Облік продукції сільськогосподарського виробництва

 

Отже, в Україні прийнята значна кількість нормативно – правових актів, які регулюють процес формування фінансових ресурсів підприємства, проте більшість з них потребують вдосконалення.

 

 

1.3. Облік продукції  сільськогосподарського виробництва  на

           ТОВ «Липовецьке».

Для обліку продукції сільськогосподарського виробництва на підприємстві ТОВ  «Липовецьке» передбачено планом рахунків (див. додаток) рахунок №27 «Продукція сільськогосподарського виробництва». Він є активним. Детальніша характеристика наведена у таблиці 1.3.1..

На рахунку 27 обліковують  продукцію,за видами  продукції рослинництва і тваринництва, призначену для продажу на сторону та для іншого невиробничого споживання; продукцію, призначену для споживання у тваринницьких підрозділах як корми або для виробництва кормів у кормоцехах; продукцію, вирощену для годівлі худоби, а також побічну продукцію й відходи, одержані при доведенні товарної продукції та насіння до належних кондицій; насіння й посадковий матеріал, включно із саджанцями, призначеними для закладання та ремонту власних насаджень.

 Таблиця 1.3.1

Характеристика  рахунку 27 “Продукція сільськогосподарського виробництва ”

Назва та шифр	Призначення рахунку	По дебету відображається	По кредиту  відображається	Облікові регістри	Місце в звітності
27 “ПРОДУКЦІЯ СІЛЬСЬКО-ГОСПОДАРСЬКОГО  ПРИЗНАЧЕННЯ”	Для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух  сільськогосподарської продукції	Надходження сільськогосподарської  продукції	Вибуття сільськогосподарської  продукції внаслідок продажу, безоплатної передачі тощо	Журнал-ордер № 11	Баланс (ф. № 1) р. 130

  До рахунку 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва" відкриваються субрахунки:

271 "Продукція рослинництва";

272 "Продукція тваринництва";

273 "Продукція допоміжних і  обслуговуючих виробництв";

274 "Продукція, закуплена у  населення".

Сільськогосподарську  продукцію, насіння і корми, які  надходять із виробництва протягом року, оцінюють за плановою собівартістю з коригуванням у кінці року після розрахунку фактичної собівартості.

Насіння і корми виробництва  попереднього року оцінюють за фактичною  собівартістю попереднього року.

Типові бухгалтерські проведення з обліку продукції сільськогосподарського виробництва:

1. Оприбутковано продукцію  рослинництва: Д-т.271 К-т231.

2. Оприбуткування насіння і кормів (зерно з насіннєвих ділянок,  сіно, солома, коренеплоди, силос):

Д-т208 К-т.231.

Якщо отримана продукція може бути використана на різні цілі, її оприбутковують у дебет 271 субрахунку, а потім списують за цільовим призначенням:

— Насіння і корми:

Д-т208К-т271.

— Передача продукції в переробку: Д-т23К-тп271.

— Передача продукції в торгівлю і громадське харчування:

Д-тп 28 Kт 271.

Витрачання продукції  рослинництва:

1. Реалізація продукції,  відправка в заготівельні організації  оформляється товарно-транспортною  накладною (форма № 1-СГ (зерно), № 1-СГ (овочі)): Д-тп 901 Ктп271.

2. Внутрішньогосподарське переміщення  оформляється накладними (форма 87): Д-гп 27, 208, 28 Km 271.

3. Використання в господарстві  оформляється актами (при використанні  насіння і садівницького матеріалу), відомостями (при списанні кормів  на годування тварин) та ін.

Д-т 231, 232, 233 К-т 27, 208.

 Нижче наведена схема типових операцій по рахунку 27 « Продукція сільськогосподарського виробництва» (див. Рис 1.3.1.).

Д-т 27 «Сільськогосподарська продукція»                               К-т
(активний, балансовий)
С-до початкове
Надходження продукції власного виробництва		Вибуття продукції
з к р е д и  т о м	23 Оприбутковано продукцію із виробництва	90 Списано продукцію за собівартістю	З д е б е т  о м
	423 Проведена дооцінка продукції	23 Списано продукцію на витрати виробництва
		92 Використано продукцію для адміністративних потреб
		946 Проведена уцінка продукції
		947 Відображено суму нестачі продукції
Об-т		Об-т
С-до кінцеве

 

Рис. 1.3.1. Схема типових операцій по рахунку 27 « Продукція сільськогосподарського виробництва»  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.4.Особливості обліку і зберігання продукції

сільськогосподарського  виробництва .

