Особливості ведення бухгалтерського обліку у Німеччині

Причина такого підходу в тому, що індивідуальна  фінансова звітність складається  в основному середнім і малим  бізнесом. Тут же мова йде саме про  те, щоб зменшити навантаження таких  компаній і дозволити їм по можливості складати єдиний пакет звітності  або обмежити необхідні поправки до розумного мінімуму. 

ВИСНОВОК

Отже, ведення бухгалтерського обліку грунтується на приписах Комерційного і Торговельного кодексів, Закону про податок на корпорації, Закону про баланси. Держава не втручається у внутрішні справи організації.

Принципи  обліку є вимогами, що пред'являються  законодавством Німеччини до бухгалтерського  обліку, : повнота, правильність змісту інформації, тимчасові розмежування, ясність, наочність, можливість контролю, правильність форми, хронологічний  порядок записів.

Бухгалтерський  облік відповідно до німецького господарського права розглядається як постачальник інформації для підприємця (про майно, зобов'язання, витрати, прибутки, прибутки, збитки); для власника; для виконання  податкових зобов'язань і фінансового  управління на макрорівні; для аналізу  кредитоспроможності і використання кредитів; в якості доказів у разі судових розглядів.

Технологічний цикл бухгалтерського обліку в Німеччині  складається з трьох фаз, а  методологія обліку, включаючи порядок  записів в облікові регістри, визначається вимогами "Основ правильного ведення  бухгалтерського обліку".

Основним  методом визнається інвентаризація - метод зіставлення фактичного і  облікового стану активів і зобов'язань.

Об'єкти внутрішнього контролю : стан зобов'язань замовників, розрахунків з постачальниками, з персоналом організації.

План  рахунків бухгалтерського обліку - класифікований перелік і номенклатура (типова система) рахунків бухгалтерського  обліку, використовуваних в різних галузях народного господарства і торгово-промислових палатах, він  допускає заміну найменувань рахунків їх номерами.

Номенклатура  рахунків містить 10 розділів, з діленням на 10 груп по кожному розділу; групи  номенклатури рахунків розділяються на 10 рахунків; рахунки розбиваються на 10 субрахунків.

До публікованого  річного звіту пред'являються  наступні вимоги: правильне розмежування періодів, повнота, достовірність, ясність, наочність, правильність змісту, можливість перевірки, правильність форми.

Виділяються два види звітності : комерційна і  податкова.

Отже, система бухгалтерського обліку Німеччини залишається суто національною, строго регульованою державою, незважаючи на застосування МСФЗ, директив ЄС і єдиної європейської валюти.

Отже, облік  і аудит в Німеччині мають  національні особливості. Подальший  розвиток обліку і аудиту зв'язується із застосуванням МСФО і директив ЄС, але із збереженням національних особливостей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. http://www.dsbrickworks.com фінансовий портал
2. Марио Мацидовски, директор компании PricewaterhouseCoopers " Журнал "МСФО: практика применения"
3. К.э.н. Ягмур Е.А., Пономаренко К. П.Экономические науки/7. Учет и аудит
4. Н.А.Миславская, Журнал «Финансовый менеджмент»,  2004, №3
5. Лучко М. Р., Бенько І. Д. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах: Навчальний посібник. – Тернопіль: Економічна думка, 2004. – с.)