Аудит безготівкових розрахунків в системі народного господарства України

Аудит розрахункових операцій слід починати з аналізу правильності оплати за відвантажені матеріальні цінності, а також повноти списання відвантажених цінностей.

Під час перевірки необхідно встановити, чи правильно відображені за статтями балансу відповідні залишки заборгованості. Для цього порівнюють залишки за кожним видом розрахунків на одну і ту саму дату за даними аналітичного обліку із залишками за синтетичним рахунком 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», Головною книгою і балансом. За наявності розходжень слід перевірити реальність і документальну обґрунтованість заборгованості за кожним покупцем чи замовником.

Кожна сума дебіторської заборгованості на окремих рахунках розглядається з погляду виникнення боргу, причини і давності створення заборгованості, реальності її одержання. Під час аудиту дебіторської заборгованості розрізняють такі її категорії: поточну (або нормальну); неоплачену в строк; заборгованість за строком давності, що минув; спірну; безнадійну.

Під час перевірки розрахунків із покупцями встановлюють, чи укладені договори поставки продукції, чи правильно вираховуються суми, належні підприємству за прийняту покупцем продукцію. Перевіряють повноту і своєчасність розрахунків покупців за прийняту ними продукцію. З цією метою проводять інвентаризацію розрахунків, висилають копії картки аналітичного обліку розрахунків (контокорентні виписки) при розрахунках з іногородніми покупцями (організації-кредитори висилають організаціям-дебіторам). Підприємство-дебітор повертає картку протягом 10 днів із дня одержання. З покупцями з цього самого міста складається акт взаємозвірки.

Рахунок 37 «Розрахунки з різними дебіторами», субрахунок 374 «Розрахунки за претензіями».

Одним із важливих завдань аудиту є перевірка розрахунків за претензіями за невиконання договірних зобов'язань. Є декілька груп претензій:

   до постачальників і підрядників за виявлені під час перевірки їхніх рахунків завищення обсягів виконаних робіт, недопоставку товарів, завищення цін і тарифів, завищення сум внаслідок арифметичних помилок, за невідповідність якості поставлених товарів стандартам або технічним умовам, за простої з вини постачальників;

   до транспортних організацій за нестачу вантажу понад норми природних втрат, що виникла у дорозі, і за зайві сплачені суми при перевезенні вантажів;

   за санкціями (штрафи, пені, неустойки) за недотримання договірних умов, визнаних платниками або присуджених судом;

   до банків за сумами, помилково списаними за рахунками в банку (за валютними операціями).

Претензії пред'являють після того, як підприємство дізналося про порушення своїх майнових прав і законних інтересів іншим підприємством. Претензії про відшкодування вартості продукції (товарів), якої бракує, неналежної якості або некомплектної і сплату штрафу за поставку такої продукції (товарів) пред'являють протягом місяця, а претензії за іншими підставами - протягом 2 місяців.

За кожною претензією необхідно перевірити її обґрунтованість і правильність оформлення документів.

Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків ведуться на балансовому рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами», субрахунку 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків».

Перевіряючи такі розрахунки, аудитор, насамперед, повинен проаналізувати розрахунки за нестачами і крадіжками та встановити, чи дотримано строків і порядку розгляду випадків нестач і втрат, як забезпечується їх відшкодування. Особливо ретельно треба вивчити факти списання нестач і втрат на витрати виробництва чи на результати діяльності підприємства.

Зокрема, аудитор перевіряє правильність і своєчасність оформлення матеріалів за претензіями про нестачі й крадіжки, перевіряє чи не було випадків повернення судом або арбітражем матеріалів з нестач і псування з причини неналежного оформлення матеріалів.

Важливо з'ясувати причини виникнення нестач і псування. Слід також з'ясувати, чи правильно визначено суму збитків.

Крім того, аудитор з'ясовує, чи забезпечено на підприємстві відшкодування матеріальних збитків, чи організовано контроль за утриманням заборгованості за виконавчими листами.

Аудитор повинен також обов’язково підготувати робочі документи. Робочі документи виконують такі функції:

   обґрунтовують твердження в аудиторському висновку та свідчать про відповідність зроблених процедур аудиту затвердженим нормативам;

   полегшують процес управління та контролю за якістю проведення аудиту;

   сприяють виробленню методологічного підходу до процесу аудиторської перевірки;

   допомагають у роботі аудитора.

Робочі документи покликані відображати інформацію з питань, що підлягають перевірці:

        методики проведеного аудиту;

        проведених під час перевірки тестів;

        зроблених аудитором висновків та прийнятих рішень і рекомендацій.

Зміст робочих документів розкриває професійні міркування аудитора, оскільки немає можливості та необхідності документування кожного обстеження чи спостереження.

