Податковий контроль виробництва та реалізації підакцизної продукції

Отже, прийняття Податкового кодексу  України внесло зміни до механізму  акцизного оподаткування чим  вимагає посилення уваги до проблеми акцизного оподаткування.

 

 

1.2. Механізм податкового контролю виробництва і реалізації підакцизної продукції

 

 

В умовах наявних проблем забезпечення достатніх податкових надходження  на особливу увагу заслуговує підвищення ефективності здійснення податкового  контролю. Причому вказана проблема є актуальною у зв’язку з задекларованим прагненням поетапного скорочення безпосереднього  здійснення податкових перевірок, що було втілено і в запровадженому в 2011 та продовженому в 2012 роках мораторію  на здійснення перевірок представників  малого бізнесу.

До видів діяльності, які мають  окремий режим державного регулювання, відносять сферу виробництва  та реалізації окремих видів підакцизних  товарів (на сьогодні головним чином  стосується спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів). Зокрема, Закон  України „Про державне регулювання  виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” є законодавчим актом, яким затверджено основні засади державної політики щодо регулювання виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів із використанням комплексу інструментів, а саме:

1. ліцензування;
2. атестація виробництв;
3. функціонування акцизних складів;
4. застосування марок акцизного податку та ін.

Відповідно до положень статті 16 Закон  України „Про державне регулювання  виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” контроль за дотриманням його вимог здійснюють органи, що здійснюють ліцензування даних видів діяльності (на сьогодні Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних і тютюнових виробів ДПС України та його регіональні управління), інші контролюючі органи в межах встановленої компетенції.

 Крім того, обов’язок органів  податкової служби щодо здійснення  контролю за виробництвом та  обігом підакцизних товарів передбачений  і рядом статей Податкового  кодексу України. Зокрема, на  органи державної податкової  служби, відповідно до положень  Податкового кодексу, покладено контроль за наявністю марок акцизного податку на алкогольних напоях та тютюнових виробах. Наявність на цих товарах марок акцизного податку є підтвердженням сплати акцизного податку, легальності виробництва, ввезення та реалізації на митній території України.

Контроль за наявністю марок  акцизного податку при ввезенні алкогольних напоїв та тютюнових  виробів, а також відповідної  сплати сум акцизного податку  здійснюється органами державної митної служби при митному оформленні таких  товарів (продукції). Контроль за дотриманням  максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби також покладено на органи Державної податкової служби України.

Перевірки дотримання зазначеного  вище законодавства здійснюються органами Державної податкової служби України, які мають право на проведення камеральних, документальних  перевірок з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати акцизного податку та фактичних перевірок .

Під час приймання декларацій та розрахунків перевіряється тільки наявність і достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів платника, передбачених пунктами 48.3 і 48.4 ст. 48 розділу  II Податкового кодексу. Інші показники, зазначені в зданій податкової звітності, до її прийняття перевірці не підлягають.

Камеральні перевірки податкової звітності проводяться посадовими особами органів державної податкової служби за місцем реєстрації платників  у такі строки:

1. протягом 15 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання розрахунку акцизного податку;
2. протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання звіту про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства;
3. протягом 15 календарних днів, наступних за днем отримання податкової звітності, що подана з порушенням граничного строку подання, уточнюючих, нових розрахунків (звітів).

За результатами камеральної перевірки, якою встановлено арифметичні або  методологічні помилки у податковій звітності, посадова особа органу державної  податкової служби складає Акт про  результати камеральної перевірки розрахунку (звіту) . Чисельні показники в акті камеральної перевірки податкової звітності з акцизного податку зазначаються у гривнях. В акті обов’язково зазначаються:

1. зміст порушення з обґрунтуванням порушених нормативно-правових актів та наводяться конкретні пункти і статті;
2. номери рядків, у яких платником допущені помилки;
3. об’єкт оподаткування та податкове зобов’язання, самостійно обчислені платником податку і задекларовані в податковій звітності;
4. об’єкт оподаткування та податкове зобов’язання, визначені в ході камеральної перевірки;
5. сума заниження (завищення) податку.

У ході камеральної перевірки необхідно  здійснити порівняння показників податкової звітності з наявною інформацією  про господарські операції такого платника, що містяться у складі АРМ «Пошук», АРМ «Облік платників», АРМ «Бест-Звіт», АРМ ТАХ «Облік податків та платежів», АРМ «Галузь», АРМ «Аудит», АРМ  «Митниця», АРМ «Касові апарати», АІС «Розширений пошук у схемах, що використовуються суб’єктами господарювання з метою мінімізації об’єктів оподаткування та ухилення від сплати податків», звітів №1-РС «Звіт про  обсяги виробництва та реалізації спирту», звітів №2-РС «Звіт про обсяги виробництва  та реалізації алкогольних напоїв», звітів №3-РС «Звіт про обсяги виробництва  та реалізації тютюнових виробів», реєстрів ліцензій, актів перевірок  органів Держспоживстандарту щодо відповідності дизельного палива показникам, зазначеним у паспорті якості, та інших  джерел (залежно від наявності  та необхідності)

Невиїзна документальна перевірка  своєчасності подання податкової звітності  акцизного податку проводиться протягом 10 днів, наступних за граничним днем подання такої звітності. У разі встановлення порушення термінів подання податкової звітності посадова особа органу державної податкової служби складає Акт про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності за формою.

