Курс лекций по "Бухгалтерскому учету и аудиту"

 

Ризик виникнення таких помилок  пов’язаний із дією зовнішніх і  внутрішніх чинників, часто безпосередньо  не пов’язаних з підприємством клієнта (інфляція, конкуренція, безробіття), а  також обставин (ринок збуту, організація і структура підприємства, політика управління, кадрова політика).

 

Власний ризик оцінюється аудитором  ще на підготовчий початковій стадії аудиту, коли він тільки ознайомлюється з діяльністю підприємства, умовами  його роботи, структурою та організацією управління та іншими питаннями.

Аудитор використовує при цьому  як інформацію, подану підприємством-клієнтом, так і інформацію зовнішніх джерел.

 

При оцінці власного ризику аудитор  звертає увагу на ті моменти, які  можуть вплинути на якість фінансової звітності.

 

 

 

Ризик системи контролю (Ризик невідповідальності внутрішнього контролю підприємства)

 

Це ймовірність одержання аудитором  недостатньої інформації за допомогою  системи внутрішнього контролю або  не виявлення суттєвих помилок та перекручень.

 

Ризик контролю складається з двох компонентів:

1. ризик системи бухгалтерського обліку;
2. ризик системи внутрішнього контролю.

 

Ризик системи бухгалтерського  обліку полягає в тому, що можуть бути допущені помилки або обман  внаслідок документування господарських операцій, неправильного їх відображення в реєстрах бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, тобто система обліку є неефективною і не надійною.

 

Для оцінки величини ризику системи  бухгалтерського обліку аудитор  повинен вивчити характер діяльності підприємства-клієнта, процес видання обліку, склад і кваліфікацію працівників бухгалтерії, посадові інструкції.

Аудитор оцінює такі складові внутрішнього контролю:

• організаційну систему;
• систему документації і інформації;
• матеріальні засоби захисту майна;
• штат контролерів;
• систему спостереження.

 

 

 

 

Ризик не виявлення помилок  та перекручень

 

Ризик не виявлення – це ризик  того, що істотні помилки можуть залишитися не виявленими в процесі  аудиторської перевірки. За цей ризик  аудитор несе повну відповідальність.

 

Ризик не виявлення складається  із:

• ризик аналітичного огляду;
• ризику неефективності тестового контролю, що обов’язково необхідно враховувати при проведені аудиту.

 

Аудиторська фірма має ризик  втратити або погіршити свою репутацію внаслідок низької якості проведення аудиту. Якщо помилку не виявлено, але така передбачається, то аудитор повинен обов’язково в аудиторському звіті зазначити про те, що помилку не виявлено.

 

 

 

Обман та помилка: визначення та класифікація

 

Помилка – це ненавмисне перекручування фінансової інформації в результаті арифметичних або логічних помилок в облікових записах та групуваннях; недогляду в повноті обліку або неправильного подання фактів господарської діяльності; наявності і стану майна та розрахунків.

 

Обман є наслідком навмисного порушення у відображенні фінансової і інформації однією або декількома посадовими особами.

Обман може здійснюватися шляхом фальсифікації, підробки, зміни записів, знищення чи пропуску окремих господарських  операцій чи документів.

 

Шахрайство – це навмисне відображення та подання даних обліку та звітності одним або кількома особами із складу керівництва та посадовими особами.

 

Класифікація помилок:

1. помилки у ведені обліку:

1. відсутність обліку;

2. випадкові помилки;

2. Помилки, що повторюються:

1. Помилки, пов’язані із незнанням правил бухгалтерського обліку;

2. Помилки, пов’язані із незнанням законодавства;
3. Помилки, пов’язані із незнанням правових основ фінансового господарських операцій.

Шахрайство класифікують за такими ознаками, як:

• Маніпуляція, фальсифікація чи зміни записів або документів;
• Навмисно неправильне віднесення в активи різних статей;
• Ліквідацію чи пропуску операцій в записах чи документах;
• Відображення операцій без вказання їх змісту;
• Неправильне застосування прийнятих на підприємстві облікових рішень.

 

 

Виявивши помилки та факти шахрайства при проведені аудиторських перевірок, аудитор повинен зробити такі повідомлення:

1. керівництву підприємства, навіть тоді, коли факти шахрайства чи помилки незначні і не впливають на фінансову звітність підприємства. Якщо до них причетний сам керівник, то аудиторові необхідно проконсультуватися з юристом стосовно своїх подальших дій;
2. користувачам аудиторського звіту аудитор повинен виявити всі помилки та факти шахрайства та вкладати їх в аудиторському висновку;
3. аудитор незабовязаний повідомляти про виявлені ним порушення ще комусь, крім керівника підприємства, або надавати будь-які документи стороннім підприємствам або особам.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

АУДИТОРСЬКИ ДОКАЗИ ТА ПОРЯДОК  ОФОРМЛЕННЯ РОБОЧИХ ДОКУМЕНТІВ АУДИТОРА

 

1. Поняття аудиторських доказів та їх види.
2. Джерела і процедури одержання аудиторських доказів.
3. Поняття та структура робочих документів аудитора.
4. Класифікація робочих документів аудитора.

 

 

 

Поняття аудиторських доказів  та їх види

 

Аудиторські докази – це інформація, отримана аудитором на якій ґрунтується підготовка аудиторського висновку і звіту.

 

Аудиторські докази одержують шляхом належного поєднання тестів системи  контролю та процедур перевірки на суттєвість. Вони складаються з первинних документів та облікових записів, покладених в основу фінансової звітності, а також підтверджу вальної інформації з інших джерел.

