Особливості аудиту малих підприємств та акціонерних товариств у міжнародній практиці

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

ДВНЗ  «Київський національний економічний  університет 

ім. Вадима Гетьмана»

факультет міжнародної економіки та менеджменту

 

 

 

 

кафедра міжнародного обліку та аудиту

 

 

 

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

ЛЕКЦІЯ

На тему: «Особливості аудиту малих підприємств та акціонерних товариств у міжнародній практиці»

 

 

 

Виконала:

Студентка 5 курсу

Групи 510

Дробуш  М. В.

Перевірила:

Ст. викладач

Острівна Л. В.

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ –2012

 

ЛЕКЦІЯ 7.

ОСОБЛИВОСТІ АУДИТУ

МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ ТА АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ У МІЖНАРОДНІЙ ПРАКТИЦІ

 

 

 

ЗМІСТ

 

1. Критерії виокремлення суб’єктів малого підприємництва зарубіжних країн…………………………………………………………………………..3

2. Особливості аудиту та послідовність аудиторської перевірки малих      підприємств згідно Міжнародних стандартів аудиту ……………………7

3. Поняття акціонерних товариств у зарубіжних країнах………………….15
4. Особливості аудиту акціонерних товариств на практиці зарубіжних країн…………………………………………………………………………17

Список  використаних джерел…………………………………………………26

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Критерії виокремлення суб’єктів малого підприємництва

 

   Кількісні критерії виокремлення  суб’єктів малого підприємництва  не є стандартними для країн  світового господарства.   Так, за підрахунками Світового банку, налічується понад 50 різноманітних критеріїв віднесення суб’єктів господарської діяльності до суб’єктів малого підприємництва. Практична необхідність створення міжнародних кількісних критеріїв визначення суб’єкта малого підприємництва викликана процесом виникнення стійких співдружностей країн. Результатом цього стає розробка уніфікованих міжнародних систем критеріїв віднесення економічних суб’єктів до сектора малого підприємництва, які пропонуються до використання країнам-учасницям міжнародних об’єднань. Наприклад, Комісією ЄС була запропонована система критеріїв виокремлення суб’єктів малого підприємництва, в якій зазначено, що: чисельність зайнятих працівників не повинна перевищувати 100 осіб; розмір власних основних коштів має бути менше 75 млн. євро; частка великої компанії в уставному капіталі фірми не повинна перевищувати одну третину.

Разом із тим, визнаючи недостатність укрупнених кількісних показників, Комісія ЄС виокремлює у складі сектора малого підприємництва підгрупи мікропідприємств із чисельністю зайнятих до 9 осіб та дрібних фірм із чисельністю зайнятих 10-99 осіб.

   У межах світового господарства  існують системи критеріїв віднесення  фірм до малого підприємництва, що були розроблені та запроваджені  міжнародними економічними інститутами.  Наприклад, Міжнародна Організація  економічного співробітництва та  розвитку, до якої входять розвинуті  країни світу, як головний критерій  віднесення використовує чисельність  зайнятих. На основі цього критерію  вона визначає фірми із чисельністю  зайнятих до 19 осіб — як дрібні, до 99 — як малі, від 100 до 499 —  як середні, від 500 осіб —  як великі.

Нижче наведено кількісні критерії малого підприємництва та законодавчі акти, якими вони регулюються в країнах ЄС та розвинених країнах в порівнянні з Україною (табл. 1.1.).

 

Таблиця 1.1.

Критерії  малого підприємства в різних країнах

 

