Товарознавча експертиза якості жіночого шкіряного взуття вітчизняного виробництва на матеріалах магазину «Каблучок» м. Полтави

     Після виробничими дефектами можуть також  бути: деформація взуття, підноска і задника, механічні пошкодження деталей, плями корозії на металевих деталях і фурнітурі, плями від плісняви, крихкість, плями та інші.

 

      5. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА  ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ  ЕКСПЕРТИЗИ ЖІНОЧОГО  ШКІРЯНОГО ВЗУТТЯ 

     До  магазину «Каблучок», який знаходиться по вулиці Грушевського 10, надійшла партія жіночого шкіряного взуття з Дніпропетровської взуттєвої фабрики, в такому асортименті: 15 пар туфлів жіночих модельних, 15 пар туфлів літніх, 20 пар чобітків на ремінцях. Дана партія товару виявилася підмоченою, і керівництво магазину подало заяву до Полтавської ТПП (торгово-промислова палата), що знаходиться по вулиці Коцюбинського 6, на проведення експертизи (додаток А).

     Для отримання достовірних і об’єктивних результатів, товарну експертизу проводять у три етапи:

• підготовчий;
• основний;
• заключний.

     Кожному етапові характерні специфічні особливості, засоби, методи та способи, раціональний вибір яких передбачає успіх експертизи, її кінцевий результат. Через це доцільно розглянути кожний етап окремо [2-5].

     Підготовчий етап

     Перед початком проведення експертизи розглядають  підстави для її проведення, які  і визначають мету та завдання експертизи.

     На  підготовчому етапі експертизи одержують  документи про призначення експертизи:

• заяву на проведення експертизи, яка оформлюється замовником (в даному випадку керівництво магазину «Каблучок»);
• наряд на проведення експертизи (додаток Б).

     У заявці на проведення експертизи мають  бути необхідні дані, на підставі яких правильно ідентифікується товар, а також його виробник, одержувач, дата відправки та одержання, номери супроводжувальних документів. Крім того замовник визначає мету та завдання, які ставляться перед експертом. У заявці зазначаються дата та номер виклику експерта, а також дані про виклик постачальника, об’єм товарної партії та метод дослідження.

     Заявка  повинна бути підписана керівником і головним бухгалтером. Підписи  звіряються дійсною печаткою. Заявка може бути передана у письмовій чи усній формі. В даному випадку  вона була передана в письмовій формі за допомогою факсу.

     Другим  документом про призначення експертизи є наряд на проведення експертизи. Наряд видається експертові і  є документом, який підтверджує право  на проведення експертизи. Наряд видається  керівником експертної організації,  чи уповноваженою особою.

     У наряді зазначається номер, дата надходження  заявки, дата початку експертизи, організація-замовник, її адреса, телефон, прізвище та посада представників, які беруть участь у  проведенні експертизи, його постачальник, а також завдання експертові, яке визначається метою та завданням експертизи. Наряду присвоюється номер, відповідний номер в «Журналі реєстрації заявок».

     Видачею наряду експертна організація підтверджує  правоздатність призначення експерта. Для проведення товарної експертизи призначення експерта повинно  здійснюватися в строки, погоджені із замовником. Факт видачі наряду реєструється в журналі або інформація вводиться в комп’ютерну систему.

     Після закінчення експертизи на зворотному боці наряду проставляються години роботи експерта відповідно до умов оплати за експертні послуги. Зворотний бік завіряється представником замовника. Оформлений таким чином наряд експерт дає в експертну організацію.

     Основний  етап

     Початком  його вважають прибуття експерта до замовника  експертизи чи збір робочої групи для проведення експертної оцінки.

• письмову заяву про виклик експерта;
• товаросупровідні документи: товарно-транспортні накладні, сертифікати, свідоцтво про якість, рахунок фактури та інші документи, що мають інформацію про товар, який підлягає товарній експертизі;
• завірену копію виклику постачальника, якщо він викликався;
• прийомні акти, акти незгод між постачальником та одержувачем;
• акти первинної експертизи (якщо такі є);
• комерційні акти; акти відбору проб;
• договір купівлі-продажу чи постачання; інші необхідні технічні чи нормативні документи.

     На  всіх документах, що подані для проведення експертизи, експерт робить запис  «пред’явлено експерту», ставить підпис і номер наряду.

     Експерт повинен уважно вивчити усі подані документи, проаналізувавши й оцінивши вірогідність інформації, що в них є. одним із способів установлення достовірності інформації є зіставлення інформації, яка є в різних документах, а також на маркуванні. Така перевірка та зіставлення різних документів називається перехресною перевіркою.

     Експертна оцінка – найважливіша складова частина  основного етапу. При проведенні експертизи експерт керується інструкцією  про проведення експертизи та іншими нормативними документами.

     Експертиза  проводиться особисто експертом  чи групою експертів. При проведенні експертизи всі результати експертної оцінки та інша інформація, необхідна для складання акта експертизи, записується експертом у робочий зошит.

     При оцінці якості товарів експерт повинен  погодити номенклатуру показників із замовником. Зазвичай, при експертній оцінці застосовується номенклатура показників, регламентованих стандартами чи ТУ. Тому після визначення дійсних значень показників якості експерт установлює їхню відповідність регламентованим значенням чи зразкам, еталонам. При виявленні невідповідності дефектів експерт повинен показати це в робочому зошиті, а потім в акті, навіть коли це не передбачено метою експертизи.

     Експертне дослідження проводиться суцільним  чи вибірковим методом. При суцільному методі експерт має право обмежуватися оглядом частини товару, навіть якщо ця частина більша. При вибірковому методі експерт повинен зробити вибірку чи об’єднану пробу відповідно до вимог нормативних документів (стандартів, ТУ, методик тощо). Вибірка товарів чи проба повинна бути не меншою встановленої кількості, але може бути більшою.

