Калькуляція собівартості

При калькулюванні  собівартості продукції важливу  роль відіграє класифікація витрат за елементами і статтями калькуляції. Елементи витрат за економічним змістом є однорідними. Витрати, які утворюють елемент собівартості, включають витрати незалежно від специфіки виробництва продукції.

П(С)БО 16 «Витрати)»  регламентує порядок витрат операційної діяльності за такими економічними елементами:

• матеріальні затрати;
• витрати на оплату праці;
• відрахування на соціальні заходи;
• амортизація;
• інші операційні витрати.

До складу елемента «Матеріальні затрати» включається  вартість витрачених у виробництві (крім продукту власного виробництва):

• сировини й основних матеріалів;
• купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів;
• палива й енергії:
• будівельних матеріалів;
• запасних частин;
• тари і тарних матеріалів:
• допоміжних та інших матеріалів.

До складу елемента «Витрати на оплату праці» включаються заробітна плата за окладами й тарифами, премії та заохочення, компенсаційні виплати, оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці.

До складу елемента «Відрахування на соціальні заходи» включаються: відрахування на пенсійне забезпечення, відрахування на соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття, відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства, відрахування на інші соціальні заходи.

До складу елемента «Амортизація» включається сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів.

До складу елемента «Інші  операційні витрати» включаються витрати операційної діяльності, які не увійшли до складу елементів, наведених вище, зокрема витрати на відрядження, на послуги зв'язку, на виплату матеріальної допомоги, плата за розрахунково-касове обслуговування тощо.

До фінансових витрат відносяться  витрати на відсотки за користування отриманими кредитами.

Групування витрат за економічними елементами здійснюється у всіх галузях народного господарства. Це дає можливість встановити потребу в оборотних та необоротних активах, показує скільки яких активів витрачено, незалежно де вони вироблені, на які цілі використані, а також характеризує структуру витрат.

Але класифікація витрат за економічними елементами не дозволяє обчислювати собівартість окремих видів продукції та встановлювати обсяг витрат конкретних підрозділів підприємства. З дією метою застосовують класифікацію витрат за статтями калькуляції залежно вії їх призначення та місця виникнення.

Між витратами на виробництво, які згруповані за економічними елементами, і витратами в калькуляційному розрізі існує як взаємозв'язок, так і відмінність. Наприклад, до елемента "Матеріальні витрати» включаються всі витрачені на виробництво матеріали, а в собівартості готової продукції за статтями (насіння і посадковий матеріал, добрива, засоби захисту рослин і тварин, корми, сировина і матеріали, паливо і мастильні матеріали) відображуються лише ті з них, які використані на виробництво готової продукції (робіт, послуг) рослинництва, тваринництва, промислових та інших виробництв, інша частина матеріалів відображується в статтях, що формують виробничу собівартість («Загальновиробничі витрати») та у складі витрат діяльності {«Адміністративні витрати», «Витрати на збут»)

Перелік і склад  статей калькуляції виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) встановлюються підприємством самостійно і залежить як від питомої вага їх видів або груп витрат, так і від ступеню економічної однорідності витрат, які об'єднані в статті, специфіки підгалузі, організації виробництва, різноманітності технологічних процесів, можливості прямого або обґрунтованого непрямого віднесення витрат на собівартість готової продукції.

Класифікація  за статтями застосовується в обліку при формуванні і визначенні фактичної собівартості. Вона дає можливість здійснювати контроль цільового витрачення коштів та виявити резерви зниження собівартості продукції.

Дане підприємство перелік і склад статей калькуляції виробничої собівартості продукції тваринництва встановлювало  самостійно, одними з цих статей є наявні підприємству групи тварин, які перераховані в залежності від груп, та однорідності витрат.

