Торговые автоматы

 

ВСТУП 

Як у світі  так і в Україні у роздрібній торгівлі магазинний продаж становить 90-95%. Проте для поліпшення торгового  обслуговування, пришвидшення руху товару від виробника до споживача використовуються нові методі саме позамагазинного продажу  товарів. Саме завдяки цьому у світі торговий оборот підвищився майже у 2 рази, не говорячи про ці мільйонні покупки через Інтернет. Їхнє використання сприяє наближенню товарів до місць проживання, роботи і відпочинку людей.

Для торгового  обслуговування населення поза магазином можуть застосовуватися: дрібнороздрібна стаціонарна мережа; дрібнороздрібна пересувна мережа (пересувні засоби торгівлі); торгові автомати; ярмарки і базари; мережний маркетинг; роздрібна посилкова (поштова) торгівля; електронна торгівля (Інтернет-магазини).

Вибір позамагазинної форми обслуговування залежить від  місцевих умов: чисельності жителів  у населеному пункті, наявності й  асортиментного профілю підприємств  торгівлі, сезонних і кліматичних  умов і інших факторів. 
 

1. ДРІБНОРОЗДРІБНА СТАЦІОНАРНА МЕРЕЖА

 

В Україні після економічної кризи набула поширення торгівля з лотків, ларьочків та вагончиків, які обладнані під торгівельний магазин або кафе. Бум невеликих торгівельних підприємств тривав з 1991 до 1999 року через неможливість відкривати нові великі торгівельні площі, коли ж стало можливим побудувати стаціонарні великі магазини власники відмовляються від такої торгівлі.

Зараз продаж товарів  через мережу дрібнороздрібних стаціонарних підприємств застосовується для  обслуговування жителів населених пунктів, у яких відсутні стаціонарні підприємства торгівлі (магазини, павільйони), а також широке поширення вона одержала в сільській місцевості, де будівництво магазинів недоцільно через малу чисельність населення.

Через дрібнороздрібну  стаціонарну мережу проводиться продаж непродовольчих товарів (крім технічно складних товарів, а також товарів, що вимагають створення визначених умов при продажі — приміряння і т.п.).

 

До дрібно роздрібних підприємств відносять:

Кіоски –  торговий об'єкт розташований в закритій чи напівзакритій споруді, що має одне робоче місце та відсутні склад для зберігання товару та торговий зал для покупців.

Палатка – легка  побудова відкритого типу, що має 1 або 2 робочих місця та відсутні склад  для зберігання товару та торговий зал для покупців.

Павільйон –  легка споруда яка є досить об'ємною, містить 3-4 робочих місць  та підсобні приміщення, а в особливих  випадках і для покупців торговий зал.

Дрібнороздрібна стаціонарна мережа може бути використана  і як доповнення наявної мережі магазинів, наприклад, для організації сезонного продажу футболки, шорти, купальники й ін.

Дешевизна в  побудові і експлуатації таких підприємств, можливість швидкого переміщення та перекваліфікування, максимальне наближення до споживачів і можливість швидко реагувати на попит ось основні плюси, а мінусами є вузька спеціалізація та асортимент, погане зберігання товару та умови торгівлі – це мінуси дрібнороздрібної мережі.

Для продажу  товарів де неможливо побудувати навіть дрібнороздрібну торгівельну  мережу використовують пересувну торгівлю. До пересувних засобів торгівлі відносяться спеціально обладнані пристосування для торгівлі на вивіз: автомагазини, автопричепи, ізотермічні ємності і цистерни, ручні візки, лотки, кошики і т.п.). Їхнє використання особливе зручно для обслуговування жителів сільської місцевості, а також для торгівлі в місцях найбільшого скупчення людей у містах.

Різновидами пересувної торгівлі є: розвізна торгівля та розносна торгівля – для продажу запчастин, одягу та інших непрод товарів. 
Автомагазини знайшли широке застосування в торгівлі одягом, тканинами, головними уборами, галантерейними, парфюмерно-косметичними товарам, господарськими і деякими іншими непродовольчими товарами, а також основними групами продовольчих товарів. Можливість використання спеціалізованих автомобілів дозволяє реалізувати за допомогою пересувної торгівлі такі непродовольчи товари, побутова хімія, запчастини, канцелярські товарі, спорт товари й ін.

