Облік руху МШП у бухгалтерії

 

 

ПЛАН

Вступ.

Розділ І. Економічна характеристика НДВГ “Наука”.

Розділ ІІ. Економічний зміст  малоцінних і швидкозношуваних предметів  та методика їх обліку.

2.1. Класифікація МШП та типові форми первинних облікових документів для їх обліку.

2.2. Облік малоцінних і швидкозношуваних предметів на складі та в експлуатації.

2.3. Порядок нарахування і списання зносу малоцінних і швидкозношуваних предметів, які знаходяться в експлуатації.

2.4. Облік руху МШП у бухгалтерії.

2.5. Методика обліку МШП у відповідності до нових стандартів бухгалтерського обліку.

Висновки.

Список використаної літератури.

Додатки.

ВСТУП

У процесі виробництва в кожному  підприємстві використовують значну групу  засобів праці відносно невеликої  вартості або з порівняно коротким строком служби. Такі засоби одержали назву малоцінні і швидкозношувані предмети. За своїм економічним змістом і функціональним призначенням вони є засобами праці і їх властивості однакові з властивостями основних засобів (переносять свою вартість на готовий продукт поступово, в процесі зношування). Але з метою спрощення планування й обліку малоцінні і швидкозношувані предмети виділені в окрему групу оборотних засобів.

Приріст запасів малоцінних і швидкозношуваних предметів, як і будь-яких інших матеріалів, впливає на розмір оподаткованого прибутку, а отже, і на величину податків, а тому правильний облік і оцінка даного виду запасів є одним з важливих питань бухгалтерського обліку. І мета даної курсової роботи — дослідити усі аспекти обліку надходження, руху і вибуття малоцінних і швидкозношуваних предметів з підприємства.

Для вивчення цього питання я  використав різні нормативно-правові  документи, такі як Закон України  “Про бухгалтерський облік та фінансову  звітність в Україні”, “Положення про організацію бухгалтерського  обліку і звітність в Україні” та інші, а також конкретні цифрові дані НДВГ “Наука” і навчальну літературу по бухгалтерському обліку.

 

РОЗДІЛ І. ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НДВГ “НАУКА”.

НДВГ “Наука” розташована в  зоні західного лісостепу на границі  з Львівсько-Рівенським агрогрунтовим районом. Віддаль від найближчої залізничної станції м.Тернопіль – 5км. Через землекористування господарства проходить асфальтна дорога республіканського значення Тернопіль-Львів, яка дає добрий зв’язок господарства з обласним центром і залізничною станцією м.Тернопіль.

Сільськогосподарську продукцію  господарство поставляє в заготівельні і переробні пункти Тернополя  і інших областей, регіонів України.

Центральна садиба і дирекція розташована  в с.Кутківці, які включені в зону м.Тернопіль.

За термічними умовами землі  господарства розташовані у центральному агрокліматичному районі, який називають  зоною “холодного Поділля”.

Основною рисою зони є велика вологість клімату в порівнянні з іншими зонами лісостепу. Клімат помірно-континентальний і оптимально сприятливий для розвитку овочівництва та визрівання всіх інших сільськогосподарських культур, що районуються в даній зоні. Опади переважають над випаровуванням, що характеризує позитивний баланс вологи в грунті.

У геоморфологічному відношенні територія господарства знаходиться на Подільському структурному плато, має загальний нахил з північного заходу на південний схід, у зв’язку з чим основні річки, що прорізають його, мають такий самий напрямок. Плато характеризується переважанням спокійних форм рельєфу.

Рельєф території господарства водноерозійний, широкохвилястий, сильно порізаний балочною системою. Східна границя господарства проходить  по р.Серет, заплава якої широка і  заболочена. Рельєф в значній мірі обумовив різноманітність грунтового покрову.

На основі матеріалів обстеження грунтів  у господарстві виділено 8 агровиробничих груп грунтів, неоднакових за даними агровиробничих властивостей.

Структура земельних угідь НДВГ “Наука” представлена у таблиці 1.

Таблиця 1

Структура земельних угідь НДВГ “Наука”

Назва земельних угідь	Площа, га
Загальна земельна площа	1419
Сільськогосподарських угідь, всього, у т.ч.: ріллі сінокосів пасовищ саду	1230   916 49 211 54
Ставків	22
Лісу	38

За фактичним станом господарством  багатогалузеве. Існує окрема рільнича бригада, овочева бригада, садівна бригада, держсортодільниця плодових і ягідних культур. Молочно-товарна ферма за рільничою бригадою організаційно не закріплена.

Про забезпеченість підприємства різними  фондовими ресурсами та їх рух  протягом звітного періоду можна судити за наступними даними:

Таблиця 2

Рух основних фондів НДВГ “Наука” за 1998р. (тис. грн.)

Найменування показника	Залишок (+) Перевитрати (–) на поч.року	Надійшло (нараховано) за рік	Витрачено (перераховано) за рік	Залишок (+) Перевитрати (–) на кін.року
1. Статутний фонд	6754	199	1194	5759
2. Додатковий капітал	–	1602	325	1277
3. Нерозподілені прибутки (непокриті збитки) минулих років	–	–	–	–
4. Цільове фінансу-вання  з бюджету	-2	11	26	-17
5. Інші фонди спеціаль-ного  призначення	11	–	1	10
Всього фондів	6769	1812	1552	7029

За структурою товарної продукції  в грошовому виразі рослинництво складає 38%, у тому числі зернові  культури – 4%, цукровий буряк – 20%, картопля – 1%, овочеві – 31%. Продукція тваринництва складає 24%, у тому числі молоко – 12;. м’ясо – 11%.

У господарстві працює також майонезний цех і круп’яний цех, який виробляє всі види круп, крім гречаних.

Фінансові результати від діяльності господарства представлені у таблиці 3. (додаток 1).

 

РОЗДІЛ ІІ. ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ  МШП

ТА МЕТОДИКА ЇХ ОБЛІКУ.

2.1. Класифікація малоцінних  та швидкозношуваних предметів  і типові форми первинних облікових  документів для їх обліку.

Згідно з “Положенням про  організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні” до малоцінних та швидкозношуваних предметів належать:

• предмети вартістю до 15 неоподатковуваних мінімумів незалежно від терміну служби, за винятком сільськогосподарських машин і знарядь, будівельного механізованого інструменту, робочої та продуктивної худоби, які є основними засобами незалежно від їх вартості;
• знаряддя лову (трали, неводи, сіті та ін.) незалежно від їх вартості й терміну служби;
• спеціальні інструменти та спеціальні пристосування незалежно від їх вартості;
• спеціальний одяг, спеціальне взуття, а також постільні речі незалежно від їх вартості й терміну служби;
• форменний одяг, призначений для видачі працівникам підприємства незалежно від їх вартості й терміну служби;
• тимчасові (нетитульні) споруди, пристосування і пристрої, витрати на зведення яких включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт;
• предмети, призначені для видачі на прокат, незалежно від вартості.

У процесі обліку малоцінні та швидкозношувані  предмети доцільно систематизувати  у такі групи:

• інструменти та пристосування загального призначення (ріжучий, ударний, слюсарний інструмент, прилади вимірювання тощо);
• інструменти і пристосування спеціального призначення — предмети для серійного і масового виробництва окремих виробів, виготовлення індивідуального замовлення (виробництво спеціальних деталей, пристосувань, прес-форми, моделі);
• господарський інвентар (предмети господарського призначення, протипожежні засоби, телефонні апарати, вішалка, стільці тощо);
• виробничий інвентар (станки верстати, засоби охорони праці, робочі столи, шафи, тумбочки, знаряддя лову тощо);
• технологічна тара, призначена для багаторазового використання в технологічному процесі (піддони, бочки тощо);
• форменний, спеціальний одяг і взуття та запобіжні засоби (комбінезони, куртки, чоботи, рукавиці, респіратори, окуляри тощо);
• постільні речі (подушки, простині, матраци, рушники тощо);
• інші малоцінні та швидкозношувані предмети (столовий інвентар, предмети, призначені для видачі на прокат тощо).

Згідно з Положенням про матеріальну  відповідальність робітників і службовців за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації за збереження малоцінних та швидкозношуваних предметів на складах і в експлуатації відповідальність несе матеріально відповідальна особа, за якою вони закріплені.

Відповідно до реалізації Державної  програми переходу України на міжнародну систему обліку і статистики затверджено типові форми з обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів і введено їх у дію з липня 1996 року:

1. Відомість на поповнення (вилучення)  постійного запасу інструментів (пристроїв) – форма № МШ-1 (додаток 2).

Застосовується для обліку зміни  запасу інструментів (пристроїв) у роздавальних коморах на тих підприємствах, де облік ведеться за принципом установлення постійного оборотного (обмінного) фонду. Відомість складається у двох примірниках начальником цеху разом з начальником інструментального чи планового відділу за необхідності зміни норми постійного запасу інструментів (пристроїв). Один примірник відомості знаходиться в інструментальному відділі, другий  – в цеху.

На підставі даних відомості  вносяться зміни до картки складського обліку матеріалів (типова форма №М-12) інстументально-роздавальної комори.

2. Картка обліку малоцінних та  швидкозношуваних предметів –  форма №МШ-2 (додаток 3).

Застосовується для обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів, виданих під розписку робітнику чи бригадиру (для бригади) з роздавальної комори цеху для тривалого користування.

Заповнюється в одному примірнику комірником на кожного робітника, що одержав ці предмети.

Для обліку інструментів (пристроїв), виданих робітнику з комори цеху для короткострокового користування, застосовується інструментальна марка, яка при здачі інструментів комірнику повертається робітникові.

На кожну інструментальну марку, в якій вказується номер інструментальної роздавальної комори, номер цеху, табельний номер робітника, комірник видає тільки один інструмент.

3. Замовлення на ремонт або  заточування інструментів (пристроїв)  – форма №МШ-3 (додаток 4).

Застосовується для обліку інструментів (пристроїв), переданих на заточування  або ремонт. Використовується на тих підприємствах, де заточування та ремонт інструментів (пристроїв) проводиться у централізованому порядку. Замовлення виписуються у двох примірниках комірником роздавальної комори. Один примірник залишається у комірника з розпискою виконавця, другий передається разом з інструментом до цеху виконання (заточувальної майстерні). Після заточування чи ремонту інструмента (пристрою) комірник робить позначку у своєму примірнику про повернення інструмента (пристрою) і розписується у примірнику цеху – виконавця.

4. Акт вибуття малоцінних та  швидкозношуваних предметів –  форма №МШ-4 (додаток 5).

Застосовується для оформлення поломки і витрати інструментів (пристроїв) та інших малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Складається в одному примірнику майстром і начальником цеху (дільниці) на одного або кількох робітників.

При поломці, псуванні та втраті малоцінних та швидкозношуваних предметів з  вини робітника акт складається  у двох примірниках. Один примірних  залишається в цеху (на дільниці), а другий направляється до розрахункової частини бухгалтерії для отримання у встановленому порядку з робітника вартості поломаного, зіпсованого чи втраченого предмета.

При пред’явленні робітником акта вибуття, йому замість непридатного чи втраченого предмета видається придатний і записується до картки обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів (форма №МШ-2). Акти вибуття потім прикладаються до актів списання (форма №МШ-5 і МШ-8).

5. Акт на списання інструментів (пристроїв) та обмін їх на  придатні - форма №МШ-5 (додаток 6).