Райгород. Історія фольклорної балади

 
 
 
 
 

«Їхали  козаки із Дону додому…» 

Їхали козаки із Дону додому,

Підманули Галю, забрали з собою.

Та й  повезли Галю темними лісами,

Прив’язали Галю до сосни косами,

Запалили  сосну в чотири уголочків.

Сосна ж  догорає, Галя промовляє,

А хто  в лісі чує, нехай порятує,

А хто  дочок має, нехай научає,

З вечора до ранку гулять не пускає. 
 
 
 
 

Записано  зі слів: Поліщук Марії Корніївни

Вік: 95 р.

Освіта: 7 класів

В даному населеному пункті проживає: з народження

Опитування  провела  студентка II - В курсу факультету української філології та журналістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Тимошенко Анастасія Миколаївна

      
 
 
 
 
 
 

«Їхали  козаки»

Їхали козаки із Дону додому

Підманули Галю,забрали  з собою

Ой ти Галю,Галю молодая

Прив'язали Галю до сосни косами. 

Прив'язали Галю до сосни косами

Запали сосну  у гори до краю

Ой ти Галю,Галю молодая

Запалили сосну  у гори до краю. 

А вона горіла,Галя вся тремтіла

Сосна догоряла Галя промовляла

Ой ти Галю Галю молодая

Сосна догоріла Галя промовляла. 

А хто в лісі чує,нехай порятує

А хто дочок  має нехає научає

Ой ти Галю Галю молодая

А хто дочок  научає

А хто...

Та темної ночі гулять не пускає... 

Записано  зі слів: Свердленко Степаниди  Трохимівни

Вік: 91 р.

Освіта: вища, учитель молодших класів

В даному населеному пункті проживає: з народження

Опитування  провела  студентка II - В курсу факультету української філології та журналістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Тимошенко Анастасія Миколаївна 
«ПІДМАНУЛИ ГАЛЮ» 

Їхали козаки із Дону до дому

Підманули Галю – забрали з собою

Ой, ти, Галя, Галю молодая 

Підманули Галю забрали з собою 

Галя согласилась  на високий камінь

Та й повезли  Галю темними лісами

Ой, ти, Галя, Галю молодая 

Та й повезли  Галю темними лісами  

Та й повезли  Галю темними лісами

Прив’язали  Галю до сосни косами

Ой, ти, Галя, Галю молодая 

Прив’язали  Галю до сосни косами

[кашляє] 

Прив’язали  Галю до сосни косами

Підпалили сосну  з обома краями.

Ой, ти, Галя, Галю молодая 

Підпалили сосну  з обома краями. 

Сосна догоряє, Галя промовляє:

«А хто в  лісі чує – нехай порятує!»

Ой, ти, Галя, Галю молодая 

«А хто в  лісі чує – нехай порятує!» 
 
 

Записано  зі слів: Мірошніченко Ганни Андріївна

Вік: 82 р.

Освіта: вища, учитель біології

В даному населеному пункті проживає: з 1952, приїхала із Західної України

Опитування  провела  студентка II - В курсу факультету української філології та журналістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Тимошенко Анастасія Миколаївна 

«Шумить, шумить дібровонька»

Шумить, шумить дібровонька,

Плаче, туже дівчинонька. 

Плаче, туже та ридає,

На битий шлях поглядає. 

Битим шляхом козаки йдуть,

Її мужа коня ведуть. 

«Ой козаки,козаченьки, де ви побували,

Де ви мого мужа коня взяли?» 

«А твій муж  убитий лежить,

Над ним його коник стоїть 

Ми мужа поховали,

Його коня з  собой взяли. 

Поховали твого  мужа

В широкій долині, 

Посадили на могилі

Червону калину. 

Будуть пташки прилітати,

Калиноньку їсти, 

Будуть йому приносити

З України вісті.» 

                                    Записано в селі Стеблів

                                    Корсунь-Шевченківського  району

                                    Черкаської області.

                                    Записано зі слів

                                    Семенко Катерини Устимівни,

                                    10.12.1923р.н.

                                    Войцих Антоніна Несторівна,

                                    28.10.1931р.н.

                                    Опитування провела

                                    студентка II - В курсу

                                    факультету української

                                    філології та журналістики

                                    Черкаського національного університету

                                    імені Богдана Хмельницького

                                                  Тимошенко Анастасія Миколаївна 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ

     У розмаїтті побутових баладних творів виділено три підгрупи: родинно-побутові балади, у яких драматичний конфлікт побудовано на незгоді в родині, а центральною постає проблема – людина і сім’я; соціально-побутові, де поєдналися реалії об’єктивного світу з відображенням внутрішнього стану героя і розроблялася проблема – людина і суспільство; баладні твори особистісно-психологічного характеру, де драматично-трагедійне світосприйняття ґрунтується на разючій невідповідності обставин, у яких змушений жити герой, його інтересам, почуттям, прагненням.

     В історичних баладах моделювали події далекого минулого, проектуючи їх у сучасність. Минуле України модернізувалося, активна діяльність предків ставала антиподом знеособленості та безвольності нащадків. Українські балади про добу козаччини, що не мають відповідників у інших літературах, сповнені народним світосприйняттям подій, національною філософією буття. Найбільш характерними ознаками історичних балад стали гіперболізація рис позитивного героя, злиття лірики і героїки, посилення епічного елемента, зникнення фантастичності, ретроспективність та філософічність.

     Райгородські балади ввібрали у себе особливості національної психології (високу чуттєвість, вразливість, волелюбність, природовірство). Відчутно позначився і вплив кордоцентризму та релігійного дуалізму українців.

     З року в рік все ваще стало зберігати українські традиції. Сучасна молодь має інші пріоритети, але  в селі намагаються не втратити пісенної спадщини і передають баладні покоління наступним поколінням. Одним із найпростіших способів є проведення тематичних вечорів , на яких хранителі слова живого передають спадщину наступним поколінням.

     Найчастіше такі вечори присвячуються приходу весни – Масляній, початку збору урожаю – Зажинки, його закінченню. Інша група балад виконується в період весіль.

     Отже, жанр балади зберігається і до сьогодні в селі Райгород.

Його госіями є люди похилого та дорослого віку, з певним життєвим досвідом. Він самобутньо представляє аспекти історичного, родинно-побутового, соціального буття народу, відображає специфічно-національні риси менталітету жителів села, сприяє утвердженню загальнолюдських ідеалів.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 

1. Що серцю  дороге/ Про походження Райгорода // Трудова слава . – 6 грудня 2000року . - № 97 . – 2 с.
2. Заснування Райгорода // Трудова слава . – 29 січня 2005 року . – № 11 . – 4 с.
3. Балади.   Кохання   та   дошлюбні   взаємини   //  Упоряд.  О.І.Дей,

      А.Ю. Ясенчук (тексти), А.І. Іваницький (мел.). Відп. ред. М.М. Гайдай.- К., 1988.

4. Балади:  Кохання  та  дошлюбні  взаємини / Відпов. ред.М.Пазяк - К.,

           1987. - 472 c.

5. Дей О.І. Українська народна балада. - К.:Наук. думка, 1986. - 236 c.
6. Дмитренко   М.  Українська фольклористика: історія, теорія, практика.

            -К.: Ред. часопису „Народознавство", 2001. - 576 c.

      7. Співанки - балади Верховини // Упоряд. Ю.І . Бойчук. - Ужгород, 1992.