Отчет по практике в ООО"Деликатес"

     ВСТУП 
 

     Із  вступом вітчизняної економіки  в ринкову стадію свого розвитку змінились форми ведення господарської  діяльності. Господарюючому суб’єкту надані широкі права і можливості у реалізації своїх економічних  інтересів, виборі способів організації  виробництва, збуту продукції.

     Об’єктом  дослідження є ТОВ «Делікатес».

     Завдання  виробничої практики полягає в наступному:

     - ознайомитись із організацією  ТОВ «Делікатес», його структурою, технологією та функціями основних виробничих та управлінських підрозділів, і на підставі цього скласти стислу техніко-економічну характеристику підприємства;

     - вивчити організацію бухгалтерського  обліку ТОВ «Делікатес», структуру відділу бухгалтерії, застосовану на підприємстві форму бухгалтерського обліку;

     - ознайомитись із змістом Наказу про облікову політику, Положення про бухгалтерію та інших внутрішніх нормативних документів, які регулюють організацію бухгалтерського обліку на підприємстві;

     - вивчити організацію первинного  обліку витрат;

     - вивчити організацію аналітичного  обліку витрат, виділити особливості організації аналітичного обліку;

     - вивчити організацію синтетичного  обліку витрат;

     - зібрати необхідні матеріали  для виконання курсових робіт. 

 

      1. ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА ТА  ГАЛУЗЕВІ ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ  ВИДАТКІВ 
 

     Бухгалтерія ТОВ «Делікатес» є самостійним структурним підрозділом підприємства і підкорюється безпосередньо генеральному директору підприємства. У своїй діяльності бухгалтерія керується положенням про бухгалтерський облік і звітність в Україні. Положення визначає порядок організації і ведення бухгалтерського обліку, складання і представлення бухгалтерської звітності, а також взаємовідношення з цих питань організацій. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку несе керівник підприємства. Структуру і штат бухгалтерії затверджує голова підприємства з урахуванням об’ємів роботи і особливостей виробництва.

     Основними завданнями бухгалтерії є:

     - організація обліку фінансово-господарської  діяльності підприємства;

     - здійснення контролю за збереженням  власності, правильним витрачанням грошових коштів і матеріальних цінностей, дотриманням строго режиму економії і господарського розрахунку;

     - організація обліку основних  фондів, сировини, матеріалів, грошових  коштів і інших цінностей підприємства, витрат обігу, складання балансів і бухгалтерської звітності.

     Всю повноту відповідальності за якість і своєчасність покладених на відділ завдань і функцій несе головний бухгалтер. Ступінь відповідності  інших працівників встановлюється посадовими інструкціями.

     Існування підприємства в умовах ринкової економіки вимагає прийняття економічних рішень, які можна виважено прийняти тільки на основі надійної та достовірної інформації, отримання якої забезпечує бухгалтерський облік та фінансова звітність підприємства.

     Облікова  політика на ТОВ «Делікатес» здійснюється відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 р. Облікова політика застосовується таким чином, щоб фінансові звіти повністю відповідали всім вимогам Закону і кожному конкретному П(С)БО. Підприємство здійснює бухгалтерський облік результатів своєї роботи, веде статистичну звітність і подає її в установленому обсязі органам державної статистики. Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться автоматизовано з використанням програми «1С: Підприємство».

     Що  стосується облікового персоналу то вони мають достатню кваліфікацію. На звітний період була визначена  облікова політика з 03.01.2011 Наказ № 1.

     Бухгалтерія на ТОВ «Делікатес» є самостійним структурним підрозділом і підпорядковується головному бухгалтеру.

     Структуру і штат бухгалтерії затверджує генеральний  директор підприємства у відповідності  з типовими структурами апарату  управління і нормативами чисельності  спеціалістів та службовців з врахуванням  об’ємів роботи за погодженням з головним бухгалтером.

     Функціональні обов’язки персоналу бухгалтерії:

