Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Января 2012 в 22:03, курсовая работа
Мета роботи - через класифікаційний, історико-літературний та народознавчий аспекти , простежити історію, місце і значення фольклорної балади Райгорода; систематизувати балади та їх модифікації за сюжетно-тематичними групами та циклами. Для досягнення цієї мети ставилися такі основні завдання:
• з’ясувати специфічні ознаки та національну своєрідність балад;
• записати балади, які побутують на селі;
• вияснити умови побутування;
ВСТУП…………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ І Райгород. Історія фольклорної балади……..………...6
1.1 Історія виникнення та походження назви села Райгород………….6
1.2 Балада в українській літературі……………………………………..12
РОЗДІЛ ІІ Баладна традиція Райгорода………….…………….16
ВИСНОВКИ……………………………………………………………....39
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………....
«Не вибереш льону, то не йди додому!»
Не вибрала льону, не пішла додому –
У чистому полі та й заночувала,
До білого світу билиною стала.
Як вернув же син з путі, із дороги,
Вклонився матусі низенько у ноги:
«Мати ж моя, мати, щось маю казати:
Не бачив тополі, як на своїй ниві:
Тонка, та висока, та листям широка»
«Ой вигостри, сину, гострую сокиру
Да поїдь у поле, ізрубай тополю,
Тонку, та високу, та листям широку».
Як приїхав син же до тії тополі,
Як став нахилятись – стала промовляти
«Ой я не билина, а я твоя мила...
Се ж твоя матуся таке поробила:
Що тебе послала у путь, у дорогу,
А мене послала в поле брати льону.
Ой як посилала, да ще й приказала:
«Не вибереш льону, то не йди додому!».
Не вибрала льону, не пішла додому –
У чистому полі та й заночувала,
До білого світу
тополею стала...»
Записано зі слів: Касян Валентини Степанівна
Вік: 85 р.
Освіта: 10 класів
В даному населеному пункті проживає: з народження
Опитування провела студентка II - В курсу факультету української філології та журналістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Тимошенко Анастасія Миколаївна
«Ой чиє ж то жито»
Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси,(2)
Чия ж то дівчина
розпустила коси.
Коси розпустила, ні з ким не ходила,(2)
Молодого хлопця
навік полюбила.
Виряджала мати сина у солдати,(2)
Молоду невістку
в поле жито жати.
Жала вона, жала, жала-вижинала,
Доки до схід
сонця тополею стала.
Прийшов син з солдатів, здрастуй, рідна мати ,(2)
Де ж моя
дружина, чом не йде стрічати.
Не питай мій сину про твою дружину,(2)
Бери топір
в руки, рубай тополину.
Як ударив перше, вона й похилилась ,(2)
Як ударив вдруге,
вона й попросилась.
Не рубай тополю, я ж твоя дружина,(2)
На моєму листі
спить твоя дититна.
Бодай тобі, мати, так тяжко вмирати, (2)
Як мені сьогодні
тополю рубати.
Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси,(2)
Чия ж то дівчина розпустила коси.
«Оженила сина»
Оженила сина, сина Васелина
Сина посилає в далеку дорогу,
|
|
Записано зі слів:
П
а
в
л
і
ч
е
н
к
о
О
д
а
р
к
и
С
т
е
п
а
н
і
в
н
и
Вік:
88
р
.
Освіта:
7
к
л
а
с
і
в
В даному населеному пункті проживає:
з
1948,
і
з
Р
і
в
н
е
н
щ
и
н
и
Опитування провела
с
т
у
д
е
н
т
к
а
II
-
В
к
у
р
с
у
ф
а
к
у
л
ь
т
е
т
у
у
к
р
а
ї
н
с
ь
к
о
ї
ф
і
л
о
л
о
г
і
ї
т
а
ж
у
р
н
а
л
і
с
т
и
к
и
Ч
е
р
к
а
с
ь
к
о
г
о
н
а
ц
і
о
н
а
л
ь
н
о
г
о
у
н
і
в
е
р
с
и
т
е
т
у
і
м
е
н
і
Б
о
г
д
а
н
а
Х
м
е
л
ь
н
и
ц
ь
к
о
г
о
Т
и
м
о
ш
е
н
к
о
А
н
а
с
т
а
с
і
я
М
и
к
о
л
а
ї
в
н
а
«У містечку Богуславку»
У
м
і
с
т
е
ч
к
у
Б
о
г
у
с
л
а
в
к
у
К
а
н
і
в
с
ь
к
о
г
о
п
а
н
а,
Т
а
м
г
у
л
я
л
а
Б
о
н
д
а
р
і
в
н
а,
Я
к
п
и
ш
н
а
я
п
а
в
а.
