Податковий борг

Проценти за користування відстрочкою (розстрочкою) – плата  за користування відстрочкою (розстрочкою).

Податковий борг платника (випадки податкового боргу) може перебувати у таких статусах:

 

інертному;

дієвому.

Інертний статус –  це статус, у якому:

 

відкривається у боржника “випадок, від якого ведеться облік”;

здійснюється в автоматичному  режимі формування податкових вимог, коли сума хоча б одного випадку податкового  боргу такого платника досягає визначеного  граничного значення  (поняття “граничне значення” приведено нижче);

залишаються на обліку всі випадки  податкового боргу  платника, якщо жоден з них не досягає визначеного  граничного значення для відправки  податкових вимог або для переходу до дієвого статусу.

Граничне значення – це кількісний показник (сума та/або період), який визначений для ініціювання або припинення певних дій з боку органів ДПС по відношенню до боржників (стосується, наприклад, формування І (ІІ) податкової вимоги, застосування заходів стягнення податкового боргу, закриття випадку податкового боргу).

Мінімальна сума (граничне значення), від якої економічно обгрунтованим  є рішення про витрату державних  коштів для відправки І податкової вимоги, прийнята у розмірі 10,00 гривень.

Усі відкриті випадки податкового  боргу одного платника можуть знаходитися тільки в одному виді інертного статусу.

Розрізняють три види інертного  статусу, до яких може бути віднесений податковий борг платника (всі відкриті випадки податкового боргу платника):

до І податкової вимоги;

І податкова вимога;

ІІ податкова вимога.

До    І податкової вимоги –  вид інертного статусу,  в якому  податковий борг платника перебуває  від дня відкриття  “випадку, від якого ведеться облік” до дня  направлення (вручення) І податкової вимоги.

І податкова вимога – вид інертного статусу,  в якому податковий борг платника  перебуває від дня, наступного за днем направлення (вручення) І податкової вимоги до дня направлення (вручення) ІІ податкової вимоги, але не менше 30 календарних та 5 робочих днів з дня направлення (вручення) І податкової вимоги.

ІІ податкова вимога – вид  інертного статусу, в якому податковий борг платника перебуває від дня, наступного за днем направлення (вручення) ІІ податкової вимоги до дня, наступного за 30 календарним днем від дня  направлення (вручення) ІІ податкової вимоги.[8]

Перехід із одного виду інертного  статусу до іншого відбувається у  такій послідовності: “До І податкової вимоги” → “І податкова вимога”  → “ІІ податкова вимога”. Зворотного переходу між видами інертного статусу  боржник не має.

Дієвий статус - це статус податкового боргу боржника, в  якому зменшення такого боргу (закриття кожного випадку податкового  боргу  боржника) відбувається завдяки  певним діям, що здійснює працівник  відділу стягнення податкової заборгованості ОДПС – податковий керуючий, застосовуючи надані йому повноваження відповідно до законодавства.

Випадок податкового  боргу починає обліковуватися в  дієвому статусі від дня, наступного за 30 календарним днем від дня  направлення (вручення) ІІ податкової вимоги.

Усі випадки податкового боргу одного боржника можуть знаходитися лише в одному виді дієвого статусу.

Розрізняють п'ять видів дієвого статусу, до яких може бути віднесено всі випадки податкового  боргу одного боржника:

активний;

пасивний;

банкрутство;

розстрочка (відстрочка);

безнадійний. [10]

 

Активний вид дієвого  статусу – це єдиний вид статусу, в якому працівник підрозділу стягнення податкової заборгованості ОДПС – податковий керуючий застосовує до боржників, випадки ПБ яких знаходяться  на обліку в цьому виді статусу,  всі заходи стягнення, які передбачені діючим законодавством.

Підстава: закінчення граничного терміну погашення податкового  боргу після направлення (вручення) ІІ податкової вимоги (30 календарних  днів)

Пасивний вид дієвого  статусу – це вид статусу, в  якому працівник підрозділу стягнення податкової заборгованості ОДПС – податковий керуючий не може застосовувати заходи стягнення до боржника.

У пасивному  виді  дієвого статусу знаходяться  всі випадки податкового боргу  боржника, за яким:

 

готуються документи для ініціювання справи про банкрутство боржника до дня одержання ухвали суду про порушення справи про банкрутство;

Підстава: письмово обґрунтоване рішення керівника підрозділу стягнення  податкової заборгованості

 

готуються документи  для ініціювання справи в суді про звернення стягнення податкового боргу на майно боржника до дня  прийняття наказу та  відповідного рішення суду;

Підстава: письмово обґрунтоване рішення керівника підрозділу стягнення  податкової заборгованості

 

здійснюється розшук.

Підстава: заява (рапорт) до підрозділів податкової міліції про розшук    боржника.

 

Вид “Банкрутство”  дієвого  статусу – це вид статусу, в  якому перебувають всі випадки  податкового боргу боржника, з  якого в суді розглядається справа про банкрутство до:

- одержання ухвали про ліквідацію боржника як юридичної особи або рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності – фізичної особи;

- прийняття ОДПС рішення  про відстрочку (розстрочку) податкового  боргу на підставі затвердженої  судом мирової угоди, яка містить положення  про розстрочку чи відстрочку боргів.

Підстава:     ухвала про порушення справи про банкрутство[10]

 

Вид “Розстрочка (відстрочка)” – це вид дієвого статусу, в якому перебувають випадки податкового боргу боржника, сплату яких перенесено на пізніший термін або на декілька термінів.

