Аудиторська оцінка фінансового стану ДП «Народицький спецлісгосп» та його облікової політики

Ми підтверджуємо  те, що за винятком обмежень, які зазначені  вище (або які викладені у додатку  № 1 до аудиторського висновку), фінансова  звітність, у всіх суттєвих аспектах, достовірно і повно подає фінансову  інформацію про Товариство станом на 1 січня 20__ року згідно з нормативними вимогами щодо організації бухгалтерського обліку та звітності в Україні».

Є випадки, коли аудитор не може видати безумовно-позитивний висновок без застережень при  існуванні фундаментальної невпевненості  і незгоди. Існують основні причини  фундаментальної невпевненості: значні обмеження в обсязі аудиторської роботи у зв’язку з тим, що аудитор  не може одержати всю необхідну інформацію й пояснення (наприклад, через незадовільний  стан обліку), не може виконати всі необхідні  аудиторські процедури (наприклад, через обмеження у часі перевірки, які диктуються клієнтом); ситуаційні обставини, невпевненість у правильності висновків у конкретній ситуації (наприклад, подвійне тлумачення окремих  пунктів українського законодавства, що може призвести до значних негативних наслідків і загрожуватиме існуванню  в майбутньому). Причини незгоди: неприйнятність системи обліку або  порядку проведення облікових операцій; розходження в думках стосовно відповідності  фактів або сум у фінансовій звітності  даним обліку; фундаментальна незгода  з повнотою і засобом відображення фактів в обліку та звітності; невідповідність  чинному законодавству та встановленим нормам порядку оформлення або здійснення операцій.

Будь-яка  фундаментальна невпевненість або  незгода є підставою для відмови  від надання позитивного висновку. Подальший вибір виду висновку залежить від рівня невпевненості або  незгоди.

Якщо  аудитор має намір представити  клієнтові позитивний висновок, у  якому наявна фундаментальна невпевненість  з окремих питань, і наводить свої зауваження, пов’язані з наявністю  фундаментальної невпевненості, то в аудиторському висновку висловлюється  аргументована незгода з окремих  питань (операціях, проводках, позиціях звітності), і після цього дається  остаточний висновок про достовірність  і повноту фінансової звітності  підприємства. При цьому в своєму висновку він використовує такі самі висловлювання, що й для безумовно-позитивного  висновку.

Якщо  заперечення в аудиторському  висновку пов’язані з наявністю  не фундаментальної незгоди, аудитор обумовлює наявні обмеження в аудиторському висновку або у додатку до висновку, який є невід’ємною його частиною, і дає позитивний висновок стосовно фінансової звітності підприємства.

        УМОВНО-ПОЗИТИВНИЙ ВИСНОВОК

(існує  фундаментальна незгода або обмеження  обсягу)

«...Під час проведеної аудиторської перевірки встановлено, що операції (дається перелік операцій, або пишеться): «які викладені у додатку № 1 до аудиторського висновку», проведені з порушенням встановленого порядку. Проте зазначені невідповідності мають обмежений вплив на фінансову звітність і не перекручують загальний фінансовий стан підприємства.

Ми підтверджуємо, що за винятком невідповідностей, викладених у додатку N 1, фінансовий звіт, за всіма  суттєвими аспектами, достовірно та повно подає фінансову інформацію про Товариство станом на 01 січня 20__ року згідно з нормативними вимогами щодо організації бухгалтерського  обліку та звітності в Україні».

Невпевненість або незгода вважаються фундаментальними у тому випадку, коли вплив факторів на фінансову інформацію, які викликали  непевність чи незгоду, настільки значний, що це може суттєво викривити дійсний  стан справ у цілому або в основному. Необхідно також враховувати  сукупний ефект усіх невпевненостей та незгод на фінансову звітність.

Наявність фундаментальної незгоди може призвести  до представлення клієнту негативного  аудиторського висновку. Наявність  фундаментальної невпевненості  може стати підставою для відмови  від видання аудиторського висновку.

У всіх випадках, коли аудитор складає висновок, який відрізняється від позитивного, він повинен дати опис усіх суттєвих причин його невпевненості і незгоди. Ці причини необхідно коротко навести в окремому розділі висновку, до того розділу, де аудитор висловлює негативний висновок або дає відмову від аудиторського висновку. У цьому ж розділі можуть більш детально обговорюватися моменти негативного характеру або даватися посилання на додаток до аудиторського висновку, де наводиться опис цих моментів. В останніх розділах висновку аудитор стисло формулює свій висновок стосовно достовірності і повноти фінансової звітності.