Великою популярністю в покупців користаються автомагазини, що пропонують продукцію різних виробничих. Оснащення таких мобільних торгових крапок включає автономне джерело електроживлення, касовий апарат, склад, вітрину й ін.

За кордоном вивізна торгівля є однієї з основних форм позамагазинної торгівлі. При  її організація враховують регіональні особливості і контингент постійних покупців, обслуговування яких здійснюється по спеціально розробленому графіку.

Для виїзної торгівлі випускається спеціальний рухомий склад, що представляє собою сервісні фургони, які можна використовувати як пересувні підприємств швидкого обслуговування на полях, підчас збирання урожаю. На торгівельному підприємстві чергують працивники, яки за короткий термін можуть привезти будь-які запчастини.

Спеціальні  моделі фургонів розробляються для  кожного виду реалізованої продукції (одягу, галантерейних виробів, взуття і косметики і т.д.). Їх обладнають вікнами-вітринами різних конструкцій, розмірів і розташування з відкидними. захисними ставнями; оснащують прилавком з кутом нахилу, що змінюється, касовим і іншим устаткуванням.

Обов'язковим  є існування в них санітарно-побутових  умов. 
Застосовуються два методи обслуговування покупців: добір товарів на місці і їхньому продажі по попередніх замовленнях покупців. При першому методі продажу водій-продавець пропонує заздалегідь сформований асортимент товарів, звичайний але обмежений приблизно 200 їх видами. При продажі товарів по попередніх замовленнях покупцям пропонується каталог, у якому міститься опис 400-600 видів товарів. Вибравши товар і зробивши замовлення, покупець; одержує його через п'ять-шість днів. Каталог товарів регулярно обновляється.

Фірми, що займаються розвізною торгівлею, розробляють  кільцеві маршрути з указівкою терміну  прибуття в кожен пункт. Зупинки передбачають безпосередньо в будинків постійних покупців і біля різних сільськогосподарських підприємств і цехів. Звичайний час стоянки не перевищує 10 хвилин. За день робітник автомагазину обслуговує в середньому 100 покупців.

 

2. ТОРГОВІ АВТОМАТИ  

Торгові автомати застосовують для продажу непродовольчих товарів частого попиту (канцелярські товари, газети, аудіо і відеокасет, компакт-дисків, книг і т.і. Проте у Японії, Франції через торгові автоматі продають майже все і включаючи більш дорогі речі, завдяки цьому є можливість обслуговувати покупців 24 години на добу. Вони можуть бути встановлені на вокзалах, стоянках транспорту, у парках і інших місцях, а також розміщені усередині магазинів.

 
Розрізняють два види торгових автоматів:

 

• торгові автомати, товари та послуги яких оплачуються через кредитну картку  
  
• торгові автомати, товари та послуги яких оплачуються готівкою 
  

Сучасні торгові автомати являють собою систему, у корпусі якої об'єднані комп'ютер, сенсорний екран, касовий апарат, куп`юроприймач і пристрою прийому і видачі монет і інше устаткування. Подібні автоматичні каси можуть використовуватися самостійно для надання послуг по наданню довідкової інформації. З їхньою допомогою можна рекламувати товари, пропоновані послуги і т.п. Крім того, каса-автомат здатен керувати секціями видачі, що підключаються до неї, товару, число як-може бути різним. У цьому випадку покупець за допомогою сенсорного екрана вибирає необхідний йому товар і оплачує його, опустивши в пристрій для їхнього прийому. Каса-автомат приймає гроші за товар і видає здачу монетами і касовий чек. Після цього керуючі команди з каси надходять у відповідну автоматичну секцію видачі товару, що забезпечує його видачу покупцю протягом 20-30 с. Такі пристрої працюють в автоматичному режимі, тому можуть використовуватись самостійно.

Поряд з автоматами в торгівлі застосовують і напівавтомати, також призначені для продажу поштучних товарів (газети, ручки, касети і т ін.). У їхній склад входять: бункери для розміщення товару, куп`юроприймач, пристрій повернення грошей, індикаторна панель зі складальним полем для вибору необхідного товару. Над кожним бункером знаходиться вікно зі зразком товару, а під бункером — вікно видачі товару. Покупець вибирає необхідний йому товар і оплачує його вартість купюрами чи монетами, після чого одержує доступ до товару за допомогою спеціального важеля. 
За цією формою торгівлі досить широке майбутнє, адже торговий автомат працює постійно і не потребує обіду та вихідних. Коли певний товар закінчується, то по комп'ютерній мережі працівник торгівельного підприємства складає заявку, а він таким чином може обслуговувати кілька торгових автоматів.

