Автор работы: Пользователь скрыл имя, 29 Января 2013 в 19:58, реферат
Промислове виробництво молочних продуктів поділяється на такі підгалузі:
виробництво незбираномолочних продуктів (питні види молока, сметана, сир кисломолочний, кисломолочні напої, морозиво);
маслоробство (масло вершкове та кисловершкове традиційного і нетрадиційного хімічного складу);
Після 20-40 хв (для самопресованих сирів) або наприкінці самопресування (для пресованих сирів) поводять маркування сиру казеїновими або пластмасовими цифрами. На кожній головці сиру повинні бути зазначені: дата виготовлення (число і місяць) та номер варіння. Після відпресування (самопресування, пресування) сир зважують і направляють у солильне відділення.
Під час соління сирів сіль дифундує у сирну масу, а сироватка переходить у розсіл. Ці взаємозумовлені процеси відбуваються одночасно, але в протилежних напрямках.
Соління сиру проводять у концентрованій 18-24%-й ропі за температури 8-12° С протягом 5-9 днів залежно від форми та маси головки. Під час соління поверхневий шар сиру сильно зневоднюється, унаслідок чого стає твердим, малоеластичним.
Після соління сир обсушують на стелажах в солильному приміщенні протягом 2-3 діб за температури 10 С.
Визрівання сиру становить складний комплекс мікробіологічних, біохімічних і фізико-хімічних процесів, що перебігають у сирній масі. Під час визрівання сир набуває характерного смаку і аромату, консистенція стає більш пластичною, м’якою, а для деяких сирів масткою. Тривалість визрівання (від 10 днів /(ні) міс.), температура й вологість повітря в камері визрівання для різних сирів коливаються у широких межах відповідно до вимог нормативної документації.
Готовий сир маркують: за допомогою спеціальної фарби на поверхню сиру наносять певні позначення (вміст жиру, номер підприємства та місце його розташування). Після сортування і при пакують у транспортну тару. До реалізації сири зберігають ,за температури 8-12° С та вологості повітря 85-87% .
§ 12.8. Технологія молочних консервів
Молочні консерви — це продукти, вироблені з натурального молока методом згущення (з наступною стерилізацією чи додаванням цукру) та сушіння. Консервування — це спеціальне оброблення продуктів з метою запобігання їх псуванню. В основі всіх способів консервування лежать прийоми, спрямовані або на знищення самих мікроорганізмів, або на пригнічення їхньої життєдіяльності. З усіх відомих принципів консервування для виробництва молочних консервів використовують два: абіоз (повне винищення мікроорганізмів у продукті) і анабіоз (пригнічення мікробіологічних процесів).
У виробництві молочних консервів анабіозу досягають шляхом підвищення осмотичного тиску в молоці (осмоанабіоз) ти висушуванням молока (ксероанабіоз).
Молочні консерви поділяють на дві великі групи, що відрізняються ступенем концентрування складових частин та особливостями технології, це: 1) згущені молочні консерви (концентроване стерилізоване молоко або вершки, згущене молоко або вершки із цукром) та 2) сухі молочні продукти. Молочні консерви різних видів можуть виготовляти без наповнювачів та з ними.
Придатність сировини встановлюють за результатами фізико-хімічних і бактеріологічних аналізів, а також органолептичного перевіряння.
Виробництво молочних консервів характеризується низкою загальних прийомів підготовки й оброблення сировини — таких, як приймання, очищення, охолодження і резервування, нормалізація, теплове оброблення, гомогенізація, згущення.
Приймання, очищення, охолодження молока. Для забезпечення безперебійної роботи устаткування і підбору термостійкого молока виникає необхідність в охолодженні та резервуванні великих партій молока. Оптимальні умови — це охолодження до температури 4-8° С та зберігання не більше 12 год.
Нормалізація вихідної суміші. Здійснюється для одержання в молочних консервах необхідного співвідношення між складовими частинами сухої речовини.
Пастеризація. Нормалізовану суміш перед згущенням пастеризують за температури 90 ±2° С чи 107 ±2° С без витримки. Відразу ж після пастеризації рекомендується охолодити молоко до температури 70-75° С, щоб запобігти денатурації сироваткових білків.
Згущення. Охолоджене молоко направляють на згущення з метою концентрування сухих речовин молока чи його суміші з компонентами шляхом випарювання вологи у вакуум-випарних установках при тиску, що нижче за атмосферний. Застосування вакууму дає змогу знизити температуру кипіння молока і найбільшою мірою зберегти його властивості.
При випарюванні основними параметр
Особливістю технології виробництва сухого молока є гомогенізація та сушіння молока. При виробництві сухого молока нормалізовану за жиром та сухою речовиною сировину пастеризують за температури не менше, ніж 90° С. Для згущення нормалізованого ного молока використовують багатокорпусні вакуум-випарні установки. Технічні параметри згущення підтримують у межах, зазначених в інструкції з експлуатації вакуум-випарних установок.
Необхідність гомогенізації згущеного молока зумовлена тим,що під час механічного, теплового оброблення та згущення відбувається дестабілізація жирової фракції молока, що спричинює окиснення жиру в продукті при зберіганні. Тому для підвищення стабільності жирового компонента молоко гомогенізують за температури 50-60° С і тиску 10-15 МПа для одноступінчастого гомогенізатора, а для двоступінчастого гомогенізатора — за тиску 11,5-12,5 МПа на першому ступені і 2,5-3,0 МПа — на другому ступені. Перед сушінням згущене гомогенізоване молоко надходить у проміжну ємність.
Належно від методу видалення вологи застосовують різні способи сушіння: плівковий (контактний), розпилювальний (повітряний) і сублімаційний.
При плівковому способі сушіння здійснюють у вальцьових сушарках.
Згущене молоко наносять розпи
При сублімаційному сушінні видалення вологи відбувається і заморожених продуктів з умістом сухих речовин до 40%.
Сублімаційне сушіння здійснюют
При розпилювальному способі сушіння здійснюють шляхом контакту розпиленого згущеного продукту з гарячим повітрям. Згущене молоко розпорошують в сушильній камері за допомогою дискових і форсуночних розпилювачів.
Температура повітря, що надходить у сушильну установку прямоточного типу, повинна бути 165-180° С, на виході із су шильної башти — 65-85° С; для сушарок зі змішаним рухом повітря і продукту температура повітря, що надходить у сушилі, ну башту, повинна бути 140-170° С, а на виході з башти -65-80° С. На виході із сушильної башти сухе незбиране молоко просіюють на ситі і спрямовують на охолодження.
Зберігання і транспортування молочних консервів не потребує спеціальних затратних умов, терміни зберігання різних ви дів молочних консервів залежно від вмісту жиру та наявності наповнювачів — 6-12 міс. за температури 20 ±2° С.
§ 12.9. Технологія сиру (твердого, плавленого і кисломолочного)
Сир з’явився багато віків тому, але широкомасштабний розвиток сироробства в Україні почався з 2000 р. Сиророби акцентують увагу на якості, а отже, майстерному виготовленні сиру. Розроблюючи і опановуючи нові технології, модернізуючи виробництво, спеціалісти і вчені встановлюють сучасні виробничі лінії, субсидують купівлю доїльних залів для партнерів і техніки для виробництва високоякісних кормів, устатковують пункти прийому молока охолоджувачами. На підприємствах і комбінатах розвивають лабораторії по контролю якості готової продукції, зокрема за показниками безпеки, радіологічні і мікробіологічні лабораторії.
Після контролю якісних показників сировину очищують від бактерій, сторонніх запахів і добавок. Усі процеси виробництва твердого сиру, і навіть упакування, автоматизоване.
Сир — чи не єдиний продукт із високим умістом білка (22%) і молочного жиру, який засвоюється людським організмом на 99% . Під час дозрівання сиру його білок стає повністю розчинним. Як універсальне джерело білків, які за складом амінокислот подібні до білків тканин і органів людини, їсти сир корисно і старому, й молодому.
У сирі містяться також мінеральні солі кальцію і фосфору, до 50 % жирів. Щоб перекрити денну норму кальцію, дорослій людині достатньо з’їсти 70 г твердого сиру. У сирі містяться всі необхідні для нормального розвитку людини вітаміни. Він є джерелом вітаміну А, водорозчинних вітамінів, особливо групи В. Сир містить у своєму складі незамінні амінокислоти, зокрема найбільш дефіцитні: лізин, метіонін, триптофан.
Головним енергетичним матеріалом в організмі людини є жир , який підтримує складні життєві процеси й обмін речовин. Молочний жир містить фосфатиди (головним чином лецитин), які відіграють важливу роль у травленні і правильному обміні жирів в організмі.
Доведена й науково обґрунтован
ПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДО РОЗДІЛУ 12
10. Яка технологія твердого сиру?