Оподаткування в контексті соціального захисту населення (зарубіжний досвід)

Крім вище наведених  пільг, існують також відрахування на дружину, яка перебуває на утриманні  чоловіка, відрахування для осіб найманої праці, як тих, хто працює, так і  для тих, хто перебуває на пенсії.

Щодо оподаткування прибутку підприємств, то тут платники, які сплачують податки в інших країнах, мають право на пільгу в Італії. Якщо між Італією та державою, де одержано дохід, існує угода про усунення подвійного оподаткування, то процент стягнення не може перевищувати розмір прибуткового податку в Італії. Коли ж міждержавної угоди не існує, пільгове стягнення має ліміт у межах 25%.[8]

Франція. При оподаткуванню прибутку підприємств (податок з компаній) щойно створені компанії мають пільги щодо цього податку протягом п’яти років (перші два роки податок зовсім не сплачується, на третій рік – лише 25 % від ставки, четвертий – 50%, п’ятий – 75% і лише на шостому році ставка застосовується у повному обсязі). З метою стимулювання підприємства в інвестуванні передбачається надання податкового кредиту – 50% на приріст витрат з науково-дослідних робіт. При цьому, однак, встановлюється верхня межа витрат. На 25% ставки діє пільга щодо оподаткування на приріст витрат компанії з професійної підготовки кадрів.

При оподаткуванні  операцій податком на доходи, одержані від операцій з нерухомим майном не підлягає оподаткуванню прибуток з продажу основного житла, а також житла, термін власності якого більш ніж 32 роки.[8]

При оподаткуванні  податком на власність запроваджено пільги на деякі види майна (використовуване в професійній діяльності, предмети старовини, художні та колекційні вироби) або вони взагалі звільняються від оподаткування.

Встановлено пільги з оподаткування земельним податком, а з деякої власності він зовсім не стягується (наприклад з державної власності, що знаходиться за межами міст і призначена для сільськогосподарського використання, з фізичних осіб, 75 років).

Від податку  на незабудовані ділянки тимчасово  можуть звільнятися ділянки, що перебувають  у державній власності.

При стягненні  податку на житло від його сплати звільняються малозабезпечені громадяни.

Швеція. В податкові системі такої країни як Швеція, що є найбільш соціально направленою, податковим пільгам приділяється менша увага. В даній державі діє досить жорстка податкова система. Однак, більша частина стягнених коштів повертається до платників у вигляді отриманих від держави послуг. У Швеції звільняються від оподаткування дивіденди, одержані від вітчизняних та іноземних компаній (за умови мінімального пакету акцій у

25 % або оподаткування  філії за ставкою 15%).[3]

При оподаткуванні  доходу громадян резиденти Швеції можуть отримати податкові кредити, за умови  якщо:

• робітник працює в одній країні та на одному підприємстві не менш ніж один рік;
• відрахування та пільги встановлюються загальними правилами держави, а не регламентуються особливими угодами;
• роботодавцем є уряд Швеції.

Прибутковий податок  може бути двох видів:

• муніципальний – дохід до визначеної суми оподатковується за ставкою 32 %;
• національний податок – понад 80 % працівників, які мають доходи, менші за визначену суму, звільнені від його сплати, а сплачують лише місцевий. Для громадян, які мають доходи, що перевищують визначену суму, ставка становить 20 %. Для тих, хто мав досить великі доходи, максимальна ставка становить 50 %, а для середніх доходів громадян – 30 %, для низькооплачуваних – фактична ставка прибуткового податку становить менш ніж 24 %.

Отже, політика кожної окремої держави в сфері  застосування податкових пільг має  свої переслідувані цілі. Однак, в більшості їх застосування спрямоване на забезпечення соціальної підтримки незахищених громадян та підприємств, а також для стимулювання вигідних для розвитку держави сфер діяльності.

Найбільш розгалужену  систему податкових пільг можна  простежити у такій європейській країні як Франція, яка має досить великий історичний фінансовий досвід. Саме в цій державі вперше було запроваджено податок на додану вартість, який пізніше розповсюдився по більшості країнах світу. Сукупність запроваджених в Франції податкових пільг призначена на стимулювання та підтримки роботи підприємств, які ще не повністю сформували свою стійкість на ринку, а також підприємств державного сектору. Іншою метою застосування податкових пільг є підвищення добробуту населення та підтримка соціально незахищених верств населення.[9]

Система застосування податкових пільг потребує постійного вдосконалення відповідно до соціально-економічних  змін в державі. Основою такого вдосконалення  є постійний моніторинг та аналіз процесів та результатів застосування податкових стимулів.

ВИСНОВКИ

Податки є невід'ємною  частиною будь-якої економіки незалежно від політичного ладу країни. Вони відіграють вирішальну роль у процесі перерозподілу валового внутрішнього продукту і національного доходу країни.

Податкова система кожної держави має свої особливості, зумовлені характером її розвитку, станом економіки, національними традиціями, суспільною психологією. Однак у будь-якому випадку вона повинна базуватися на такій організаційній основі, яка дозволила б їй функціонувати з найменшими витратами як для країни в цілому, так і для конкретного суб'єкта оподаткування.

У більшості  країн з ринковою економікою радикальні реформи податкових органів були зроблені в 80-ті роки. Ці реформи були найчастіше спрямовані на спрощення структури прибуткових податків шляхом вирівнювання ставок. Податкова політика "переслідувала мету пом'якшення впливу податків на перекоси в економіці, вирівнювання умов функціонування господарюючих суб'єктів і спрощення податкової системи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Александров И.М. Налоговые системы России и зарубежных стран. –  
   М.: Бератор-Пресс, 2008. – С. 175–179.
2. Андрущенко В. Л. Податкові системи зарубіжних країн / В. Л. Андрущенко, 2007,
3. Величко О., Дмитренко І. Іноземний досвід реформування податкової системи // Економіст. — 2003. — № 7-9. — С. 120-123.
4. Ганслі Т. М.  Соціальна політика та соціальне забезпечення за ринкової економіки. / Ганслі Т. М., пер. з англ. О. Препадя. – К. : Основи, 2005. 
5. Захожий, Я. В. Литвиненко, К. В. Захожай та ін.; Під керівн. та наук. ред. В. Б. Захожая, Я. В. Литвиненка; М-во освіти і науки України. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 465 с.
6. Налоги и налогообложение / Под ред. И.Г. Русаковой, В.А. Кашина. –  
   М.: ЮНИТИ, 2009. – С. 347–392.
7. Налоги и налогообложение / Под ред. М.В. Романовского,  
   О.В. Врублевской. – СПб.: Питер, 2001. – С. 452–456.
8. Попонова Н.А. Некоторые аспекты налогового планирования в развитых странах // Финансы. - 2010. - № 8. - С. 32-34.
9. Система оподаткування та податкова політика : навч. посіб. / За заг. ред. В. Б. Захожая, Я. В. Литвиненка. – К. : ЦНЛ, 2006. – С. 369.
10. Тютюрюков Н. Н. Налоговые системы зарубежных стран: Европа и США: Учебное пособие. - М.: Издательско—торговая корпорация «Дашков и К», 2002. - 174 с. (84-92).
11. Щербин Н.Б. О налогообложении в США // Финансы. -2002. -№ 3. - С. 30-33.