Автор работы: Пользователь скрыл имя, 12 Сентября 2013 в 18:46, курсовая работа
Мета курсової роботи полягає у висвітленні методики обліку та аналізу фінансових результатів та використання прибутку, подальшого вивчення недоліків, впливу негативних чинників, вивчення можливостей вдосконалення обліку, контролю та аналізу і розробки практично значимих пропозицій щодо його покращення.
Головним завданням курсової роботи є:
- розглянути діючу систему обліку та аналізу фінансових результатів;
- на прикладі конкретної організації показати документальне оформлення та відображення в обліку фінансових результатів;
- провести фінансово-економічний аналіз;
- сформувати конкретні висновки за предметом дослідження
- обґрунтувати конкретні пропозиції щодо шляхів збільшення прибутку підприємства.
ВСТУП........................................................................................................................3
1.Сутність та значення фінансових результатів.............................................5
2.Економіко-правовий аналіз нормативної бази та огляд спеціальної літератури з теми дослідження................................................................................11
3.Організаційно-економічна характеристика базового підприємства..............................................................................................................24
4. Облік результатів операційної діяльності підприємства...........................28
5. Облік результатів фінансових операцій......................................................36
6.Облік фінансових результатів з використання сучасних інформаційних технологій..................................................................................................................48
ВИСНОВКИ.............................................................................................................50
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.....................................................52
Важливим моментом аналізу є досягнення зіставлення показників у динамічному ряді з врахуванням інфляційних процесів, зміни облікової політики, зміни обсягу та структури акціонерної діяльності. Коректнішим є зіставлення можливостей і наслідків впливу на фінансові результати. Це стосується насамперед виробничих, управлінських і збутових можливостей.
Маючи більший простір у визнанні доходів і витрат, працівники облікового апарату змушені мотивувати свою облікову політику, що неминуче збільшує обсяг аналітичних досліджень за змістом розв'язку управлінських завдань. Це призводить до більшої інтеграції обліково-аналітичних робіт, їх поєднання з процесом формування та виконання управлінських рішень. Очевидно, не буде потреби у вузькій спеціалізації підрозділів управлінської системи, треба привести її у налагоджений механізм підприємництва з мотивацією фінансового успіху, а регламентація і контроль управлінських функцій не будуть пріоритетними.
Практика фінансового аналізу вже виробила основні правила читання (методику аналізу) фінансових звітів. Серед них можна виділити шість основних методів:
1. Горизонтальний (тимчасовий) аналіз - порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом.
2. Вертикальний (структурний) аналіз - визначення структури підсумкових фінансових показників з виявленням впливу кожної позиції звітності на результат загалом.
3. Трендовий аналіз - порівняння кожної позиції звітності з поряд попередніх періодів і визначення тренда, тобто основної тенденції динаміки
показників, обчищеної від випадкових впливів і індивідуальних здібностей окремих періодів. З допомогою тренда формують можливі значення показників
в майбутньому, а отже
ведеться перспективний прогнозний
аналіз.
4. Аналіз
відносних показників (коефіцієнтів) -
розрахунок відносин між окремими позиціями
звіту або позиціями різних форм звітності,
визначення взаємозв'язків показників
5. Порівняльний (просторовий) аналіз
- це як внутрішньогосподарський аналіз
зведених показників звітності по окремих
показниках фірми, підрозділів, так і міжгосподарський
аналіз показників даної фірми з показниками
конкурентів і середніми господарськими
даними.
6.
Факторний аналіз - аналіз впливу окремих
чинників на результативний показник.
Причому факторний аналіз може бути як
прямим, коли результативний показник
дроблять на складові частини, таким чином,
коли його окремі елементи з'єднують в
загальний результативний показник.
Аналіз динаміки складу і структури майна дозволяє встановити розмір абсолютного і відносного приросту або зменшення всього майна підприємства та окремих його видів. Зміна структури майна створює певні можливості для основної виробничої та фінансової діяльності і впливає на оборотність сукупних активів.
Показники структурної динаміки відображають частку кожного виду майна у загальній зміні сукупних активів. Їх аналіз дозволяє зробити висновки про те, в які активи вкладено нові залучені фінансові ресурси або які активи зменшились за рахунок відпливу фінансових ресурсів.
Важливий етап аналізу фінансового стану підприємства — порівняння темпів приросту активів з темпами приросту фінансових результатів (наприклад, виручки або прибутку від реалізації продукції).
де ТРЧ.П - темп зростання чистого прибутку;
ТРВ - темп зростання виручки від реалізації;
ТРА - темп зростання середньої величини активів.
Перше співвідношення означає зростання рентабельності діяльності підприємства і розраховується за формулою
(ЧП/В * 100).
Друге співвідношення означає прискорення оборотів активності і розраховується за формулою
(В/А * 100)
Випереджальні темпи зростання чистого прибутку порівняно зі збільшенням активів (ТРЧ.П > ТРА) означають збільшення чистої рентабельності активів і розраховуються за формулою
(ЧП/А * 100)
Виконання останньої нерівності означає розширення майнового потенціалу. Його досягнення має бути перспективною метою діяльності підприємства[39, с.211].
При аналізі фінансових результатів виділяють, як правило, групи показників, які описують:
- Ділову активність підприємства, а саме:
- показники оборотності;
- фондовіддача.
