Калькуляція собівартості

•   журнал обліку надою молока;
•   відомість руху молока;
•   щоденник надходження і відправки вовни на заготівельні пункти;
•   щоденник надходження сільськогосподарської продукції,
•    акт настригу та приймання вовни (для спеціалізованих підприємств);
•    акт на оприбуткування приплоду тварин;
•    нагромаджувальний акт на оприбуткування приплоду звірів;
•    акт про хід окоту;
•    відомість зважування тварин;
•    розрахунок визначення приросту
•    та інші

Їх складають  безпосередньо на тваринницьких фермах на момент одержання продукції чи в строки, передбачені графіком документообігу.

В СТОВ «Камсит» відображення елементів обліку у регістрах синтетичного та аналітичного обліку відбувається у належному вигляді, та в належних формах, підтвердження якому є наявні на підприємстві та правильно оформленні первинні документи по надходженню, вибуттю та використання у власних цілях продукції виробленої підприємством.

3.4 «Визначення собівартості продукції  в м’ясному скотарстві»

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визнає фактичну собівартість одним із основних принципів бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Законом наголошується, що пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на її виробництво та придбання.

Собівартість  окремих видів сільськогосподарської  продукції визначають на підставі витрат, віднесених на відповідну культуру  вид тварин чи виробництва. Витрати по окремих культурах і видах тварин складаються як із прямих витрат, що безпосередньо відносять на відповідні культури і види тварин, так і з витрат, що розподіляються.

Послідовність визначення собівартості продукції. Визначення собівартості продукції (робіт, послуг) здійснюють у такій послідовності:

• розподіляють за призначенням витрати на утримання основних засобів на об'єкти планування та обліку витрат;
• обчислюють собівартість продукції (робіт, послуг) допоміжних та підсобних промислових виробництв, які надають послуги основному виробництву;
• розподіляють загальновиробничі витрати;
• визначають загальну суму виробничих витрат по об'єктах планування та обліку;
• розподіляють витрати на утримання кормоцехів:
• визначають собівартість продукції тваринництва;
• визначають собівартість живої маси тварин на вирощуванні і відгодівлі;    

Витрати на утримання  худоби і птиці становлять собівартість продукції тваринництва, причому: вартість тварин, що загинули внаслідок стихійного лиха, відноситься на фінансові результати підприємства, а вартість тварин, що загинули з інших причин відображується в окремій статті в складі витрат на утримання відповідних видів і груп тварин.Маса загиблого чи вимушено забитого молодняку тварин, птиці та дорослої худоби на відгодівлі не виключається з приросту живої маси, одержаного за звітний рік.

Вартість гною, одержаного від групи тварин, визначається виходячи з нормативно-розрахункових витрат і витрат на його прибирання та вартості підстилки. Собівартість 1 тонни гною визначається діленням загальної суми витрат на його фізичну масу. Кількість рідкого гною переводиться в звичайний гній, виходячи з вмісту сухих речовин.

Інша побічна продукція, така, як вовна-линька, пух, перо, міражні яйця, м'ясо півників яєчних курей, забитих в добовому віці, м'ясо забитих звірів, шкури загиблих тварин, оцінюється за цінами можливої реалізації чи іншого використання. її вартість відноситься на зменшення витрат на утримання відповідних видів і груп худоби (птиці).

 Продукцією  вирощування та відгодівлі худоби і птиці (великої рогатої худоби, свиней, овець, кролів, птиці) є приріст живої маси, одержаний в звітному періоді, а жива маса, від тварин, які не зважуються (молодняк робочих тварин, звірів тощо), продукція не оприбутковується, а витрати спрямовуються на дооцінку поголів'я, виходячи із кількості кормо-днів та собівартості 1 кормо-дня.

Приріст живої маси молодняку  тварин та тварин на відгодівлі і птиці певного виду та групи визначається як різниця між живою масою поголів'я, яке було на кінець року та яке вибуло протягом року (включаючи загиблих), і живою масою приплоду та масою тварин і птиці, які надійшли в групу протягом року та які були на початок року.

Собівартість 1 ц  приросту живої маси визначається діленням загальної суми витрат на утримання відповідної групи худоби чи птиці (без вартості побічної продукції) на кількість центнерів приросту живої маси. 

Собівартість  живої маси молодняку тварин і  тварин на відгодівлі та птиці всіх вікових груп визначається, виходячи з витрат на їх вирощування і відгодівлю в поточному році (без вартості побічної продукції», вартості худоби і птиці, що були в групі на початок року та надійшли з основного стада чи інших груп, ферм і підприємств, та вартості приплоду (без вартості загиблих тварин).Кількість живої маси становитиме масу тварин, що реалізовані, забиті, переведеш в інші групи та залишені на кінець року.