 

Організація зберігання сільськогосподарської продукції в сучасних умовах базується на вимогах Указу Президента України “ Про заходи щодо забезпечення формування та функціонування аграрного ринку ” (2000 р.).

На підприємстві ТОВ «Липовецьке» сільськогосподарська продукція зберігається безпосередньо на елеваторах, в овочесховищах, холодильних камерах та ін. Так, зерно зберігається переважно у спеціально обладнаних зерносховищах з урахуванням його цільового призначення: продовольче, фуражне, на насіння. Найкраще зберігається зерно при температурі +10 °С і нижче. Картоплю і овочі зберігають в овочесховищах у спеціальній тарі (контейнери, ящики, кошики тощо) або насипом при температурі близько 0 °С.

Кожному складу наказом по підприємству присвоюється порядковий номер, який надалі зазначається на всіх документах, які  відносяться до операцій даного складу.

На складах (складових) продукцію розміщують по секціях, а в середині них - по групах, типо- та сорторозмірах в штабелях, ящиках, контейнерах, на стелажах, полках, комірках, піддонах, що забезпечує швидке їх приймання, відпуск та контроль за відповідністю фактичної наявності встановленим нормам (ліміту).

Складський облік організують  за видами об'єктів, що зберігаються, за місцями зберігання, за кількістю продукції. За необхідності складський облік організують за партіями надходження запасів.

Склади забезпечені справними  вагами, вимірювальними приладами та мірною тарою.

Облік продукції на складі здійснюється завідуючим складом (комірником), який є матеріально відповідальною особою. Його приймають на роботу, як правило, за згодою з головним бухгалтером підприємства. З комірником укладається типовий договір(див. додаток) у встановленій формі про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Повна - це  відповідальність, при якій на працівника  покладено обов’язок   відшкодувати нанесену ним шкоду в повному розмірі  без будь – яких обмежень.

     Один раз на рік матеріально відповідальна особа подає звіт про рух та наявність цінностей, за які вона відповідає (див. додаток ).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.5. Документальне оформлення обліку руху  продукції

сільськогосподарського  виробництва.

 

На рахунку 27 обліковують  продукцію, одержану від власних рослинницьких, тваринницьких і промислових підрозділів підприємства, призначену для продажу на сторону та для іншого невиробничого споживання; продукцію, призначену для споживання у тваринницьких підрозділах як корми або для виробництва кормів у кормоцехах; продукцію, вирощену для годівлі худоби, а також побічну продукцію й відходи, одержані при доведенні товарної продукції та насіння до належних кондицій; насіння й посадковий матеріал, включно із саджанцями, призначеними для закладання та ремонту власних насаджень.

Рослинництво дає різноманітну продукцію, яка впродовж року надходить  нерівномірно. Вихід її відображають у таких первинних документах: зерна колосових і зернобобових культур, соняшнику та інших олійних  культур, насіння однорічних і багаторічних трав від комбайнів на токи, в комори та інші місця зберігання — у талонах(див. додатки), путівках, Реєстрі відправки зерна та іншої продукції з поля, Реєстрі приймання зерна та іншої продукції, Реєстрі переведення качанів кукурудзи повної стиглості у зерно; технічних культур, картоплі, овочів, плодів, ягід, кормових корнеплодів, баштанних, горіхоплідних,; грубих та соковитих кормів — в Акті приймання грубих і соковитих кормів, Акті на оприбуткування пасовищних кормів. Водій (тракторист) на підставі других примірників путівок, талонів чи реєстрів, одержаних від вагаря, щодня записує кількість перевезеного зерна в Подорожній лист вантажного автомобіля (Подорожній лист тракториста див. додаток). Комбайнер на підставі путівок, реєстрів або талонів, які він має, щоденно здійснює записи в Обліковому листі тракториста-машиніста, де фіксує намолот зерна та зібрану площу. Сортування й сушіння зерна оформляють Актом на сортування й сушіння продукції рослинництва, в якому зазначають кількість відпущеного зерна й одержані від сортування й сушіння продукти.