Випадок податкового  боргу може перейти до виду “Розстрочка (відстрочка)” із видів:

“Банкрутство” дієвого  статусу;

Підстава:  рішення  ОДПС, прийняте на підставі затвердженої  судом мирової угоди, яка містить положення про розстрочку чи відстрочку  боргів

 

“ІІ податкова вимога”  інертного статусу;

Підстава:  договір, який укладений згідно з прийнятим  рішенням керівництва ОДПС про розстрочення (відстрочення) суми податкового боргу

 

“Активний” дієвого  статусу.

Підстава:  договір, який укладений згідно  з прийнятим  рішенням керівництва ОДПС про розстрочення (відстрочення) суми податкового боргу

Облік випадку податкового  боргу у виді “Розстрочка (відстрочка)”  припиняється при закритті випадку  податкового боргу (у разі повного погашення суми податкового боргу) або при переході в активний чи пасивний вид дієвого статусу. [10,8]

Безнадійний вид дієвого  статусу – це вид статусу, в  якому всі випадки податкового  боргу боржника підпадають під термін “безнадійний” згідно із Законом.

Підстава: рішення суду, довідка МВС, ЖЕКа, довідка ЗАГСу 

 

До безнадійного виду дієвого статусу відносяться  випадки податкового боргу боржника:

 

визнаного у встановленому  порядку банкрутом, вимоги щодо якого  не були задоволенi у зв'язку з недостатнiстю активiв банкрута;

 

  фiзичної особи,  яка

 

- визнана у судовому  порядку безвiсно вiдсутньою або  померлою та у разі недостатності  майна, на яке може бути направлено  стягнення;

- померла, у разі  недостатності майна, на яке  може бути направлено стягнення;

- понад 720 днів перебуває  у розшуку;

 

податковий борг юридичних  та фiзичних осiб, стосовно якого минув  строк позовної давностi (при відсутності  сум податкового боргу, стосовно яких граничний термін стягнення  ще не настав);

податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);

податковий борг юридичних  осіб, визнаних фіктивними.

У безнадійному виді дієвого  статусу випадок податкового  боргу перебуває до дня прийняття  рішення керівництвом ОДПС про списання суми випадку податкового боргу та закриття такого випадку.[10,8]

 

2. Правовi та органiзацiйнi засади адмiнiстративно-правового механiзму стягнення податкової заборгованостi

2.1. Поняття, сутність  та елементи адміністративно-правового  механізму стягнення податкового боргу

 

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 ПКУ податковий борг це - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений ПКУ строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового) зобов'язання.[2]

Починаючи з моменту  виникнення у платника податків податкового  боргу одночасно підлягають виконанню  як найменше три нормативних документи: Порядок призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючого, затверджений наказом ДПА України 24.12.2010 №1035, Порядок направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затверджений наказом ДПА України 24.12.2010 №1037 та Порядок застосування податкової застави органами державної податкової служби, затверджений наказом ДПА України 24.12.2010 №1043.

Принципових змін по відношенню до раніше діючих відповідних порядків при застосуванні заходів в даних напрямках не відбулося.

Як і раніше передбачено, що право податкової застави виникає згідно з ПКУ та не потребує письмового оформлення. Але необхідно відмітити, що пунктом 1.9 Порядку застосування податкової застави визначено, що право податкової застави поширюється на майно балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.[9]

У разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого  для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. В такому випадку орган державної податкової служби звертається до суду щодо  зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборони відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

ПКУ та Порядком застосування податкової застави передбачено, що у разі відсутності у боржника майна або його балансова вартість менша суми податковою боргу, право  податкової застави поширюється  на майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому. При цьому, платник податків зобов'язаний не пізніше робочого дня, наступною за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити орган державної податкової служби про наявність такою майна, а орган державної податкової служби зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення прийняти рішення про включення такого майна до акта опису майна.[9]

Окремі нововведення відбулися у визначенні функцій податкового керуючого. До функцій, які раніш застосовувалися керуючим, додалися такі, що в деякій мірі розширюють його права при їх виконанні:

- одержання  від платника податків документів, необхідних для опису майна в податкову заставу;

- складання акта про відсутність  майна, що має бути описане  у податкову заставу;

- вимагати від платника податків  надання вичерпної інформації  про майно,яке перебуває у податковій заставі, а також технічної, технологічної та іншої супровідної документації на таке майно.

Рисунок 2.1 Обсяги податкового боргу, чинних розстрочених (відстрочених) податкових зобов’язань, списання податкового боргу, реструктуризованих та розстрочених сум.

Як і раніше, податковому  керуючому надано право проводити  перевірку етапу збереження майна  платника податків, яке перебуває  у податковій заставі. При цьому, податковий орган повідомляє платника податків про проведення перевірки форма повідомлення наведена у Положенні про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затвердженого наказом ДПА України 24.12.10р. №1039.[3]

Перевірка стану збереження майна платника податків, яке перебуває  у податковій заставі, може проводитись  одночасно з документальною (плановою або позаплановою) або фактичною  перевіркою відповідно до ПКУ з урахуванням особливостей, визначених Положенням.

При проведенні перевірки  стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, податковий керуючий пред'являє  платнику податків такі документи:

службове посвідчення  працівника органу державної податкової служби;

копію наказу органу державної  податкової служби про призначення  податковим керуючим такого платника податків;

повідомлення про проведення перевірки стану збереження майна  платника податків, яке перебуває  у  податковій заставі,  підписане   керівником  органу  державної податкової служби  та зареєстроване у такому органі державної податкової служби.