Автор работы: Пользователь скрыл имя, 20 Марта 2012 в 11:28, курсовая работа
Відповідно до Закону України "Про цінні папери і фондовий ринок", цінні папери – документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.
I. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
1. Організація обліку цінних паперів
1.1. Поняття та властивості цінних паперів
1.2. Основи організації обліку операцій з цінних паперів
2. Організація і методика обліку цінних паперів на підприємстві
2.1. Облік операцій з акціями
2.2. Облік векселів
2.3. Облік облігацій
2.4. Облік ощадних сертифікатів
2.5. Облік казначейських зобов’язань
Висновок
II. ПРИКЛАДНА ЧАСТИНА
1. Опис облікової політики підприємства
2. Опис організаційної структури підприємства
3. Опис організаційної структури бухгалтерії
4. Аналіз динаміки техніко-економічних показників
III. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА
1. Задача 1
2. Задача 2
3. Задача 3
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,
молоді та спорту УКРАЇНИ
Державний вищий навчальний ЗАклад
“ПРИДНІПРОВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ
БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ”
Кафедра обліку, економіки та управління персоналом підприємства
КУРСОВА РОБОТА
по дисципліні: «Організація обліку»
Варіант 8
Дніпропетровськ
2012
ПЛАН
I. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
1. Організація обліку цінних паперів
1.1. Поняття та властивості цінних паперів
1.2. Основи організації обліку операцій з цінних паперів
2. Організація і методика обліку цінних паперів на підприємстві
2.1. Облік операцій з акціями
2.2. Облік векселів
2.3. Облік облігацій
2.4. Облік ощадних сертифікатів
2.5. Облік казначейських зобов’язань
Висновок
II. ПРИКЛАДНА ЧАСТИНА
1. Опис облікової політики підприємства
2. Опис організаційної структури підприємства
3. Опис організаційної структури бухгалтерії
4. Аналіз динаміки техніко-економічних показників
III. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА
1. Задача 1
2. Задача 2
3. Задача 3
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
I. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
1. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ
1.1. Поняття та властивості цінних паперів
Відповідно до Закону України "Про цінні папери і фондовий ринок", цінні папери – документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.
У цьому визначенні можна виділити такі відмітні ознаки цінних паперів:
а) це грошові документи;
б) підтверджують право володіння чи відносини позики;
в) передбачають виплату доходу у вигляді відсотків чи дивідендів;
г) передбачають можливість передачі грошових і інших прав.
В Україні відповідно до ЗАКОН УКРАЇНИ "Про цінні папери та фондовий ринок" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2006, N 31, ст. 268) законодавства цінні папери за порядком їх розміщення (видачі) поділяються на емісійні та неемісійні.
Емісійні цінні папери - цінні папери, що посвідчують однакові права їх власників у межах одного випуску стосовно особи, яка Бере на себе відповідні зобов'язання (емітент).
До емісійних цінних паперів належать:
- акції;
- облігації підприємств;
- облігації місцевих позик;
- державні облігації України;
- іпотечні сертифікати;
- іпотечні облігації;
- сертифікати фондів операцій з нерухомістю (далі – сертифікати ФОН);
- інвестиційні сертифікати;
- казначейські зобов'язання України.
До неемісійних цінних паперів належать:
- ощадні (депозитні) сертифікати;
- векселі;
- заставні.
Цінні папери мають номінальну, емісійну і ринкову (чи курсову) ціну.
Номінальна ціна має формальне рахункове значення і використовується при різних розрахунках.
Емісійна ціна – це ціна цінного папера при його продажу в процесі первинного розміщення.
Курсова ціна – формується на вторинному ринку при купівлі-продажу цінних паперів.
Властивості цінних паперів:
1. Регулювання і визнання державою - визнання цінного папера державою здійснюється за допомогою реєстрації їх в уповноваженому органі державної влади.
2. Обертаність – характеризує здатність цінного папера купуватися і продаватися, а також виступати в якості самостійного платіжного інструмента, що полегшує обіг інших товарів.
