Часопис “Рідна Мова” (1937−1938 рр. ) : бібліографічний покажчик змісту

 Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Факультет культури і мистецтв

 

 

Кафедра бібліотекознавства і бібліографії

 

 

 

 

 

Часопис “Рідна Мова” (1937−1938 рр. ) : бібліографічний покажчик змісту

                                                                      

 

 

                                                                                 Курсова робота

                                                                                 студентки II курсу      

                                                                                 групи КМБ-21

                                                                                Барабаш Світлани

                                                                                Дмитрівни

 

                                                           Науковий керівник:         

                                                                                 Білоус Галина  Григорівна

 

Львів 2012

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….

РОЗДІЛ 1. ПИТАННЯ УКРАЇНСЬКОГО МОВОЗНАВСТВА І ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА У ВИСВІТЛЕННІ НАУКОВО-ПОПУЛЯРНОГО МІСЯЧНИКА “РІДНА МОВА”

1. Лексикологія…………………………………………………………..
2. Діалектологія………………………………………………………….
3. Фонетика. Фонологія.……………………………………1
4. Орфографія……………………………………………………………
5. Морфологія. Синтаксис………………………………………………
6. Лінгвістичний аналіз тексту………………………………………….
1. Мова творів письменників…………………………………….
2. Мова преси……………………………………………………..
7. Психолінгвістика. Викладання і методика вивчення мови………..
8. Проблеми мовної політики……………………………………
9. Стилістика. Культура мовлення…………………………………….
10. Мовні коментарі……………………………………………………….
11. Дописи прихильників рідної мови……………………………
12. Огляди і рецензії. Бібліографія………………………………………
13. Загальні літературознавчі публікації……………………………….
14. Художня література………………………………………………….

1.14.1. Поезія………………………………………………………….

1.14.2. Проза…………………………………………………………..

1.15. Хроніка: факти, події………………………………………………….

1.16. Про науково-популярні місячники “Рідна Мова” і “Наша Культура”.

1.17. Від редакції й адміністрації. Оголошення………………………

 

РОЗДІЛ 2. ДОПОМІЖНІ  ПОКАЖЧИКИ……………………………………..

2.1. Іменний покажчик……………………………………………………..

2.2. Алфавітний покажчик  назв публікацій…………………………… 

ВИСНОВОК…………………………………………………………………….

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………

ДОДАТКИ………………………………………………………………………

 Розписані річники  журналу “Рідна Мова”……………………….

ВСТУП

 

“Рідна Мова” – науково-популярний місячник, присвячений вивченню рідної мови, що виходив протягом 1933–1939-х років у Варшаві. Головним редактором часопису був видатний український учений, журналіст, видавець, педагог, державний, церковний і культурний діяч Іван Іванович Огієнко.

Періодичність виходу – один раз на місяць. У виданні публікації надруковані лише українською мовою.

Назва часопису визначала  основну тематику його матеріалів: “Історія української мови, її давні пам’ятки, історія українського мовознавства, семантика й етимологія, українська літературна мова і вимова, український наголос (акцент), українська діалектологія, українська палеографія, чужі слова в нашій мові (особливо ж москалізми й полонізми), питання складні (синтаксису) нашої мови, українська наукова термінологія, методика навчання рідної мови” – весь широкий спектр українського мовознавства. Відображалися такі питання зокрема під такими рубриками: “Мова нашої преси”, “Життя слів”, “Словник мови Кобзаря”, “Сучасна літературна мова Наддніпрянської України”, “Мовний порадник для редакторів, видавців, працівників пера”. Сам І. Огієнко опублікував у часописі понад 160 своїх мовознавчих праць, у яких виступав за чистоту української мови, подаючи теоретичні і практичні матеріали для її усебічного вивчення.

Відтак публікації не залишали байдужими його читачів. На сторінках Огієнкового видання у рубриці “Дописи прихильників рідної мови” постійно друкувалися їх відгуки на той чи інший матеріал часопису, повідомлення “Гуртків плекання рідної мови”, зауваження щодо змісту часопису, “признання” і побажання редакції.

Актуальність даного дослідження зумовлена прагненням розкрити зміст часопису та ввести … Новизна полягає у відсутності бібліографічного покажчика

змісту „Рідна Мова”  з часу його виходу.

Мета курсової роботи полягає в отриманні практичного досвіду укладання

бібліографічного покажчика  змісту і передбачає вирішення таких  завдань:

1. визначення джерельної бази, необхідної для дослідження та ознайомлення з нею;
2. складання бібліографічного опису;
3. анотування статей;
4. систематизація матеріалу за підрозділами;
5. укладання допоміжних покажчиків.

Об’єктом курсового дослідження стали два річника у двадцяти чотирьох числах місячника „Рідна Мова”.

Предметом виступають статті, в яких висвітлюються питання українського мовознавства і літературознавства.

У процесі написання курсової роботи застосовувалися такі методи дослідження як, бібліографічне виявлення, бібліографічний відбір, бібліографічна характеристика, бібліографічне групування.

Хронологічні  межі дослідження охоплюють публікації за 1937–1938 роки.

Джерельна база курсової роботи: публікації на сторінках Рідної Мови.

Перший розділ курсової роботи складається зі  підрозділів. В межах підрозділу матеріал подано за прізвищами авторів в алфавітному порядку. До бібліографічного запису, крім опису статті, входить анотація, яка подає коротку інформацію про зміст публікації. Бібліографічні записи мають наскрізну нумерацію.

Бібліографічний опис здійснено  за чинними в Україні стандартами  ДСТУ ГОСТ 7.1: 2006 „Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання” [1] і ДСТУ 3582 – 97 „Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі: загальні вимоги та правила” [7] . В описі опущено назву джерела – „Рідна Мова”, зазначено лише рік видання, номер числа і стовбці.

Для полегшення розшуку необхідної інформації, зокрема виявлення публікацій одного автора чи матеріали про певну особу подається „Іменний покажчик”. Коли відомо лише назву праці „Алфавітний покажчик назв статей” допоможе з’ясувати автора. В обох допоміжних покажчиках, посилання робляться на номери бібліографічного запису.

„Список використаної літератури”  нараховує  11 назв.

Структура курсової роботи: зміст, вступ, два розділи, допоміжні покажчики, висновки, список використаної літератури, додатки.

Практичне застосування курсового дослідження полягає у використанні зібраних матеріалів для написання майбутніх доповідей навчальних конференцій, курсових і дипломних робіт студентам філологічного профілю, викладачам української мови, мовознавцям.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ПИТАННЯ УКРАЇНСЬКОГО МОВОЗНАВСТВА І ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА У ВИСВІТЛЕННІ НАУКОВО-ПОПУЛЯРНОГО МІСЯЧНИКА “РІДНА МОВА”

 

1. Лексикологія

 

1. Грабина Л. Висок – доземиця / проф. інж. Л. Грабина // 1938. – Чис. 2 (62). – Ствб. 83–84 : табл.

Подано пропозицію друкованого органу “Рідна Мова”  щодо заміни поняття  “висок” із Словника технічної термінології (АН у Києві) на “доземиця” – назва  пристрою, що визначає доземний напрямок на геоїді.

 

2. Грабина Л. Посмужність / проф. інж. Л. Грабина // 1938. – Чис. 10 (70). – Ствб. 437–438.

Дискусія щодо подання в Російсько-українському словнику ВУАН (1937 р. ) паралельних понять “черезполосица” та “посмужність”, які мають різне лексичне значення.

 

         3. Грицак Є. Особові імена учнів Перемиської української гімназії / Євген Грицак // 1938. – Чис. 1 (61). – Ствб. 21–26 ; чис. 2 (62). – Ствб. 73–78.

         Розділи: І. Статистика поодиноких імен ; ІІ. Імена по суспільному розшаруванню.

 

        4. Грицак Є. Неологізми Йосипа Лозинського з половини ХІХ сторіччя / Іван Огієнко // 1937. – Чис. 11 (59). –Ствб. 401–410.

Розділи: 1. Вступ ; 2. Справжні неологізми ; 3. Слова-переклади …

 

        5. Грицак Є. Українські назви місцевин Перемиської єпархії 100 літ тому / Євген Грицак // 1937. – Чис. 5 (53). – Ствб. 223–228; чис. 6 (54). – Ствб. 271–276.

       Шематизми як джерело для дослідження питання найменувань українських міст у період Австро-Угорської державності польською мовою.

 

         6. Дашкевич-Горбацький В. Історичний підклад різних назов території України та її корінного населення / В. Дашкевич-Горбацький // 1938. – Чис. 5 (65). – Ствб. 227–232.

