Теорія походження документа

Вступ

Актуальність теми дослідження. Початок III тисячоріччя в історії людства ознаменувалося зміною суспільно-економічного укладу: світ з індустріального зробив крок в інформаційне суспільство. Капітал, як основний фактор виробництва, став заміщатися інформацією. Основною формою інформації виступає її документована форма, обсяги якої постійно збільшуються. Документи відклалися не тільки в архівах, бібліотеках і інших структурах документування, вони потрапили в культурний шар землі, на океанське й морське дно, а міжпланетна станція "Піонер-10" наприкінці ХХ століття вперше віднесла в галактику сталеву пластину з вигравіруваним на ній малюнком представників людського роду й рядом наукових символів. Таким чином, ми можемо констатувати той факт, що відбулося "завоювання" документами земного, водного й космічного простору. Підсумком ти- сячолітнього документування інформації, на думку К. Б.  Гельман- Виноградова, стало зародження документального середовища й пам'яті ноосфери, які включають макро-, мікро- і мегарівні [1].

 Висока соціальна значимість  документа привела до потреби  в його науковім вивченні, що  було реалізовано за допомогою,  по-перше, формування нової наукової  дисципліни, що розглядає закономірності документостворення, по-друге, розробки теорії документа. Нова дисципліна − документознавство − формувалася як прикладна й носила переважно емпіричний характер. Її основною функцією виступало методичне забезпечення діловодної й іншої практики, методом дослідження виступав інструменталізм. Сьогодні в її рамках підняте питання про формування теоретичної частини. Теорія нарівні з емпіризмом виступає також у якості методу пізнання в силу того, що вона є приблизно вірним відбиттям дійсності. Щоб критерій практики був безпомилковий, необхідно її з'єднання з пізнанням, що визначає розвиток теоретичної частини. 

Вибір теми справжнього дослідження  визначений поруч факторів. По-перше, наявністю соціального замовлення суспільства, обумовленого постійним  ростом соціальної значимості документа. По-друге, висока соціальна значимість документа привела до того, що він  став предметом розгляду в більш  ніж десяти наукових напрямках. Сьогодні це викликає потреба в теоретичнім  узагальненні й систематизації як практики роботи з документами, так і накопичених  теоретичних знань про документ у документознавстві, архівознавстві, книгознавстві, бібліотекознавстві, бібліографознавстві, музеєзнавстві, науково-інформаційній діяльності. Виникла потреба в загальній теорії документа як методологічній основі використання документного підходу в дисциплінах, що вивчають документовані форми інформації. По-третє, потребою практики роботи з документами. Дана практика заснована на вже складених за тисячоріччя технологіях використання письмового документа, створеного на паперовій основі. Зміна технологій, пов'язана з віртуалізацією документа, вимагає розробки нових технологій, в основу яких повинне бути покладене сутнісне знання про документ.

Основу теоретичних знань  про документ повинна скласти  загальна теорія документа, що охоплює  аспекти, найбільш загальні для всіх видів документованої інформації. Завдання загальної теорії - досліджувати теоретичні основи документа, створити можливість його цілісного комплексного бачення. Це пов'язане з виконанням теорією найважливішої пояснювальної функції, що дозволяє розкрити взаємозв'язки між потребами суспільства в інформаційнім забезпеченні й конкретними документними формами, що виникають для задоволення цих потреб. Іншими словами, − проаналізувати закономірності виникнення й розвитку документованих форм інформації. Теоретичні дослідження надають можливості для використання методів моделювання, які, у свою чергу, дозволяють розглянути об'єкт у динаміку, а також змоделювати вплив тих або інших факторів на інформаційно-документаційну систему в цілому.

Теоретична модель дозволяє визначити вектор розвитку, що має  важливе прогностичне значення. Прогнози, зроблені у відсутності теоретичної  бази, коштують не багато чого. Цілісне  бачення об'єкта, створення якого  є основною функцією теоретичного знання, дозволить знизити втрати інформації на всіх етапах документування й роботи з документами.

Об'єктом дослідження є теорія походження документа та методологічні підходи до вивчення документа.

Предметом дослідження є передумови формування теорії та основні наукові трактування в проблемах походження документа.

Метою дослідження є розробка основ загальної теорії документа.

Завдання дослідження. Для досягнення поставленої мети в магістерському дослідженні вирішувалися наступні завдання:

1. Проаналізувати передумови формування загальної теорії документа в історичних, правових, бібліотечних, книгознавчих і інформаційних дисциплінах. Підвести підсумки теоретичного дослідження феномена "документ".

2. Проаналізувати наукову літературу з документознавства і зясувати основні трактування теорії походження документа та методологічні підходи їх дослідження.

