Теоретичні аспекти спрощеної форми бухгалтерського обліку

     У статті "Чистий прибуток (збиток)" відображається чистий прибуток або чистий збиток - різниця між сумою фінансового результату до оподаткування і сумою витрат з податку на прибуток.

     У зведених фінансових звітах показники фінансового результату до оподаткування, чистого прибутку і збитку наводяться розгорнуто як сума відповідних показників юридичних осіб, фінансова звітність яких включена до зведеного фінансового звіту.

 

Розділ 3. Удосконалення  спрощеної форми  бухгалтерського обліку

 

3.1 Переваги  і недоліки спрощеної форми бухгалтерського обліку

     На  думку багатьох фахівців, основними  напрямками дальшого розвитку  малого підприємництва в Україні  в найближчій перспективі є:  формування належної законодавчої  бази, сприятливої для розвитку  малого бізнесу; вдосконалення  фінансово-кредитної підтримки;забезпечення матеріально-технічних та інноваційних умов розвитку малих підприємств; інформаційне та кадрове забезпечення бізнесу;стимулювання зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів малого підприємництва. Формування відповідної законодавчої бази розвитку малого підприємництва передбачає, насамперед, встановлення правових гарантій для забезпечення свободи і захисту приватної власності; розробку дійових законодавчо-нормативних актів, спрямованих на стимулювання малого бізнесу; усунення правових суперечностей і скасування положень, що гальмують розвиток приватної ініціативи. Сьогодні найактуальнішими проблемами є розробка нових та вдосконалення діючих законодавчо-нормативних документів з питань визначення чітких підходів до власності та форм її захисту; створення сприятливішого податкового, інвестиційного, інноваційного та цінового режимів для суб'єктів малого підприємництва; упорядкування механізмів державного регулювання та контролю підприємницької діяльності.

До переваг  спрощеної системи оподаткування як інструменту податкового регулювання розвитку малого бізнесу, з точки зору загальнодержавних інтересів, відноситься те, що іі використання сприяє розв’язанню ряду таких важливих проблем як:

—виведення  значної частини господарських  операцій ї тіньового сектора економіки за рахунок зниження податкового навантаження та спрощення адміністрування податків при застосуванні альтернативних систем;

—позитивні  структурні зміни у валовому національному  доході на користь збільшення питомої  ваги малого бізнесу за рахунок стимулювання розвитку тих, хто вже діють, і створення нових суб’єктів підприємницької діяльності;

--розвиток конкурентного середовища та демонополізації економіки;

—спрощення  адміністрування податків і зменшення  відповідних витратах контролюючих органів унаслідок скорочення переліку податків і зборів, що сплачуються суб’єктами малого підприємництва, і зменшення кількості перевірок за окремими напрямками оподаткування;

—поліпшення соціальної ситуації за рахунок забезпечення додаткових робочих місць та розвитку самозайнятості;

—створення  можливості для збільшення податкових платежів за рахунок розширення кола платників і бази оподаткування;

—зменшення  обсягів заборгованості платників  перед бюджетними та державними цільовими  фондами;

—ефективне податкове стимулювання раціонального використання наявних ресурсів, оскільки спрощена система є єдиним режимом прямого оподаткування, в якому ресурсні виплати не зменшують податкові зобов’язання платників;

—зменшення  обсягу бартерних операцій, що сприяє оздоровленню фінансового клімату в країні;

—сприяння формування середнього класу, що знижуватиме гостроту проблеми сертифікації суспільства  за рівнем доходів [петрос 50].

