Зміст, структура та призначення звіту про рух грошових коштів

Розглянемо порядок складання  Звіту про рух грошових коштів прямим методом (див. дод. А).

За цим методом надходження грошових коштів від клієнтів визначається як сума реалізованих товарів та послуг (в обслуговуючих галузях - дохід від операційної діяльності), відкоригована на суму дебіторської заборгованості. Приріст дебіторської заборгованості свідчить, що частина товарів була продана в кредит, за них ще не надійшли грошові кошти. Отже, цей приріст має бути вирахуваний з виручки від реалізації (в нашому прикладі - з доходу від операційної діяльності).

Відстрочені податки  не привели до реальної виплати готівки, кошти були збережені, тому при коригуванні  сума $145, що була отримана за даними бухгалтерського  обліку, додається до надходжень грошових коштів.

Для визначення суми вибуття грошових коштів в результаті придбання товарів собівартість проданих товарів коригується спочатку на суму чистого придбання товарів; потім одержана сума коригується на зміну кредиторської заборгованості.

Собівартість реалізованих товарів показує, скільки коштувало  підприємству придбання цих товарів. Приріст товарно-матеріальних запасів  на $2024 призвів до додаткового вибуття  грошових коштів. А зменшення кредиторської заборгованості на $193 свідчить, що реальні виплати перевищують суму чистого придбання товарів.

Витрати на збут та адміністративні  витрати визначаються коригуванням поточних витрат на збільшення витрат майбутніх періодів, зменшення суми рахунків до оплати та амортизаційних відрахувань:

Для визначення вибуття  грошових коштів, пов'язаних зі сплатою  податку на прибуток, сума нарахованого впродовж року податку коригується на суму змін заборгованості бюджету:

В нашому прикладі загальний  приріст грошових коштів від операційної діяльності становить $4746. Ми визначили цю суму прямим методом, коригуючи основні статті Звіту про прибутки та збитки.

При застосуванні непрямого методу проводяться такі самі коригування, але не окремих статей, а лише загальної суми чистого прибутку (табл. 2.12). Переведення чистого прибутку, підрахованого за принципом нарахування, до прибутку, визначеного за касовим методом, потребує аналізу Звіту про прибутки та збитки з метою визначення перш за все витрат негрошового характеру. Це витрати, які відображаються у Звіті про прибутки та збитки за поточний період, але не вимагають реальних грошових виплат. До таких витрат належать витрати на амортизацію. З мстою визначення чистого прибутку із доходу було виключено витрати (у тому числі на амортизацію); оскільки нарахування амортизації пов'язано з витратами, які не супроводжуються реальним вибуттям грошових коштів у звітному періоді, суму цих витрат додають до чистого прибутку.

Відстрочені платежі за методом  нарахування вказуються як витрати, насправді ж відтоку готівки не було.

Сплачені податки па прибуток призвели до відтоку грошових коштів у зв'язку з операційною діяльністю.

Приріст товарно-матеріальних запасів, визначений за даними Балансу, призвів  протягом року до сплати грошей за ці товари. Витратами ж ці суми будуть вказані тільки після реалізації через те, що вони не були прийняті в розрахунок при визначенні чистого прибутку для Звіту про прибутки та збитки.

Збільшення дебіторської заборгованості означає, що ця сума не була сплачена за реалізовані товари та послуги, а за принципом нарахування включена в дохід від операційної діяльності. Отже, це дохід негрошового характеру, він не призвів до надходження грошових коштів протягом звітного періоду, тому зазначена сума віднімається від чистого прибутку.

Зменшення кредиторської заборгованості означає, що у звітному періоді було виплачено більше грошей, ніж вказано  витрат у Звіті про прибутки та збитки. Тому сума зменшення кредиторської  заборгованості має бути вирахувана із суми чистого прибутку.

Таким чином, чистий приріст грошових коштів від операційної діяльності, визначений непрямим методом (див. дод.Б), становить таку ж суму, як і підрахований прямим методом (див. дод. А).

Нерідко компанії купують різні  активи на основі прямого обміну і  це не призводить до грошових виплат і надходжень. Однак такі операції мають відображатися у Звіті про рух грошових коштів так, нібито тут мали місце дві одночасні дії: одна з надходження готівки і друга - по її використанню. У примітках до Звіту дається пояснення і розкривається зміст таких операцій.

Нагадаємо, що шляхом коригування  даних Звіту про прибутки та збитки визначався лише рух грошових коштів від операційної діяльності. Що стосується руху грошових коштів внаслідок інших  видів діяльності - інвестиційної  та фінансової, то він може бути визначений, як правило, аналізом змін балансових статей та безпосереднім аналізом руху готівки на рахунку "Грошові кошти" та інших.

