Значення управління витратами в умовах ринку

Собівартість  кормових  буряків  та   цукрових   буряків,  
вирощених для  годівлі  худоби,  визначається діленням витрат (без  
вартості гички за нормативно-розрахунковими витратами)  на кількість одержаної продукції.

Витрати  на  вирощування  та  збирання  кормових  культур  
становлять собівартість одержаної продукції (зеленої маси, сіна та  
ін.).

Витрати  на  вирощування  і  догляд  за  сіяними травами,  
поліпшеними і природними сіножатями,  культурними пасовищами,  які  
використовуються  для  одержання  одного виду продукції,  повністю  
відносяться на її собівартість.  У разі одержання декількох  видів  
продукції  трав  загальнотехнологічні  витрати  на  їх вирощування  
минулого і  поточного  років  розподіляються  пропорційно  площам,  
використаним для одержання відповідного виду продукції,  а витрати  
на  збирання,  транспортування,  доробку  певного  виду  продукції  
відносяться безпосередньо на її собівартість.  Якщо з окремих площ сіяних   трав   одержують    декілька   видів    продукції,    то загальнотехнологічні    витрати,    віднесені    на    цю   площу, розподіляються між видами продукції пропорційно кількості зібраної зеленої маси.

У разі збирання сіяних трав на насіння солома  оцінюється  за  
нормативно-розрахунковою  вартістю  і  виключається  із  загальних  
витрат, а решта суми становитиме собівартість одержаного насіння.

Витрати,   пов'язані   з   підготовкою   грунту,  посівом багаторічних  трав,  вартість  насіння  та  інші  разові  витрати, зокрема    вартість    незавершеного    виробництва,    рівномірно розподіляються за роками залежно від терміну експлуатації посівів. Ці витрати в розрізі статей додаються до витрат поточного року, що й становитиме собівартість одержаної продукції.

Витрати на   поліпшення   природних  сіножатей  та  створення  
культурних пасовищ  (дискування,  підсів  трав,  вартість  насіння  
тощо)  розглядаються  як  витрати на незавершене виробництво,  які  
розподіляються між продукцією, одержаною протягом 3-4 років.

Продукція природних  пасовищ відображається лише в кількісному  
виразі і вартісної оцінки не має.

Собівартість   1   центнера  готового  силосу  чи  сінажу визначається  вартістю  закладеної  зеленої  маси  і   витрат   на транспортування,   закладання   в   силосну  споруду,  трамбування (включаючи вартість використаної  плівки,  консервантів  та  інших компонентів).  Загальна  сума  витрат  ділиться  на  фізичну  вагу одержаного готового силосу чи сінажу.

Інші компоненти,  використані для силосування  чи виготовлення  
сінажу (коренеплоди,  солома,  капустяне листя,  кошики  соняшнику  
тощо),  списуються  на виробництво силосу (сінажу) за їх вартістю,  
яка визначається у встановленому порядку.

Для  визначення  собівартості  продукції  садівництва  та ягідників із загальної суми  витрат поточного року  виключається вартість   живців,   відсадків,   паростків,  вусів,  оцінених  за реалізаційними цінами,  та падалиці,  оціненої за цінами можливого використання.

Собівартість 1 центнера плодів,  ягід, винограду  визначається  
діленням  загальної  суми витрат на вирощування певної культури (а  
при потребі - за її видами та сортами)  на  кількість  центнерів одержаної продукції.

У неспеціалізованих підприємствах,  де витрати обчислюються в  
цілому  по  садівництву,  визначається  середня  собівартість усіх видів  одержаної  продукції.  У   разі   необхідності   визначення собівартості    кожного    виду    продукції   обчислені   витрати розподіляються  між  окремими  видами   оприбуткованої   продукції пропорційно її вартості за реалізаційними цінами.

Для   визначення   собівартості   вирощеного    садивного матеріалу  (саджанців  насіннячкових,  саджанців кісточкових тощо) загальна сума витрат на вирощування  окремих  культур  чи  груп  з кожного   поля   (без   витрат   на   викопування)  розподіляється пропорційно  кількості  саджанців,  викопаних  для  реалізації   і залишених в грунті для дорощування.

Для визначення   собівартості  1000   викопаних    саджанців необхідно  до  витрат,  що  припадають  на їх вирощування,  додати витрати на викопування  і  загальну суму  поділити  на  кількість викопаних саджанців.

Витрати на вирощування  і  збирання  хмелю  розподіляються  
між окремими видами одержаної продукції пропорційно її вартості за  
реалізаційними цінами.

У   спеціалізованих   підприємствах   облік   витрат   на вирощування  квітів  ведеться  за   культурами,   а   собівартість продукції  розраховується діленням витрат на її кількість.  У разі вирощування кількох культур на одній площі (в одній теплиці)  сума витрат  розподіляється  між видами одержаної продукції пропорційно її вартості за реалізаційними цінами.

Неспеціалізовані  підприємтсва  облік  витрат  на  вирощування квітів ведуть в розрізі відкритого  і  закритого  грунту;  окремий рахунок відкривають для обліку витрат на вирощування насіння.  Між видами продукції  сума  витрат   розподіляється   пропорційно   її вартості за реалізаційними цінами.