1. Достовірна і раціональна організація бухгалтерського обліку, відповідність вимогам оперативного керівництва підприємства, суворе дотримання встановлених правил ведення обліку.
2. Запровадження передових форм і методів бухгалтерського обліку на основі широкого використання обчислювальної техніки.
3. Організація обліку основних засобів та інших цінностей підприємства, витрат обертання виконання кошторисів витрат.
4. Організація розрахунків по зарплаті з працівниками підприємства.
5. Складання балансу, бухгалтерської та фінансової звітності.
6. Своєчасне нарахування і контроль своєчасності перерахування податків та платежів в державний бюджет.
7. Забезпечення документального відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій зв’язаних з рухом грошових засобів, нарахування податків та платежів в державний бюджет.
8. Здійснення контролю за своєчасним проведенням інвентаризації грошових засобів, товарно-матеріальних цінностей .
9. Складання бухгалтерської статистичної та податкової звітності на основі достовірних первинних документів і відповідальних бухгалтерських записів, своєчасне представлення іі відповідним органам.
10. Здійснення економічного аналізу господарсько-фінансової діяльності підприємства по даних бухгалтерського обліку і звітності з метою виявлення внутрішньогосподарчих резервів, ліквідації втрат і невиробничих витрат.
11. Участь в розробці раціональної планової та облікової документації.
12. Застосування затверджених в установчому порядку типових уніфікованих форм первинної облікової документації, суворе дотримання порядку оформлення цієї документації.
13. Забезпечення суворого дотримання касової і розрахункової дисципліни, дотримання порядку виписки чеків, чекових книжок.
14. Забезпечення зберігання бухгалтерських документів та бухгалтерського архіву у встановленому порядку.
15. Здійснення контролю за правильним і своєчасним оформленням приймання і витрачання матеріалів, палива, товарів та інших цінностей, за своєчасне пред’явлення претензій до постачальників, своєчасним стягненням дебіторської і погашення кредиторської заборгованості, правильним витраченням фонду оплати праці, нарахуванням і видачею всіх видів премій, винагород та допомог, дотриманням встановлених штатів, посадових окладів, кошторисів та інших витрат, а також дотриманням платіжної і фінансової дисципліни, обґрунтованим і законним списанням з бухгалтерського балансу недостач, втрат, дебіторської заборгованості, правильним своєчасним проведенням і оформленням у встановленому порядку переоцінки товарно-матеріальних цінностей.

     Торгівля  – це господарська діяльність, пов'язана з реалізацією товарів.

     Товар – це продукт праці, вироблений для обміну чи продажу, який має споживчу та мінову вартість.

     Торгова діяльність – це ініціативна самостійна діяльність юридичних осіб і громадян із здійснення купівлі та продажу товарів народного споживання з метою отримання прибутку. Торгова діяльність може здійснюватись у сферах роздрібної та оптової торгівлі, а також у торгово-виробничій (громадське харчування) сфері.

     Оптова торгівля може здійснюватись через оптові бази, товарні склади, склади-холодильники, склади-магазини. Вона, як правило, є проміжною ланкою між виробником продукції і роздрібною торгівлею.

     Роздрібна торгівля здійснюється через магазини (продовольчі, непродовольчі, спеціалізовані, універмаги, універсами, торгові комплекси тощо), дрібно-роздрібну мережу (палатки, кіоски, ятки, павільйони, торгові автомати), пересувну мережу (автомагазини, авторозвозки, лавки-автопричепи, візки, розноски, столики). В роздрібній торгівлі товари реалізуються, як правило, кінцевому споживачеві – населенню.

     Дохід торгівлі формується за рахунок встановленої націнки на товари.

     Ціна  товару складається:

     - в оптовій торгівлі – з оптової ціни промислового підприємства (як сформована із собівартості та прибутку підприємства) та оптово-збутової націнки;

     - в роздрібній торгівлі – з ціни оптової торгівлі (або підприємства) і торгової націнки.

     Непрямі податки (ПДВ, акцизний збір) розраховуються понад визначену ціну реалізації на всіх етапах реалізації товарів. У в роздрібній торгівлі націнка встановлюється з урахуванням ПДВ. Розмір націнки торгові підприємства визначають самостійно, виходячи зі стану ринку.

     Розрахунки  з покупцями в оптовій торгівлі здебільшого здійснюють в безготівковій  формі, в роздрібній – виручка надходить готівкою в каси торгового підприємства.

     Згідно  із законодавством підприємства торгівлі та громадського харчування повинні здійснювати розрахунки із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (РРО).

     Реєстратор  розрахункових операцій – це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовано фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або кількості проданих товарів (наданих послуг). До РРО відносять: електронний контрольно-касовий апарат (ЕККА), електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касову систему, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

     РРО повинні бути зареєстровані та опломбовані у встановленому порядку. Дозволяється застосовувати тільки ті РРО, які включені до Державного реєстру. Постановою Кабінету Міністрів України № 199 від 18.02.2002 р. затверджено вимоги до реалізації фіскальних функцій РРО.

     У разі виходу РРО з ладу або відключення електроенергії (не більш як 72 год.) розрахункові операції здійснюються з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки. Передбачено штрафні санкції за невикористання РРО.