Як  і будь-яке  економічне явище, спрощена система  оподаткування не є однозначно позитивною з точки зору інтересів держави. До недоліків цієї альтернативної системи належать:

—порушення  цілісності податкової системи країни та принципу рівності в оподаткуванні;

—певне зниження можливостей та ефективності податкового  регулювання цього сектора економіки за рахунок зменшення кількості податків, відповідно й об’єктів оподаткування;

—зменшення  податкових надходжень, оскільки перехід  на спрощену систему оподаткування  здійснюється виключно на добровільних засадах і відповідне

рішення приймається платником тільки за умов зменшення податкового навантаження;

—зменшення  надходжень з такого «звичайного» джерела  формування дохідної частини бюджету, як штрафні санкції внаслідок  зменшення кількості перевірок  і кількості податків, що сплачують  при звичайній системі оподаткування;

—відсутність  законодавчого врегулювання деяких суттєвих аспектів застосування єдиного  податку та наявність численних  внутрішніх суперечностей нормативно-правової бази спрощеної системи та її неузгодженість з іншими законодавчими актами у сфері оподаткування, що призводить до наявності різних трактувань одних і тих самих норм

     Малі підприємства, які здійснюють не більше 100 господарських операцій на місяць, не мають виробництва продукції і робіт, пов'язаних з великими матеріальними витратами, застосовують просту форму бухгалтерського обліку.

     При простій формі обліку реєстрація первинних облікових документів, відображення операцій на рахунках, визначення собівартості продукції і фінансового результату ведуться  в  одному  бухгалтерському  регістрі  —  Книзі обліку господарських операцій за формою № К-1.Поряд з Книгою обліку господарських операцій для обліку розрахунків з оплати праці з працівниками і бюджетом по прибутковому податку мале підприємство веде Відомість обліку заробітної плати за формою № В-8.

     Книга обліку господарських операцій (форма № К-1) містить усі застосовувані малим підприємством бухгалтерські рахунки, є комбінованим регістром аналітичного і синтетичного обліку, на підставі якого є можливість визначити наявність господарських засобів та їх джерел на визначену дату і скласти бухгалтерську звітність.

     Спрощена форма бухгалтерського обліку рекомендована до застосування виключно на малих підприємствах і в обліковому процесі бюджетних установ не використовується.

     Спрощена форм бухгалтерського обліку, відповідно до способу реєстрації облікових даних може вестись вручну чи за допомогою комп'ютерної техніки. Мале підприємство самостійно обирає форму бухгалтерського обліку, виходячи

з потреб свого виробництва і управління, їх складності та чисельності працівників [5, с.210].

     Підприємствам, що зайняті у матеріальній сфері виробництва, рекомендується використовувати регістри, передбачені журнально-ордерною формою бухгалтерського обліку.

     Підприємства торгівлі, громадського харчування і постачальницько-збутових видів діяльності можуть використовувати регістри спрощеної форми бухгалтерського обліку.

     Виходячи з потреб виробництва й управління, мале підприємство може пристосовувати регістри бухгалтерського обліку відповідно до специфіки своєї роботи з дотриманням вимог [7, с.123]:

• єдина методологічна основа (принцип подвійного запису);
• взаємозв'язок даних аналітичного і синтетичного обліків;
• суцільне відображення всіх господарських операцій в регістрах обліку на підставі первинних облікових документів;
• накопичення і систематизація даних первинних документів у розрізі показників, необхідних для управління і контролю за господарською діяльністю малого підприємства, а також для складання і подання бухгалтерської звітності та декларації з оподаткування.

     Початковим  етапом бухгалтерського обліку  на малому підприємстві є суцільне  документування всіх господарських  операцій. Малі підприємства для  документування операцій можуть  використовувати типові міжвідомчі форми первинної облікової документації та відомчі форми.

Наступним етапом обліку є:

• реєстрація відомостей, відображених у первинних документах, у застосовуваних регістрах бухгалтерського обліку;
• складання фінансової звітності;
• використання даних бухгалтерських регістрів для одержання іншої інформації, яка необхідна для самого підприємства і зовнішніх користувачів.

     Держава також повинна сприяти формуванню інфраструктури підтримки малого бізнесу, організовувати державну підготовку та перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів для суб’єктів цього виду підприємництва. У всіх областях необхідно, щоб формувалися інформаційні банки даних стану та розвитку малого бізнесу, ділових пропозицій іноземних фірм і потенційних інвесторів щодо розвитку підприємництва..