Результати перероблення кожної партії продукції оформляють Звітом про переробку продукції, де зазначають кількість основних і  допоміжних матеріалів, використаних при переробленні, вихід готової  продукції. Одержану від перероблення продукцію рослинництва оприбутковують.

На підставі первинних  документів матеріально відповідальна  особа складає Звіт про рух  матеріальних цінностей(див. додаток), який щодня разом із первинними документами передають до бухгалтерії.

Дані первинних документів про кількість одержаного врожаю в розрізі культур, сортів і виробничих підрозділів узагальнюють у зведених документах. Вони слугують підставою для складання Виробничого звіту з рослинництва (див. додаток).

Для обліку виходу продукції  тваринництва застосовують такі первинні документи: Журнал обліку надоїв молока(див. додатки), Відомість руху молока; Щоденник надходження сільськогосподарської продукції; Акт на оприбуткування приплоду тварин; Нагромаджувальний акт на оприбуткування приплоду звірів; Акт про хід окоту; Відомість зважування тварин. Їх складають у момент одержання продукції або в терміни, передбачені графіком документообігу. Надходження інших видів продукції тваринництва (мед, риба тощо) оформляють накладними або відображають у щоденниках надходження сільськогосподарської продукції. Їх оформляють члени комісії, створеної для приймання цих видів продукції. Операції із забою худоби й птиці відображають в Акті на вибуття тварин(див. додаток).

Для обліку витрат у тваринництві можна використовувати Книги обліку витрат, правильність ведення обліку в яких перевіряють за допомогою оборотної відомості.Для обліку витрат виробництва використовують журнали-ордери № 10/1 с. г., № 10/2 с. г. і № 10/3 с. г.

У Журналі-ордері 10.1 с. г. узагальнюють за місяць у розрізі синтетичних рахунків (субрахунків) дані про наявність і рух матеріальних цінностей у грошовому вираженні за місцями зберігання (матеріально відповідальними особами).

Журнал-ордер № 10/2 с. г. використовують для обліку нарахованої  оплати праці й пов’язаних із нею сум відрахувань на соціальні заходи, резервів наступних періодів , а також амортизаційних відрахувань, браку й втрат від псування цінностей.

Виробничі звіти складають  з метою обліку основних і допоміжних виробництв, витрат на утримання й експлуатацію машин та обладнання, обліку капітальних інвестицій, загальновиробничих витрат, адміністративних витрат, витрат на збут. Підсумки виробничих звітів із деталізацією сум за синтетичними рахунками (субрахунками) переносять до Журналу-ордеру № 10/3 с. г., в якому здійснюють зведений облік витрат і виходу продукції сільського господарства. У Журналі-ордері № 10/3 с. г. відображають кредитові обороти з виходу продукції, робіт і послуг (списання для відповідних споживачів) із кредиту рахунків 23 «Виробництво» (за видами виробництв), 24 «Брак у виробництві», 39 «Витрати майбутніх періодів», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут».

Облік реалізованої продукції  с\г виробництва ведеться у реєстрі документів по реалізації продукції, виконані робіт, наданні послуг(див. додаток).

  Типові операції по реалізації продукції с/г виробництва:

1.Відвантажено готову  продукцію покупцю ( підставою  для здійснення операції може  слугувати договір купівлі-продажу  див. додаток).

Дт 361  Кт 701

2. Відображено податкове  зобов’язання (підставою для здійснення  операції слугує податкова накладна).

Дт 701  Кт 641

1.6. Синтетичний і аналітичний облік продукції сільськогосподарського

          виробництва.

Синтетичний облік готової  продукції здійснюють на рахунку 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва». Цей рахунок призначений для  обліку й узагальнення інформації про наявність та рух с\г продукції. Продукцію сільськогосподарського виробництва поточного року облікують за плановою собівартістю, яку наприкінці звітного періоду (року) доводять до фактичної собівартості. Підприємства, які не обчислюють собівартості продукції, наприклад фермерські господарства, беруть її на облік за поточними (діючими на момент складання звітності) цінами. Різницю між фактичною та плановою собівартістю готової продукції, яку виявляють наприкінці року, відносять пропорційно на рахунок продукції й на інші рахунки, на які ця продукція була списана впродовж року.