Податковий контроль виробництва та реалізації підакцизної продукції

 

Згідно даних табл. 2.6, помітно, що найбільша сума мобілізованих акцизних платежів була в 2010 році, а саме 44890 грн., що на 25039 грн. більше ніж в 2009 р.  В  той же час в 2011 році спостерігається  зниження надходження акцизного  податку на 9863 грн. порівняно із попереднім період, із одночасним розширенням  джерел надходжень. Зменшення надходжень в 2011 році відбулося переважно за рахунок скорочення акцизного податку  по статті «Пиво» на 26627 грн.

Наступним кроком проведемо аналіз діяльності ДПІ в м. Чернівці, щодо проведеної роботи по контролю за виробництвом та реалізацією підакцизної продукції (табл. 2.7).

Таблиця 2.7

Динаміка показників контрольної  роботи ДПІ у м. Чернівці за

2009-2011 роки

Показник	2009 рік	2010 рік	2011 рік
Кількість платкників, в т.ч	2	3	4
Сплачують платежі, од.	1	2	2
Проведено перевірок, всього, од.	0	2	0
З них ті, якими виявлено порушення порядку виробництва і обігу підакцизних товарів, од.	0	2	0
Додатково нараховано за актами перевірок, тис. грн.	0	1	0
Додатково нараховано основний платіж, тис. грн.	0	1	0

 

Із табл. 2.7 видно, що загалом по досліджуваній ДПІ за останні 3 роки дещо збільшилася кількість платників  акцизного податку. У той же час, із відомостей таблиці зрозуміло, що перевірки стосовно дотримання порядку  виробництва і обігу підакцизних  товарів проводилися лише у 2010 році. Не велика кількість платників акцизного  податку, в останні роки 2, не вимагає  проведення контрольно-переврочної  роботи податковими органами що року.

Причинами збільшення кількості платників  акцизного податку можна вважати  те що Податковий кодекс дещо розширив коло платників акцизного податку, віднісши до них таких осіб:

• продавці конфіскованих підакцизних товарів;
• продавці підакцизних товарів, що визнанні безхазяйними;
• осіб, що продають підакцизні товари, ввезені на митну територію України зі звільненням від оподаткування акцизними податком до закінчення терміну такого звільнення.

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3

ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ КОНТРОЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПОДАТКОВИХ ОРГАНІВ У СФЕРІ ВИРОБНИЦТВА ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПІДАКЦИЗНОЇ ПРОДУКЦІЇ

 

 

 

3.1. Зарубіжний  досвід податкового контролю  справляння акцизного податку

 

 

Контроль за справлянням податків та інших обов’язкових платежів був  невід’ємною частиною податкової політики держави та безпосередньо пов’язаний із появою перших податків. Одним із дієвих засобів щодо забезпечення контролю виконання платниками податків своїх податкових зобов'язань перед державою є здійснення податкового контролю [11, 100].

Контроль в Сполучених Штатах Америки  за сплатою акцизів здійснює Служба внутрішніх доходів, яка організаційно входить до Міністерства фінансів. Служба внутрішніх доходів США в процесі здійснення контролю за справляням акцизного податку проводить:

1. контроль за своєчасністю надходження податку;
2. правильністю заповнення податкових декларацій, здійснюють стягнення заборгованості по податку;
3. повернення платникам податку зайве переплачених сум;
4. стягнення штрафу з неплатників [8, 105].

Спеціального податкового відомства  по типу Державної податкової адміністрації  України в Німеччині не існує. Функції податкової служби виконують федеральне і земельні відомства по фінансах, відповідно підпорядковані федеральному й земельному міністерствам фінансів. Дана досить своєрідна організаційна структура відображає федеративний устрій держави і неабиякий рівень автономності 16 федеральних земель [15, 117].

Акцизи у Німеччині у повній сумі закріплюються за федеральним бюджетом. При проведенні контрольно-перевірочної роботи зі правельності справляння акцизного податку Податковий орган на власний розсуд приймає рішення про призначення перевірок, їх терміни та обсяг. Робота по проведенню контрольних перевірок організовується на основі планів, які затверджуються щорічно і щоквартально керівником податкового органу.