Країна	Критерії належності до малого бізнесу	Законодавчий акт
Бельгія	Підприємства, які не перевищують  одне з трьох значень наступних  показників: а) величина активів - 3,125 млн. євро, б) виручка від продажу - 6,25 млн. євро, в) середня чисельність працюючих - 50 чол	Закон про компанії
Данія	Підприємства, які не перевищують  протягом двох звітних років поспіль  значення наступних показників: а) величина активів - 20 млн. датських крон, б) виручка від продажу - 40 млн. датських крон, в) середня чисельність працюючих - 50 чол.	Закон про фінансову звітність
Франція	Підприємства, які не перевищують  два з трьох значень наступних  показників: а) величина активів - 0,267 млн. євро; б) виручка від продажу - 0,534 млн. євро, в) середня чисельність працюючих – 10-50 чол.	Законодавчого акту нема
Німеччина	Підприємства, які не перевищують  два з трьох значень наступних  показників: а) величина активів - 3,4 млн. євро, б) виручка від продажу - 6,9 млн. Євро в) середня чисельність працюючих - 50 чол.	Торговий Кодекс
Ірландія	Підприємства, які не перевищують  два з трьох значень наступних  показників: а) величина активів - 1,9 млн. євро б) виручка від продажу - 3,8 млн. євро в) середня чисельність працюючих - 50 чол.	Закон про компанії
Італія	Підприємства, які не перевищують  два з трьох значень наступних  показників: а) величина активів - 3,65 млн. євро, б) виручка від продажу - 7,3 млн. євро, в) середня чисельність працюючих - 50 чол	Законодавчого акту нема
Нідерланди	Підприємства, які не перевищують  два з трьох значень наступних  показників: а) величина активів - 3,5 млн. євро, б) виручка від продажів - 7 млн. євро, в) середня чисельність працюючих - 50 чол.	Громадянський кодекс
Норвегія	Підприємства, які не перевищують  два з трьох значень наступних  показників: а) величина активів - 30 млн. норв. крон, б) виручка від продажу - 60 млн. норв. крон, в) середня чисельність працюючих - 50 чол.	Закон про бухгалтерську звітність
Швейцарія	Головними критеріями віднесення фірми  до малого бізнесу є: - величина активів – до 50 млн.  євро - чисельність зайнятих – до 100 осіб.	Законодавчого акту нема
Великобританія	Малими підприємствами вважаються ті, які відповідають цим критеріям: а) величина коштів в обігу – 2,3 млн. євро б) величина активів – 1,5 млн. євро в) чисельність зайнятих – 50 осіб.	Закон про компанії
США	Підприємства,які не перевищують  дані критерії: а) річний прибуток – 5 млн. дол. США б) величина активів – 2 млн. дол. США в) чисельність зайнятих – 25-99 осіб	Закон про малий бізнес
Країни Азії: Японія	Малими підприємствами вважаються, що мають таке кількісне значення критеріїв: а) розмір капіталу – 10 млн. ієн б) чисельність зайнятих – 50-100 осіб	Законодавчого акту нема
Південна Корея	Підприємства, які дотримуються таких  кількісних критеріїв: а) сума активів – 30 млн. екю б) обсяг щорічного продажу – 50 млн. екю в) чисельність зайнятих – 100 осіб	Законодавчого акту нема
Україна	Визначальними критеріями виокремлення підприємств малого підприємництва є: а) чисельність працюючих – 50 осіб б) обсяг валового доходу – 500 тис. євро (екю)	Закон про регулювання підприємницької  діяльності

 

   В Україні ж визначальними критеріями виокремлення підприємств малого підприємництва є чисельність працюючих та обсяг валового доходу.

 Зокрема, малими (незалежно від форми власності), відповідно до Господарського кодексу України, необхідно визнавати підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує 50 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує суми, еквівалентної 500 тис. євро.   При цьому окремо необхідно визначити мікропідприємства, середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік яких не перевищує 10 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує суми, еквівалентної 100 тис. євро.

Відповідно  до кількісних критеріїв виокремлення суб’єктів малого бізнесу виділяють  такі форми звітності малих підприємств, складання і подання яких підпорядковується відповідним правилам та положенням і надаються в певні організації (табл. 1.2.)

 

 

 

Таблиця 1.2.

Спеціальні  форми звітності малих підприємств

 

Країна	Малі підприємства	Адреса представлення звітності
Бельгія	- Бухгалтерський баланс, - Звіт про прибутки та збитки, - Пояснювальна записка	Національний банк Бельгії
Данія	- Звіт про прибутки та збитки, - Звіт про зміни у капіталі. - Бухгалтерський баланс,	Агентство з торгівлі і підприємствам
Франція	- Бухгалтерський баланс, - Звіт про прибутки та збитки, - Пояснювальна записка у скороченій  формі.	Податкові органи, банк, експерт-бухгалтер
Німеччина	-  Бухгалтерський баланс, - Звіт про прибутки та збитки	Торговий регістр
Ірландія	- Бухгалтерський баланс, - Звіт про прибутки та збитки, - Пояснювальна записка.	Регістр компаній, податкові органи
Італія	- ​​Бухгалтерський баланс, - Звіт про прибутки та збитки, - Пояснювальна записка	Звітність подається акціонерам
Нідерланди	- Бухгалтерський баланс, - Звіт про прибутки та збитки,	Збори акціонерів
Норвегія	- Бухгалтерський баланс, - Звіт про прибутки та збитки, - Пояснювальна записка	Регістр компаній
Швейцарія	- Звіт про зміни у капіталі. - Бухгалтерський баланс,	Акціонери, податкові органи та банки. Кредитори мають право витребування звітності.
Великобританія	- ​​Бухгалтерський баланс, - Звіт про прибутки та збитки, - Пояснювальна записка	Реєстраційна Палата
США	- Бухгалтерський баланс, - Звіт про прибутки та збитки, - Звіт про зміни у капіталі. - Пояснювальна записка	Компанії, які мають акції або  боргові зобов'язання в публічному розміщенні, зобов'язані надавати перевірені аудиторами звіти до Комісії з  бірж і цінних паперів.