П
р
и
й
ш
о
в
д
о
н
е
ї
п
а
н
К
а
н
ь
о
в
с
ь
к
и
й
,
Т
а
й
п
о
ч
а
в
ц
і
л
у
в
а
т
и.
Т
а
й
п
о
ч
а
л
а
Б
о
н
д
а
р
і
в
н
а
П
а
н
о
в
і
к
а
з
а
т
и:
«
О
й
н
е
г
о
д
е
н
п
а
н
К
а
н
ь
о
в
с
ь
к
и
й
М
е
н
е
ц
і
л
у
в
а
т
и,
А
л
и
ш
г
о
д
е
н
п
а
н
К
а
н
ь
о
в
с
ь
к
и
й
М
е
н
е
р
о
з
з
у
в
а
т
и
.
»
О
й
я
к
ц
е
є
Б
о
н
д
а
р
і
в
н
а
П
а
н
о
в
і
с
к
а
з
а
л
а
,
В
и
с
т
р
і
л
и
в
п
а
н
К
а
н
ь
о
в
с
ь
к
и
й
–
Б
о
н
д
а
р
і
в
н
а
в
п
а
л
а
.
З
а
п
и
с
а
н
о
в
с
е
л
і
С
т
е
б
л
і
в
К
о
р
с
у
н
ь-
Ш
е
в
ч
е
н
к
і
в
с
ь
к
о
г
о
р
а
й
о
н
у
Ч
е
р
к
а
с
ь
к
о
ї
о
б
л
а
с
т
і
.
З
а
п
и
с
а
н
о
з
і
с
л
і
в
С
е
м
е
н
к
о
К
а
т
е
р
и
н
и
У
с
т
и
м
і
в
н
и
,
10.12.1923
р
.
н
.
В
о
й
ц
и
х
А
н
т
о
н
і
н
а
Н
е
с
т
о
р
і
в
н
а,
28.10.1931
р
.
н
.
О
п
и
т
у
в
а
н
н
я
п
р
о
в
е
л
а
с
т
у
д
е
н
т
к
а
II
-
В
к
у
р
с
у
ф
а
к
у
л
ь
т
е
т
у
у
к
р
а
ї
н
с
ь
к
о
ї
ф
і
л
о
л
о
г
і
ї
т
а
ж
у
р
н
а
л
і
с
т
и
к
и
Ч
е
р
к
а
с
ь
к
о
г
о
н
а
ц
і
о
н
а
л
ь
н
о
г
о
у
н
і
в
е
р
с
и
т
е
т
у
і
м
е
н
і
Б
о
г
д
а
н
а
Х
м
е
л
ь
н
и
ц
ь
к
о
г
о
Т
и
м
о
ш
е
н
к
о
А
н
а
с
т
а
с
і
я
М
и
к
о
л
а
ї
в
н
а
«Ой, не ходи, Грицю,
та й на вечорниці,»
О
й
,
н
е
х
о
д
и,
Г
р
и
ц
ю
,
т
а
й
н
а
в
е
ч
о
р
н
и
ц
і,
Б
о
н
а
в
е
ч
о
р
н
и
ц
я
х
д
і
в
к
и
ч
а
р
і
в
н
и
ц
і
!
К
о
т
р
а
я
д
і
в
ч
и
н
а
ч
о
р
н
і
б
р
о
в
и
м
а
є
,
Т
о
т
а
я
д
і
в
ч
и
н
а
у
с
і
ч
а
р
и
з
н
а
є.(2)
У
н
е
д
і
л
ю
р
а
н
о
з
і
л
л
я
ч
к
о
к
о
п
а
л
а,
А
у
п
о
н
е
д
і
л
о
к
п
е
р
е
п
о
л
о
с
к
а
л
а
П
р
и
й
ш
о
в
в
і
в
т
о
р
о