Анализ Киевского региона

Зміст

1. Аналіз Київського  регіону

1.1. Значення природно-ресурсного  потенціалу в розвитку економіки  регіону.

1.2. Аналіз виробничого  потенціалу в регіоні

1.3. Характеристика економічних чинників та їх вплив на розвиток економіки регіону.

1.4. Оцінка демографічної  ситуації

1.5. Характеристика природно-ресурсного  потенціалу в розвитку економіки  регіону.

1.6. Характеристика рудних, нерудних, водних, лісових та рекреаційних  ресурсів.

1.7. Характеристика економічного  значення комплексного розміщення  підприємств та його недоліки.

1.8. Аналіз сучасного стану   та перспективи галузей легкої  промисловості.

1.9. Аналіз та оцінка  структури культурно-освітнього  соціального комплексу.

1.10. Характеристика сучасного  стану, особливості та принципи  розвитку соціальної інфраструктури

 

1. Аналіз Київського  регіону

1.1. Значення природно-ресурсного потенціалу в розвитку економіки регіону.

Наявність природних ресурсів на території є чи не найголовнішою умовою розміщення продуктивних сил у регіоні. Структура природних ресурсів, розміри їх запасів, якість, ступінь вивченості і напрями господарського освоєння безпосередньо впливають на економічний потенціал регіону. Наявність багатих та ефективних природних ресурсів сприяє економічному розвитку і багато в чому визначає обґрунтованість і реальність планів і прогнозів соціально-економічного розвитку регіону. Вивчення природних ресурсів, з’ясування економічної ефективності їх територіального поєднання і раціонального використання являє одну з основних проблем регіональної економіки.

Існує певна економічна класифікація природних ресурсів за рядом ознак. Залежно від того, для якої економічної сфери вони призначені, природні ресурси розрізняють як:

• ресурси матеріального виробництва, в тому числі промисловості (паливо, метали, вода, деревина і т. ін.) і сільського господарства (ґрунти, вода для зрошення, кормові рослини, промислові тварини та ін.);
• ресурси невиробничої сфери, в тому числі прямого споживання (питна вода, дикоростучі рослини і промислові тварини) і непрямого споживання (використання для відпочинку зелених насаджень, водоймищ і т. ін.).

Серед природних ресурсів для забезпечення розвитку виробництва  і життєдіяльності населення  особливе значення мають паливно-енергетичні  ресурси, головною особливістю яких є нерівномірність їх покладів на території країни. Внаслідок цього територіальне сполучення природних ресурсів та оптимальне їх використання в інтересах регіону являє собою складне комплексне завдання, вирішення якого можливе лише на основі вивчення багатьох природних, технічних та економічних факторів. Визначення основних напрямів усіх елементів природного комплексу має безпосереднє відношення до вдосконалення територіального планування і програмування, раціональної організації регіонального господарства.

 

 

1.2. Аналіз виробничого потенціалу в регіоні

Промисловість. Київська область  входить у десяток найбільш індустріально- розвинених областей України. Основні галузі промисловості - електроенергетика, хімічна промисловість та нафтохімічна промисловість, харчова промышленность.

Основу промислового потенціалу області перевищують 330 великих грошей і середніх підприємств. Загальнодержавне значення мають такі провідні підприємства як Броварської завод порошкової металургії, найбільший у Європі Київський картонно-паперовий комбінат (р. Обухів), і навіть відомий далеко поза межами України товаровиробник шин ВАТ " Росава " , екскаваторів - ВАТ " Борекс " , хімічного оснащення - ВАТ " Червоний Жовтень " і прочие.

Питома вага області у  загальнодержавних обсягах виробництва  шин для автомобілів і переробка  сільськогосподарської техніки  становить понад 60%, екскаваторів - понад 50 відсотків%, папери, і картону - понад 40 кримінальних%, кранів на автомобільному ходу - майже 20%, електроенергії - 7%.

Агропромисловий комплекс. Київська область має високорозвинене  сільськогосподарське виробництво. Загалом  обсязі валової продукції сільського господарства щодо підсумкам 2000 року продукція рослинництва займає 59%, тваринництва - 41%. У рослинництві основну роль грають зернові і кормові культуры.

Підприємства області також є одним із перших місць в Україні в випуску продуктів. Їх частка у загальнодержавних обсягах всіх видів круп становить 37,1%, молокопродуктів - 16,9%, олії тваринного - 8,7%, цукру-піску - 12,8%, ковбасних виробів - 8,1%, м'ясопродуктів - 8,8%.

Транспорт. Київська область  покрита густою мережею автомобільних  і залізничних доріг, загальна протяжність  яких складає відповідно 8200 км. Територією області проходять автомагістралі міжнародного значення: Львів-Харків, Львів-Москва, Санкт-Петербург-Одеса та інші.