- Рентабельність фінансово-господарської діяльності:
- рентабельність продажів;
- рентабельність сукупного капіталу;
- рентабельність власного капіталу.
Показники оборотності мають велике значення для оцінки фінансового стану компанії, оскільки швидкість обороту коштів безпосередньо впливає на платоспроможність фірми. Крім того, збільшення швидкості обороту коштів, за інших рівних умов, відображає підвищення виробничо-технічного потенціалу фірми.
На практиці найчастіше використовуються такі показники ділової активності.
1. Коефіцієнт оборотності активів (коефіцієнт трансформації).
За допомогою цього коефіцієнта
оцінюється ефективність використання
фірмою всіх наявних ресурсів незалежно
від джерел їх залучення.
К=
Чиста виручка від реалізації продукції/активи
= Ф.№2, р.035/Ф.№1, р.280
Коефіцієнт трансформації показує, скільки разів за звітний період здійснюється повний цикл виробництва та обігу, що дає відповідний ефект у вигляді прибутку, або скільки грошових одиниць реалізованої продукції принесла кожна грошова одиниця активів. Цей коефіцієнт варіюється залежно від галузі, відображаючи особливості виробничою процесу.
2. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості
Коефіцієнт показує, скільки разів у середньому протягом звітного періоду дебіторська заборгованість перетворюється на грошові кошти.
Кд.з.=ЧВ/середня дебіторська заборгованість =
Ф.№2,р.035/Ф.№1,р.050+р.170+р.
Цей коефіцієнт порівнюють із середньо-галузевими коефіцієнтами, із значеннями коефіцієнта підприємства за попередні періоди. Крім того, коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості корисно порівнювати з коефіцієнтом оборотності кредиторської заборгованості. Такий підхід дозволяє зіставити умови комерційного кредитування, якими підприємство користується у інших фірм, з тими умовами кредитуванням, які підприємство надає іншим підприємствам.
3. Період погашення дебіторської заборгованості.
Чд.з.= 360/ Кд.з
Цей показник дає розрахункову кількість днів для погашення кредиту, взятого дебіторами.
Для оцінки ступеня ділової активності підприємства можна також порівнювати погашення дебіторської заборгованості з фактичними термінами, на які надається кредит покупцям. Таким чином можна визначити
ефективність механізмів кредитного контролю в компанії, а також отримати уявлення про надійність дебіторів.
4. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості
К.з.= Собівартість реалізованої продукції/середня кредиторська заборгованість =
Коефіцієнт показує, скільки оборотів необхідно компанії для оплати наявної заборгованості.
5. Період погашення кредиторської заборгованості
Цей показник дає розрахункову кількість днів для погашення кредиту, отриманого від постачальників компанії.
6. Коефіцієнт оборотності запасів
Ко.з.= Собівартість реалізації/середні запаси = Ф.№2,р.040/Ф№1,р.100 + р.120 +
Коефіцієнт показує, скільки оборотів за рік зроблено запасами, тобто скільки разів вони перенесли свою вартість на готові вироби.
7. Період одного обороту запасів.
Цей показник характеризує період часу, протягом якого запаси перетворюються на реалізовані товари.
Показники оборотності запасів призначені для того, щоб показати, наскільки успішно адміністрація використала ресурси компанії.
У цілому чим вище коефіцієнт оборотності запасів, а отже, менше період обороту запасів, тим менше коштів пов'язано в цій найменш ліквідній статті оборотних коштів, тим більш ліквідну структуру мають оборотні кошти, і тим стійкіший фінансовий стан підприємства (за інших рівних умов). Слід зауважити, що в деяких випадках збільшення оборотності запасів відображає негативні явища в діяльності підприємства, наприклад, у випадку підвищення обсягу реалізації за рахунок реалізації товарів з мінімальним рівнем прибутку або зовсім без нього.
8. Фондовіддача
Фо.ф.= ЧВ/ОВФ = Ф.№2,р.035/Ф.№1,р.030
Цей показник показує, скільки виручки припадає на одиницю основних виробничих фондів. Для підприємства буде позитивним, якщо цей показник збільшуватиметься.
9. Коефіцієнт оборотності обігових коштів
Ко.= ЧВ/обігові кошти = Ф.№2,р.035/Ф.№1,р.260+р.270
Цей коефіцієнт характеризує кількість оборотів обігових коштів за період; скільки виручки припадає на одиницю обігових коштів.
10. Період одного обороту обігових коштів
Характеризує середній період від витрачання коштів для виробництва продукції до отримання коштів за реалізовану продукцію.
11. Тривалість операційного циклу
На підставі цього показника визначають, скільки днів у середньому потрібно для виробництва, продажу і оплати продукції підприємства. Іншими словами, тривалість перетворення придбаних матеріальних ресурсів на грошові кошти.
Чо.ц.= сума періодів запасу і дебіторської заборгованості =Чз.+Чд.з. (1.15)
У більшості випадків підприємству необхідно прагнути до зменшення значення цього показника, тобто до скорочення тривалості операційного циклу.
12. Тривалість фінансового циклу
Чф.ц. = Чо.ц.
- Чк.з.
Показує період обороту коштів. Зменшення, але від’ємне значення цього показника свідчить вже про нестачу коштів (підприємство живе в «борг»).
Информация о работе Методика формування та обліку фінансових результатів