     Одним із значущих напрямів розвитку малого бізнесу є матеріально – технічна та інноваційна підтримка. Забезпечення сприятливих умов та інноваційного клімату для розвитку малих підприємств повинно передбачати розробку та впровадження механізму передачі малим фірмам виробничих площ та виробничих потужностей, у тому числі й тих що вивільняється у процесі ліквідації або реорганізації підприємств – банкрутів, формування розвинутого ринку нерухомості, розробку механізму передачі малим підприємствам нових технологій, а також обладнання, яке необхідне для здійснення бізнесу, на пільгових умовах, розширення сфери надання робіт і поставок для державних потреб, сприяння забезпеченню їх матеріально – технічними та іншими ресурсами з боку державних структур. Необхідно фінансово підтримувати ті фірми, які здійснюють інноваційну діяльність, впроваджують нові технології та інноваційні проекти, за рахунок Державного інноваційного фонду. Держава має сприяти створенню регіональних інноваційних фондів, надавати допомогу у проведенні наукових досліджень, у впровадженні прогресивних технологій, сприяти пошуку замовників та виконавців інноваційних проектів для малого бізнесу.

     Винятково важливою проблемою є питання поліпшення доступу до зовнішніх джерел фінансування, створення сприятливих умов для залучення іноземного капіталу в сфері малого підприємництва. Взагалі розвиток малого підприємництва - важлива економічно-політична проблема, розв'язання якої потребує цілісної системної методології розвитку малого підприємництва з точки зору як бюджету і податків, так і ставлення держави до малого бізнесу. Початок дійсного піднесення в розвитку малого підприємництва в цілому є неминучим, проте воно значною мірою де термінуватиметься реальним піднесенням та пожвавленням розвитку всієї економічної системи України.

     Сучасна  національна система бухгалтерського  обліку динамічно розвивається  й на сьогоднішній день складається  з підсистем, які можна  згрупувати за ознакою регуляторного органу, що встановлює порядок  ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності. З точки зору сферидії Міжнародних стандартів фінансової звітності та Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», таких підсистем можебуди дві:

- підприємства, організації та інші юридичні особи незалежно від форм власності, у тому числі й банки та інші фінансово-кредитні установи;

- суб'єкти підприємницької  діяльності, яким відповідно до  законодавства надано дозвіл  на ведення спрощеного обліку  доходів і витрат, ведуть бухгалтерський облік і подають фінансову звітність у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку і звітності.

3.2 Міжнародна  практика використання спрощеної  форми бухгалтерського обліку

     За час існування бухгалтерський облік пройшов довгий шлях розвитку і при цьому на кожному його етапі застосовувалися різні форми. Тому за цими формами можна простежити історію розвитку господарської діяльності й бухгалтерського обліку.

     Розвиток  форм обліку прогресує на принципах  послідовного вдосконалення староіталійської форми бухгалтерського обліку, яка була викладена у 1494 р. італійським вченим-математиком Лукою Пачолі в роботі «Трактат про рахунки і записи», виданий у Венеції. Ця форма складалася із трьох книг: Пам’ятної книги (меморіалу), в якій фіксуються господарські операції на момент їхнього здійснення; Журналу, куди переносяться операції із Пам’ятної книги з позначеннямм кореспондуючих рахунків; Головної книги, куди щоденно записували з журналу господарські операції для систематизації за рахунками. На підставі Головної книги наприкінці звітного періоду складали баланс.

     Для забезпечення більшого вдосконалення системи бухгалтерського обліку України, потрібно запозичувати досвід інших країн, система яких повною мірою сприяє розвитку малого бізнесу. Зокрема, для розвитку підприємництва в Республіці Казахстан запроваджено спеціальний податковий режим для суб’єктів малого бізнесу, сутність якого полягає у спрощеному порядку обчислення, оплати та подання податкової звітності.

     Перевагою спеціального податкового режиму на підставі спрощеної декларації є її простота. Будь-який платник податку може самостійно визначити свої податкові зобов’язання шляхом використання залежно від рівня доходу ставки податку.