3. Доступність для цивільного обороту – фіксує той факт, що цінні папери є повноправним суб'єктом цивільного обороту, а також підкреслює здатність цінних паперів не тільки купуватися чи продаватися, але і бути об'єктом інших цивільно-правових угод (позики, дарування, міни, спадкування та ін.).
4. Стандартність - у загальному випадку цінний папір повинен мати визначений набір положень, що визначають стандартність: наданих прав; термінів і учасників торгів з даною групою цінних паперів; правил обліку прав власності; форми випуску.
5. Серійність – підкреслює можливість випуску цінних паперів однорідними серіями.
6. Документальність - відображає той факт, що цінний папір завжди документ, незалежно від форми існування.
7. Ринковість - ця властивість указує на те, що цінний папір не існує сам по собі, а звертається на ринку, якому притаманний особливий склад учасників і порядок взаємодії між ними, а також наявність гласних чи негласних правил роботи на цьому ринку.
8. Ліквідність - здатність цінного папера бути проданим і перетвореним у кошти в максимально короткий термін без істотних утрат для інвестора.
9. Ризик - можливість утрат, зв'язаних із придбанням цінних паперів. Існує ризик, як зв'язаний з конкретним цінним папером, так і зі станом фондового ринку в цілому.
1.2. Основи організації обліку операцій з цінними паперами
Підставою для прийняття цінних паперів до бухгалтерського обліку є:
• по документарних цінних паперах - договір на придбання цінного папера, акт прийому-передачі цінного папера; "документарною" формою цінного паперу є сертифікат цінного паперу, що містить реквізити відповідного виду цінних паперів, дані про кількість цінних паперів та засвідчує сукупність прав, наданих цими цінними паперами, а "бездокументарною" формою цінного паперу є здійснений зберігачем обліковий запис на "рахунку у цінних паперах".
• по бездокументарних цінних паперах - виписка з рахунку. На практиці у "бездокументарній" формі існують виключно емісійні цінні папери, тобто цінні папери, які розміщуються “випусками” - сукупностями цінних паперів одного емітента певного виду та однієї номінальної вартості, що забезпечують їх власникам однаковий обсяг прав і можливість мати однакові умови розміщення на фондовому ринку.
• при придбанні права вимоги - договір, акт поступки права вимоги, інші документи.
Всі цінні папери, що зберігаються в організації (облігації державної ощадної позики, облігації внутрішньої валютної позики, векселі, акції, облігації), повинні бути описані в Книзі обліку цінних паперів, що виглядає таким чином:
Найменування емітента | Номінальна ціна цінного паперу | Покупна вартість | Номер, серія | Загальна кількість | Дата покупки | Дата продажу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Книга обліку цінних паперів повинна бути зброшурована, скріплена печаткою організації й підписами керівника й головного бухгалтера, сторінки пронумеровані.
Виправлення в Книгу обліку цінних паперів можуть вноситися лише з дозволу керівника і головного бухгалтера із вказівкою дати внесення виправлень.
У випадку ведення Книги обліку цінних паперів за допомогою обчислювальної техніки результатна інформація може формуватися у вигляді вихідного документа на інформаційних носіях. Роздруківка інформації з таких носіїв здійснюється в міру необхідності або вимозі органів, що здійснюють контроль відповідно до законодавства України, суду і прокуратури, але не рідше одного разу в рік.
2. ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА ОБЛІКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ
2.1. Облік операцій з акціями
Акція - це цінний папір без визначення строку обігу, який посвідчує внесення визначеного паю до Статутного фонду акціонерного товариства (компанії), дає право на участь в управлінні ним і на одержання частини прибутку у формі дивідендів, а також на участь у розподілі майна в разі ліквідації товариства.
Облік ведеться по наступних напрямках:
статутного капіталу акціонерного товариства в момент реєстрації суспільства,
оплати статутного капіталу акціонерами,
зменшення й збільшення статутного капіталу,
операцій із частковими активами.
