Курс лекций по "Бухгалтерскому учету и аудиту"

 

 

Принципи аудиторської діяльності (аудиту)

 

Національні нормативи аудиту та Кодекс професійної етики аудиторів  України передбачає такі принципи аудиту:

 

1. Принцип професійної етики аудитора
1. Професійна незалежність – рівень фахової підготовки аудиторів повинен відповідати єдиним професійним вимогам. До аудиторської діяльності слід допускати лише тих фахівців, які склали іспит, отримали відповідний сертифікат та занесені до Реєстру суб’єктів аудиторської діяльності. Важливо, щоб аудитор особисто зберігав незалежне відношення до замовника під час виконання своїх обов’язків, а користувачі фінансової звітності – довіряли незалежності аудитора.
2. Об’єктивність – принцип об’єктивності накладає на аудитора обов’язок бути справедливим, чесним, вільним від конфлікту інтересів.
3. Компетентність – аудитори повинні надавати аудиторські послуги з належною увагою, компетентністю та ретельністю. Надавати повинен тільки ті послуги, які виконує на високому професійному рівні.
4. Майстерність – передбачає володіння, вміння та навички застосування законів, стандартів, інструкцій, положень в аудиторський діяльності, а також дати правильну пораду.
5. Конфіденційність – аудитор з повагою повинен відноситись до питань конфіденційності інформації, яку він отримує у процесі надання послуг і не використовувати факти, взяті з аудиторських перевірок для своєї вигоди, вигоди третіх осіб або на шкоду клієнтові.
6. Чесність – аудитор повинен зберігати чесність на всіх етапах роботи.
7. Вирішення етичних конфліктів – зустрічаючись з етичними проблемами, аудитор повинен слідувати політиці підприємства, що його наймає та фірми, яку він представляє.
8. Довіра – роботодавці, клієнти, інші зацікавлені сторони мають бути впевненні в тому, що аудитор ніколи не порушить професійної етики і дотримуватиметься її протягом усієї практики.
9. Якість послуг – аудит і аудиторські послуги повинні здійснюватись у суворій відповідності з чинним законодавством і нормативними актами.
10. Точність – аудитор повинен переконатися, що всі операції віднесені на відповідні рахунки, підсумовані і перенесені в головну книгу, на підставі якої складена фінансова звітність, а операції не містять відхилень від діючих законів, стандартів, норм.
11. Доброзичливість – аудитор забов’язаний проявляти до клієнтів доброзичливе ставлення, у спілкуванні с клієнтом та колегами дотримуватись спокійного й витриманого тому поваги до думки інших фахівців.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Принципи методики здійснення аудиту

 

№	Принципи методики аудиту	Характеристика принципів
1	Науковості	Полягає в застосуванні останніх досягнень  науки, техніки, передового досвіду  в процесі здійснення аудиту.
2	Економічності	Полягає у здійсненні аудиту з найменшими витратами та оптимальною кількістю працівників.
3	Активності	Аудитор повинен проявити ініціативу та знайти кращі методи та способи  виконання поставлених завдань.
4	Доцільності	Інформація за результатами аудиту повинна мати економічний зміст, бути корисною та потрібною для прийняття рішень.
5	Раціональності	Розуміють здійснення аудиту без певних труднощів і значних витрат.
6	Повноти	Полягає у виявленні та детальному вивчені всіх фактів та причин незадовільного стану об’єкту, що досліджується.
7	Планування	Планування має ґрунтуватися на попередньому вивчені особливості діяльності клієнта.
8	Оцінки аудиторських підтверджень і системи внутрішнього контролю	Аудитор повинен оцінити вивчені  відхилення і на підстави цього запропонувати  схему усунення недоліків.
9	Документального оформлення результатів аудиту	Результати аудиту оформлюють документально.
10	Вибору методики та техніки аудиту	Аудитор застосовує раціональну техніку  вивчення документів.
11	Визначення критеріїв значимості і достовірності	Аудитор вивчає межі аудиту
12	Дотримання правил оцінки ризиків  і даних вибірки	Аудитор забов’язаний оцінити ризик своєї роботи
13	Формування висновків і відповідальності за них	Кінцевий результат – це видача аудиторського висновку та відповідальність за його зміст.
14	Взаємодії аудиторів	Група аудиторів повинна взаємодіяти  між собою, узгоджувати плани  роботи, своєї пропозиції.
15	Повного інформування клієнта	Про всі виявлені відхилення аудитор  інформує клієнта.
16	Контроль за якістю роботи аудиторів	Фірма повинна здійснювати контроль за роботою своїх аудиторів.

 

 

 

 

 

Методи аудиту

 

1. Методичні прийоми організації
1. Суцільний
2. Вибірковий
3. Аналітичний
4. Комбінований

 

2. Методичні прийоми проведення
1. Фактична перевірка
2. Документальна перевірка (по суті, формальна, документальна)
3. Підтвердження
4. Спостереження
5. Опитування
6. Перевірка механічної точності
7. Аналітичні тести
8. Сканування
9. Спеціальна перевірка
10. Зустрічна перевірка

 

 

Права аудиторів і  аудиторських фірм

 

1. Перевірити документи, регістри, бухгалтерського фінансового обліку та іншу документацію.
2. Отримувати від підприємства пояснення і додаткові дані, необхідні для перевірки.
3. Отримувати від третіх осіб інформацію, необхідну для аудиту.
4. Проводити інвентаризацію матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів.
5. Залучати до перевірки на договірних посадах фахівців.
6. Проводити аналіз, надавати консультації з питань обліку.
7. Надавати послуги щодо оцінки майна, проведення експертизи комп’ютерних програм бухгалтерського фінансового обліку.
8. Самостійно визначати форми і способи аудиту.
9. Займатися аудиторською діяльністю індивідуально, створювати аудиторські фірми.

