Аудит виробничих запасів та реалізація результатів аудиторської перевірки

Зміст 

1. Аудит виробничих запасів…………………………….......2-7
2. Реалізація результатів аудиторської перевірки……...7-12
3. Задача…………………………………………………….12-17
4. Задача………………………………………………….…17-18

Використані джерела……………………………………..…..19 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Аудит виробничих запасів.

 

     1.1. Основні завдання  аудиту виробничих  запасів, виробничі запаси, нормативна база.

       На більшості підприємств обсяг операцій з виробничими запасами є досить значним, тому їх перевірка є досить трудомістким процесом. Основ-ною метою проведення аудиторської перевірки виробничих запасів є: вста-новлення законності, достовірності та доцільності операцій з виробничими запасами, правильності їх відображення в обліку. Виходячи з мети аудиту виробничих запасів формуються основні завдання аудиту виробничих запасів:

     1. Перевірка фактичної наявності запасів.

     2. Перевірка організації складського господарства, стану збереження запасів.

     3. Перевірка організації обліку  заготівлі, придбання та витрачання  запасів. 

     4. Перевірка повноти оприбуткування запасів при наявності документів, які підтверджують їх придбання.

     5. Перевірка правильності визначення  первісної вартості запасів при  їх надходженні на підприємство.

     6. Перевірка правильності оформлення  надходжень та відпуску запасів. 

     7. Перевірка дотримання лімітів з відпуску запасів.

     8. Перевірка законності списання  запасів при втратах. 

     9. Перевірка незавершеного виробництва,  правильності формування собівартості  продукції. 

     10. Визначення правильності ведення  синтетичного і аналітичного  обліку виробничих запасів.

     11. Оцінка повноти та правильності  відображення господарських операцій  із запасами в бухгалтерському  обліку та звітності.

     Запаси – це предмети праці, які: 1) утримуються для подальшого прода-жу за умов звичайної господарської діяльності; 2) перебувають у процесі ви-робництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; 3) утри-муються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

     До  виробничих запасів відносять: сировину і матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі, вироби, паливо, тару і тарні матеріали, будівельні матеріали, матеріали, передані на переробку, запасні частини, матеріали сільськогосподарського призначення, інші матеріали.

     Матеріальні затрати становлять 57-68% собівартості продукції. Від достовірності та об’єктивності відображення в бухгалтерському обліку та звітності операцій із виробничими запасами залежить правильність визна-чення основних показників, які характеризують результати господарської діяльності та реальний фінансовий стан підприємства (залишки оборотних коштів, темпи їх обігу, собівартість, прибуток, рентабельність, показники прибутковості акцій тощо). Тобто від достовірності, об’єктивності, правди-вості та повноти відображення господарських фактів, пов’язаних із рухом виробничих запасів, залежить правдивість і неупередженість усіх суттєвих для користувачів показників.

     Основними завданнями фінансово-економічного аналізу виробничих запасів є:

     1. Аналіз якості розрахунків, які  здійснюються на підприємстві для визначення потреби у матеріальних ресурсах та аналіз якості норм витрат сировини на виробництво продукції.

     2. Оцінка роботи служб матеріально-технічного  забезпечення з точки зору  забезпечення безперебійності постачання  виробництва усіма необхід-ними видами матеріальних ресурсів.

     3. Аналіз ефективності використання  виробничих запасів. 

     4. Факторний аналіз ефективності  використання виробничих запасів. 

     5. Виявлення резервів зниження  матеріальних витрат.

     6. Аналіз впливу запроваджених резервів.

     Законами  України <<Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні>> та <<Про аудиторську діяльність>> визначено, що і бухгалтерсь-кий облік і аудит забезпечують надання користувачам фінансової звітності для прийняття відповідних рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, власний капітал, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

     Нормативна  база:

     1. Положення <<Про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні>>, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 року № 250.

     2. <<Вказівки щодо організації бухгалтерського обліку і звітності в Україні>>, затверджені наказом Мінфіну України від 07.05.93 р. № 25.

     3. Інструкція <<Про інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, ТМЦ, коштів, документів та розрахунків>>, затверджена наказом Мінфіну від 11.08.94 р. № 69.

     4. Закон України <<Про оподаткування прибутку підприємств>> від 28.12.94 р. № 334/94-ВР.

     5. Положення <<Про порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей>>, затверджене Постановою КМУ № 116 від 22.01.96 р.

     6. Закон України << Про внесення змін і доповнень до Закону України <<Про оподаткування прибутку підприємств>> від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

     7. Наказ Мінстату України <<Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів>> від 21.06.96 р. № 193.

     8. Наказ Мінстату України <<Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів>> від 22.05.96 р. № 145.

     9. Положення (стандарт) бухгалтерського  обліку 9 <<Запаси>>, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.11.99 р. № 246 зі змінами і доповненнями. 

     1.2. Основна інформаційна  база аудиту виробничих запасів, предмет, об’єкти аудиту виробничих запасів та їх дослідження.