3.3 «  Синтетичний і аналітичний облік  витрат і виходу продукції  в м’ясному скотарстві» 

        Тваринництво включає ряд самостійних  галузей:

• скотарство (молочне і м'ясне)
• свинарство,
• вівчарство (вовняне, м'ясне, каракульське),
• птахівництво (яєчне, м'ясне),
• бджільництво (медове,
• медово-запилювальне, запилювальне, бджолорозплідне),
• рибництво,
• шовківництво
• та інші

Об'єктами обліку виробничих витрат у тваринництві є технологічні групи тварин за їх видами. На кожну таку групу тварин відкривають окремі аналітичні рахунки, на яких відображують витрати на утримання тварин і вихід продукції тваринництва.

Облік витрат і  виходу продукції тваринництва слід вести на рахунку 23 «Виробництво» субрахунка другого порядку 232 «Тваринництво», на дебеті якого відображують витрати, а на кредиті — вихід продукції за плановою собівартістю протягом року, а в кінці року планову собівартість доводять до фактичного рівня.

На кожному  аналітичному рахунку облік витрат ведуть за такими статтями:

• витрати на оплату праці;
• відрахування на соціальні заходи;
• засоби захисту тварин;
•   корми; роботи та послуги;
•    витрати на утримання основних засобів
•    та інші.

На статті «Витрати на оплату праці» відображують основну  і додаткову оплату праці працівників тваринництва, зайнятих безпосередньо на обслуговуванні певного виду або групи тварин: доярок, скотарів, бригадирів, підмінних робітників, телятниць, свинарок, чабанів, пташниць тощо. До цієї статті включають оплату праці за тарифними ставками, доплати і премії за якість продукції, підвищення продуктивності тварин, збереження поголів'я, обслуговування тварин, хворих на бруцельоз, надбавки за звання «Майстер тваринництва» та інші виплати згідно з діючим положенням про оплату праці.

На статті «Відрахування  на соціальні заходи» обліковують  внески на державне соціальне страхування і до Пенсійного фонду в установленому розмірі від суми нарахованої оплати праці працівників тваринництва.

На статті «Засоби захисту  тварин» обліковують вартість використаних біопрепаратів, медикаментів та дезінфікуючих засобів, придбаних за рахунок коштів підприємства, а також витрати, пов'язані з їх використанням у тваринництві. На цей елемент не відносять вартість біопрепаратів, медикаментів, дезінфікуючих засобів, придбаних за рахунок асигнувань з бюджету на ці цілі.

На статті «Корми» відображують витрати на корми власного виробництва і куповані, використані на годівлю худоби, птиці й інших тварин. Витрати, пов'язані з доставкою кормів з місць їх попереднього зберігання до місць постійного зберігання, і відносять на вартість відповідних кормів як витрати на доставку кормів на склад.

Витрати на доставку кормів з місця постійного зберігання на ферму для годівлі тварин відносять на певний вид (групу) тварин за відповідними статтями. Витрати, пов'язані з приготуванням кормів на кормокухнях, обліковують на окремому аналітичному рахунку субрахунка 232 «Тваринництво» і щомісяця списують на статтю «Корми» по відповідних групах тварин, розподіляючи пропорційно до фізичної маси кормів, приготовлених на кормокухні.

На статті «Роботи  і послуги» відображують вартість робіт  і послуг, наданих допоміжними виробництвами для виробничих потреб тваринництва, а також сторонніми організаціями і підприємствами. Тут же обліковують вартість використаної енергії виробленої електростанціями, змонтованими з доїльними, стригальними пристроями, а також витрати на обігрівання приміщень місцевими котельними, не з'єднаними із центральною котельнею. На цей же елемент відносять вартість енергії, одержаної від інших підприємств для галузі.

На статті «Витрати на утримання  основних засобів» записують нараховані амортизаційні відрахування по основних засобах тваринництва.

Тут же відображують вартість палива і запчастин, використаних для машин і устаткування в тваринництві, конкретно по кожному виду або групі тварин, а також витрати на будматеріали, використані на ремонт будівель і споруд у галузі.

