Особливості оподаткування окремих платників податків. Оподаткування банківських установ

Реалізація податкових ризиків  суттєво впливає на результати податкового  планування банку, оскільки за їх невизначеності величина податкового навантаження може бути розрахована лише приблизно  і у разі значних відхилень  може призвести до прийняття економічно неефективних управлінських рішень щодо оподаткування, що в свою чергу  негативно вплине на величину фінансового  результату банку. Тому критерієм оцінки якості прийнятих управлінських  рішень в сфері податкової діяльності банку повинна бути не стільки  максимізація фінансового результату з метою поліпшення фінансового  стану та підвищення ринкової вартості банку, скільки мінімізація податкових ризиків.

Незважаючи на досить швидкий  розвиток теорії управління ризиками, вона і дотепер містить проблемні  питання, пов’язані з оцінкою  податкового ризику в умовах невизначеності та обмеженого обсягу інформації.

Аналіз визначень ризику дозволяє виявити основні характеристики ризикової ситуації [9]:

-  випадковий характер події, невизначеність реалізованого на практиці результату, тобто невизначеність можливості досягнення суб’єктом своїх цілей;

-  наявність декількох варіантів розвитку події чи стану середовища, включаючи негативний, пов’язаний з можливістю виникнення збитку, упущеної вигоди, недосягнення суб’єктом своїх цілей. Зазначені варіанти можуть бути як усвідомлюваними, так і не усвідомлюваними суб’єктом. В останньому випадку ризики визначаються як невиявлені;

-  можливість визначення ймовірності очікуваних результатів;

-  ймовірність виникнення втрат (збитків) чи додаткового прибутку.

Можна сказати, що під ризиком  в теорії управління мається на увазі  не безпосередньо небезпека, а певний рівень ентропії (величини, що характеризує міру невизначеності системи, міру невизначеності стану або поведінки системи  в відповідних умовах, з якою можна  спрогнозувати результат) [10]. Для  встановлення рівня невизначеності необхідна наявність релевантної  інформації, яка дозволяє об’єктивно оцінити ймовірність очікуваного  результату. Таким чином, ризик пов’язаний з невизначеністю досягнення суб’єктом  своїх цілей, що припускає існування  як негативних, так і позитивних відхилень.

Вивчаючи та враховуючи податковий ризик, що пов’язаний з діяльністю банку, необхідно мати чітке уявлення про його діалектичну об’єктивно-суб’єктивну  структуру. Об’єктивність податкового  ризику ґрунтується на тому, що він  існує в силу об’єктивних, притаманних  економіці, категорій конфліктності, невизначеності, відсутності вичерпної  інформації на момент оцінки та прийняття  управлінських рішень. Суб’єктивність податкового ризику зумовлюється тим, що в економіці (бізнесі) та податкових відносинах задіяні реальні люди (державні службовці, управлінські команди, бізнесмени, інвестори тощо) зі своїм досвідом, психологією, інтересами, смаками, поведінкою, схильністю чи несхильністю до ризику.

Слід відзначити, що податковий ризик необхідно розглядати з  економічної та юридичної точок  зору. Це зумовлено природою самого податку, який, як відомо, є одночасно  і економічним, і правовим явищем.

Через наявність протиріч в податковому законодавстві  дії платників податків можуть трактуватися уповноваженими державними органами як неправомірні – в результаті для  перших може виникнути небезпека  непередбачених втрат очікуваного  доходу або майна.  В той же час і держава може виявитися в ситуації, коли вона може недоотримати податкові платежі до бюджету або державні цільові фонди через неточності та протиріччя в податковому законодавстві.

Податковий ризик характеризується і як правовий феномен, адже йдеться  про ризик, який виникає в результаті того, що угоду між учасниками неможливою виконати відповідно до юридичних вимог  чинного законодавства.

З точки зору банківського нагляду податкові ризики розглядаються  як операційні ризики або ризики події, тобто як потенційний ризик для  існування банку, що виникає через  недоліки корпоративного управління, системи внутрішнього контролю або  неадекватність інформаційних технологій і процесів оброблення інформації з  точки зору керованості, універсальності, надійності, контрольованості і безперервності роботи.

