше застосовують метод вибіркової перевірки документів, котрий дозволяє виявити можливі недоліки, порушення та зловживання. Така перевірка потребує глибокого аналізу як облікових записів, так і звітних. Важливо знати різні варіанти та способи викриття можливих порушень, зловживань, незаконного виникнення дебіторської та кредиторської заборгованості.

Необхідно встановити, чи відповідають номера та суми використаних чеків корінцям книжок, а при виявленні анульованих або зіпсованих чеків з’ясувати, чи є відмітка про це в корінцях.

Джерелами інформації аудиту розрахункових операцій являються первинні документи та облікові регістри по обліку розрахунків з постачальниками, покупцями, різними дебіторами та кредиторами, розрахунки по претензіям. Вивчають також відповідні журнали-ордера і відомості журнально-ордерної форми обліку, баланс та інші фінансові звіти. Особливої уваги потребує перевірка облікових даних про вартість матеріалів, що знаходяться в дорозі, якщо вони оплачені, але не надійшли до кінця місяця на підприємство.

Слід вивчити аналітичні рахунки по кожному дебітору і кредитору та встановити, чи нема підставних аналітичних рахунків.

3’ясовують, чи не було випадків укриття дебіторської заборгованості шляхом відображення в балансі звернутого залишку замість розвернутого. При цьому вивчають наступні рахунки: «Розрахунки з покупцями та замовниками», «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками», «Розрахунки з різними дебіторами та кредиторами».

Суми кредиторської заборгованості між підприємствами недержавної форми власності, відносно котрих строк позовної давнини вже минув, підлягають віднесенню на результати господарської діяльності. В усіх інших випадках суми кредиторської заборгованості підлягають перерахуванню в бюджет.

Досліджуються всі можливі штрафи, пені, визнанні боржником, або по котрим отримані рішення суду, арбітражного суду про їх стягнення. Слід підкреслити, що списання боргу на збиток в результаті неплатоспроможності боржника не являється причиною для ліквідації заборгованості, котру відображають по балансу протягом відповідного періоду, тобто з часу списання. Якщо є дебіторська заборгованість, відповідно якої строк позовної давності вже минув, вивчається питання про правильність списання сум за рішенням керівника підприємства і на який рахунок вона віднесена. Важливо також перевірити законність таких списувань.

Достовірність дебіторської та кредиторської заборгованості перевіряється шляхом звіряння по кожній статті балансу на дату перевірки з сумами заборгованості, відображеної в облікових регістрах і первинних документах.

На підприємствах звіряння розрахунків необхідна. Для цього дебіторам висилають виписки з особистих рахунків та направляють до них для взаємозвіряння спеціалістів. Одночасно необхідно запросити у кредиторів виписки з особистих рахунків про стан розрахунків з підприємством. З метою повного обхвату вивчення всіх операцій, пов’язаних з розрахунками, інвентаризацію їх необхідно виконувати на дату дослідження. Інвентаризацію розрахунків з покупцями та іншими дебіторами оформлюють спеціальним робочим документом аудитора.

При дослідженні претензійної заборгованості необхідно обґрунтувати відповідними документами і встановити, чи не числяться на балансі суми претензій з простроченими термінами. Звертається увага на списування суми неповернутих претензій за рахунок наслідків діяльності клієнта.

Встановлюють, чи ведеться оперативний облік претензій і як здійснюється контроль за своєчасністю і обґрунтованістю передачі матеріалів в арбітражний суд для відшкодування заборгованості. Звертається увага на своєчасність заключення і виконання угод на постачання продукції матеріалів.

Аудит розрахунків кредитних операцій по платіжним документам дозволяє встановити не тільки правильність, але й своєчасність розрахунків. Для цього порівнюють дату приймання-відвантаження продукції, що вказана в приймально-здавальних документах з датою перерахування грошей підприємству. Розрахунки з постачальниками вивчають шляхом співставлення ціни і суми виплат, вказаних в документах, з платіжними.

Розрахунково-кредитні операції здійснюються переважно через в безготівковій формі через банк, котрий систематично контролює правильність розрахунків і додержання розрахункової дисципліни. Однак і тут можуть мати місце порушення котрі залишаються непоміченими банками. Тому на ці питання слід звертати особливу увагу. Результати перевірки операцій по розрахунковому рахунку оформлюють у відповідну відомість.

Належну увагу приділяють правильності ведення безготівкових розрахунків по нетоварним операціям. Важливе значення для здійснення розрахунків має послідовність їх здійснення. В більшості випадків в першу чергу здійснюють розрахунки з бюджетом. Особливо досліджують операції, котрі відображаються на рахунку «Розрахунки з бюджетом». Уважно перевіряються всі суми на субрахунках. Виявляються випадки недостовірності ведення синтетичного та аналітичного обліку розрахункових операцій по їх видам.

Важливе значення для успішного проведення аудиту безготівкових розрахунків має ознайомлення з господарством перевіряємого підприємства, станом бухгалтерського обліку і звітності, документами матеріально відповідальних осіб. Також, необхідним є проведення аналітичних процедур, які допоможуть знайти порушення і зекономити час аудитора.

Загалом послідовність перевірки безготівкових розрахунків аналогічна послідовності інформаційних зв’язків між обліковими документами.

1.2. Нормативна база щодо аудиту безготівкових розрахунків

При організації бухгалтерського обліку та аудиту безготівкових розрахунків необхідно керуватися законодавчими та нормативними документами, наведеними нижче у переліку.

Огляд нормативних документів з обліку та аудиту безготівкових розрахунків:

1.   Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності і Україні.

2.   Закон України «Про обіг векселів в Україні» від 25 грудня 2002 року N 364-IV. Цей Закон визначає особливості обігу векселів в Україні.

3.   Постанова Правління НБУ «Про впровадження пластикових карток міжнародних платіжних систем у розрахунках за товари, надані послуги та при видачі готівки» від 24 лютого 1997 року N 37 Постанова визначає загальні вимоги, порядок ведення банківських платіжних карток, участь банків у міжнародних платіжних системах.              

4.   П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати», затверджене наказом МФУ від 31.03.99 р. №87. В цьому положенні визначається зміст і форма звіту про фінансові результати та загальні вимоги до зміст статей звіту.