На статтю «Інші  витрати» відносять страхові платежі  по майновому страхуванню. До цієї ж статті включають частину вартості літніх таборів для тварин.

На статті «Витрати на організацію виробництва її управління» відображують частку загальновиробничих витрат тваринництва, віднесених на цей вид або групу худоби і птиці в порядку їх розподілу.

На елементі «Втрати  від загибелі тварин» відображують (тільки в обліку) втрати від загибелі молодняку тварин і тварин на відгодівлі, птиці, бджолосімей, кролів та інших тварин, за винятком тих випадків, коли збитки сталися через стихійне лихо або підлягають стягненню з винуватців.

Для кращого засвоєння  вище названого переліку статей, я  прощупую розглянути наступні господарські операції.

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція		Сума,      грн
		Дт	КТ
1	Нарахована оплата праці  працівнику тваринництва	232	66	1269,5
2	Відрахування на соціальні  заходи	232	65	457,1
3	Придбанні засоби захисту  тварин	232	20	1569,1
4	Списані витрачені корми  на відгодівлю тварин	232	20	3215,6
5	Розрахунки за надані роботи і послуги	232	63	1234,8
6	Нарахована    амортизація	232	13	487,2
7	Використанні кошти на літні табори для тварин	232	39	695
8	Витрати на утримання худоби	232	91	961,5
9	Списана вартість загиблих тварин	233	24	364,5
10	Списана сільськогосподарська продукція	233	90	8652,3

 

 У номенклатурі  статей виробничих витрат у  тваринництві доцільно передбачити додаткові статті: по інкубації яєць — вартість яєць, закладених на інкубацію; по рибництву — вартість мальків, запущених у водойми, по шовківництву — вартість грени.

По кредиту  субрахунка 232 «Тваринництво» відображується за плановою собівартістю вихід продукції тваринництва в кореспонденції з дебетом рахунків:

21 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі» — на вартість оприбуткованого приплоду і приросту:

231 «Рослинництво» — на вартість внесеного в грунт гною як добриво:

27 «Продукція сільськогосподарського виробництва» — на вартість оприбуткованої продукції тваринництва.

В кінці року за встановленою методикою визначають фактичну собівартість продукції тваринництва і планову собівартість коригують до фактичного рівня.

Суму коригування  списують з кредиту субрахунка 232 «Тваринництво» в дебет рахунків: 21, 28, 27, 90 залежно від напряму використання продукції тваринництва.

Для оформлення витрат та виходу продукції тваринництва використовуються первинні документи. Деякі з них є загальними для обліку всіх видів основного виробництва:

•   рахунки-фактури;
•   дорожні листи вантажного автомобіля;
•   накладні;
•   лімітно-забірні картки;
•   облікові листи праці й виконаних робіт;
•   розрахунок амортизаційних відрахувань ;
• та інші;

Поряд з ними застосовується ряд специфічних документів, притаманних тільки тваринництву.

Оплату праці  нараховують, виходячи з обсягів  виконаних робіт чи виходу продукції або відпрацьованого часу на підставі Розрахунку оплати праці працівникам тваринництва, Табеля обліку робочого часу та документів про вихід продукції.

Видачу кормів проводять на підставі Відомості  витрати кормів, яка водночас є документом на списання витрачених кормів з підзвіту завідувача ферми. Відомість виписують на кожного працівника, за яким закріплено тварин, на початку кожного місяця в двох примірниках. Ліміт видачі кормів визначають за раціонами годівлі, які складає зоотехнік. Оформлені належним чином відомості є підставою для включення вартості кормів до витрат виробництва. Наприкінці місяця на підставі відомостей роблять записи до Журналу обліку витрати кормів по кожному виду і групи тварин. Дані журналу використовуються для оперативного контролю за рівнем витрат кормів на виробництва продукції.

Для оприбуткування продукції тваринництва застосовують такі первинні, документи: