Оплата праці

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 03 Марта 2013 в 14:06, реферат

Описание

Данний реферат розповідає про оплату праці, її види...

Содержание

ВВЕДЕНИЕ 3
1. Сущность процесса адаптации 5
1.1. Понятие, формы и виды адаптации 5
1.2. Особенности адаптации молодых специалистов, новых сотрудников 7
2. Характеристика организационно-хозяйственной деятельности предприятия и управление процессом адаптации менеджером торгового предприятия 18
2.1. Профессиональная и организационная адаптация персонала 19
2.2. Основные этапы процесса адаптации и управление рудовой адаптацией 22
ЗАКЛЮЧЕНИЕ 26
СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННОЙ ЛИТЕРАТУРЫ 29

Работа состоит из  1 файл

дипломна робота.doc

— 182.50 Кб (Скачать документ)

 

Регістром обліку особистого складу є особиста картка робочого та службовця. Повідомлення про прийом та звільнення, чи перевід на іншу роботу реєструється у особистій картці на основі приказу. За даними картотеки особистого складу ведеться облік зміни чисельності та складу роболужбовців підприємства. Облік робочого часу та контроль за станом трудової дисципліни на підприємстві здійснюється табельним методом.

 

Кожному робітнику на підприємстві, якого беруть на роботу присвоюється табельний номер і  у його трудовій книжці робиться відмітка про зарахування на роботу. На знов прийнятого робітника відкривається  особиста картка, в якій вказуються необхідні анкетні дані, і всі зміни, які відбуваються по службі.

 

Бухгалтерія на кожного  робітника відкриває особовий рахунок. Табельний облік може вестись  наступними способами:

 

— жетоном — з використанням  табельних марок;

 

— картковим — при використанні контрольних годинників пропуску, шляхом здачі та видачі пропусків; за допомогою контрольно-пропускних засобів.

 

На багатьох підприємствах  безпосередній контроль передається  в ведення виробничих підрозділів, що сприяє укріпленню дисципліни. Табельні номери встановлюються на підприємстві в цілому, при чому кожному виробничому підрозділу відводиться своя серія номерів. Оперативний облік явок робітників та облік їх перебування на роботі ведеться в цілому по підприємству або по кожному виробничому підрозділу в спеціальній книзі обліку використання робочого часу (форма № Т-12 або форма № Т-13). По формі № Т-12 крім обліку використання робочого часу проводиться розрахунок заробітної плати, а форма № Т-13 - тільки для обліку робочого часу. В табель вносять прізвища всіх робітників, незалежно від форм оплати праці. Відображаються в ньому тільки відхилення від нормального використання робочого часу (хвороба, прогул тощо). У верхній частині строки відповідний робітник, у якого є відхилення від нормального використання робочого часу, записують кількість годин відхилення, а в кожній частині строки - повне зазначення відхилення. У кінці місяця у табелі по кожному робітнику підраховується та зазначається загальний календарний фонд робочого часу, кількість неявок по різних причинах, інші втрати, а також фактично відпрацьований час. Все це робиться за допомогою комп’ютера. Пізніше повністю оформлений табель передається в бухгалтерію, де використовується для розрахунку заробітної плати робітникам підприємства.

 

2.2. Порядок нарахування  заробітної плати працівникам 

 

Порядок нарахування  заробітної плати, належної працівникам  підприємства, залежить від форм оплати праці, що застосовуються на підприємстві, і організації виконання самих  робіт (в індивідуальному порядку чи бригадою).

 

 

При погодинній оплаті праці  основним документом, який служить  підставою для нарахування заробітної плати, є табель використання робочого часу (ф. № П-12 і № П-13). У цьому  разі для розрахунку погодинного  заробітку працівника достатньо знати його розряд, погодинну тарифну ставку даного розряду і кількість відпрацьованих годин за табелем. При розрахунку заробітної плати за посадовим окладом останній зберігається при відпрацюванні всіх робочих днів місяця. Якщо відпрацьована неповна кількість робочих днів, середньоденний заробіток множиться на кількість відпрацьованих днів.

 

Приклад: Посадовий оклад  працівника — 200 гри. Робочих днів у  звітному місяці — 25, фактично відпрацьовано  працівником — 21 день. Середньоденний заробіток — 8 грн. (200 грн. : 25). Сума погодинного заробітку -168 грн. (8 грн. × 21).

 

При відрядній оплаті праці та індивідуальному виконанні  робіт заробіток робітника визначається множенням кількості виготовленої продукції (виконаних робіт, послуг), зазначених у відповідних первинних документах, на встановлену розцінку за одиницю роботи. При бригадній формі організації праці заробітна плата і премії за виконану роботу нараховуються всій бригаді, а потім розподіляються між членами бригади пропорційно до відпрацьованих кожним робітником годин з урахуванням їх кваліфікації (розряду).

 

Для цього роблять  розрахунок у такій послідовності:

 

1) множиться відпрацьована  кількість годин кожним робітником  на їх погодинні тарифні ставки  і підсумком цих добутків знаходять  заробіток бригади за тарифними ставками;

 

2) визначають відношення  відрядного заробітку бригади  до заробітної плати її членів  за тарифними ставками (коефіцієнт  приробітку);

 

3) множать заробіток  за тарифною ставкою кожного  члена бригади за фактично  відпрацьований час на коефіцієнт  приробітку, визначаючи відрядний  заробіток окремих членів бригади. 

 

Оплата праці за час  понад норму здійснюється відповідно до ст. 106 КЗпП України в подвійному розмірі погодинної ставки (при погодинній оплаті праці); при відрядній оплаті праці нараховується доплата в розмірі 100% тарифної ставки робітника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною формою, — за всі відпрацьовані понад норми години.

 

Оплата праці в нічні  години (з 10 годин вечора до 6 годин  ранку) відповідно до ст. 108 КЗпП України  здійснюється в підвищеному розмірі, який встановлюється генеральними, галузевими (регіональними) угодами, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час.

Оплата праці у святкові і неробочі дні згідно зі ст. 103 КЗпП України здійснюється в подвійному розмірі.

 

Порядок оплати за час  простою не з вини робітника оплачується  з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу). Час простою з вини робітника не оплачується.

 

Доплати за сумісництво  професій (посад) встановлюються на певний строк і визначаються за наказом  керівника у розмірі, який залежить від характеру і складності виконуваних робіт.

 

Оплата праці  по середньому заробітку. Кабінет Міністрів України постановою від 08.02.95 № 100 (з доповненнями і змінами, внесеними постановами від 16.05.95 № 348 та від 24.02.97 № 185) затвердив Порядок визначення за робітної плати, дія якого поширюється на підприємства, установи й організації всіх форм власності.

 

Виходячи із затвердженого  Порядку визначення середньої заробітної плати, при нарахуванні оплати за час чергової і додаткової відпустки  в календарних днях або за час  відпустки у зв"язку з навчанням без відриву від виробництва, які надаються в календарних днях, виходять з сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців (або менший фактично відпрацьований період). У підрахунок середнього заробітку включаються всі види основної і додаткової заробітної плати, преміальні виплати (у тому числі одноразові заохочення працівникам за виконання важливих виробничих завдань, винагорода за результатами роботи підприємства за підсумками року), а також допомога по тимчасовій непрацездатності (за винятком виплат, передбачених п. 4 Порядку). Шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед настанням відпустки 12 місяців (або менший фактично відпрацьований період) на відповідну кількість календарних днів року (або менший відпрацьований період), за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством, і множенням на кількість календарних днів відпустки визначають заробітну плату працівникові за час відпустки. Якщо визначена за таким розрахунком сума заробітної плати за час відпустки виявиться нижче тарифної ставки або посадового окладу працівника на день відпустки, то підприємствам згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.92 № 140 «Про додаткові заходи у зв"язку з підвищенням заробітної плати» дозволено брати до розрахунку заробітну плату, встановлену з дня її останньої зміни, починаючи з якої здійснюється виплата по середньому заробітку.

 

У випадках, коли частина  відпустки переходить на наступний  місяць, заробітна плата за ці дні  відпустки обліковується у звітному місяці як виданий аванс і при складанні балансу відображається в складі статті активу «Розрахунки з різними дебіторами». Зазначені суми відносяться на витрати виробництва або обігу в наступному місяці (в кореспонденції з кредитом рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці»).

 

В інших випадках збереження середньої заробітної плати (оплата часу при виконанні державних  і громадських обов"язків, перерв у роботі матерів, які годують  немовлят, пільгових годин підлітків  тощо), а також при нарахуванні допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплаті відпусток по вагітності і пологах середньомісячна заробітна плата визначається виходячи з виплат за останні два календарних місяці. Працівникам, які відпрацювали на підприємстві менше двох місяців, середня заробітна плата визначається виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

 

Якщо протягом останніх двох місяців працівник не працював, заробітна плата визначається виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Час, протягом якого відповідно з чинним законодавством або з інших поважних причин працівник не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, з розрахункового періоду виключається. Крім того, не враховуються виплати за час, протягом якого зберігався середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов"язків, щорічної і додаткової відпустки тощо), а також допомога по тимчасовій непрацездатності.

 

Нарахування виплат, визначених за два останніх місяці, здійснюється множенням середньоденного заробітку  на кількість робочих днів. Середньоденний заробіток визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на кількість робочих днів (годин) за цей період.

 

У разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів) згідно із законодавчими актами в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, робиться коригування заробітку на коефіцієнт його підвищення.

 

Час виконання державних  і громадських обов"язків оформляється табелем обліку робочого часу і засвідчується довідкою організації і установи, де вони виконувались. Він оплачується за середньоденним (або середньогодинним) заробітком з розрахунку двох календарних місяців роботи. Додаткові перерви в роботі матерів, які годують немовлят, оформляються довідками медичних установ. Перерви мають бути не раніше ніж через три години і тривалістю не менше 30 хвилин кожна. Середньо-годинний заробіток визначається виходячи з середньої заробітної плати за останніх два календарних місяці.

 

Чинним законодавством для працівників-підлітків встановлена тривалість робочого часу на тиждень: віком від 16 до 18 років - 36 годин, віком від 15 до 16 років – 24 години. Пільгові години оплачуються: робітникам-відрядникам - за тарифною ставкою робітника-відрядника відповідного розряду; робітникам-погодинникам - за тарифною ставкою робітника-погодинника відповідного розряду.

 

При звільненні працівника або виході на пенсію з ним здійснюється остаточний розрахунок як по заробітній платі за відпрацьований час у  звітному місяці, так і за час відпустки, яка до звільнення не була використана.

 

 

При звільненні працівника у зв"язку із змінами в організації  виробництва (у тому числі ліквідації, реорганізації або перепрофілюванню, скорочення чисельності працівників) за звільненим працівником згідно з п. І ст. 40 КЗпП України зберігається середня заробітна плата на період працевлаштування) але не більше ніж за три місяці з дня звільнення з урахуванням вихідної допомоги, а також безперервний стаж роботи, якщо перерва в роботі після звільнення не перевищує 3 місяці.

 

Вихідна допомога визначається виходячи з виплат за останні два  календарних місяця, що передували звільненню. Якщо протягом останніх двох календарних місяців перед звільненням  працівник не працював, середня заробітна  плата визначається виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. У разі, якщо працівник не мав заробітку і в ці два календарних місяці, то розрахунок вихідної допомоги здійснюється виходячи зі встановлених йому в трудовому договорі тарифної ставки або посадового окладу.

 

При призові працівника до військової служби (або направленні  до альтернативної служби) вихідна  допомога виплачується у розмірі  не менше 2-місячного середнього заробітку (п. З ст. 39 КЗпП). Вихідна допомога не оподатковується прибутковим  податком і ніякі інші утримання з неї не робляться.

 

При розрахунку середньомісячної заробітної плати для призначення  пенсій згідно зі ст. 65 Закону України  «Про пенсійне забезпечення» за вибором  особи, яка звернулась за пенсією, вибірка  заробітної плати може здійснюватися за 24 останніх календарних місяці роботи підряд перед звертанням за пенсією, або 60 календарних місяців роботи підряд протягом всієї трудової діяльності перед звертанням за пенсією, незалежно від наявності перерв у роботі.

 

2.3. Утримання з заробітної плати

 

Утримання, які проводяться  із заробітної плати, представляють  собою форму стягнення з робітників та службовців податків та інших платежів. Згідно з діючим законодавством, з  заробітної плати робочих та службовців бухгалтерія підприємства утримує прибутковий податок (див. табл.), суми по виконавчих листах, по виконавчим надписам нотаріальних органів; грошові нарахування, які державними органами контролю, штрафи, які встановлюються в адміністративному порядку. З заробітної плати також утримується :

 

1-2% — у Пенсійний  фонд;

 

0,5% — у фонд соціального  страхування; 

 

1% — профспілкові внески.

Информация о работе Оплата праці