Управління якістю освіти на основі компетентнісного підходу

  Предмет професійної діяльності

Загальним предметом  спеціальності є вивчення та аналізування економічних процесів та закономірностей  організації, функціонування та розвитку підприємств в ринковому середовищі. Розглядаючи конкретно предмет  діяльності за напрямом «Економіка і  підприємство» маємо:

- економічне  діагностування підприємства, аналіз  і оцінка використання його  потенціалу у досягненні цілей;

- ефективне формування  та використання капіталу підприємства;

- розробка стратегій  та планів діяльності підприємста  в цілому та його окремих  підрозділах;

- збирання, обробка,  систематизація і узагальнення  інформації про діяльність підприємства  та умови його функціонування;

- контроль за  ефективністю використання ресурсів  і досягнення поставлених завдань;

- розпізнавання  ринкових сигналів;

- розроблення  та удосконалення методичного  інструментарію і стандартів  економічної роботи.

Рівні підготовки фахівців

У контексті  Міжнародної Стандартної Класифікації Занять (МСКЗ-88) «кваліфікація» визначається як здатність працівника виконувати конкретні завдання та обов'язки у  рамках певного виду діяльності. Вона має такі два параметри:

1) рівень кваліфікацій  який визначається складністю  і об'ємом завдань та обов'язків,  що виконує робітник;

2) кваліфікаційна  спеціалізація, яка визначається  певною галуззю потрібних знань.

У сфері праці  «кваліфікація» визначається як рівень підготовки, ступінь придатності  до якого-небудь виду праці. При цьому  підкреслюється, що:

• фахівці однієї професії можуть мати різну кваліфікацію;

• незалежно  від кваліфікації фахівця перелік  параметрів, що характеризують усіх фахівців однієї і тієї професії, однаковий;

• відмінність  фахівців однієї професії, але різної кваліфікації, визначається значеннями параметрів, які характеризують кваліфікацію фахівця.

Для визначення кваліфікації необхідно знати:

• перелік параметрів (найбільш загальних та суттєвих ознак) професійної роботи;

• значення цих  параметрів, щоб запровадити межі кваліфікації, які дозволять відрізнити її від інших кваліфікацій, пов'язаних з цією професією.

  Компетенції. Формування преліку компетенцій

Компетенція - це комплексне використання навичок.

Компетентність - реалізація навичок.

Для визначення компетентності необхідно дотримуватись  наступних вимог:

1) Знання

2) Застосування  знань

3) Прийняття  рішень

4) Комунікабельність

5) Здатність  до самоосвіти

Спеціальні компетенції:

1) Аналітична

2) Планово-проектна

3) Організаційна

4) Контрольна

5) Обліково-статистична

6) Навчально-педагогічна

7) Науково-дослідницька

 Загальні компетенції

Формування  індивідуального  навчального плану  студента за спеціальністю  «Економіка підприємства»

Індивідуальний  навчальний план студента(далі – ІНПС) згідно з вимогами ECTS та «Тимчасовового положення про впровадження кредитно – модульної системи підготовки фахівців» затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 23.01.2004р. №48 є робочим  документом студента, що містить інформацію про перелік та послідовність вивчення навчальних дисциплін, обсяг навчального навантаження студента (усі види навчальної діяльності), типи індивідуальних завдань, систему оцінювання (поточний та підсумковий контроль знань, державну атестацію випускника). Індивідуальний навчальний план студента      
формується  на основі  навчального плану, ухваленого Вченою радою 
університету, затвердженого ректором,     з     метою     індивідуалізації     навчального     процесу-максимального урахування  індивідуальних  потреб студентів щодо своєї 
фахової підготовки та вимог ринку праці.

В індивідуальному  навчальному плані студента зазначаються нормативні навчальні дисципліни, навчальні  дисципліни за вибором у межах  нормативно встановлених термінів підготовки фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня та навчальні дисципліни, що вивчаються додатково.

     Нормативні навчальні дисципліни  та дисципліни за вибором можуть  вивчатися як у базовому, так  і в інших вищих навчальних  закладах (включно закордонних) за  тристоронніми угодами. Обсяг  нормативних навчальних дисциплін  та навчальних дисциплін за  вибором, запланованих до вивчення, повинен становити не менше  60 кредитів на навчальний рік.

     Навчальні дисципліни, вивчені додатково,  не входять до переліку дисциплін встановленого освітньо-професійною програмою даного напряму (спеціальності). Вони включаються до індивідуального навчального плану студента за бажанням студента при наявності офіційного документа, виданого установою (включно закордонною), що має право на надання послуг з вищої освіти і підтверджує присвоєння кредитів з даної навчальної дисципліни. Індивідуальний навчальний план студента відображає структурно-логічну схему підготовки фахівця з певного напряму (спеціальності).

 Індивідуальний навчальний план студента формується за відповідною освітньо– професійною програмою (бакалавр,  магістр) і складається студентом на кожний рік навчання (на наступний навчальний рік складається в кінці поточного) у розрізі семестрів і затверджується деканом факультету.

    Зміни до індивідуального навчального  плану студента можуть вноситись  не пізніше перших 2-х тижнів  навчання поточного навчального  року (семестру) і затверджуються  дек4аном факультету.

     При формуванні індивідуального  навчального плану студента на  наступний навчальний рік враховується  фактичне виконання студентом  індивідуальних навчальних планів  поточного й попередніх навчальних  років. При цьому навчальне  навантаження студента повинно  бути виконано у повному обсязі.

Освітньо-професійна програма. Модульний  принцип побудови освітньої діяльності

Розподіл змісту освітньо-професійної програми за циклами  дисциплін та критеріями нормативності  і вибірковості складається з  таких циклів дисциплін: гуманітарна, природничо-наукова, загальноекономічна, професійна підготовка.

ПОЗИТИВНІ АСПЕКТИ БОЛОНСЬКОГО  ПРОЦЕСУ:

1) зближення  і об'єднання у галузі освіти  держав Європейського Союзу та  інших країн, які приєднаються  у майбутньому;

2) створення  нової атмосфери відкритості  та співробітництва усіх європейських  країн у сфері вищої освіти;

3) інтеграція  освіти та об'єднання можливостей  науково викладацького персоналу  вищих шкіл усіх країн континенту;

4) сприяння створенню  та удосконаленню власних (університетських) програм освітянських обмінів  і розвитку вищої освіти за  рахунок взаємодії, кооперації  та співробітництву;

5) надання можливості  узгодити («гармонізувати») структурні  аспекти навчального процесу  вищим навчальним закладам, які  пропонують студентам довгострокові  програми навчання (бакалаврські  та магістрські).

НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ ДРОБЛЕННЯ  ДИСЦИПЛІН:

1) Кожна дисципліна  повинна мати чітко визначений  предмет, логіку викладання матеріалу,  це має бути матеріал системного  характеру, система знань.

2) Міні-курс передбачає  відповідну кількість годин, в  межах яких, знову ж таки за  природою, неможливо запровадити  тренінгові технології, організувати  виконання комплексних завдань.

3) Велика кількість  міні-дисциплін це неминуче дублювання  у викладенні матеріалу, це  масові ситуації, коли один і  той же категоріальний апарат  розглядається у 3-х — 4-х  дисциплінах, до цього ж у  різній інтерпретації.

4) Завелика кількість  дисциплін і перш за все  нагромадження тих, які слід  розглядати як розділ повноцінного  курсу призводить до перевантаження  студентів і викладачів. 

Розвиток  студентського самоврядування – важливий чинник забезпечення якості вищої освіти.

Розвиток  у вищій школі студентського самоврядування — це складний процес. У різних навчальних закладах він проходитиме по-різному. І залежить це від чисельності студентів, структури навчального закладу, а головне — від розуміння його сутності як студентами, так і керівництвом. Наведу застереження з Ерфуртської декларації університетського самоврядування, що мала назву «До надійного університету XXI сторіччя»: «Університет повинен функціонувати як надійна згуртована спільнота, а не як анархічне та безвідповідальне утворення. Як спільнота викладачів і студентів університет несе спільну відповідальність за дії, вчинені під його юрисдикцією та від його імені».

      Отже, студентське самоврядування треба розглядати як засіб реалізації студентською громадою своїх прав, обов'язків та ініціатив через прийняття рішень та їх впровадження з допомогою власних ресурсів у сфері, що визнається адміністрацією та у співпраці з нею, а також гарантії брати участь через своїх представників у вирішенні питань, що стосуються студентства

Ефективне студентське самоврядування сприяє гармонійному розвитку навчального закладу; саме завдяки студентському само врядуванню навчальний заклад може відчути себе єдиною корпорацією, де панують партнерські стосунки, атмосфера взаємодії та взаєморозуміння; завдяки студентським ініціативам можна визначати нові на прями розвитку поза навчальної діяльності, вдосконалювати навчальний процес, не зупинятися на досягнутому, навчаючи навчатися самим; розвинуте та активне студентське самоврядування може стати додатковим фактором, що впливає на вибір абітурієнтом навчального закладу; якщо студентське самоврядування розглядається керівництвом навчального закладу як не від'ємна частина навчально-виховного процесу, то гарантується набуття навичок практичної діяльності й стажування, на відсутність яких часто нарікають випускники та роботодавці. 
 

Заключення

Україна проходить  складний і незворотний шлях державного та громадянського становлення. Реалізується стратегія забезпечення прискореного та випереджального, інноваційного  розвитку освіти і науки, створюються  умови для самоствердження та самореалізації особистості впродовж життя.