Область має залізничне повідомлення з усіма регіонами України  та державами СНД. Через її проходять  міжнародні експреси в усі держави  Східної Європи. Аеропорт міжнародного класу " Бориспіль " - найбільші  повітряні ворота Украины.

Альтернативні великі джерела  генерації електроенергії, розташовані  біля р. Києва й Київської області. Після висновку про з експлуатації ЧАЕС Чорнобильською АЕС Трипільська ТЕС ВАТ " Центренерго " залишається найбільшим джерелом генерації електроенергії біля суд Київської області. У р. Києві розташовані Київські ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, які належать АЕК " Київенерго " встановленої потужністю 700 і 500МВт й Дарницька ТЕЦ встановленої потужністю 160 Мвт, яка зараз переживає власності українсько-канадського підприємства " Укр-Кан Пауер ".

 

 

1.3. Характеристика  економічних чинників та їх  вплив на розвиток економіки  регіону.

Важливою складовою наукового  аналізу суті політичної економії, дослідження становлення, трансформації  та результатів розвитку господарських  систем виступає пізнання економічного зростання, зокрема його чинників.

Чинники, що визначають темпи  та якість економічного зростання, доцільно поділити на такі групи:

• інноваційні, що визначають оновлення технологій і продукції, використання інноваційного потенціалу країни, вибір пріоритетних напрямів науково-технічного прогресу;

• інвестиційні, пов'язані з інвестиційною активністю, ефективністю капітальних вкладень, оновленням основних виробничих фондів та їх використанням, ресурсними обмеженнями з боку інвестиційного комплексу, а також із структурною мобільністю економіки, її спроможністю реагувати на зміни в обсягах і структурі суспільних потреб у поточному і майбутніх періодах.

Із становленням машинного  типу виробництва провідну роль у  забезпеченні економічного зростання  почали відігравати інтенсивні чинники, серед яких основними є підвищення продуктивності праці і фондовіддачі, зменшення матеріаломісткості. Екстенсивні чинники — розширення експлуатації найманої праці за відносно незмінної технічної бази виробництва в основному пішли у минуле. Втім, у реальному житті перевага віддається якомусь одному інтенсивному чиннику (наприклад, зростанню продуктивності праці) за одночасного зменшення ролі інших. Тому ефективність виробництва у той або інший період завжди визначається конкретним поєднанням зазначених чинників.

Здатність економіки повністю реалізувати свій виробничий потенціал  обмежується чинниками попиту і  розподілу. Це означає, що приріст виробничого потенціалу реалізується тоді, коли сукупні видатки збільшуються темпами, достатніми для підтримання повної зайнятості, і коли додаткові ресурси ефективно використовуються для того, щоб забезпечити максимально можливе збільшення випуску продукції та послуг.

До чинників, які можуть призвести до уповільнення економічного зростання, належать окремі законодавчі  акти про соціальні питання, безпеку праці, охорону навколишнього середовища тощо. Серед інших чинників, що негативно впливають на економічне зростання, можна назвати недобросовісне ставлення до праці і господарську злочинність, припинення роботи під час трудових конфліктів, несприятливі погодні умови, що знижують ефективність сільськогосподарського виробництва.

Аналіз господарської  практики показує, що економічне зростання у країнах з розвиненою ринковою економікою відбувається не так за рахунок збільшення витрат праці, як внаслідок підвищення її продуктивності. Це підвищення досягається завдяки чинникам, пов'язаним передусім із науково-технічним прогресом.

Суттєвою ознакою розвитку інноваційної інфраструктури в Україні  також є нерівномірність їх розподілу  за регіонами. Найвищий інноваційний потенціал  мають м. Київ та Київська область.

Останнім часом  помітно активізувався вузівський сектор, радою ректорів якого розроблений проект концепції "Університетські технопарки України".

А) Розвиток інноваційної діяльності в регіоні також забезпечують: технологічний парк “Київська політехніка”, створений на базі Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”; “Агротехнопарк” при Національному університеті харчових технологій: технопарк “Напівпровідникові технології й матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка”, створений при інституті фізики напівпровідників; Інститут електрозварювання імені Є.О.Патона.

Б) Головним напрямом інвестиційної політики облдержадміністрації є створення сприятливих умов для подальшого розвитку підприємництва, сприяння діяльності суб’єктів господарювання, допомога в реалізації економічно і соціально значущих для області інвестиційних проектів із залученням усіх джерел фінансових ресурсів. За обсягом іноземних інвестицій Київська область посідає п’яте місце серед регіонів країни (3,7% від загального обсягу іноземних інвестицій в Україну), на 01.10.2010 – 1589,6 млн. дол. США та у розрахунку на одну особу склав 924,7 дол. США. На підприємствах промисловості зосереджено 761,5 млн. дол. (47,9% загального обсягу прямих іноземних інвестицій в область), у т. ч.  переробної – 699,4 млн. дол. Серед галузей переробної промисловості у виробництво  харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів внесено 481,1 млн. дол. прямих інвестицій, у хімічну та нафтохімічну промисловість – 75,2 млн. дол., металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів – 67,6 млн. дол. США.