Враховуючи вище викладене, податковий ризик як економічна категорія відображає характерні особливості податкових відносин, які виражаються в об’єктивно існуючих невизначеності та конфліктності, притаманних процесам управління та прийняття рішень в сфері оподаткування, та супроводжуються можливими загрозами та невикористаними можливостями для учасників податкових відносин.

Податковий ризик з  точки зору менеджменту банку  є невизначеністю у досягненні банком поставлених цілей, що припускає  існування як негативних, так і  позитивних відхилень внаслідок  здійснення фінансово-господарської, в тому числі і податкової, діяльності.

При виборі способів та методів  оцінки податкових ризиків необхідно  в першу чергу враховувати  обставини, пов’язані з отриманням необхідної інформації для ухвалення  відповідних рішень.

Залежно від повноти інформації, що є підставою для прийняття  рішень, методи оцінки податкових ризиків  можна умовно об’єднати в три  групи з урахуванням наступних  умов:

-  визначеності, коли інформація про ризикову ситуацію досить повна, наприклад у вигляді бухгалтерського балансу, звіту про фінансові результати і т.д.;

-  часткової невизначеності, коли інформація про ризикову ситуацію існує у вигляді частоти прояву ризикових подій;

-  повної невизначеності, коли інформація про ризикову ситуацію повністю відсутня, але є можливість залучення фахівців і експертів для часткового зменшення ступеня невизначеності.

Відповідно до наявності  та обсягів необхідної інформації обираються методи та показники, що можуть бути застосовані  для оцінки величини податкового  ризику банку (табл. 1).

Таблиця 1

Порядок вибору показників для оцінки податкового ризику банку

Наявність інформації	Методи	Показники	Характеристика показників
Достатній обсяг інформації для прийняття рішень	Розрахунково-аналітичні	Абсолютні показники	Характеризують наслідки ризикових подій безпосередньо  у вартісному (грошовому) або матеріально-речовому вираженні
		Відносні показники	Характеризують величину можливих втрат, співвіднесених з відповідною  базою, за яку приймаються майновий стан, або загальні витрати ресурсів, або очікуваний дохід (прибуток) Узагальнюючі показники, які відображають фактори податкових ризиків
		Середні
Інформація часткова, наявність  певного обсягу початкової інформації	Методи теорії ймовірності	Показники ймовірності, точковий прогноз ризику, інтервальна оцінка ризику	Є мірою можливості настання ризикової події і її наслідків. Розрахунки, як правило, здійснюються на основі частоти ризикової події.
	Статистичні методи	Середні значення очікуваного  результату, варіація рівня ризику, дисперсія ступеня ризику, середнє  квадратичне відхилення, коефіцієнт варіації	Є мірою середніх очікуваних значень результатів діяльності та можливих їх відхилень. Ця група  показників є, як правило, параметрами  відповідних законів розподілу  випадкових результатів ризикової  події.
Інформація повністю відсутня	Експертні та графічні методи, евристичні правила прийняття рішень	Суб’єктивні судження, показники  як такі відсутні	Надають корисну інформацію для зниження ступеня невизначеності і допомагають прийняти обґрунтоване ризикове рішення

 

Таким чином, зменшення обсягу початкової інформації про зовнішнє середовище ускладнює оцінку рівня  податкового ризику за рахунок скорочення можливостей і зниження достовірності  отриманих результатів аналізу. [4, 434]

Виходячи із вищенаведеного, для удосконалення інструментарію аналізу та оцінки рівня податкового  ризику для банку в умовах невизначеності та обмеженості інформації пропонуємо застосовувати графічні методи, а  саме матрицю податкового ризику. Матриця податкових ризиків розробляється  для цілей податкового аналізу  в системі оцінки загального рівня  впливу фінансових ризиків на діяльність банку. 

Першим етапом побудови матриці  податкових ризиків є визначення факторів податкових ризиків, які можуть вплинути на результати діяльності у  певному періоді. Фактори податкових ризиків, для цілей даного дослідження, пропонуємо поділяти на якісні і кількісні, які потім оцінюються в балах  за визначеними банком критеріями. Необхідно відмітити, що в кожній групі присутні як внутрішні, так  і зовнішні фактори податкових ризиків.