У розпорядженні про призначення  перевірки вказуються правові основи її проведення, види податків, що належать перевірці, звітні періоди, які охоплюються перевіркою. До документу про призначення перевірки додаються роз’яснення щодо основних прав і обов’язків платника податків при проведенні перевірки. Якщо в процесі перевірки працівники податкового органу приходять до висновку про необхідність контролю певних додаткових питань, то їм видають додатковий документ про розширення кола питань, що перевіряються, з яким повинен бути ознайомлений платник податків [12, 154].

 Як правило, повідомлення про перевірку великі підприємства отримують за 4 тижні до її початку, середні – 3 тижні, малі і дрібні підприємства – 1 тиждень. За клопотанням платника податків дата початку перевірки може бути перенесена на інший час за наявності поважних причин.

Платник зобов’язаний сприяти перевірці (надавити довідки, бухгалтерську звітність, ділову документацію та інші документи, давати потрібні пояснення). За підсумками податкової перевірки складають акт, в якому відображаються виявлені в процесі перевірки факти, а також внесені зміни в розмір належних до сплати податків. При відсутності виявлених порушень і внесених змін достатньо направити платнику податку повідомлення.

Під час здійснення податкового контролю адміністрування акцизного податку податкові служби Німеччини мають право:

• вилучати фінансові документи з банків, страхових компаній; застосовувати конфіскацію ділової документації;
• проводити розслідування по звинуваченню адвокатів і консультантів з питань ухилення від податків.

Податковий контроль у Франції покладено на податкові центри, які відбирають платників для проведення податкового контролю за багатьма критеріями, в основу яких покладено аналіз ризику. По-перше, відбирають підприємства, які є потенційними порушниками. По-друге, використовують повідомлення інформаторів.

Проведення податкового контролю з виїздом на місце чітко регламентоване. Тобто насамперед платника акцизного податку мають попередити про його проведення щонайменше за вісім днів. Без попередження перевірка можлива лише за наявності достовірної інформації про ухилення платника від сплати податків [10, 746].

Взагалі відносини між податковим органом і платником податків у Франції побудовані у формі  обміну думками, тобто кожна сторона  доводить свою правоту. Причому податковий орган зобов'язаний надати письмову відповідь на будь-які запити платника податків, які він має право використати для свого захисту. Проте в разі регулярного невиконання платником своїх обов'язків податки можуть стягуватися з його рахунків у безспірному порядку.

У більшості зарубіжних країн здійснення контрольних заходів щодо справляння акцизного податку має випадковий характер, що у свою чергу, з однієї сторони унеможливлює упередженість відносно певних платників податків, з іншої - забезпечує таємний характер їх проведення, що позитивно відображується на їх ефективності.

Для України корисним було б запровадження:

1. широкого використанні інформаційно-комунікаційних технологій, у тому числі в частині вільного доступу податкових органів до інформаційних баз даних інших органів, які мають дані про доходи, витрати, фінансові зобов’язання та фінансовий стан платників податків;
2. застосування досвіду організації взаємодії податкових органів США федерального та регіонального рівнів, зокрема щодо організації податкового консультування платників, а також підготовки спеціалістів для державного і приватного секторів із питань оподаткування;
3. податкові декларації у США приймаються податковим органом у будь-якому випадку, навіть якщо декларація заповнена неправильно;
4. виділення податкових центрів, які відбирають платників акцизного податку для проведення податкового контролю за багатьма критеріями, в основу яких покладено аналіз ризику.

 

 

3.2. Шляхи  удосконалення податкового контролю  у сфері виробництва та реалізації  підакцизної продукції в Україні

 

 

Наразі механізм справляння акцизного податку не є досконалим. Основні проблеми його функціонування пов’язані, насамперед зі зростанням фіскальних можливостей та зменшення регулюючого впливу цього платежу. Тому нині настала пора суттєвого вдосконалення порядку нарахування і сплати акцизу шляхом посилення контролю за виробництвом та реалізацєю підакцизної продукції.

Аналіз проблемної ситуації у сфері  обігу підакцизних товарів свідчить про теоретичні та практичні проблеми щодо створення автоматизованої  системи контрольно-попереджувального моніторингу в зазначеній сфері. З одного боку, нині практично відсутні науково-дослідні розробки зазначених проблем, з іншого – відсутність комплексної системи контролю в сфері обігу підакцизних товарів сприяє вчиненню ухилень від оподаткування та тінізації відносин у даній сфері. Розв’язанню зазначених проблем може сприяти розробка та впровадження всебічно вивіреної і науково обгрунтованої автоматизованої системи контрольно-попереджувального моніторингу в сфері обігу підакцизних товарів (далі – АСКПМ), яка складається з підсистеми спеціального декларування руху всіх видів підакцизних товарів і підсистеми ідентифікації щодо виявлення фальсифікації алкогольної та тютюнової продукції [6, 258].