     Без РРО можуть здійснюватись пересувна торгівля, роздрібна торгівля на ринках (крім кіосків, магазинів тощо), торгівля газетами, журналами на підприємствах поштового зв'язку, якщо обсяг їх в асортименті перевищує 50%, продаж транспортних квитків у кіосках і салонах транспортних засобів, продаж страв безалкогольних напоїв у буфетах вищих навчальних закладів тощо.

     Торгова діяльність повинна здійснюватись  із дотриманням встановлених вимог  зокрема:

     - забезпечення прав споживачів;

     - наявність цінників, документів, що підтверджують якість товарів, тощо;

     - дотримання санітарних вимог;

     - наявність контрольних вагів та інших засобів вимірювальної техніки;

     - дотримання термінів зберігання товарів;

     - дотримання правил продажу відповідних товарів, затверджених наказами МЗЕЗторгу;

     - при розрахунках з покупцями має бути забезпечена достатня кількість розмінної монети, приймання зношених купюр та ін.

     Бухгалтерський  облік у торгівлі, як і в інших  галузях, ведеться згідно із законодавством України та національними стандартами  бухгалтерського обліку.

     Особливості галузі зумовлюють особливості обліку в ній:

     1 У торгівлі немає витрат, пов'язаних  з виробництвом продукції, але  є витрати, пов'язані зі зберіганням  та реалізацією товарів. Ці  витрати називаються витратами  обігу і обліковуються на рахунках 93 «Витрати на збут» і 92 «Адміністративні витрати».

     2. Торгові підприємства закупають  товари за купівельними цінами, а продають дорожче – за цінами продажу. В оптовій торгівлі облік придбаних товарів ведеться за купівельними цінами або за продажними. В роздрібній торгівлі товари обліковують за купівельними цінами або за цінами продажу (П(С)БО 9), якщо інші методи оцінки використовувати недоцільно. До прийняття національних стандартів облік за цінами продажу був єдиним дозволеним у роздрібній торгівлі. Це зумовлено великою номенклатурою товарів і продажем їх у невеликій кількості. Вираховувати купівельну і продажну ціну кожних реалізованих 300 г товару недоцільно і трудомістко. Тому при обліку за цінами продажу на підприємствах роздрібної торгівлі при придбанні товарів на них відразу встановлюється торгова націнка (кредит рахунку 285 «Торгова націнка») і далі визначається обсяг реалізації тільки за цінами продажу. В кінці місяця розраховується середня величина торгових націнок в продажній вартості реалізованих товарів і, відповідно, купівельна вартість реалізованих товарів.

     3. Фінансовий результат від реалізації  товарів у торгівлі визначають  як різницю між цінами продажу  без ПДВ (доходом від реалізації) та купівельними цінами (собівартістю) реалізованих товарів і витратами обігу. Ціни продажу, відповідно, мають встановлюватися в такому розмірі, щоб окупити витрати обігу і забезпечити певний рівень прибутку.

     Специфічні  рахунки для обліку в торгівлі:

     28 «Товари» (з відповідними субрахунками); 902 «Собівартість реалізованих товарів»; 702 «Дохід від реалізації товарів»;

     92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут» – для обліку витрат обігу.

     Схема обліку в торгівлі в цілому не дуже відрізняється від схеми обліку на промислових підприємствах. Основна  відмінність полягає у відсутності рахунку 23 «Виробництво», немає витрат на виробництво і списання їх на рахунок 26 «Готова продукція».

     Оподаткування і податковий облік у торгівлі здійснюються згідно із законодавством.

     Щодо  основних ділянок бухгалтерського  обліку, то облік суттєво не відрізняється від обліку в промисловості:

     - облік грошових коштів ведеться згідно з постановами правління НБУ; особливістю є обов'язковість застосування РРО при розрахунках готівкою і можливість здавання виручки до банку торговим підприємствам, які здійснюють торгівлю вночі, вранці наступного дня;

     - облік оплати праці, фінансова звітність, облік розрахункових операцій, облік капіталу, необоротних активів тощо суттєво не відрізняється від інших галузей;

     - торгові підприємства витрачають досить значні кошти на рекламу, зокрема, на рекламування товарів у вітринах.

 

      2. ПЕРВИННИЙ ОБЛІК ВИТРАТ 
 

     Бухгалтерський  облік здійснює суцільне й безперервне  спостереження за господарськими процесами  і відображає його в документах, які складають на кожну господарську операцію.

     Будь-яка  господарська діяльність відображається в бухгалтерському обліку способом суцільного і безперервного документування всіх господарських операцій, які  здійснюють на підприємстві. Закон  України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» визначають порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку та вимоги щодо складання документів. Відображення об’єктів обліку у первинних бухгалтерських документах називається документацією.