Критерії оцінювання якісних  та кількісних факторів податкових ризиків  встановлюються працівниками відділу  ризик-менеджменту на основі експертних оцінок за результатами аналізу відповідних  факторів за визначений період (від 1 до 10 років в залежності від частоти  змін внутрішнього і зовнішнього  середовища банку). Далі, за визначеними  оцінками знаходиться середньозважена  оцінка окремо за кількісними та якісними факторами. Середньозважена оцінка визначається як середньозважена арифметична  суми оцінок, зважених за ступенем значимості окремого фактора в кожній групі  факторів.

При цьому ступінь значимості окремого фактора визначається працівниками відділу ризик-менеджменту за наступною  шкалою коефіцієнтів:

-         0 - несуттєвий ризик;

-         0,25 - ризикова ситуація не виникне;

-         0,5 - про можливість виникнення ризикової ситуації не можна сказати напевно;

-         0,75 - ризикова ситуація швидше за все виникне;

-         1 - ризикова ситуація виникне обов'язково.

Для кожного банку ступінь  значимості одного й того ж фактора  буде різною і визначатиметься залежно  від обсягу активів, капіталу, масштабів  діяльності тощо. [5, 127]

На наступному етапі, за результатами середньозважених оцінок факторів будується  матриця податкових ризиків. Матриця  податкових ризиків складається  з чотирьох секторів, кожен з яких відповідає відповідному рівню податкового  ризику. За допомогою визначення середньозважених оцінок знаходиться точка перетину і визначається сектор матриці та відповідний рівень податкового ризику для банку. Залежно від визначеного сектора матриці ризиків оцінюється рівень податкового ризику банку і розробляються відповідні заходи щодо мінімізації або усунення тих чи інших факторів (табл. 2). 

Таблиця 2 

Рівень податкового ризику банку відповідно до сектору матриці  податкових ризиків

Сектор	Рівень  ризику	Заходи	Рівень управління
1	Мінімальний	контроль виконання податкових планів банку, коригування не здійснюється	оперативний – відділи, що займаються податковою діяльністю, та відділ ризик-менеджменту
2	Допустимий	виявлення та усунення причин виникнення ризику, застосування упереджувальних заходів щодо мінімізації впливу ризиків, коригування не здійснюються
3	контрольований	коригування фінансових і  податкових планів та бюджетів податкових витрат	тактичний – керівники  філій та бізнес-напрямків
4	критичний	перегляд методики податкового  планування та критеріїв оцінки факторів податкових ризиків	стратегічний – директори  департаментів, правління банку

 

 

Виходячи із результатів  побудови матриці податкових ризиків  та визначивши рівень управління податковими  ризиками,  визначаються подальші дії та заходи щодо мінімізації податкових ризиків або покриття втрат. [5, 128-129]

Таким чином, запропонована  методика оцінки рівня податкового  ризику на основі побудови матриці  податкових ризиків дає змогу  виявити сфери підвищеного ризику для банку та розробити відповідні заходи щодо їх мінімізації.

За запропонованою методикою  визначимо  рівень податкового ризику для І групи банків за класифікацією НБУ. Дана група станом на 01.01.2011 р. включає 17 найбільших банків України за обсягами активів, зобов’язань та капіталу.

Оцінку податкових ризиків  для порівняння проведемо за 2008 та 2010 роки, оскільки з другого кварталу 2011 року згідно до Податкового Кодексу  України розрахунок величини податку  на прибуток буде здійснюватися за ставкою 23 %, що є суттєвим фактором зміни обсягів податкових витрат з податку на прибуток банку. Поряд  із зміною ставки податку на прибуток, з 01.01.2011 р. введено єдиний соціальний внесок, що також спричиняє суттєві  зміни в структурі податкового  і бухгалтерського обліку та складанні  податкової і фінансової звітності. За 2009 рік проведення оцінки податкового  ризику вважаємо недоцільним, оскільки результат діяльності банківської  системи мав від’ємне значення, та супроводжувався високими високим  ринковим ризиком та ризиком ліквідності.