Автор работы: Пользователь скрыл имя, 09 Марта 2012 в 12:44, курсовая работа
Сьогодні розвиток туризму набуває особливого значення. Адже туризм це одна з форм раціонального використання вільного часу, проведення дозвілля, задоволення пізнавальних інтересів, оздоровлення та лікування населення. Вона стала можливим засобом вивчення історії рідного краю, залучення широких верств населення до пізнання тієї історико-культурної спадщини, яку залишили нам попередні покоління.
* Інформація Всесвітньої організації по туризму // www.touer.com
Як свідчать статистичні дані, найбільшу питому вагу в загальних показниках розвитку туризму Індії має Делі. Однак, все ж таки, в цілому протягом 2000-2005 рр. питома вага столиці країни значно знизилась в обсягах інвестицій в туризм, частці в готельному господарстві та туристичних потоках, що зумовлене розвитком інших туристичних центрів.
Нижче на картосхемі відображено основні туристичні центри Індії:
Масовий розвиток туристської діяльності має і негативні сторони. Однією з найважливіших є несумісність рекреаційного використання території з розміщенням об'єктів інших галузей, особливо промислових, що призводить до скорочення рекреаційних площ і погіршення якості довкілля. Ця проблема найхарактерніша для приморських територій, які широко використовуються не лише для рекреації, а й для інших господарських цілей. Існують серйозні суперечності між рекреаційною діяльністю і сільськогосподарським освоєнням, які виражаються у тому, що збігаються сезони максимальної потреби в робочій силі. Оскільки обслуговування туристів більш прибуткове, то сільське господарство зазнає збитків.
Крім великих корпорацій, у даний час в Індії набувають широкого розвитку готельні комплекси, що надають туристам послуги не тільки по їх розміщенню, але і широкий комплекс інших послуг, наприклад, харчування в ресторані при готелі, надання залів для проведення нарад, придбання квитків на транспорт, виклик таксі, екскурсійне обслуговування, організація розваг, торгівля сувенірами й іншими товарами.
Найбільші готельні комплекси поєднуються через автоматизовані системи управління і розподілу готельного фонду в так звані “ланцюги”, що дозволяє швидко і точно враховувати кожну індивідуальну угоду і з мінімальними витратами часу робити резервування місць у готелях, на транспорті без затримки видавати всю розрахункову документацію і здійснювати платежі. Всього в світі нараховується близько 184 готельних “ланцюгів” із загальним числом номерів 596 тис.
Важливою перспективою сучасного етапу розвитку туризму і зміни його організаційних форм є проникнення в туристичний бізнес транспортних, торгових, банківських, промислових, страхових компаній. Транспортні компанії надають як окремі види послуг, так і самостійні розроблені тури на основі готельної бази. Такі фірми організують обслуговування на основі ділових відносин з готельними й іншими підприємствами на звичайних умовах туроператора.
Спочатку універсальні магазини, прагнучи поліпшити обслуговування клієнтури, здавали в оренду свої приміщення для діяльності турагенств. Надалі, у міру попиту, вони перейшли до практики організації у своєму складі формально не залежних туристичних фірм з обмеженою відповідальністю, що потім стали їх дочірніми фірмами.
З метою швидкого і міцного завоювання ринку ці компанії почали калькулювати ціни на тури з розрахунком лише на мінімальний прибуток, що було можливо завдяки величезному капіталу торгових фірм. Промислові фірми, що представляють у першу чергу галузі, що обслуговують туристичний бізнес, на основі системи участі стали здобувати ключові позиції на світовому ринку туристичних послуг.
Таким чином, рекреаційно-туристична діяльність Індії має значні перспективи розвитку. В значній мірі основні пріоритети розвитку сфери розвитку туризму пов’язані з високим рівнем забезпеченості багатьох куточків країни рекреаційними ресурсами.
Сьогодні розвиток туризму набуває особливого значення. Адже туризм це одна з форм раціонального використання вільного часу, проведення дозвілля, задоволення пізнавальних інтересів, оздоровлення та лікування населення. Вона стала можливим засобом вивчення історії рідного краю, залучення широких верств населення до пізнання тієї історико-культурної спадщини, яку залишили нам попередні покоління. За обсягом експортних послуг туризм посідає третє місце у світі, поступаючись лише нафтовій промисловості та радіоелектроніці. Соціальне значення туризму полягає у забезпеченні відновлення життєвих сил людини, раціонального використовування вільного часу, підвищення освітнього рівня дітей, підлітків, студентів та інших груп населення.
Туризм має велике значення і для економіки багатьох країн в цілому і для кожної людини індивідуально, тому роль туризму важко переоцінити.
На розвиток рекреаційно-туристичної сфери Індії позитивно вплинули історичні передумови, що сформували величезний масив пам'яток культури, природні – зумовлені сприятливим кліматом та вигідним економіко-географічним положенням, демографічні та соціально-економічні – виступають як фактори впливу на підтримуючу основу туризму – народне господарство.
В даний час індустрія туризму є однією з форм міжнародної торгівлі послугами країни, що динамічно розвиваються. В останні 20 років середньорічні темпи зростання числа прибулих іноземних туристів в Індію склали 5,1%, валютних надходжень - 14%. Згідно даним всесвітньої туристичної організації, в 2005 році в Індії було зареєстровано 16 мільйонів прибулих туристів, надходження від міжнародного туризму досягло 22 мільярди доларів (без урахування надходжень від міжнародного транспорту). В цілому об'єми валютних надходжень від туризму за період з 1950 по 2005 рік виросли в 34 рази.
За прогнозами експертів, бурхливий розвиток туризму в Індії продовжуватиметься і далі. Очікується, що при збереженні темпів зростання, що склалися, число подорожей до 2008 року досягне 19 млн. чол, а до 2010 року збільшиться і складе порядка 21 млн. чол.
Туризм має властивість стимулювати економіку. У територіальному плані це виражається загосподарованістю окремих зон рекреаційними об'єктами і об'єктами, що займаються обслуговуванням туристів. Тобто йдеться про формування районів туристської (рекреаційної) спеціалізації.
Основними проблемами розвитку туризму Індії є економічні та проблеми природного характеру. Однак, незважаючи на ряд проблем, туризм є високорентабельним і прибутковим, на основі чого можна зробити висновки про те, що рекреаційно-туристичний комплекс країни має значні перспективи розвитку.
1. Виноградська Алла . Туризм та його етичні принципи.// Український і промисловець. – 2000р. - №4. – ст.16-19.
2. Большая книга знаний Гиннеса. 2001
4. Економічна і соціальна географія світу / за ред. Кузика С.П. – Львів, 2002
5. Інофірмація Всесвітньої організації по туризму // www.touer.com
6. Капица С. Модель роста населения земли и экономическое развитие человечества.// Вопросы экономики, 2005, №12, с.85-106
7. Менеджмент туризма: Экономика ткризма: Учебник.- М 50 М. Финансы и статистика, 2001.-320с.
8. Менеджмент туризма: Экономика ткризма: Учебник.- М.: Финансы и статистика, 2004.-320с.
9. Мировая экономика/Под ред.В.К.Ломакина/ И.П.Васильева, Н.Н.Котляров, В.К.Ломакин, др.Портной А.М.и.– М.:Изд.центр"Анкил", 2005.– 258с.
10. Новокшонова Л.В.Мировое хозяйство:Учеб.пособие для студ.вузов/ Л.В.Новокшонова, Ю.В.Трифонов.– М.:Юрист, 2004.– 312с
11. Погорлецкий А.И. Экономика зарубежных стран:Учебник.– СПб.:Изд-во Михайлова В.А., 2004.– 491с.
12. Ростов Є.Ф. Економіка країн світу:Довідник.– К.:Картографія,2005.
13. Сапрунова В. Б. С197 Туризм: эволюция, структура, маркетинг. – М.: ”Ось-89”,2003. – 160с.
14. Сергеев П.В. Мировая экономика:Вопросы и ответы.– М.:Новый Юрист,2002.– 104с.
15. Топчієв О. Г. Основи суспільної географії. – Одеса, 2004.
16. Філіпенко А.С. Економіка зарубіжних краін:Пiдручник/За ред.А.С.Фiлiпенка.– К.:Либiдь,2001.– 416с
17. Циганкова Т.М. Міжнародна торгівля:Навч.посібник/ Т.М.Циганкова, Л.П.Петрашко, Т.В.Кальченко.– К.:КНЕУ, 2001.– 488с.
18. Экономическая и социальная география стран зарубежного мира. – М.,1998
19. Энциклопедия стран мира. – М.,2004
Зміст
Вступ
1. Сутність, значення і місце рекреаційно-туристичного комплексу в господарстві країни
2. Передумови розвитку і розміщення рекреаційно-туристичного комплексу Індії
2.1. Історичні передумови
2.2. Природні передумови
2.3. Демографічні передумови
2. 4. Соціально-економічні передумови
3. Сучасний рівень розвитку і структура рекреаційно-туристичного комплексу Індії
4. Розміщення і регіональні відмінності рекреаційно-туристичного комплексу Індії
5. Проблеми та перспективи розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Індії
Висновки
Список використаної літератури
17