Автор работы: Пользователь скрыл имя, 12 Сентября 2013 в 23:34, курсовая работа
XVII—XVIII сторіччя стали періодом розвитку українського бароко. Бароко не лише мистецький стиль, але й особлива модель світосприймання. Мистецтво бароко є надзвичайно цікавим періодом літературного процесу в Україні. Цей стиль близький нам за духом, окремі елементи барокової літератури ми можемо зустріти навіть в сучасній українській літературі. Це був новий розквіт — після довгого підупаду — мистецтва та культури загалом. В історії народів епохи розквіту мають не лише суто історичне значення; вони накладають певний відбиток на всю дальшу історію народу, формуючи національний тип або залишаючи на довгий час певні риси в духовній фізіономії народу. Так було і з епохою бароко на Україні. Бароко залишило тут багато конструктивних елементів, які ще збільшив вплив романтики, що в багатьох рисах споріднена з бароко.
ВСТУП………………………………………………………………………..…….3
РОЗДІЛ 1.Бароко як ідейно-естетичне явище та художня система…………….6
1.1. Світоглядні основи українського поетичного бароко…..…...........7
1.2. Формування жанрової системи українського бароко…………….18
РОЗДІЛ 2.Творчість мандрівних дяків в контексті української
барокової літератури………………………………………………………………22
2.1. Передумови розвитку творчості мандрівних дяків….…………...22
2.2. Пародії і травестії……………………………...……………….…….27
2.3. Мова творів українських мандрівних дяків………………….………31
ВИСНОВКИ………………..……………………………………………………….34СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……….…...…………………………….36
Основна риса їхніх творів-контраст між темою і сюжетом та його словесною формою; про поважні події розповідається розмовно-побутовою мовою зі значною домішкою лайливих слів. Цей прийом називається бурлеском. У віршах мандрівних дяків боги і святі їдять, п’ють, одягаються і поводяться, як
звичайні люди, Богородиця нагадує сільську молодицю.
Мову бурлескних творів можна
вважати зразком народної розмовної
мови в Україні ХVІІ-ХVІІІ ст..На
цьому наголошували вітчизняні дослідники.
Її характерними рисами є афористичність,добірність,
Мандрівні дяки писали
також сатиричні вірші,
33
близькою до народної мовою, стали основою для народження нової української літератури, зокрема творчості І. Котляревського.
34
ВИСНОВКИ
Творів мандрівних дяків збереглося небагато. Тому про цих «народних інтелектуалів» маємо дуже приблизне уявлення. Однак, безсумнівно, мандрівні дяки відіграли помітну роль у розвитку української культури та освіти, виступаючи своєрідними культурними комунікаторами. Завдяки їм в Україні поширювалися різноманітні твори, в т.ч. й філософського чи близько-філософського характеру
Українські ваганти є
органічною частиною нашої історії та освітянського
руху. Без мандрівних студентів-«інспекторів»,
мандрівних «бакалярів», учителів-дяків
з їх переважно горопашним і подвижницьким життям, вічним
бідуванням не було початкової освіти,
а відтак — середньої і вищої.
Вони були нашими бардами, предтечами
великої культури.
Література мандрівних
дяків є запізненою паралеллю до західно-європейських
середньовічних «голіярдів».
Майже все літературне надбання, що належало перу студентів, входить до кращої частини української літератури 17-18 століття. Високими ідейно-художніми якостями ця література має завдячувати насамперед фольклору. Студенти користувалися поетичними здобутками усної творчості вміло, добираючи з неї найцікавіше і найцінніше
Поезія мандрівних дяків стала однією із сходинок на шляху до становлення нової української літератури.
Різноманітна тематика, пошуки нових форм, поєднання тогочасної літературної мови з народною стали платформою для подальшого розвитку літератури в Україні.
Прийоми бурлеску і травестії, які так любили використовувати мандрівні дяки, успішно в подальшому використав І.П.Котляревський у своїй знаменитій «Енеїді».