 

3. ЯРМАРКИ  І БАЗАРИ  

Ринок (базар) –  це підприємство сфери торгівлі, зареєстроване  як суб’єкт підприємницької діяльності в місцевих органах влади, функціональним обов’язком якого є надання послуг із забезпеченням належних умов для здійснення продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій, створення необхідних зручностей для їх купівлі.

Ярмарок - це періодично діючий ринок, який регулярно в одному й тому самому місці в певний час і період року проводить продаж товарів. 
Ціль ярмарки-дати можливість її учасникам продемонструвати зразки своєї роботи, нові досягнення і технічні розробки з цілю заключення нових торгових контрактів.

Дирекція ярмарок  здійснює обслуговування учасників, керує процесами розвернутого асортименту, регулює хід заключення договірів, здійснює їх реєстрацію, веде оперативний облік, орендує приміщення, обладнання і їх бухгалтерський облік.

Ярмарковий  комітет (колегіальний орган, який обирається учасниками ярмарок)проводить керівництво діяльністю учасників ярмарок (графіки організацій проведення заходів, склад учасників, режим роботи, порядок розміщення площі ярмарок, графіки зустріч, порядок оформлення документації).

Перехід до ринкової економіки відкриває широкі можливості для розвитку торгівлі на ринках. На ярмарках і базарах проводять продаж сезонних товарів. Для цього пристосовують їх для проведення на визначену дату або свята.

 

Так, перед початком навчального року проводяться шкільні  базари, а напередодні новорічних свят ялинкові базари. Сезонні ярмарки проводять для продажу одягу, взуття, тканин, товарів для садівників та інших сезонних товарів.

Розвиток і  розширення торгівлі на сучасному етапі  характеризується наступними факторами:

• розвиток продажу непродовольчих товарів на ринках викликаний змінами, що відбуваються в аграрному секторі держави;
• об’єктивною основою розвитку реалізації непродовольчих товарів на ринках є кризовий стан вітчизняної промисловості, що супроводжується значним звуженням асортименту товарів, низькою їх якістю та високою ціною;
• торгівля на ринках є найбільш демократичною формою реалізації продукції, що зумовлюється практично необмеженим колом, як продавців, так і покупців, зведенням до мінімуму втручання держави на процес ціноутворення;
• розвиток торгівлі на ринках сприяє відносній економії коштів населення на придбання товарів, що має надзвичайно важливе значення для малозабезпечених верств населення;
• торгівля на ринках в сучасних умовах є місцем зайнятості багатьох людей, що дозволяє вижити в складних економічних умовах.

 

Ефективність торгівлі на ринках в значній мірі залежить від  рівня її організації. Основними  напрямками реалізації резервів розвитку торгівлі на ринках є:

 
• залучення юридичних і фізичних осіб до торгівлі на ринках;

 
• покращення існуючої системи договірних відношень між ринками та юридичними і фізичними особами;

 
• подальший розвиток прогресивних традиційних і нетрадиційних  форм діяльності ринків;

 
• підвищення якості роботи громадських  інспекторів;

 
• проведення передсвяткових і сезонних ярмарок і базарів;

 
• розвиток різнобічних нетрадиційних  форм організації господарської  діяльності і т.д.

 

Розвиток і  удосконалення форм торгівлі дозволить  усунути вузькі місця в діяльності ринків, створить умови для повного освоєння ресурсного потенціалу промислових товарів і сільськогосподарської продукції і сировини, зведе до мінімуму їх видатки на шляху просування до споживача, забезпечить досягнення максимально можливого кінцевого результату при рівні, який склався на ринку товарів і послуг.

В той же час  торгівлю на ринках також слід розглядати, як особливу позамагазинну форму  продажу товарів. Віднесення торгівлі на ринках до даної форми торгівлі визначається наступними основними  моментами: 

• наявністю великої кількості ринкових продавців та покупців і здійснення масових актів купівлі-продажу товарів;
• продавцями виступають виробники товарів, що не заперечує наявності посередників та торгових підприємств;
• ціна встановлюється безпосередньо під впливом попиту і пропозиції, що дає підставу відносити торгівлю на ринках до найбільш демократичних форм організації торгівлі;
• крім організації самої торгівлі, на риках широко організовуються послуги