Собівартість 1 ц живої  маси худоби і птиці визначається діленням їх вартості на кількість центнерів живої маси (без маси тварин, що загинули).

На підставі розрахованої собівартості одного центнера живої  маси обчислюється фактична собівартість худоби, яка реалізована, переведена в основне стадо, забита на м'ясо, а також та, що залишилася в підприємстві на кінець року. Вартість худоби, що загинула з різних причин, в кінці року не змінюється.

У м'ясному скотарстві обчислюють собівартість однієї голови приплоду, 1 ц приросту живої маси телят до 8-місячного віку і 1 ц живої маси; 1 ц приросту живої маси молодняку старше 8 місяців і дорослої худоби на відгодівлі: 1 ц живої маси по цій групі.

Попередньо із загальної суми витрат виключають вартість молока і вовни-линьки за середньо реалізаційними цінами та вартість гною

Одну голову приплоду оцінюють за живою масою теляти при  народженні і фактичною собівартістю 1 ц живої маси відлучених телят у 8-місячному віці. Приріст живої маси телят до 8-місячного віку визначають на підставі записів на кредиті аналітичного рахунка «Основне стадо великої рогатої худоби м'ясного напряму». Собівартість 1 ц приросту живої маси по даній групі тварин обчислюють діленням витрат, зарахованих на дебет цього аналітичного рахунка, за вирахуванням побічної продукції і доходів бід пункту штучного осіменіння_; на приріст живої маси телят цієї групи з урахуванням живої маси приплоду.

Собівартість 1 ц  живої маси телят до 8-місячного  віку визначають ;і урахуванням маси молодняку цієї групи, який залишився з минулого року: загальну вартість телят до 8-місячного віку ділять на загальну масу тварин цієї групи. Загальна вартість молодняку у віці до 8 місяців складається з вартості телят на початок року, вартості придбаного молодняку і витрат, віднесених на приріст живої маси телят до 8-місячного віку, та приплоду. Загальна маса тварин включає живу масу телят до 8-місячного віку на кінець року, молодняку, переведеного в старшу групу, і проданих тварин (за вирахуванням маси загиблих). Собівартість 1 ц живої маси тварин обчислюють діленням їх вартості на живу масу. За такою собівартістю визначають вартість телят, які вибули протягом року з цієї групи, і тих, що залишилися на кінець року.

Собівартість 1 ц  приплоду живої маси і 1 ц живої  маси молодняку старше 8 місяців і дорослої худоби на відгодівлі обчислюють так само, як і по молодняку великої рогатої худоби молочного напряму.

Виходячи з  даних про наявність на підприємстві худоби, я побачила, що присутні свині, тому я рахую за потрібне дати теоретичну відомість про обчислення собівартості продукції свинарства.

Собівартість продукції свинарства включає витрати на утримання свиноматок з поросятами до відлучення, кнурів, поголів'я свиней на дорощуванні і відгодівлі. Ці витрати розподіляють між окремими видами продукції свинарства (голову ділового приплоду, приріст живої маси, гній). Собівартість приросту живої маси і однієї .голови приплоду на момент відлучення визначають діленням загальної суми витрат за рік по утриманню основного стада (крім вартості побічної продукції) на кількість приросту живої маси відлучених поросят, включаючи живу масу приплоду при народженні. Собівартість 1 ц приросту живої маси відлучених поросят обчислюють діленням суми вартості поросят під свиноматками на початок року і витрат по основному стаду за поточний рік на живу масу відлучених поросят, у тім числі загиблих. Собівартість 1 ц приросту живої маси всіх Інших облікових груп свиней (на дорощуванні і відгодівлі) визначають діленням витрат по відповідній групі на кількість приросту.

У спеціалізованих  господарствах собівартість продукції  свинарства розраховують загалом по галузі і кожній технологічній групі, а в неспеціалізованих — тільки загалом по галузі. Загалом по галузі собівартість валового приросту живої маси свиней, включаючи живу масу приплоду при народженні (у тім числі загиблих), обчислюють за витратами по всіх об'єктах обліку.

В СТОВ «Камсит» собівартість продукції м’ясного скотарства визначають за усіма нормативними документами та по П(С)БО у яких вказані правила вирахування собівартості.

3.5 «Корегування  планової собівартості до рівня  фактичної»

Підприємство не в залежності від галузі господарства, чи це є тваринництво або рослинництво визначає заздалегідь усі витрати які будуть пов’язані з майбутнім виробництвом  і визначають планову собівартість виробленої продукції. 

В кінці звітного періоду  працівники бухгалтерії підприємства визначають,включаючи усі затрати  на виробництво, фактичну собівартість продукції, тобто та яка утворилась внаслідок використання  коштів, матеріалів, та інших затрат на виробництво. Способи її розрахунку ми розглядали в темі соби корегування планової собівартості до її фактичної.  Зазвичай вона певним чином відрізняється від фактичної ,а тому і потрібні розрахунки для того, щоб показати їхню різницю.

Тваринництво - одна з основних галузей сільськогосподарського виробництва. Воно покликане забезпечити потребу населення в продуктах харчування, переробні організації в сири, а галузь рослинництва - в органічних добривах.

Об'єктами калькуляції в тваринництві є  окремі види основної або сполученої продукції: молоко, приплід, приріст живої маси, вовна, яйце, мед, мальки, риба. Побічна продукція не калькулюється, а враховується виходячи з нормативних (розрахункових) витрат.

Отримана величина складе приріст живої маси, включаючи приріст живої маси у звітному році за полеглими тваринам за період з початку року до моменту відмінка. Собівартість центнера приросту живої маси обчислюють діленням отриманої суми витрат на утримання тварин на вирощуванні та відгодівлі за вирахуванням вартості побічної продукції на кількість центнерів приросту живої маси.

Для розподілу калькуляційних різниць між нормативно-прогнозної і фактичною собівартістю складають відомість списання калькуляційних різниць між фактичною і нормативно-прогнозної (планової) собівартістю продукції. Калькуляційна різниця списується на перераховані рахунки по масі продукції. Для цього необхідну загальну суму калькуляційної різниці розділити на кількість отриманої продукції. Множачи розмір відносин у розрахунку на одиницю продукції за напрямками її використання, визначають суму відносин, що списуються в дебет відповідних рахунків. Якщо нормативно-прогнозна (планова) собівартість вище фактичної, калькуляційна різниця списується методом «червоне сторно», а на суму зменшення нормативно-прогнозної (планової) собівартості до фактичної складається додатковий запис.

Калькуляційна різниця між плановою та фактичною  собівартістю продукції є підставою  для записів у одну з відомостей сільськогосподарської звітності, а саме (ф. № 607-АПК).

Вирахувавши та зробити відповідні записи в реєстри  бухгалтерського обліку, можна сказати, що на собівартість впливають певні  фактори не тільки економічні, а  й вагомим чином природні умови.

Після розподілу  калькуляційної різниці на рахунку 20 «Основне виробництво», субрахунок 2 «Тваринництво», аналітичні рахунки  з обліку витрат і виходу продукції, відкриті для окремих видів і  груп тварин, закриваються проте можуть залишатися витрати по незавершеному  виробництву.

Відомість (ф. № 607-АПК) є підставою для заповнення журналу-ордера № 10-АПК, а також використовується при складанні річної бухгалтерської звітності.

В аналізованому  об’єкті даної курсової роботи, визначення собівартості планової  та корегування  до неї фактичної, тобто тої собівартості яка утворилась на підприємстві за певний період, та відповідає записам реєстрів бухгалтерського  обліку відбувається за вище переліченими способами, які відповідають Положенням Стандартів Бухгалтерського обліку.

 Висновки  та пропозиції

На основі аналізованих даних  по СТОВ «Камсит», виходячи  теми курсової роботи то це був аналіз м’ясного скотарства, розрахунку собівартості продукції свинарства. Я можу зробити наступні висновки:

• М’ясне скотарство уданому підприємстві тільки-тільки розпочинає свою діяльність, а вже приносить помітні прибутки.
• Собівартість одного центнера живої маси тварини є помірною, та характерною для нашого регіону.
• М’ясне скотарство теоретично на високому рівні забезпечено природними умовами для розвитку, особливо в регіоні де знаходиться підприємство
• М’ясне скотарство в Іллінецькому районі , збагачено великою кількістю трудових ресурсів, тому, що переважна кількість населення є сільською.
• Виробників саме цієї галузі в районі є чи не мала кількість, але велику  перспективу має наше господарство
• Незабезпеченість сільськогосподарських виробників державною підтримкою, диспаритет цін між сільськогосподарською продукцією і промисловою призводить до того, що господарство не може нормально оновлювати свої засоби виробництва, адже для того щоб їх придбати потрібно виробити набагато більше продукції ніж декілька років тому

         Детально проаналізувавши процеси,  які відбуваються в сільському  господарстві країни, області і  району зокрема  і фактори,  які спричинюють чи здійснюють  найбільший вплив на ці процеси,  а також провівши різні види  досліджень і узагальнивши отриману  інформацію і отримані дані  я зрозуміла, що потрібно вагомими  чинниками підіймати продуктивність  праці по підприємству, та сприяти його розширенню.