Про наявність прямих іноземних  інвестицій звітувало 901 підприємство Київської області.

У регіональній структурі  прямих іноземних інвестицій в Київській  області найбільша частка припадала  на Броварський – 31,6%, Києво-Святошинський  – 11%, Миронівський – 7,9%, Вишгородський  – 6,1% райони та міста Бровари – 9,7%, Бориспіль – 6,4%

Серед найбільших підприємств з іноземними інвестиціями варто зазначити:

• Міжнародна компанія «Кока-Кола Беверіджез Україна Лімітед», Нідерланди (Броварський р-н, с. Велика Димерка) – завод з виробництва напоїв;
• ВАТ «Миронівський хлібопродукт», Німеччина, Данія (м. Миронівна) – комбікормовий та напівфабрикатний заводи;
• Міжнародна компанія «МЛП-Чайка», Росія, Франція (Києво-Святошинський р-н, с. Петропавловська Борщагівка) – логістичний центр;
• ТОВ «Продагросервіс», Великобританія, Кіпр (м. Бровари) – торгівельно-розважальний комплекс «Термінал», Аквапарк;
• ЗАТ «Слобожанська кераміка», Австрія (Бородянський р-н, с. Озера) – завод з виробництва будівельних матеріалів (цегла);
• ТОВ «Кузьминецький цегляний завод», Чехія, Словаччина (Кагарлицький р-н, с. Кузьмині) – завод з виробництва цегли;
• ТОВ «Сіпан», Франція (Фастівський р-н, с. Кощіївка) – дробарно-сортувальний завод (граніт, щебінь);
• Київський міжнародний гольф-клуб «Гольфстрім», Австрія, Швеція, Естонія (Макарівський р-н, с. Гавронщина) – гольф-клуб;
• ТОВ «Ольвіта», Голландія (Бориспільський р-н, с. Щасливе) – виробництво заморожених с/г продуктів;
• Міжнародна компанія «Кен-Пак С.А.», Польща (Вишгородський р-н, с. Нові Петрівці) – завод з виробництва бляшанок.

Також ведуться переговори щодо реалізації таких важливих інвестиційних проектів, як:

• інвестиційний пілотний проект «Іванків» - будівництво великої тваринницької ферми, свиноферми;
• будівництво на території Київської області (Іванківський р-н) автотраси для проведення змагань «Формула-1»;
• створення оптового ринку сільськогосподарської продукції на території Києво-Святошиньского р-ну Київської області.

 

 

1.4. Оцінка  демографічної ситуації

Одним з пріоритетів політики обласної влади є збереження життєвого  і

трудового потенціалу населення на основі формування і реалізації заходів

ефективної демографічної  політики.

Демографічні процеси  та основні важелі демографічної  політики залежать

від економічного та соціального розвитку регіону.

Основними проблемами, що негативно  впливають на демографічну ситуацію в області залишається:

• низький рівень середньої тривалості життя, що призводить до

перевищення кількості померлих над кількістю народжених;

• активний міграційний рух молоді, особливо з сільських населених пунктів;
• недостатній соціальний захист сімей з дітьми, малозабезпечених і

неповних сімей;

• неврегульованість процесів міграційного руху населення.

Внаслідок природного скорочення населення очікується, що середньорічна

чисельність наявного населення  області у 2006 році становить 1757,5 тис.

осіб. У порівнянні з 2005 роком  вона зменшилась на 13,8 тис. осіб або на

0,8 відсотка. Разом з тим,  за рахунок переміщення робочої  сили з інших

регіонів України у  населені пункти приміської зони м.Києва, чисельність

економічно активного населення у віці 15-70 років збільшиться на 1,1

тис. осіб (на 0,1%) і складе 848,0 тис. осіб

 

 

1.5. Характеристика  природно-ресурсного потенціалу  в розвитку економіки регіону.

Природно-ресурсний потенціал  (корисні копалини) на Київщині це переважно будівельні матеріали: граніти, гнейси, каолін, глина, кварцеві піски. Є поклади торфу і джерела мінеральних вод. При цьому, чималі запаси корисних копалин є нерозвіданими і, за умови вкладання коштів у їх розвідку, можуть бути використаними для розвитку бізнесу, зокрема в будівельній сфері, хімічній промисловості, тощо.