 

Обов’язки аудиторів  і аудиторських фірм

 

1. Доброякісно перевіряти стан бухгалтерського фінансового обліку та звітності     замовника, їх достовірність.
2. Належним чином надавати аудиторські послуги.
3. Повідомляти власникам, уповноваженим ними особам, замовникам про виявлені під час аудиту недоліки в обліку і звітності.
4. Зберігати в таємниці отримані під час інформацію.
5. Не розголошувати відомості, що становлять предмет комерційної таємниці, не використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб.
6. Відповідати перед замовником за порушення умов договору відповідно до чинного законодавства.

 

 

 

 

 

Відповідальність аудиторів  і аудиторських фірм

 

1. За неналежне виконання своїх забов’язань аудитор (АФ) несе майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі. Розмір майнової відповідальності аудиторів не може перевищувати завданих збитків.
2. За неналежне виконання своїх професійних обов’язків до аудитора АПУ можуть бути застосовані стягнення у вигляді попередження, зупинення дії сертифікату на строк до одного року або анулювання його.

 

 

Обов’язкове проведення аудиту

 

Обов’язкове проведення аудиту є  для:

1. підтвердження достовірності та повноти річного балансу і звітності комерційних банків, бірж, підприємств, товариств та інших господарюючих суб’єктів незалежно від форми власності та виду діяльності, звітність яких офіційно оприлюднюється, за винятком установ та організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету і не займаються підприємницькою діяльністю. Якщо річний оборот як 250 неоподаткованих мінімумів, то аудиторська перевірка проводиться 1 раз на 3 роки.
2. Перевірки фінансового стану засновників КБ, АО, ХК, інвестиційних фондів.
3. Емітентів цінних паперів.
4. Порушення питання про визначення неплатоспроможнім банкрутам.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

АУДИТОРСЬКИЙ РИЗИК: СУТНІСТЬ, ВИЗНАЧЕННЯ ОБМАНУ ТА ПОМИЛКИ

 

1. Поняття ризику, види та правила його оцінювання.
2. Властивий ризик (власний ризик).
3. Ризик контролю (Ризик невідповідальності внутрішнього контролю підприємства).
4. Ризик не виявлення помилок та перекручень.
5. Обман та помилка: визначення та класифікація.

 

 

Поняття ризику, види та правила його оцінювання

 

Ризик проведення аудиторської перевірки  являє собою ризик аудитора, пов’язаний з підготуванням неправильного висновку за фінансовими документами.

 

Аудиторський ризик – це ризик  того, що аудитор може зробити неправильний висновок у результаті перевірки, навіть при повному дотриманні існуючих вимог до здійснення аудиту, через  наявність недостовірної інформації.

 

Аудиторський ризик можна класифікувати  за такими ознаками:

1. Контроль з боку аудитора – за цією ознакою ризик розподіляється на такий, що контролюється і не контролюється аудитором. Властивий ризик і контрольний ризик не підлягає перевірці. Аудитор може лише оцінити його, але не може ніяк його змінити. Ризик не виявлення помилок може контролюватися аудитором шляхом вибору і проведення відповідних процедур.
2. За часом виникнення – аудиторський ризик можна класифікувати як такий, що виник на початку аудиторської перевірки (ризик властивий та ризик контролю) і під час її проведення (ризик не виявлення).
3. За ступенем ризикованості – на кожному підприємстві рівень ризику різний (високий, середній, низький).
4. Стосовно підприємства, що перевіряється – ризик може бути внутрішнім та зовнішнім.
5. Стосовно аудиторського підприємства – ризик класифікується як протилежний за попередньою ознакою. Для аудиторського підприємства властивим ризиком буде ризик не виявлення викривлень, а зовнішнім – ризик властивий та ризик контролю.

 

Для визначення величини аудиторського  ризику використовують таку модель:

АР = ВР * РК * РН

де,  АР – аудиторський ризик,

       ВР – власний  (властивий) ризик

       РК – ризик  контролю

       РН – ризик  не виявлення.

 

Наведену  загальну модель аудиторського ризику можна розкласти на складові:

• Властивий ризик (ВР), що виникає в результаті діяльності підприємства;
• Ризик контролю (РК), що складається з ризику системи, контролю та ризику організації бухгалтерського обліку.
• Ризик не виявлення (РН) – значні помилки залишаються не виявленими при проведенні аудиту внаслідок недостатнього аналітичного огляду та тестового контролю.

 

Розрахунок загального аудиторського  ризику:

АР = ВР * РК * РСО * РАО * РТ

де, РСО – ризик системи організації  обліку;

      РАО – ризик аналітичних процедур;

      РТ – ризик  тестового контролю.

 

Аудиторський ризик становить  переважно від 1 – 5 % або від 0,001 – 0,05.

Вибираючи методику визначення аудиторського  ризику, його допустиму величину, необхідно  враховувати конкретні умови перевірки, її термін, характер діяльності клієнта, компетентність і кваліфікацію аудитора, його практичний досвід роботи та інші чинники.

 

 

 

Властивий (власний) ризик

 

Властивий ризик є сукупністю всіх можливих ризиків, пов’язаних із функціонуванням  підприємства, які можуть бути допущені внаслідок діяльності підприємств.