     Після проведення експертної оцінки починається  третій заключний етап експертизи.

     Заключний етап

     Заключний етап – це один із найбільш відповідальних етапів, у якому роблять підсумки всієї раніше проведеної роботи. Метою цього етапу є аналіз і оцінка одержаних результатів, а також їхнє документальне оформлення. Результати експертизи можуть бути оформлені як акт експертизи чи в іншій формі відповідно до записів, зроблених експертом у робочому зошиті під час проведення експертизи.

     Більш детальніше про складання акту експертизи можна розглянути в шостому питанні  даної курсової роботи, а саме «оформлення  результатів експертизи».

 

      6. ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ  ЕКСПЕРТИЗИ 

     Після проведення експертом роботи, результатом  експертизи став акт експертизи, який складається на бланках єдиної форми (додаток В) з додатком (додаток Г).

     Примірник акта-оригіналу експертизи має бути складений експертом власноруч  або надрукований чітко, без виправлень та скорочень (за винятком загальноприйнятих) [1-6].

     За  згодою із замовником акт експертизи може бути складено українською, російською мовами, або будь-якою іншою мовою.

     Акт експертизи або висновок повинні  складатися з трьох основних частин:

• загальної (протокольної);
• констатуючої;
• заключної.

     У пунктах загальної (протокольної) частини акта експерт зазначає відомості, згідно з найменуванням пункту. За відсутності необхідних даних по конкретному пункту він не заповнюється, про що в констатуючій частині акта робиться відповідний запис.

     У констатуючій частині акта експертизи слід зазначити: описаний хід вивчення пред’явлених документів; аргументовано викладені методи та фактично встановлені результати експертизи тощо; поставлені дати, а за необхідності і години початку та закінчення експертної оцінки.

     Констатуюча частина підписується експертами та представниками організацій, які беруть участь у проведенні експертизи. При незгоді останніх із змістом цієї частини вони повинні підписати його, посилаючись на особливу думку, яку викладено письмово і додано акта експертизи. У випадку відмови представників підписувати та зазначити особливу думку експерт має право оформити акт експертизи без їхніх підписів, зробивши при цьому відповідний запис в акті.

     Загальну  та констатуючу частину експертизи перевіряють представники зацікавлених сторін, які присутні при експертизі. Якщо при перевірці вони знайдуть помилки чи неточності, то мають право вимагати від експерта їхнього виправлення.

     Надалі  експерт не має права вносити  зміни без згоди цих осіб у  загальну та констатуючу частини.

     Висновок  за результатами експертизи експерт оформляє самостійно. При цьому зацікавлені сторони не повинні бути присутні, щоб не впливати на об’єктивність експерта. До висновку висуваються такі вимоги: об’єктивність, достовірність та обґрунтованість. Експерт повинен проаналізувати та об’єктивно оцінити результати експертизи, аргументувати дану оцінку, що і обумовлює достовірність висновків. У висновку експерт повинен відповісти на поставлені питання, сформулювати висновки.

     При оформленні висновку експерт повинен вказати найменування документів, дату та номер їхнього затвердження, якщо під час експертизи ці документи були використані.

     Висновок  має бути складений експертом  коротко, конкретно та обумовлено, виходячи з безперечних та об’єктивних  даних. Чіткість викладення попереджує надалі необхідність додаткових пояснень експерта. Висновок повинен кореспондуватися з констатуючою частиною акта експертизи.

     Отже, товари (15 пар туфлів жіночих модельних, 15 пар туфлів літніх, 20 пар чобітків на ремінцях), які були відправлені керівництвом магазину «Каблучок» на експертизу, за висновком експерта відповідають вимогам стандарту та ТУ, і можуть бути допущені в роздрібну торговельну мережу для подальшої їх реалізації потенційним споживачам.

 

      ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

     Дана  курсова робота була написана матеріалах магазину «Каблучок» та на матеріалах, які були отримані за допомогою літературних джерел та власних досліджень. В  роботі були поставлена мета – вивчення товарознавчої експертизи якості жіночого шкіряного взуття вітчизняного виробництва, і завдання – провести класифікацію жіночого шкіряного взуття, визначити номенклатуру показників якості жіночого шкіряного взуття, проаналізувати і вивчити споживні властивості взуття, вивчити дефекти жіночого шкіряного взуття, організувати порядок проведення експертизи жіночого шкіряного взуття та оформити результати експертизи.

     При проведенні класифікації жіночого шкіряного  взуття, було встановлено, що єдиної класифікації немає. Тому, в даній роботі, серед  багато численних класифікацій взуття, для детальної характеристики була обрана  навчальна. В порівнянні з іншими класифікаціями, вона менша за кількістю класифікаційних ознак, і більш вживана в процесі вивчення курсу «Товарознавства і експертизи непродовольчих товарів».

     Щодо  номенклатури показників якості жіночого шкіряного взуття, можна сказати, що кожна з підібраних груп взуття характеризується відповідними домінуючими властивостями (теплозахисними, водозахисними, естетичними), показники яких повинні відповідати певному рівню для віднесення взуття саме до цієї групи. За рештою показників проводиться порівняльна оцінка зразків.

     Вивчивши  дефекти, можна зазначити, що в залежності від того на якій стадії вони виникли, їх поділяють на такі групи: дефекти  матеріалів, виробничі, транспортування і зберігання. Тому підприємства повинні приділяти особливу увагу, забезпеченню високої якості продукції, установлюючи контроль на всьому процесі товаропросування, починаючи з контролю якості використовуваної  сировини і матеріалів і закінчуючи реалізацією продукції.