3. Сформулювати основні  положення загальної теорії документа: об'єкт і предмет пізнання, проаналізувати структуру документа як інформаційного об'єкта; обґрунтувати класифікацію документа по видах і жанрах.

4. Обґрунтувати термінологічний  апарат загальної теорії документа  в рамках дисциплін, його вивчаючих.

Методологія й методи дослідження. Методологія представляє собою процедурну сторону пізнання, носить комплексний характер і охоплює ряд загальнонаукових і приватних методів дослідницької роботи.

Документ виступає як носій  інформації. Це обумовлює той факт, що інформаційний метод, розкритий  у роботах К. Шеннона, Н. Вінера, У. Р. Ешбі, А. Д. Урсула, Г. Г. Воробйова, Є. П. Семенюка, А. І. Михайлова, А. І. Чорного, Р. С. Гіляревського, В. Г. Афанасьєва, ми виділяємо як базовий метод. Під інформаційним методом розуміється загальнонауковий метод пізнання через ідею інформації і її передачі як одного з найважливіших інформаційних процесів [16]. Без аналізу властивостей документної інформації неможливо зрозуміти принципи й закономірності як самого документої освіти так і організацію документних систем, оскільки документ є по суті одна з ряду форм руху інформації.

Документ функціонує в  інформаційній системі, отже, він  потребує системного розгляду. Системний  підхід дозволяє, по-перше, використовувати  принцип ієрархічності, і, по-друге, розглядати явища й процеси як елементи й зв'язків системи.

Тисячолітнє існування інституту  документування обумовлює необхідність використання історичного методу, без  якого неможливо зрозуміти метаморфози  зовнішніх і внутрішніх форм документованої інформації. Історичний метод припускає  уявне занурення в минуле й  розгляд явищ як процесів, що відбуваються в часі, і визнає обумовленість  даного стану явищ їх попередніми  станами.

Одним з нових методів, пропонованих нами, є метод моделювання  як відтворення характеристик деякого  об'єкта в іншому об'єкті, спеціальноствореному для їхнього вивчення. Ми вважаємо, що потреба в моделюванні обумовлена неможливістю дослідження безпосередньо самого об'єкта − документованої інформації, внаслідок як складності інформаційно-документаційної системи, так і процесів, у ній, що протікають. Метою моделювання виступає побудова динамічної інформаційно-документаційної системи. Моделювання дозволяє зрозуміти дію системи й передбачити її поведінку в заданих умовах.

Крім цього, дослідження  опирається й на приватні методи, які  виступають як методи, розроблені практикою  документування й діловодства. До них відносяться методи класифікації документів, організації їх в інформаційні масиви і т.д.

Іншим приватним методом  виступає метод лінгвістичного аналізу термінологічної системи й динаміки її розвитку. Термінологічна система відбиває основні тенденції в розумінні предметної області, і, отже, її вивчення дозволяє виявити хід розвитку теорії документа як наукового напрямку.

Таким чином, комплексне, міждисциплінарне дослідження опирається як на загальнонаукові, так і частки методики дослідження.

Наукова новизна й теоретична значимість роботи. Наукова новизна й теоретична значимість дослідження:

1. Підведені підсумки теоретичного  розвитку документознавства.  Поданий розгорнутий аналіз локальним теоріям і концепціям документа;

. Даний цілісний погляд  на виникнення й еволюцію документних комунікацій і відповідні їм форми й технології. Уведена й обґрунтована періодизація розвитку інформаційних технологій, що включає протодокументні, документні й постдокументні етапи. Представлена еволюція соціальних комунікацій з погляду розвитку документних форм.

3. Обґрунтоване виділення  основних соціальних інформаційних  інститутів: інститут оперативної інформації, інститут діахронної і ретроспективної інформації, за допомогою динамічної інформаційно-документаційної моделі продемонстрований їхній взаємозв'язок на інформаційному рівні.

4. Досліджені теоретичні  аспекти документування як інформаційного  процесу й визначені його етапи.  Дане теоретичне обґрунтування  поняття "реквізит документа"  як метаінформації, що містить  необхідні відомості про документну систему.

5. Досліджені з інформаційних  позицій функції й властивості  документів. Науково обґрунтоване  використання таких понять, як  дійсність і оригінальність, якість  і юридична чинність документа.  Проведене теоретичне розмежування  понять "вид", "найменування  виду", "різновид" і "жанр" документа.

6. Обґрунтований новий принцип класифікації документів як на машинних, так і на традиційні носіях, на дискретні й аналогові.