Підсистема декларування руху підакцизних  товарів має особливу (спеціальну) мету – самодокументування руху підакцизних  товарів їх виробниками та іншими суб’єктами підприємницької діяльності в цій сфері. Елементом зазначеного  механізму повинна бути спеціальна декларація про рух підакцизного товару, яка складається в електронному вигляді. З метою уникнення збільшення непродуктивного документообігу цей  документ за своєю функціональною сутністю може стати універсальним, тобто  об’єднати в собі ряд первинних  документів, що обслуговують рух товарно-матеріальних цінностей. Перед здійсненням певної господарської операції, наприклад, поставки спирту на лікеро-горілчаний завод, постачальник сировини зобов’язується здійснити декларування, тобто використати наданий йому спеціальний програмно-апаратний комплекс (надалі – ПАК) або передати електронну версію декларації представнику податкового органу за місцем відвантаження сировини. В одному випадку постачальник сам вводить інформацію в електронному вигляді на магнітному або оптичному носії в ПАК, де вона зчитується, друкується на паперовому носії, з відповідною поміткою, констатуючи факт декларування, дату та час.

Віддрукована декларація на паперовому носії повинна бути обов’язковим і єдиним супроводжуючим підакцизний  товар документом. Щодо електронного варіанта декларації, то після зчитування її з носія під час друку  на паперовий носій ПАК одночасно, використовуючи засоби зв’язку, направляє задекларовану інформацію в базу даних АСКПМ ДПА України. Тільки після цього сировина підлягає поставці замовнику – виробнику лікеро-горілчаної продукції. Виробник перед прийняттям сировини повинен також здійснити декларування зазначеної операції за вищевикладеним порядком.

Декларування передачі готової  продукції на склад і далі, наприклад  суб’єктам оптової чи роздрібної торгівлі, також повинне здійснюватися  відповідно до запропонованого механізму щодо кожної господарської операції в процесі руху підакцизних товарів і матиме значення для здійснення ефективного контролю за сплатою податкових платежів [13, 230].

На перший погляд, процедура декларування є складною для суб’єктів підприємницької  діяльності, але апаратно-програмне  забезпечення, яке повинне супроводжувати даний процес, не тільки зробить  цю процедуру простою й нетрудомісткою, а й призведе до спрощення обслуговування суб’єктами підприємницької діяльності задіяних процесів документообігу завдяки уніфікації документів, супроводжуючих товар в єдиний універсальний документ та введення ПАК. Крім цього, запровадження системи спеціального декларування господарських операцій надасть можливість удосконалити нормативно-правову базу у сфері обігу підакцизних товарів шляхом скорочення кількості та уніфікації існуючих нормативно-правових актів.

Таким чином, під спеціальним декларуванням  ми розуміємо законодавчо врегульовану процедуру, що передбачає надання декларації встановленої форми про намір здійснити конкретну визначену контрольовану державою господарську операцію, пов’язану з рухом підакцизних товарів, яка матиме статус товаросупроводжувального документа та включатиметься до бази даних відповідної АСКПМ.

Додатковою і більш складною складовою системи контрольно-попереджувального  моніторингу в сфері обігу  таких підакцизних товарів, як алкогольні та тютюнові вироби, може бути підсистема, побудована на основі ідентифікації  продукції.

Вона повинна діяти на одному з етапів контрольно-попереджувального  моніторингу і може включати в  себе лабораторну перевірку якості, наприклад, алкогольної продукції, а також підтвердження легальності  її введення в оборот, наприклад, відповідною  госпрозрахунковою установою, зобов’язаною співпрацювати з відповідним підрозділом податкової міліції.

Для одержання дозволу на продаж у торговельну мережу постачальниками  подаватиметься спеціальна заявка на маркування партії алкогольної продукції. Найбільш повна інформація про партію спиртних напоїв, що пройшла обов’язковий контроль, повинна концентруватися також у вигляді бази даних АСКПМ. Такий вид збереження інформації дозволить швидко одержати достовірні й оперативні відомості про стан ринку алкоголю всім зацікавленим споживачам і державним службам.