 

Аудитор спирається на аудиторські  докази, які мають не тільки достатній, а й переконливий характер.

 

Види аудиторських доказів:

1. прямі
2. другорядні
3. усні
4. візуальні
5. документальні

 

 

Джерела і процедури  одержування аудиторських доказів

 

Джерелами аудиторських доказів є :

• дані первинних документів і звітів, у яких відображається основна інформація про господарські операції;
• облікові регістри, де нагромаджується узаконюється інформація із звітів та прикладених до них первинних документів;
• Головна книга, де відображаються залишки на початок і кінець звітного періоду і обороти за Дт та Кт відповідних рахунків;
• Баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух громових коштів, звіт про власний капітал;
• Інвентаризаційні матеріли (описи, порівняльні відомості);
• Розрахунки, декларації, кошториси, калькуляції, договори, контракти, засновницькі документи, статут, накази, розпорядження, бізнес-плани;
• Оперативна, податкова, статистична звітність
• Матеріали перевірок і ревізій, проведених органами податкової служби, банків;
• Матеріали внутрішнього аудиту
• Дані документального і фактичного контролю, експертних перевірок, лабораторних аналізів, контрольних вимірювань, проведених за участю аудитора;
• Письмові та усні заяви, пояснювальні записки матеріально-відповідальних та посадових осіб, субєків підприємницької діяльності, замовників тощо.

Процедури одержання  аудиторських доказів:

 

1. перевірка
2. опитування
3. підтвердження
4. підрахунок
5. спостереження
6. аналітичні процедури.

 

 

 

Поняття та структура  робочих документів аудитора

 

Робочі документи –  це документи, за допомогою яких аудитор фіксує планування аудиту, підготовку до перевірки, застосовані ним прийоми і способи аудиту, тести, отриману інформацію і відповідні висновки.

 

До робочих документів заноситься інформація, необхідна для правильного  проведення та узагальнення результатів  аудиту.

 

Структура робочих документів:

1. найменування документу
2. найменування господарчого об’єкту, в якому проводиться аудит
3. період, за який проводиться перевірка
4. дата застосування прийому чи способу аудиту або складання аудиту
5. зміст документу
6. особистий підпис особи, яка склала документ, та його розшифрування
7. дата перевірки документа
8. особистий підпис особи, яка перевірила документ, та його розшифрування

 

Сукупність робочих документів, складених аудитором до початку  і в ході перевірки фінансової звітності підприємства-клієнта, є  аудиторським досьє (папкою), що має  свій номер та позначення про дати початку і закінчення аудиторської перевірки.

 

Робочі документи аудитора повинні  знаходитися в досьє у певній послідовності:

• організаційні
• адміністративні
• документи аудиторських процедур з окремими статтями річного звіту та інші аудиторські дані
• висновок та рекомендації (пропозиції)

 

 

Склад робочих документів аудитора

 

1. документи, які містять загальну інформацію. Щодо організаційно-правової форми та організаційної структури господарюючого суб’єкта;
2. витяги з установчих документів господарюючого суб’єкта або їх копії, а також інші важливі юридичні документи (договори, контракти)
3. матеріали планування перевірки (план і програма)
4. записи з вивчення та оцінки системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю (описання, опитування, схеми документообліку)
5. аналіз найважливіших показників і тенденції діяльності господарюючого суб’єкта
6. записи про характер, дату проведення й обсяг прийомів і способів, що застосовується, їх результати
7. копії бухгалтерського та іншої фінансової документації господарюючого суб’єкта
8. пояснення, роз’яснення й заяви господарюючого суб’єкта
9. матеріали, які свідчать про те, що робота, виконана іншими спеціалістами, контролювалось аудиторами
10. відомості про те, ким і коли застосовувались прийоми і способи аудиту
11. копії листування з іншими аудиторськими фірмами, експертиза іншими особами з питань перевірки, що проводились у господарюючого суб’єкта
12. копії листування або записи обговорень під час зустрічей з представниками господарюючого суб’єкта з питань, що виникли в процесі перевірки, включаючи умови її проведення
13. листи – підтвердження, отримані від господарюючого суб’єкта
14. висновки аудиторської фірми за результатами перевірки.

 

 

 

Класифікація робочих  документів аудитора

 

1. час введення і використання
1. довготермінові
2. не тривало використовується
2. спосіб і джерела отримання
1. від третіх осіб
2. від підприємства-клієнта
3. складені аудитором
3. характер інформації
1. правового характеру
2. про керівництво та персонал підприємства
3. про структуру і організацію підприємства
4. про економічні засади діяльності підприємства
5. про систему внутрішнього контролю
6. про систему бухгалтерського обліку
7. аудиторські організаційно-функціонувальні документи
8. документи оцінки аудиторського ризику
9. аудиторські документи перевірки окремих статей і показників річного звіту
10. кореспонденція аудитора
11. підсумковий висновок
12. пропозиції та рекомендації
4. призначення
1. оглядові
2. інформативні
3. перевірочні
4. підтверджуючи
5. розрахункові
6. порівняльні
7. аналітичні
5. сутність стандартизації
1. стандартизовані
2. довільної форми
6. форма подання
1. графічні
2. табличні
3. текстові
4. комбіновані
7. техніка складання
1. ручні
2. на машинних носіях 
8. рівень відповідальності того, хто склав документ
1. підготовлені аудиторами, які здійснюють перевірку
2. підготовлені керівниками групи
3. підготовлені особою, яка контролює зміст документів
9. строки складання
1. документи підготовчого періоду
2. документи робочого періоду
3. документи завершального етапу аудиторської перевірки
10. місце в документообігу
1. первинні
2. документи вторинної обробки