При підготовці негативного аудиторського висновку доречні такі висловлення: «не задовольняє  вимогам», «перекручує дійсний стан справ», «не дає справжнього уявлення», «не відповідає», «суперечить».

            НЕГАТИВНИЙ АУДИТОРСЬКИЙ ВИСНОВОК

«У результаті проведення аудиту встановлено, що за звітний період підприємством були допущені суттєві порушення і  перекручення (дається перелік порушень або пишеться): “які викладені в  додатку № 1 до цього висновку”. Допущені порушення суттєво впливають  на фінансову звітність підприємства та перекручують реальний стан справ. Фінансова звітність має суттєві  перекручення і недостовірно подає  фінансову інформацію про Товариство станом на 01 січня 20__ року. Не виконані такі вимоги щодо організації бухгалтерського  обліку та звітності в Україні (у  стислій формі дається перелік  питань, стосовно яких не виконані вимоги з організації обліку, або пишеться: “з питань, які наводяться в додатку 1”).

Таким чином, дані бухгалтерського обліку і фінансової звітності не дають достовірного уявлення про дійсний стан справ  у Товаристві, що склався на 01 січня 20__ року».

Якщо  аудитор дає відмову від представлення  аудиторського висновку, він говорить про неможливість на підставі наведених  аргументів сформулювати висновок про  фінансову звітність підприємства.

    АУДИТОРСЬКИЙ  ВИСНОВОК, В ЯКОМУ РОБИТЬСЯ ВІДМОВА

ВІД НАДАННЯ  ВИСНОВКУ.

«...У  зв’язку з неможливістю перевірки  фактів, які стосуються (вказати  факти) з причини (вказати причини  неможливості), Ми не можемо надати висновок стосовно вказаних моментів.

Вищенаведені  моменти істотно впливають на дійсний стан справ у цілому (в  основному).

У зв’язку  з відсутністю достатніх аудиторських доказів Ми не можемо надати об’єктивний  аудиторський висновок по фінансовій звітності Товариства, підготовленій  станом на 01 січня 20__ року».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Готова  продукція – це продукція що повністю закінчена обробкою на даному підприємстві, пройшла всі стадії технічного випробування, відповідає технічним умовам і стандартам, не потребує подальшої обробки на цьому підприємстві і здана на склад.

Класифікується  готова продукція за формою, ступенем готовності і технологічної складності. За формою є уречевлена, результати виконаних робіт і наданих  послуг. За ступенем готовності – готова продукція, напівфабрикати і неготова. За технологічною складністю – проста і складна.

Оцінюється  готова продукція за первісною вартістю відповідно по П(С)БО 9 "Запаси" і  П(С)БО 16 "Витрати".

Випуск  продукція з виробництва та передача її на склад оформлюється накладними, відомостями, приймально-здавальними  документами, актами приймання.

В даній  курсовій роботі була розглянута методика проведення аудиту готової продукції  та її реалізації.

Процес  аудиту – це процес пізнання істини, який полягає в ретельному вивченні здійснених операцій і являє собою  дослідження фактів минулого. Аудит  виконує практичні завдання щодо підтвердження відповідної фінансової інформації.

Необхідність  аудиторської перевірки зумовлюється тим, що найбільш достовірним джерелом інформації про господарську діяльність підприємства є дані бухгалтерського  обліку і звітності.

Аналіз  фінансово-господарської діяльності активно впливає на виявлення  негативних явищ у діяльності підприємств, встановлення їх причинних взаємозв'язків, сприяють профілактиці збитків, нестач, втрат у господарській діяльності.

Основними напрямками аудиту готової  продукції є:

1. Контроль  виконання виробничої програми  з випуску готової продукції,  робіт (послуг).

2. Контроль обсягів реалізації  готової продукції, здачі виконаних  робіт (послуг) замовникам.

3. Перевірка  фактичної собівартості реалізованої  продукції та правильність нарахування,  відображення ПДВ. 

 

Список використаної літератури

1. Про  аудиторську діяльність: Закон України  від 22 квітня 1993 р. № 3125-XІІ (нова  редакція цього закону прийнята 14.09.2006 р. №140 - V) [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.zakon.rada.