     Основну інформаційну базу фінансово-економічного аналізу станов-лять дані бухгалтерського та управлінського обліку, планові та звітні кальку-ляції собівартості продукції, матеріали планових та фінансових служб та інших підрозділів підприємства, які беруть безпосередньо участь в організа-ції безперебійного постачання підприємства всіма необхідними виробничими запасами та в пошуку резервів економії цих ресурсів.

     До  предмета аудиту виробничих запасів належать процеси та явища, відображені документально, пов’язані з рухом виробничих запасів, їх залиш-ками, оцінкою тощо.

     Об’єктами аудиту виробничих запасів є: кількісне та якісне прийман-ня запасів від постачальника, а також при внутрішньому переміщенні в міжцеховому напрямку, між матеріально відповідальними особами, склада-ми та виробництвом. При цьому досліджуються:

     ▪ повнота оприбуткування запасів за даними бухгалтерського обліку;

     ▪ їх відповідність за кількістю та якістю за даними супровідних прий-мальних документів і складених матеріально відповідальними особами, а також повнота оприбуткування запасів, які надійшли без супровідних документів;

     ▪ умови зберігання запасів і закріплення матеріальної відповідальності;

     ▪ чи відповідає стан складського господарства вимогам зберігання запа-сів (наявність вагів та час їх клеймування, обладнання складів полицями, ша-фами, контейнерами, протипожежним обладнанням);

     ▪ перевіряється закріплення матеріальної відповідальності за даними договорів про матеріальну відповідальність, укладених між адміністрацією підприємства та конкретними працівниками;

     ▪ норми витрат сировини і матеріалів на виробництво та їх дотриман-ня– перевіряється обґрунтованість затвердження норм та їх застосування в лімітно-забірних картках і відомостях на витрачання матеріалів;

     ▪ первинна документація з обліку запасів досліджується в частині достовірності відображених у ній господарських операцій;

     ▪ бухгалтерський облік та звітність вивчаються в частині достовірності даних щодо залишків та руху виробничих запасів, відображених у них;

     ▪ примітки до фінансової звітності.

     Досліджується інформація про:

     ▪ методи оцінки запасів;

     ▪ балансову (облікову) вартість запасів у розрізі окремих класифіка-ційних груп;

     ▪ балансову (облікову) вартість запасів, відображених за чистою вар-тістю реалізації;

     ▪ балансову (облікову) вартість запасів, переданих у переробку, на комісію, в заставу;

     ▪ суму збільшення чистої вартості реалізації, за якою проведена оцінка запасів відповідно до п. 28 П(С)БО 9;

     ▪ брак та пошкодження запасів – досліджуються причини, які зумовили виникнення негативних явищ, розмір невиробничих витрат, встановлюються особи, винні в злодіянні шкоди;

     ▪ недостача цінностей та шкода, виявлені при інвентаризації, їх обґрун-тованість і відповідальні особи – узагальнюється дослідження інших об’єктів, де виявлена шкода, перевіряється, чи підтверджується їх розмір даними бух-галтерського обліку та іншими зібраними доказами, наскільки правильно встановлену матеріальну відповідальність конкретних працівників і розмір їх відшкодування. 

     1.3. Джерела інформації, предметна область дослідження виробничих запасів.

     Джерелами інформації для аудиту операцій із запасами є наступні:

     1) наказ про облікову політику;

     2) первинні документи з обліку запасів;

     3) облікові регістри, що використовуються  для відображення госпо-дарських  операцій з обліку запасів; 

     4) акти і довідки попередніх  аудиторських перевірок, аудиторські  висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю;

     5) звітність.

     Для узагальнення інформації про наявність  та рух належних суб’єкту господарювання предметів праці, призначених для обробки, переробки, використання у виробництві й для господарських потреб, призначений бухгалтерський рахунок класу 2 <<Запаси>>, а для узагальнення інформації про наявність та рух належних підприємству виробничих запасів призначено рахунок 20 <<Виробничі запаси>>.

     Здійснюючи  аудиторське дослідження, аудитор  вивчає документи, за допомогою яких відтворює ланцюг господарських  фактів від придбання запасів, їх зберігання і до списання. Дослідження не обмежується вивченням бухгалтерських документів. Аудит виробничих запасів не може здійснюва-тися без досліджень оперативного обліку, інформації з діловодства (накази про зміну матеріально відповідальних осіб; про проведення ревізій, інвен-таризацій; про розгляд результатів ревізій та інвентаризацій тощо), висновків спеціалістів (щодо якості та придатності запасів, доцільності їх придбання, списання).

     У ході аудиту використовуються акти ревізій  та перевірок запасів, складені відповідними контролюючими органами, а також інформація, одер-жана в ході попереднього аудиту. Ці джерела інформації мають допоміжний характер, проте, їх дослідження дає можливість встановити місця підвищеного інформаційного ризику.

     Предметна область дослідження виробничих запасів включає:

     1. Внутрішні нормативні та загальні  документи клієнта.

     2. Облікову політику клієнта з  питань обліку виробничих запасів.

     3. Договори з матеріально відповідальними  особами.

     4. Договори з контрагентами.

     5. Документацію суб’єктів внутрішнього  контролю з питань контролю  за раціональним використанням  та збереженням виробничих запасів.