35
Мандрівні дяки несли в народ ще й просвітництво, сприяли формуванню естетичних смаків у населення, знайомили з життям не тільки церковно-релігійним, але й світським.
Мандрівні дяки в своїй писаннях виражали риси української ментальності, зокрема прагнення до волі, намагання втекти від реалій світу, власне, тих рис, що були притаманні козацтву.
Певну роль в утвердженні народної української мови відіграла також творчість мандрівних дяків
36
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Барабаш Ю. Григорий Сковорода
2.Білоус П.В. Історія української літератури 11-18 ст. – К. : Академія, 2009. – 424 с.
3.Возняк М. Історія української літератури: У 2 кн.– Кн. 2.–Л.: Світ,1994.–560 с.
4. Гриценко Т. Б., Гриценко С. П., Кондратюк А. Ю.Культурологія
Навчальний посібник / К.: Центр навчальної літератури, 2007.- 392 c.
5.Житецький П. Мандруючі школярі в давній Малоросії. – К.,1892.– 580 с.
6.Загальна характеристика творчості вагантів // Тема.– 2000.– № 3.– С. 62–69.
7.Зязюн І., Семашко В. та ін.; Ред. М.М. Закович Культурологія: українська та зарубіжна культура Навчальний посібник / К.: Знання, 2007.- 567 c.
8. Єрьомін І.П. Поетичний стиль Семеона Полоцького. – М., 1948. – 410 с.
9.Колосова В. Про Саковича К. // Радянське літературознавство. – 1965. – № 12. – С. 13 – 19.
10.Макаров А.В.Світло
11.Матеріали до вивчення історії української літератури. Т.1. – К.,1959. –280 с.
12.Махновець Л.Є., Д.В.Чалий, Є.С.Шабліовський, В.Є. Шубравський Історія української літератури у 8-ми томах. Т. 2. (друга половина 18 ст. - тридцяті роки 19 ст.) -- К., 1967 р., с.53-79;
13.Микитась В. Давньоукраїнські студенти і професори.– К., 1994.– 288 с.
14.Микитась В. «Ваганти та мандрівні дяки» /В.Микитась// «Київська старовина», 1992. №5.с.99-107
15.Нога Г. Звичаї тії з давніх школярів бували… (Український святковий бурлеск XVII–XVIII ст.).– К.: Стилос, 2001.– 190 с.
16.Перетц B.M. Дослідження та матеріали з історії давньої української літератури XVI-XV ст. – М., 1962. – 338 с.;
37
17. Петров Н. Нариси з історії української літератури XVII - XVIII ст. – К., 1911. – 590 с.
18.Писаренко Ю. «Прибічники Бахуса та Венери» (творчість мандрівних дяків та вагантів)/Ю.Писаренко// Укр. мова й л-ра в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах.– 2000.– № 3.– С. 109–115
19.Семенюк Л.«Традиції західноєвропейського вагантизму у творчості українських мандрівних дяків» / Л.Семенюк//«Волинь філологічна:текст і контекст»,Випуск 6, ч.ІІ.с.251-260
20.Сивокінь Г.М. Давні українські поетики. – Харків, 1960. – 320 с.
21. Смирнов С. История Московской
славяно-греко-латинской академии.— М.,
1885.— С.17,81.
22.Тюрменко І.І., О.Д. Горбула . Культурологія:
теорія та історія культури Навчальний
посібник / Київ: Центр навчальної літератури,
2004.- 368 c.
23.Українські пародії / Упорядкув., вступ. стаття та комент. Г. Г. Нудьги.– К.:
24.Хрестоматія давньої української літератури. – К., «Радянська школа» , 1991. – 576 с.
25.Чижевський Д. Історія української літератури (від початків до доби реалізму). — Нью-Йорк, 1956. — 511 с.
26. http://kulturolog.org.ua/
27.http://lessons.com.ua/
28. http://www.br.com.ua/referats/
29. http://www.br.com.ua/kurs/
Информация о работе Творчість мандрівних дяків в контексті української барокової літератури