7. Показані перспективи  розвитку документної системи й умови її трансформації в бездокументну систему. Обґрунтоване введення й використання терміна "бездокументний документ".

8. Сформовані основні положення  документної парадигми. Сформульоване теоретичне визначення документа й на його основі обґрунтоване введення й доведена доцільність поняття "оперативний", "архівний" і "діахронний" документ.

Справжня робота − перший досвід систематизованого викладу загальної теорії документа у вітчизняній і закордонної документаційній науці.

Апробація роботи. Головні положення магістерської роботи викладені в публікаціях по темі дослідження, апробовані автором в доповідях і повідомленнях на цілому ряді наукових міжнародних, всеросійських і регіональних конференцій і семінарів. Серед них Х-ХV Міжнародні науково-практичні конференції по документознавству (Москва, 2003-2008 рр.), Друга всеросійська науково-практична конференція "Документ у парадигмі міждисциплінарного підходу" (Томськ, 2006), Заочні науково-практичні семінари по документознавству (Саратов, 2006, 2007, 2008), Міжнародна науково-теоретична конференція "Актуальні проблеми державного управління та документно- інформаційного забезпечення апарату влади" (Київ, 2006), 14-16 Міжнародні наукові конференції по інформаційній культурі й документознавстві (Краснодар, 2006-2008), IV і V Міжнародні науково-практичні конференції "Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: проблеми науки, освіти, практики" (Київ, 2007, 2008), Міжнародні науково-теоретичні семінари "Термінологія документознавства та суміжних галузей знань" (Київ, 2007, 2008) і ін. Монографія "Загальна теорія документа" була відзначена дипломом Всеросійського конкурсу наукових праць по бібліотекознавству, бібліографії й книгознавству за 2005-2006 рр.

Практична значимість роботи. Великий аналітичний матеріал і отримані результати дослідження можуть бути застосовані при створенні узагальнюючих праць і навчальних посібників з питань сучасного документознавства, підготовці загальних і спеціальних курсів, при визначенні тематики й методики студентських курсових і дипломних робіт з документознавчим спеціальностям.

На основі отриманого матеріалу  був розроблений і впроваджений у навчальний процес спецкурс "Основи загальної теорії документа" [17]. Окремі положення загальної теорії були включені в навчальні курси по документознавству й загальної теорії документа на Україні [18].

Мета й завдання дослідження обумовили вибір структури магістерської.

 

Основний зміст магістерської

Магістерська складається із вступу, трьох розділів, висновки, списку використаної літератури. У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, визначається мета, завдання, об'єкт і предмет, методологічна база, виявляються наукова новизна, теоретична й практична значимість магістерської.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Історіографія, джерельна  база дослідження.

1. Стан наукового розроблення теми.

Наукове розроблення проблеми. Проблема теоретичного вивчення документа виникла давно й носить складний характер. У ході розвитку диверсифікації документних комунікацій для методичного забезпечення практичної діяльності були закладені основи декількох теоретичних концепцій документа. Однієї з перших почала формуватися правова концепція документа. Вона виникає на межі таких напрямків, як дипломатика й криміналістика. ДО XVII ст. відносять виникнення дипломатики, предметом якої стало вивчення документів актового характеру на предмет дійсності й підробленості. В 1681 р. вийшла перша наукова праця Жана Мобільона, що зачіпає документну проблематику.

В XVIII-XIX ст. документ став предметом розгляду в юриспруденції й, у першу чергу, у цивільнім праві, де документ розглядався як письмовий доказ. Правознавці узагальнили практику діловодства з метою вироблення практичних рекомендацій для складання документів, що володіють правовою функцією. Саме в рамках цивільного права був визначений видовий склад документів, вироблені правила їх складання й дані приклади.

Піонером в області  вивчення адміністративних документів у Росії став письменник і правознавець М. В. Варадінов. Вивчаючи історію міністерства внутрішніх справ, він почав спробу узагальнення досвіду діловодства в міністерстві. Наприкінці XIX століття теоретичними проблемами документа зайнялися німецькі й російські криміналісти. Предметом їх розгляду стали питання захисту документа від підробки. Узагальнюючою роботою стала магістерська дисертація А. А. Жижиленко, у якій один із розділів був присвячений теоретичним проблемам документа як об'єкта підробки.

З кінця XIX - першої третини XX ст. документ став об'єктом теоретичного розгляду в працях Поля Отле, роботи якого послужили підставою для вивчення документа в бібліотечно- книгознавчих дисциплінах. У нашій країні ідеї Отле були підтримані й одержали розвиток у роботах Д. С. Боднарского, М. С. Русинова - радянських фахівців в області бібліотечно- книгознавчих дисциплін.