У разі неподання суб’єктом господарювання Звіту посадова особа органу державної податкової служби з’ясовує причини відсутності.

Фактичною вважається перевірка, що проводиться  за місцем фактичного здійснення платником  податків діяльності, розташування господарських  або інших об’єктів права власності  такого платника. Проведення такої  перевірки здійснюється без попередження платника податків на підставі рішення  керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки та за наявності хоча б однієї з обставин, які визначені пунктом 80.2 статті 80 Податкового кодексу. До таких обставин, зокрема, відносять отримання в установленому законодавством порядку інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків, зокрема і щодо недотримання вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків та ін.

Результати фактичної перевірки  оформлюються у формі акта або  довідки, які підписуються посадовими особами органу податкової служби та платниками податків (у разі необхідності – їх законними представниками). За результатами перевірки керівником органу податкової служби приймається  рішення про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу.

Таким чином, здійснення фактичних  перевірок є одним з інструментів здійснення ефективного контролю органами державної податкової служби за виробництвом та обігом підакцизних товарів. Однак  законодавство, що регламентує порядок  здійснення такого контролю потребує часткового доопрацювання, особливо це стосується положень Закону. Удосконалення  процедур державного регулювання у  сфері виробництва та обігу підакцизних  товарів повинно бути спрямовано на:

1. ліквідацію нелегального виробництва та обігу продукції;
2. подолання контрабанди;
3. мінімізацію загрози здоров’ю населення за рахунок упровадження державної політики щодо обмеження споживання підакцизної продукції, шкідливої для здоров’я людини;
4. вилучення з виробництва низькоякісної сировини і продукції.

3 метою підвищення ефективності  роботи із запобігання та боротьби  з незаконним виробництвом і  обігом спирту етилового, горілки  та лікеро-горілчаних виробів,  посилення контролю за повнотою  та своєчасністю надходжень до бюджету акцизного податку в Україні утворюються акцизні склади. На цих складах постійно діють представники органу податкової служби. Транспортування горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу підприємства, на якому виробляються горілка та лікеро-горілчані вироби, без товарно-транспортних накладних з відміткою представника органу державної податкової служби на акцизному складі забороняється.

Отже, було розглянуто механізм податкового  контролю виробництва та реалізації підакцизної продукції та визначення законодавчих актів, які регулюють  його здійснення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ  РЕЗУЛЬТАТІВ ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ У СФЕРІ ВИРОБНИЦТВА ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПІДАКЦИЗНОЇ ПРОДУКЦІЇ В УКРАЇНІ  ЗА 2009-2011 РОКИ

 

 

 

2.1.  Аналіз стану надходжень акцизного  податку до Державного бюджету  України та результатів контролю  за його справлянням у 2009-2011 роках

 

 

З метою дослідження фіскального потенціалу сучасного вітчизняного акцизного податку проведемо аналіз динаміки надходження даного податку до Державного бюджету України (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Аналіз  динаміки доходів Зведеного бюджету  України за 2009-2011 роки

млрд. грн.

Назва доходів	2009 рік	2010 рік	2011 рік	Відхилення (+,-) звітного періоду до
				2009 року	2010 року
Податкові надходження, в тому числі:	208,07	234,45	334,69	126,62	100,24
Податок на прибуток підприємств	33,04	40,36	55,1	22,05	14,74
Податок на доходи фізичних осіб	44,49	51,03	60,22	15,74	9,2
Податок на додану вартість	84,6	86,32	130,09	45,5	43,78
Акцизний податок	21,27	27,62	33,01	11,74	5,39
Збори за спеціальне використання природних  ресурсів	11,23	12,71	14,83	3,6	2,12
Інші податки та збори	3,16	3,44	4,39	1,23	0,95
Місцеві податки і збори	0,81	0,82	2,50	1,69	1,68
Неподаткові надходження	62,09	76,98	62,35	0,26	-14,63
Всього	272,97	314,51	398,55	125,59	84,05

Проаналізувавши дані табл. 2.1, помітно, що у дохідній частині бюджету  Україні найбільшу часку становлять податкові надходження, які у 2011 році становили 334,69 млрд. грн., що на 126,62 млрд. грн. більше ніж у 2009 році і на 100,24 млрд. грн. більше ніж у 2010 році. Бюджетоутворюючими податками є податок на прибуток підприємств, який у 2011 році становив 55,01 млрд. грн., який зріс по відношенню до 2009 року на 22,05 млрд. грн. і по відношенню до 2010 року – на 14,74 млрд. грн.; податок на доходи фізичних осіб, який у 2011 році склав 60,22 млрд. грн., що на 15,74 млрд. грн. більше ніж у 2009 році та на 9,2 млрд. грн. ніж у 2010 році., а також податок на додану вартість, що у 2011 році становив 130,09 млрд. грн., що на 45,45 млрд. грн. більше ніж було отримано у 2009 році і на 43,78 млрд. грн. більше ніж у 2010 році.