Підсумкова величина Звіту про  рух грошових коштів (загальна сума збільшення чи зменшення грошових коштів за звітний період) повинна співпадати зі зміною стану грошових коштів по відповідній статті Балансу. В нашому прикладі це S171. Користувачі зовнішньої фінансової звітності не мають доступу до бухгалтерських рахунків, але вони можуть порівняти загальні зміни грошових коштів Звіту про рух грошових коштів з контрольною сумою в Балансі.

Зміст Звіту про рух  грошових коштів (табл. 2.11) свідчить, що компанія одержала готівку ($4746) саме в  результаті операційної діяльності. Цих коштів повністю вистачило на фінансування інвестиційної та фінансової діяльності; компанія не мала потреби в додаткових позиках, а навпаки, змогла зменшити свої як поточні, так і довгострокові зобов'язання, виплатити дивіденди ($800). Головним джерелом коштів ($98 183) були надходження від клієнтів за реалізовані товари та надані послуги. Разом з тим, суттєві суми були одержані від інвестиційної ($2101) та фінансової ($3100) діяльності. Ці надходження дали змогу перш за все придбати товари для основної діяльності (на суму $84 732), подбати про заміну обладнання та приріст потужності підприємства, здійснити платежі по кредитах ($6000) та зобов'язаннях фінансової оренди ($289), понести витрати, які дадуть віддачу у майбутньому (S1145), а вільні кошти вкласти в інвестиції ($178), придбання векселів ($279) та створення філії ($650).

Наведені приклади Звіту  про рух грошових коштів (табл. 2.11 та 2.12) дають підстави для наступних  висновків:

1. Акціонери і кредитори  зацікавлені в інформації про  підприємство як діюче, здатне  сплатити свої борги, виплатити дивіденди, вартість акцій якого на ринку зростає. Тому їм потрібна інформація, яка б допомогла прогнозувати подальший приріст не стільки прибутку, скільки реальних грошових коштів.

2. Сума зміни стану  грошових коштів за звітний  період може бути визначена за даними Балансу як різниця між залишком їх на кінець ($501) і початок періоду ($672). Але тільки Звіт про рух грошових коштів розкриває всі складові надходження та напрямки використання готівки. Він відображає зміни стану грошових коштів в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

3. Обсяг руху грошових  коштів від операційної діяльності  є одним із головних показників  ефективності роботи підприємства. Він характеризує його здатність  накопичувати достатню кількість грошових коштів для погашення позик, різних видів кредиторської заборгованості, виплат дивідендів, збереження своїх потужностей, здійснення нових інвестицій без залучення зовнішніх джерел фінансування.

4. Інформація про рух  грошових коштів внаслідок інвестиційної діяльності відображає рівень виробничих витрат на ресурси, призначені для одержання майбутнього прибутку і майбутнього руху готівки.

5. Окреме розкриття  інформації про рух грошових  коштів від фінансової діяльності  особливо важливе для осіб, що надають підприємству капітал.

6. Аналіз Звіту про  рух грошових коштів має не  тільки ретроспективну, а й перспективну  цінність - він дає можливість  прогнозувати майбутній рух готівки.  Більш корисною для цього може  бути інформація, одержана за  допомогою прямого методу складання звіту.

При цьому доречно  нагадати, що прямий метод заповнення Звіту про рух грошових коштів є обов'язковим до використання в  процесі складання фінансової звітності  підприємствами Російської Федерації. Звіт про рух грошових коштів (форма № 4) подається у складі річної фінансової звітності як пояснення до Бухгалтерського балансу (форма № 1) та Звіту про прибутки та збитки (форма № 2) (Додаток А). Слід зазначити, що підприємства мають право подавати цю форму і у складі проміжної фінансової звітності.

Звіт про рух грошових коштів розкриває інформацію про  грошові потоки (надходження, напрямки використання грошових коштів) з урахуванням  залишків грошових коштів на початок  і кінець звітного періоду. Дані про  рух грошових коштів відображаються у валюті Російської Федерації наростаючим підсумком з початку року в цілому по підприємству і за видами діяльності: поточна (основна), інвестиційна, фінансова.

Для складання Звіту  про рух грошових коштів використовуються дані про рух грошових коштів підприємства, облік яких ведеться на відповідних рахунках бухгалтерського обліку грошових коштів, передбачених розділом V "Грошові кошти" Плану рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності організації.