2. Про  бухгалтерський облік та фінансову  звітність в Україні: Закон  України від 16.07.1999р. №996-XI XIV [Електронний  ресурс] / Режим доступу: http://www.zakon.rada.

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”, затверджене наказом Мінфіну України від 20.10.1999 р. № 246.

4. Наказ  Міністерства Статистики України  “Про затвердження типових форм  первинних облікових документів  з обліку сировини та матеріалів”  від 21.06.1996 р. № 193.

5. Андрєєв А.В. “Практичний аудит”, М: -Економіка, 1994 - 188 с.

6. Белуха Н.Т. "Аудит" [Електронний ресурс]  /  Режим доступу: http://nauchim.org.ua/uchebnaja-literatura/audit/204-audit-beluxa-nt.html

7. Белуха Н.Т. Аудит: Учебник. – К.: Знання, 2003. – 769 с.

8. Бондар М. І. Аудит в АПК: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. —

9. Бондаренко Н.О., Понікаров В.Д., Попова С.М. Аудит суб’єктів підприємницької діяльності: Навч. Посіб. – К.: Центр навч. Літератури, 2004.– 300 с.

10. Бутинець Ф.Ф. Аудит. Підручник Житомир, ПП «Рута»,-2005р.

11. Гончарук Я.А. Аудит: навч. посіб. / Я.А. Гончарук, В.С. Рудницький.- К.: Знання, 2007.- 443с.

12. Гуцайлюк З.В., Мех Я.В., Щирба М.Т. Аудит (теорія, методика, збірник завдань) [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://studentam.kiev.ua/content/view/640/71/

13. Давидов Г.М. Аудит: Підручник. – К.: Знання, 2004. – 511 с.

14. Демченко В.В., Попович В.В., Хомутенко В.П., Майер В.І., Максименко Н.Г. Організація та методика аудиту. -.: Друк, 2003. – 288 с.

15. Дерев’янко С. Основи аудиту: [навч. посіб.] / Дерев’янко С. – К.: Центр учбової літер, 2008.-328с.

16. Дорош Н.І. Аудит: методичне і орг-ція, — К.: Т-во ”Знання”, КОО, 2010.—402 с.

17. Загородній А.Г., Єлисєєв А.В., Коряги М.В., Блотнер В.Г. та ін. Аудит. Теорія і практика. – Л.: Національний університет «Львівська політехніка», 2003. –362 с.

18. Зотов, С. А. Кириленко та ін. Аудит: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. - К.: кнеу, 2003. - 268 с. ISBN 966-574-498-4

19. Ільіна С.Б. Основи аудиту -  Бібліотека українських підручників [Електронний ресурс]  /  Режим доступу: http://libfree.com/191466774-buhgalterskiy_oblik_ta_auditosnovi_auditu__ilina_sb.html

20. Кулаківська Л.П. Основи аудиту: навч. пос. / Л.П. Кулаківська, Ю.В. Піча – К.: „Каравела” 2005. – 504 с.

21. Немченко В.В., Редько О.Ю.,Редько К.О.,Кононенко В.А. та ін. «Основи державного, незалежного професійного та внутрішнього аудиту»: підручник - Київ «Центр учбової літератури» 2012р.

22. Пантєлєєв В.П. Аудит: [навч. посіб.]. / В.П. Пантєлєєв - К.: “Видавничий дім “Професіонал”,2008.-400с.

23. Петрик О.А. Аудит: методологія і організація. - К.: Знання, 2003. – 260с.

24. Рудницкий В.С. Методологія і організація аудиту.— Т. “Світ”,2004.

25. Савченко В.Я.Аудит: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2002–322с.

26. Соколова Е.С. Основы Аудита / Учебник [Електронний ресурс]  /  Режим доступу: http://dsbrickworks.com/fajlovij-arxv/view.download/2/70.html

27. Стасишен М. С. Піча Ю. В. Основи аудиту (в схемах, таблицях, графіках): навч. посібник . – К: Каравела, 2007.-192 с.

28. Усач Б.Ф. Аудит: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2011

29. Цал-Цалко Ю.С., Мороз Ю.Ю , Суліменко Л.А. Аудит: Навч. посібник – Житомир: ПП «Рута», 2012 – 392с.