При обліку операцій із цінними паперами необхідно виділяти:
а) емісійний доход,
б) викуп власних акцій з метою їхнього перепродажу,
в) покупку чужих акцій,
г) перепродаж чужих акцій,
д) виплату дивідендів акціонерам,
е) одержання дивідендів по фінансових вкладеннях.
Емісійний доход утвориться в емітента цінних паперів як різниця між ціною продажу й номінальною ціною акції.
Облік розрахунків з акціонерами, що працюють на підприємстві та володіють акціями, потрібно вести за Планом рахунків на рахунку № 67 "Розрахунки з учасниками", який призначений для узагальнення інформації про розрахунки з учасниками та засновниками підприємства, що пов'язані з поділом прибутку.
Аналітичний облік ведеться за кожним засновником та учасником та за видами виплат:
1. По завершенні підписки на акції - на номінальну вартість акцій, що належать учасникам підписки, по яких не було здійснено розрахунок:
Дебет рахунка № 46 "Неоплачений капітал".
Кредит рахунка № 40 "Статутний капітал".
Аналогічний запис робиться на суму перевищення оцінкової вартості акцій (розмір заборгованості збільшується).
2. На суму коштів, перерахованих передплатниками до банку на спеціальний рахунок акціонерного товариства, тобто на суму коштів, що надійшли від продажу акцій:
Дебет рахунка № 31 "Рахунки в банках".
Кредит рахунка № 46 "Неоплачений капітал".
3. Нараховану суму дивідендів по акціях підприємства відображають проводкою:
Дебет рахунка № 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки) "
Кредит рахунка № 67 "Розрахунки з учасниками".
2.2. Облік векселів
Вексель – це письмово оформлене боргове зобов’язання встановленого зразка, яке засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після настання строку певну суму грошей власнику векселя (векселедержателю).
За кредитним договором банк або інша кредитна організація зобов'язується надати грошові кошти позичальникові в розмірі й на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути отриману грошову суму і сплатити відсотки за неї. За кредитним договором позичальник зобов'язаний одержати саме кошти, а не цінні папери.
Аналітичний облік векселів одержаних ведуть по кожному окремому векселю. Довгострокові векселі одержані обліковуються на субрахунку 162 "Довгострокові векселі одержані", а короткострокові – на рахунку 34 "Короткострокові векселі одержані".
Кореспонденція рахунків:
1) Одержано вексель від покупця:
Дебет рахунка № 34 "Короткострокові векселі одержані".
Кредит рахунка № 719 "Інші доходи від операційної діяльності".
2) Якщо підприємство відображає в обліку реалізацію продукції (товарів, робіт, послуг) при поданій розрахункових документів покупцям (замовникам), то при одержанні векселів за реалізовану продукцію (товари, роботи, послуги) роблять запис:
Дебет рахунка № 34 "Короткострокові векселі одержані".
Кредит рахунка № 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками".
3) Надійшли кошти в погашення заборгованості, забезпеченої одержаними векселями:
Дебет рахунка № 31 "Рахунки в банках".
Дебет рахунка № 30 "Каса".
Кредит рахунка № 34 "Короткострокові векселі одержані".
Продаж векселів полягає в одержанні грошових коштів за вексель до закінчення терміну його оплати. Різниця між ціною векселя і одержаною за нього сумою являє збиток підприємства.
Проводка:
Дебет рахунка № 31 "Рахунки в банках";
Дебет рахунка № 719 "Інші доходи від операційної діяльності";
Кредит рахунка № 34 "Короткострокові векселі одержані".
Фінансові вкладення приймаються до бухгалтерського обліку в сумі фактичних витрат для інвестора. У цьому випадку в суму фактичних витрат необхідно включити: суму кредиту; витрати на сплату відсотків по позиковим коштам, використовуваним на придбання цінних паперів до прийняття їх до бухгалтерського обліку; відсотки за кредит, а також кошту, що сплачують спеціалізованим організаціям й іншим особам за інформаційні й консультаційні послуги, пов'язані із придбанням даних паперів; винагороди, що сплачують посередницьким організаціям, за участю яких придбані цінні папери; інші витрати, безпосередньо пов'язані із придбанням цінних паперів.