 

Спеціальні  форми звітності малих підприємств  при здійсненні аудиту виступають первинними джерелами інформації. Оскільки саме фінансова звітність є основою  аудиторської перевірки. Суб’єкти малого підприємництва використовують спрощену систему фінансової звітності відповідно законодавчих актів, які видаються країнами та Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ).

   Отже, можна зробити висновок, що  кожна країна самостійно розробляє  власну систему кількісних та  якісних критеріїв віднесення  суб’єктів підприємницької діяльності  до малого підприємництва залежно  від національних традицій господарювання, особливостей економіки і пріоритетів  економічної політики держави.

  

 

2. Особливості аудиту та послідовність аудиторської перевірки малих підприємств згідно Міжнародних стандартів аудиту

 

Слід  зазначити, що основні принципи та процедури і відповідні практичні рекомендації щодо проведення аудиторської перевірки фінансових звітів будь-якого суб'єкта господарювання незалежно від його розмірів, організаційно-правової форми, структури власності чи управління, а також характеру його діяльності містять міжнародні стандарти аудиту (МСА). Проте, Рада з міжнародних стандартів аудиту та надання впевненості (РМСАНВ) визнає, що аудит малих підприємств має деякі особливості. Але слід зазначити, що Положення з міжнародної практики аудиту (ПМПА) 1005 "Особливості аудиту малих підприємств" не встановлює жодних нових вимог до аудиту малих підприємств і не передбачає будь-яких відступів від вимог МСА.

Усі аудиторські  перевірки малих підприємств  повинні проводитися відповідно до МСА та Національних стандартів аудиту і відповідно національного законодавства про аудит. Мета ПМПА 1005 - розглянути основні характеристики малих підприємств і визначити їх вплив на застосування МСА, тому у ньому розглядаються характеристики малих підприємств та містяться рекомендації щодо застосування МСА. Аудитор будь-якого суб'єкта господарювання адаптує методику аудиту до специфіки конкретного суб'єкта і конкретного завдання. Аудит малого підприємства відрізняється від аудиту великого суб'єкта господарювання тим, що документація малого підприємства спрощена, а сам аудит не такий складний та потребує меншої кількості асистентів. Термін "мале підприємство" у цьому контексті відображає не лише розміри суб'єкта господарювання, але й його типові якісні характеристики.

Серед кількісних показників, що характеризують розмір підприємства, можуть бути показники  балансу, доход і кількість працівників.

Положення з міжнародної практики аудиту (ПМПА) 1005 «Особливості аудиту малих підприємств» розкриває основні характеристики малих підприємств і визначає ступінь їх впливу на застосування Міжнародних стандартів аудиту. В ньому розглядаються характеристики малих підприємств, містяться рекомендації щодо застосування Міжнародних стандартів аудиту у процесі аудиторської перевірки малих підприємств, містяться рекомендації щодо проведення аудиторської перевірки у тих випадках, коли аудитор надає малому підприємству послуги у сфері бухгалтерського обліку.

Згідно  ПМПА 1005, суб’єктом малого бізнесу  є будь-який суб’єкт право власності  і управління яким сконцентровано в  межах вузького кола осіб (часто  однієї особи) і до якого можуть бути застосовані одна чи декілька характеристик:

- обмежена  кількість джерел доходу;

- спрощена  система ведення бухгалтерського  обліку;

- обмежені  засоби внутрішнього контролю  поряд з наявністю у керівництва  суб’єкта можливості діяти без  таких засобів контролю.

Характеризуючи  ці якісні характеристики, слід відзначити, що суб’єктами малого бізнесу володіє  обмежена кількість осіб, частіше  сам власник. Власник може наймати  менеджера для управління підприємством, однак в більшості випадків, він  приймає безпосередню участь  в управлінні.

Суб’єкти  малого бізнесу часто пропонують обмежений асортимент товарів чи послуг та здійснюють свою діяльність на одному чи обмеженій кількості  об’єктів, що дозволяє аудитору швидше розібратися в специфіці діяльності суб’єкта малого бізнесу і відобразити  її в документах, ніж у випадку  з великим підприємством. Застосування широкого спектру аудиторських процедур може носити досить нескладний характер. Наприклад, при здійснення аналітичних  процедур можуть бути використані ефективні  моделі прогнозування. За допомогою  аналітичних процедур можна отримати прийнятні докази, які дозволяють в окремих випадках скоротити потребу у здійсненні  інших процедур перевірки по суті. На багатьох суб’єктах малого бізнесу сукупність даних бухгалтерського обліку часто буває незначною і її легко можна проаналізувати.

Також суб’єктам  малого бізнесу приходиться вести  бухгалтерський облік в необхідному  обсязі з метою дотримання вимог  законодавства і регулюючих органів, а також для задоволення потреб самих підприємств, в тому числі  пов’язаних з підготовкою фінансової звітності і її аудитом. Тому систему  бухгалтерського обліку слід організовувати таким чином, щоб вона забезпечувала  впевненість в тому, що: