Вивчення життєпису письменника у школі

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 04 Октября 2011 в 21:08, реферат

Описание

Вивчення життєвого шляху письменника повинне бути своєрідною пси-хологічною та естетичною підготовкою до розгляду його творчості. Особа письменника в будь-якому випадку повинна розглядатись в нерозривному зв'язку з епохою, що її породила. Розкривати духовний світ письменника - якоюсь мірою означає дати характеристику історичним явищам того часу. Особливо на це слід наголошувати вчителеві при вивченні української класики.

Содержание

1. Нерозривний зв'язок творчості письменника з обставинами його життя.

2. Особливості вивчення біографії письменника різними віковими групами учнів.

3. Проблема вивчення біографії письменника.

4. Джерела вивчення біографії майстрів слова.

5. Форми і методи викладу життєпису письменника. Знайомство учнів із "творчою лабораторією" митця слова.

Работа состоит из  1 файл

реферат Вивчення життєпису письменника у школі.docx

— 37.89 Кб (Скачать документ)

Ми зупинилися лише на основних методах і прийомах викладу  біографії письменника у старших  класах середньої школи. На жаль, ще грішать одно-манітністю і схематичністю автори окремих шкільних підручників у своїх викладах біографій письменників. Світогляд митця здебільшого намагаються подати із певних ідейних позицій. А це призводить до того, що нівелюється особа письменника до невпізнанності. Тому справедливо зауважує критик і літературознавець Володимир Панченко, що в підручнику "Українська літе-ратура" для 10 класу середньої школи (Київ, Освіта, 1992) про зв'язки М. Коцюбинського із представниками українського національно-культурного руху майже не йдеться, а приписуються певні ідейно-політичні догми, які да-леко не властиві були письменнику. "Доля ж розпорядилася по-іншому: хво-ре серце й астма вкоротили М. Коцюбинському віку, а ідеологічна система нового режиму лукаво помістила його спадщину в королівство кривих дзер-кал, звідки й досі вибратися не так просто. Обкладинки шкільних підручників не дозволяють". 

Цінне застереження відомого методиста Бориса Степанишина про те, що час переглянути зміст шкільних програм з української літератури, а звідси й "потреба розбудови нашої держави вимагає певних акцентів під час ви-вчення життєписів письменників" ("Нам закладати фундамент концепції лі-тературної освіти" - Газета "Літературна Україна" від 23 січня 1997 p.).

Молодим словесникам  слід удосконалювати систему методів  і прийомів вивчення літератури у  школі, а це можна буде зробити  лише тоді, коли шкільні програми і  підручники будуть позбавлені нудного  моралізаторства, застарілих ідеологічних шор тоталітарного режиму, а вчитимуть  ненав'язливо і делікатно любити літературу не як предмет, а як храм мистецтва слова.

Ознайомлюючи учнів  із творчістю письменника, учитель  має наголосити на тому, як визначні митці слова "створювали" самих  себе: набували і від-точували майстерність, загартовували волю, виховували риси характеру, які необхідні були їм для успішної творчої діяльності.

Учні повинні знати, у яких творчих муках народжувався певний твір, яку попередню роботу зробив у своїй "творчій лабораторії" його творець. Звернімось до фактів. Панас  Мирний тричі допрацьовував свій роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні?". Василь Стефаник місяцями просиджував  над окремою новелою, щоб потім  віддати її до друку. Флобер на класній  дошці опрацьовував кожне речення, щоб потім його записати на папері. М. В. Го-голь зачинявся в окремій кімнаті будинку, сміявся, плакав, розмовляв, споча-тку перевтілюючись у своїх героїв, а потім все це переносив на папір. А при-клад титанічної роботи Л. М. Толстого над епопеєю "Війна і мир"!

І. Франко тривалий час  вивчав життя бориславських робітників на нафтарнях, щоб створити справді  реалістичний твір "Борислав сміється". Олесь Гончар провів кілька тривалих виїздів у херсонський степовий радгосп, щоб написати роман у  новелах "Тронка". Олександр Довженко, створюючи кіноповість і роблячи  зйомки "Землі", кілька місяців  провів у мальовничому селі Яреськах на Полтавщині.

Часто пригнічують  учнів учительські повідомлення, що письменники-класики тільки зазнали  убогого життя, переслідувались  урядом за свої демократичні погляди, дружили і листувались з відомими особами, закликали до боротьби і  змін у суспільстві і т. д. Усе  це почасти так, але ж кожен  письменник як людина зазнав радощів  кохання, мріяв про сімейне благополуччя, любив природу і мистецтво, тобто  був живою людиною. Справедливе  твердження Б. Степанишина, що всі життєписи письменників разом узяті - "багата і яскрава історія нашого народу, своєрідна енциклопедія нашої культури".

Рекомендована література

1. Бойко М. 1. Вивчення  життєпису художника слова. - К.: Рад.  школа, 1975.

3. Музичка М. Штрихи до біографії Василя Стефаника / Дивослово. - 1995. - № 5-6. - С 32-36.

4. Неділько В. Я.  Методика викладання української  літератури в середній школі. - К.: Вища школа, 1978.

5. Пасічник Є. А.  Українська література в школі. - К.: Рад. школа, 1983.

6. Програми середньої  загальноосвітньої школи. Українська  література, 5-11 класи. - К.: Освіта, 1998.

7. Пультер С. О. Особливості вивчення біографії письменника в старших класах. - В кн. Методика викладання української мови і літератури, вип. 8. - К.: Рад. школа, 1978. - С 36-45.

8. Пулыпер С. О., Колесник К. І. Життєпис письменника на уроках літератури в старших класах. - //Українська мова і література в школі. - 1999. -№4. -С 33-37.

9. Степанишин Б. І. Викладання української літератури в школі. - К.: Проза, 1995.

10. Творчий світ  письменника (літературно-критичні  матеріали про творчість українських  радянських письменників). - К.: Рад.  школа, 1982.

Информация о работе Вивчення життєпису письменника у школі