Визначаючи майбутній зміст документації, аудитору доцільно взяти за орієнтир ту обставину, що робочими документами користуватиметься, наприклад, інший аудитор із незначним досвідом аудиторської діяльності.

Переглянувши цю робочу документацію, інший аудитор мав би зрозуміти сутність проведеної перевірки і зміст прийнятих рішень щодо її результатів без визначення окремих деталей процедур перевірки.

Окремі деталі процедур перевірки інший аудитор може зрозуміти тільки тоді, коли він обговорить їх з аудитором, котрий підготував робочу документацію.

Для ВАТ «Квіти Кременчука», робочий документ аналізу господарської діяльності за результатами фінансового звіту, може бути таким:

Таблиця 1 Основні показники господарської діяльності ВАТ «Квіти Кременчука» за 2008-2010 рр.

З наведених даних можемо зробити висновок, що протягом аналізованого періоду підприємство постійно нарощувало обсяги діяльності, наприклад, приріст доходу(виручки від реалізації) збільшився в 2009-му році на 30838,4 тис. грн. (79,7%) по відношенню до 2008 року, а в 2010-му – на 23476,9 тис. грн. (33,8%) по відношенню до 2009-го року. На негативну оцінку заслуговує досить великий рівень витрат підприємства, який навіть став в 2009-му році причиною від’ємного фінансового результату. Це сталось, зокрема, внаслідок випереджаючих темпів зростання собівартості продукції (90%) проти темпів приросту доходу (виручки) від реалізації (79,8%) Чистий збиток в 2009-му році склав 1057,1 тис. грн., що заслуговує на негативну оцінку, проте в звітному році підприємству вдалось виправити фінансовий стан і прибуток склав 810,1 тис. грн.

Крім цього, зразком робочого документу аудитора, може бути оцінка ризиків підприємства:

Виходячи з цих даних, можна зробити висновок, що ступень ризику на ВАТ «Квіти Кременчука» доволі низький, а по результатам фінансового звіту позитивним є те, що на підприємстві відсутні довгострокові зобов’язання, Але занепокоєння викликає великі темпи приросту поточних зобов’язань, що може призвести до погіршення фінансової стійкості підприємства.

Розділ 3. Аудиторський висновок

АУДИТОРСЬКИЙ ВИСНОВОК

Незалежних аудиторів у вигляді Аудиторської фірми «Сентан»

за результатами аудиторської перевірки річної фінансової звітності

ВАТ «Квіти Кременчука»

за станом на кінець дня 31 грудня 2010 року

Ми провели аудиторську перевірку річної фінансової звітності ВАТ «Квіти Кременчука» станом на кінець дня 31 грудня 2010 року, а саме: Балансу, Звіту про фінансові результати, Звіту про рух грошових коштів, Звіту про власний капітал, складених за станом на кінець дня 31 грудня 2010 року.

Управлінський персонал несе відповідальність за підготовку та достовірне представлення цих фінансових звітів у відповідності до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, нормативно-правових актів Національного банку України. Відповідальність управлінського персоналу охоплює розробку, впровадження та використання внутрішнього контролю стосовно підготовки та достовірного представлення фінансових звітів, які не містять суттєвих викривлень внаслідок шахрайства або помилки, вибір та застосування відповідної облікової політики, а також облікових оцінок, які відповідають обставинам.

Нашою відповідальністю є надання висновку щодо цих фінансових звітів на основі результатів нашої аудиторської перевірки. Ми провели аудиторську перевірку у відповідності до Міжнародних стандартів аудиту, надання впевненості та етики Міжнародної федерації бухгалтерів, що прийняті в якості Національних стандартів аудиту, а також у відповідності до законодавства України. Ці стандарти вимагають від нас дотримання етичних вимог, а також планування й виконання аудиторської перевірки для отримання достатньої впевненості, що фінансові звіти не містять суттєвих викривлень. При оцінці суттєвості ми керувалися положеннями Міжнародних стандартів аудиту, надання впевненості та етики Міжнародної федерації бухгалтерів.

Аудит передбачає виконання аудиторських процедур задля отримання аудиторських доказів стосовно сум та розкриттів у фінансових звітах. Відбір процедур залежав від судження аудитора. До цих процедур входила і оцінка ризиків суттєвих викривлень фінансових звітів внаслідок шахрайства або помилок. Під час оцінки цих ризиків ми розглядали заходи внутрішнього контролю «Рушничок НЕО» щодо підготовки та достовірного представлення фінансових звітів для розробки аудиторських процедур, що відповідають обставинам. Аудит включав також оцінку відповідності використання облікової політики, прийнятність облікових оцінок, зроблених управлінським персоналом, та загального представлення фінансових звітів.