 

5.3.2 Розрахунки статей  калькуляції

 

Покажемо складання  калькуляції собівартості продукції  на прикладі друкарської продукції.

 

Формуємо собівартість основних видів продукції друкарні. Для прикладу ми беремо дані калькуляції окремих виробів, що були випущені підприємством протягом останнього року (телефонний довідник і настінний плакат-календар).

Інформація  про прямі витрати на ці види продукції  подана в таблиці 1.

 

Таблиця 1.

Склад прямих витрат на виробництво

Статті калькуляції	Телефонний  довідник	Настінний календар (в асортим)
Сировина і матеріали	37100	4800
Зворотні відходи (віднімаються)	1000	150
Куповані вироби, напівфабрикати та послуги виробничого  характеру, сторонніх організацій  та підприємств	14800	1800
Паливо та енергія  на технологічні потреби	18500	1350
Основна заробітна плата робітників, зайнятих у виробництві	31200	3300
Відрахування  на соціальне страхування	11500	1200
Разом	114100	12600

 

Далі розподіляємо накладні витрати та сумуємо їх до загальної собівартості випущеної  продукції (таблиця 2).

 

Таблиця 2.

Результати  розподілу накладних витрат

Статті калькуляції	Телефонний  довідник	Настінний календар (в асортим)
Витрати на утримання  та експлуатацію машин і обладнання	200	300
Загальновиробничі витрати	100	150
Втрати від  браку	100	150
Інші виробничі  витрати	100	150
Разом	500	750

 

Загальна сума накладних витрат становила 1250 грн. Згідно коефіцієнта розподілу 40% витрат припадає на виробництво телефонного  довідника, а 60% - настінного календаря. Окремі статті накладних витрат розподілялись в такій же пропорції.

В таблиці 3 показано формування повної собівартості виробництва  продукції та розрахунок собівартості одиниці продукції на основі того, що телефонних довідників в звітному році вироблено 10000 екз., а настінних календарів – 15000 екз.

 

Таблиця 3.

Собівартість  виробництва окремих видів продукції  підприємства.

Статті калькуляції	Телефонний довідник			Настінний календар (в  асортим)
	Всього витрат	Кільк. екз.	На оди-ницю	Всього витрат	Кільк. екз.	На оди-ницю
Сировина і матеріали	37100	10 000	3,71	4800	15 000	0,32
Зворотні відходи (віднімаються)	1000	10 000	0,1	150	15 000	0,01
Куповані вироби, напівфабрикати та послуги виробничого характеру, сторонніх організацій та підприємств	14800	10 000	1,48	1800	15 000	0,12
Паливо та енергія  на технологічні потреби	18500	10 000	1,85	1350	15 000	0,09
Основна заробітна плата  робітників, зайнятих у виробництві	31200	10 000	3,12	3300	15 000	0,22
Відрахування на соціальне  страхування	11500	10 000	1,15	1200	15 000	0,08
Витрати на утримання  та експлуатацію машин і обладнання	200	10 000	0,02	300	15 000	0,02
Загальновиробничі витрати	100	10 000	0,01	150	15 000	0,01
Втрати від браку	100	10 000	0,01	150	15 000	0,01
Інші виробничі витрати	100	10 000	0,01	150	15 000	0,01
Разом	123800	10 000	11,46	13800	15 000	0,89

 

Як бачимо з  таблиці, ціна повна собівартість одного довідника складає 11,46 грн., а одного календаря 0,89грн. Якщо ми додамо до цієї суми встановлений на підприємстві норматив прибутку 25%, то ми отримаємо відповідну  ціну  для  довідника  14,325 грн  та  для  календаря  1,11 грн.

За такими цінами аналізуєме підприємство відпускає свою продукцію оптовим розповсюджувачам.

 

 

Література

 

1. Балабанов И. Т. Финансовый анализ и планирование хозяйствующего субъекта – М.: Финансы и статистика – 2006.
2. Бланк И. А. Управление прибылью – К.:"НИКА-ЦЕНТР" –2002.
3. Бутинець Ф.Ф., Бардаш С.В., Малюга Н.М., Петренко Н.І. Бухгалтерський облік. – Житомир: ПП „Рута”, 2002.
4. Економіка підприємства. / за ред. проф. С.Ф. Покропивного, К.: КНЕУ- 2002.
5. Завгородний В.П. Бухгалтерский учет, контроль и аудит в системе управления предприятием. - К.:   ВАКЛЕР, 2004.

6. Ковбасюк М.Р. Економічний аналіз діяльності комерційних банків і підприємств – К.: Скарби – 2001.

7. Луценко И.А. Технологии эффективного управления. – Кривой Рог, 2004.
8. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посібник. К.: КНЕУ – 2003.
9. Савлук Н.В. Бухгалтерский учет. К.: ЛИБРА, 2003.
10. Ткаченко Н.М. Бухгалтерский учет на предприятиях с разными формами собственности. - К.: А.С.К., 2005.
11. Фінанси підприємств: Підручник / за ред. А.М. Поддєрьогіна – К.: КНЕУ – 2002.
12. Шеремет А. Д., Сайфулин Р. С. Финансы предприятий. – М.: ИНФРА-М – 2006.