Вживання назв “Малая Россія” чи “Малоросія”  як відмін “Малая Русь” у документації із кінця ХVІ століття і від часу прилучення України до Московщини.

 

        7. Кобилянський Б. Народні метатези, деформації та скорочення в словах своїх і чужих (позичених) / Б. Кобилянський // 1938. – Чис. 11 (71). – Ствб. 459–462.

Подано конкретні  приклади слів.

 

        8. Кобилянський Б. Справа термінологічних словників : (Проєкт) / В. Кобилянський // 1937. – Чис. 4 (52). – Ствб. 163–170.

             Питання розміщення на сторінках “Рідної Мови”термінологічного матеріалу із різних сфер громадського життя. Зокрема подано пропозицію автора статті щодо розгорнення  певної програми, в якій поки що охоплено три галузі термінологічної праці: промисловість, спорт і техніку (зазначено терміни та їх визначення).

 

         9. Коблик В. Слово “піп” у Галичині / Волод. Іванович Коблик // 1938. – Чис. 7–8 (67– 68). – Ствб. 293–294.

Розглянено аспекти  вживання даного слова.

 

       10. Крилач С. Ґринджоли / Сава Крилач // 1937. – Чис. 6 (54). – Ствб. 281–282.

        Про застарілу назву саней –ґринджоли та їх застосування (подано додаткову лексику, пов’язану з даним поняттям).

 

        11. Крилач С. До термінології курців / Сава Крилач // Рідна мова. – 1937. – Чис. 7–8 (55–56). – Ствб. 329–330.

       Окреслено питання лексичного підбору до поняття “тютюн” та їх вживання у побуті.

 

       12. Крилач С. Рукавиці й пальчатки / Сава Крилач // 1937. – Чис. 11 (59). – Ствб. 419–420.

        Про застаріле слово “пальчатки” та його нове означення – “рукавички”.

 

        13. Крилач С. Сяжень чи сажень? / Сава Крилач // 1937. – Чис. 12 (60). – Ствб. –420.

       Дискусія щодо вживання україномовного “сяжень” (західноукраїнські землі) і російськомовного “сажень” (Придніпрянська Україна), що мають одне лексичне значення – міра довжини, рівна трьом аршинам.

 

       14. Огієнко І. Адам : мовно-теологічний нарис / Іван Огієнко // 1938. – Чис. 7–8 (67–68). – Ствб. 325–330.

Досліджено походження давньоєврейського слова “adam”, яке із загального означення поняття “чоловік” перейшло у власну назву “Адам”.

 

        15. Огієнко І. Верблюд і ушко голки / Іван Огієнко // 1938. – Чис. 12 (72). – Ствб. 497–502.

Тлумачення євангельського вислову “Верблюдові легше пройти через голчине ушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти”.

 

        16. Огієнко І. Для спочинку : Англія в уяві москвинів XVII-го віку / Іван Огієнко // 1938. – Чис. 7–8 (67–68). – Ствб. 345–346.

           Наведено відомості про таку  країну як Вританія (тобто Британія) із рукописної книги “Книга  глаголемая Алѳавить” початку XVII століття: енциклопедичний словник , написаний московським письмом XVI−XVII ст.

 

        17. Огієнко І. Життя слів / Іван Огієнко //1937. – Чис. 2 (50). – Ствб. 77–86; чис. 9–10 (57–58). – Ствб. 371–372; чис. 11 (58). – Ствб. 429–432; 1938. – Чис. 1 (61). – Ствб. 39–44; чис. 3 (63). – Ствб. 133–138; чис. 7–8 (67–68). – Ствб. 347–350; чис. 9 (69). – Ствб. 395–398; чис. 10 (70). – Ствб. 439–444; чис. 12 (72). – Ствб. 525–528.

Подано перелік  тлумачень слів та їх вживання (О–С).

 

 

      18. Огієнко І. Извергь єстества єсть стыдящійся языка дЂдовь своихь! : Початки мовного відродження в Галичині / Іван Огієнко // Рідна мова. – 1937. – Чис. 5 (53). – Ствб. 221–224.

         Наводиться передмова з видання “Приручный словар славено-польскій” з метою наведення прикладу вживання серед галичан чужомовних слів.