У рядку 010 "Залишки  грошових коштів на початок року" показується залишок грошових коштів на початок звітного періоду.

У рядку 020 "Надійшло грошових коштів - всього" відображається загальна сума надходжень грошових коштів за звітний  період у розрізі поточної, інвестиційної  та фінансової діяльності.

У рядках 030-110 наводиться розшифровка, в якій розкривається  фактичне надходження грошових коштів від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг; від реалізації основних засобів та іншого майна; отримання  авансів, бюджетних коштів та коштів іншого цільового фінансування, кредитів, позик, дивідендів, відсотків по фінансових вкладеннях та інших надходжень.

У рядку 120 "Спрямовано грошових коштів - всього" відображається загальна сума використаних грошових коштів за звітний період у розрізі  поточної, інвестиційної та фінансової діяльності.

У рядах 230-250 наводиться розшифровка, в якій розкривається  спрямування грошових коштів на оплату продукції, товарів, робіт, послуг; на оплату праці; на відрахування в державні позабюджетні фонди; на видачу авансів; на оплату машин, устаткування і транспортних засобів; на фінансові вкладення; на виплату дивідендів, відсотків по цінних паперах; на розрахунки з бюджетом; на оплату відсотків по отриманих кредитах і позиках, інші виплати і перерахування.

У рядку 260 "Залишок грошових коштів на кінець звітного періоду" показується залишок грошових коштів на кінець звітного періоду.

Довідково у Звіті  про рух грошових коштів наводиться інформація про надходження готівки (за виключенням надходжень грошових коштів у касу підприємства із кредитної установи) з виділенням у тому числі по розрахунках з юридичними особами і по розрахунках з фізичними особами. Крім того, з даних по надходженню готівки виділяється готівка, отримана з використанням контрольно-касових апаратів або бланків суворої звітності. Окремо наводяться дані про суми грошових коштів, які надійшли в касу підприємства з кредитної установи, або здані в кредитну установу з каси підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Звіт про  рух грошових коштів: вітчизняний та міжнародний підходи

Спільними рисами у П(С)БО 4 та МСФЗ 7 щодо побудови, розкриття  інформації та подання Звіту про  рух грошових коштів є:

1) Згідно з П(С)БО 4 метою  складання Звіту про рух грошових  коштів є надання користувачам  фінансової звітності повної, правдивої  та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період (п. 5 П(С)БО 4). В МСФЗ 7, крім цього, особлива увага акцентується на наданні користувачам фінансових звітів основи для оцінки спроможності підприємства генерувати грошові кошти та їхні еквіваленти, а також потреби підприємства щодо використання цих грошових коштів. Тобто наявним є ухил у бік аналізу платоспроможності підприємства та часу генерування грошових коштів компанією, зокрема для сплати своїх боргів (йдеться про ліквідність). Ця інформація особливо важлива для потенційних кредиторів підприємства.

Є ще два фактори, виділених  МСФЗ 7, що не суперечать П(С)БО 4, які  змушують говорити про доцільність  складання Звіту про рух грошових коштів:

• зіставність звітності про результати діяльності різних підприємств, що дає змогу порівняти ці результати з аналогічними інших компаній галузі і визначити своє положення на ринку подібних продуктів та побудувати стратегію подальшого розвитку фірми;
• інформація про рух грошових коштів протягом попередніх періодів часто використовується як показник суми, періоду та визначеності майбутнього руху грошових коштів, тобто дозволяє прогнозувати потоки грошових коштів (cash flows) від тих чи інших видів діяльності на коротко- чи довгострокову перспективу, що фактично означає складання касового плану, як основного планового документа для прогнозування і контролю грошових надходжень і витрат протягом певного часового проміжку.
2. Звіт про рух грошових коштів розмежовує грошові потоки протягом певного періоду від операційної (operating activities), інвестиційної (investing activities) та фінансової діяльності (financing activities), що пов'язано з необхідністю отримання інформації, яка б:

а) давала користувачам фінансової звітності змогу оцінювати та контролювати вплив цих видів діяльності на фінансовий стан підприємства і суму його грошових коштів та їхніх еквівалентів (далі — грошові кошти);

б) використовувалася для оцінки взаємозв'язку наведених вище видів діяльності та формування висновків про ступінь даного взаємозв'язку;

3. Негрошові операції не включаються до звіту про рух грошових коштів, оскільки не належать до руху грошових коштів протягом звітного періоду, незважаючи на їх вплив на розмір капіталу та активів підприємства. Прикладом негрошових операцій є: