Товарознавча характеристика та асортимент засобів для прання

 

Міністерство освіти і науки України

Луцький національний технічний  університет

 

 

 

 

 

Кафедра товарознавства

та експертизи в митній справі

 

 

 

 

                                        КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни

«Товарознавство непродовольчих товарів»

 

на тему:

 

«ТОВАРОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА АСОРТИМЕНТ ЗАСОБІВ ДЛЯ ПРАННЯ»

 

 

 

 

Виконав: ст.гр. ТЕМ-31

Рудчик О.А.

Перевірив:

Пахолюк О.В.

 

 

 

 

 

 

 

Луцьк 2011 

ЗМІСТ
ВСТУП .....................................................................................................................			3
РОЗДІЛ 1 ТОВАРОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАСОБІВ ДЛЯ ПРАННЯ			4
1.1	Ринок миючих засобів та перспективи його розвитку..........................................		4
1.2	Класифікація і характеристика миючих засобів....................................................		6
	1.2.1	Поняття про миючі засоби, їх основні компоненти та принципи дії...............................................................................................................	6
	1.2.2	Класифікація та характеристика пральних порошків................................	12
	1.2.3	Мило господарське: види та особливості використання...........................	15
1.3	Споживчі властивості  засобів для прання..............................................................		21
1.4	Вимоги до якості, маркування, упакування, зберігання та транспортування засобів для прання............................................................................................		22
1.5	Проблема безпечності  пральних порошків...........................................................		24
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ АСОРТИМЕНТУ ТА ОЦІНКА ЯКОСТІ ЗАСОБІВ ДЛЯ                   ПРАННЯ................................................................................................			29
2.1	Аналіз структури асортименту  засобів для прання..............................................		29
2.2	Оцінка якості пральних порошків………………………………………………...		31
ВИСНОВКИ  ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ..........................................................................			40
СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ  ДЖЕРЕЛ ................................................................			41
ДОДАТКИ.......................................................................................................................			42

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Побутова хімія - безперечне досягнення цивілізації. Без неї  важко обійтися. Адже кожного дня ми використовуємо і засоби для миття посуду,і засоби для чищення, полірування, і різноманітні дезінфікуючі засоби та інше. Одними із найчастіше використовуваних є засоби для прання. Адже чистий одяг, постільна білизна, тканини побутового призначення – норма сучасного життя та санітарно-гігієнічних вимог. Проте, споживання цих товарів не є однозначним, оскільки має серйозний вплив на здоров’я людини та навколишнє середовище. Це підтверджує актуальність дослідження засобів для прання.

У останні роки асортимент пральних засобів значно розширився, зростає кількість торговельних марок, які відрізняються пакуванням, маркуванням, складом, механізмом дії і, відповідно, якістю. Тому, метою курсової роботи є проведення оцінки якості пральних порошків, щоб переконатися у їх безпечності, дослідити економічність товарів даної групи та їх асортиментну структуру.

Об'єктом дослідження є зразки пральних порошків популярних торгівельних марок. Предметом дослідження у даній роботі є якісні показники пральних засобів, їх споживчі властивості та фактори, які формують асортимент даної групи товарів.

Методологічною базою курсової роботи є нормативно-технічна документація (ДСТУ, ГОСТи, ТУУ, ГСТУ), навчальна та методична література, інтернет-джерела та періодичні видання, що стосуються виробництва, формування асортименту та оцінки якості засобів для прання.

Дана курсова робота складається  із двох розділів. У першому розділі  подана товарознавча характеристика засобів  для прання, проведено огляд ринку. У другому розділі розглядається  структура асортименту на прикладі магазину «Побутова хімія» та подається  оцінка якості окремих представників  асортиментного ряду засобів для  прання.

РОЗДІЛ 1

ТОВАРОЗНАВЧА  ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАСОБІВ ДЛЯ ПРАННЯ

 

 

1.1. Ринок миючих засобів та перспективи його розвитку

 

 

Україна — привабливий  ринок для збуту товарів побутової  хімії завдяки мільйонам споживачів, при тому, що намітилося економічне зростання.

2010 року споживання мийних засобів в Україні сягнуло 7,5 кг на одну людину на рік, включно з 4,9 кг порошкоподібних, 0,3 кг рідких мийних засобів і 2,3 кг мила. З огляду на це, річна споживча ємність ринку України в мийних засобах оцінюється в 350 тис. тонн, хоча 2009 року офіційно було продано менше 50% - лише 170 тис. тонн. Однак річна динаміка зростання продажів порошків становить 15—20%, і це обіцяє відмінні перспективи для інвесторів. На території України спільні підприємства з іноземними фірмами виникли недавно, але вже встигли розгорнути свою діяльність. За цей самий період частка СМЗ, що випускаються місцевими підприємствами, різко знизилася. Більшість вітчизняних виробників ледве животіє в маленьких ринкових нішах, не претендуючи на більш ніж 1% ринку[6].

Турецьке СП «Ольвія бета»  своїм Gala захопило значну частину ринку. Їй вдалося відібрати першість у брендів P&G, створивши таким чином унікальний прецедент «розгрому» цього транснаціонального гіганта на окремо взятому локальному ринку. Своє місце на ринку зайняли і ТОВ «Логос кемікал», що виробляє «Честу» на території Дніпропетровської області, і ЗАТ «Унал-АВС кемікал індастрі» з Теплодара Одеської області (Test). Причому значну частину їхньої продукції становлять порошки, що пройшли в Україні лише технологічний процес змішування і фасування. Крім того, у країну імпортуються мийні засоби різних цінових категорій. Причому частка продукції із середньої цінової категорії (надходить переважно з Росії) постійно зростає. Російські підприємства рік у рік збільшують поставки порошків в Україну. 2009 року з Росії було завезено 6,2 тис. тонн, 2010-го — 13,5 тис, а 20011-го — 27,2 тис. тонн. Нині північно-східний сусід постачає більш як половину всього «мийного» імпорту, що надходить у країну[4].

 Пральні порошки нижчої  цінової групи ввозяться в  Україну переважно з Туреччини.  А в дорогому сегменті успіхів  домоглося німецьке ТОВ «Хенкель  Україна» (Ужгород), дочірнє підприємство  від Henkel CEE, якій належать 15 заводів. Зараз в Україні продається 3—4% продукції від загального обсягу продажів Henkel CEE, але в недалекому майбутньому Україна може стати другою за рівнем продажів після Росії. Тоді частка реалізації продукції сягне 15%. Найвідоміші торгові марки, представлені на українському ринку, — Persil, Rex (порошки), Silan (споліскувач), Fa (мило). Persil займає сегмент найдорожчих порошків на вітчизняному ринку.

Постачають порошок в  основному з Польщі, Туреччини  та Росії, де іноземні виробники мають  свої заводи. Якщо перевозити цей товар  на великі відстані, то транспортні  витрати у структурі його ціни сягатимуть 30%. На думку експертів, переважну більшість іноземної продукції постачають в Україну неофіційним шляхом.

Варто згадати, хоча б кількома словами, про вільну поки що нішу кондиціонерів, ополіскувачів та засобів для  підсилення дії пральних порошків. Ці засоби ще не встигли набути популярності серед населення через ціну (літрова  пляшка коштує в середньому $1,5), а  у разі з кондиціонерами та ополіскувачами далася взнаки незнищенна звичка українців  крохмалити білизну. Кондиціонери і  ополіскувачі, навпаки, роблять тканину  м'якшою і пухнастішою. Враховуючи це, іноземці завозити таку продукцію  не поспішають. З усіх присутніх  в Україні закордонних фірм лише Cussons (кондиціонер Е), Henkel (засоби для підсилення дії прального порошку Sil та Saptil) і Benckiser (засіб для полоскання Dosia) ризикнули представити на ринку подібний товар[6].

 

2. . Класифікація і характеристика миючих засобів

 

1.2.1. Поняття про миючі засоби, їх основні компоненти та принципи дії

 

Миючі засоби - це сполуки, основною складовою яких є миючі речовини. До них відносять господарське мило і синтетичні миючі засоби (СМЗ). Вони являються товарами першої необхідності для особистого застосування і відіграють значну роль в різних галузях промисловості. Сюди належать миючі, відбілюючи і водопом’якшуючі засоби[3].

Основу миючого засобу складають поверхнево-активні речовини (ПАР). Саме вони і визначають його миючу  здатність. ПАР поділяються на два  типи: іонні та неіоногенні (неіонні). Принципова відмінність полягає  в тому, що неіоногенні ПАР не схильні до електролітичної дисоціації, тобто не розпадаються у воді на позитивно і негативно заряджені  іони, іонні ПАР при взаємодії  з водою розпадаються на іони, одні з яких мають адсорбційної (поверхневої) активністю, інші (протиіони) - адсорбційно  неактивні. Іонні ПАР називаються  аніонними, якщо поверхнево-активні  іони несуть негативний заряд, та катіонними, якщо поверхнево-активні позитивно  заряджені іони. Деякі ПАР в  залежності від умов, в яких вони застосовуються, виявляють властивості  або аніонних, або катіонних, тому їх називають амфотерними або  амфолітнимі. Аніонні ПАР - органічні  кислоти та їх солі. Катіонні ПАР- звичайно аміни, та їх солі[5].

У світовому виробництві  поверхнево-активних речовин велику частину складають аніонні речовини. Найважливіші представники синтетичних  аніонних ПАР - солі сульфокислот і  кислих сульфоефірів (алкілсульфонати, алкіларілсульфонати, алкілсульфати) і сульфовані жири, масла і жирні  кислоти. Друге місце за обсягом  промислового виробництва займають неіоногенні ПАР- ефіри поліетиленгліколів. Катіонні і амфотерні речовини мають  обмежене застосування і становлять невелику частку в загальному обсязі виробництва ПАР. З катіонних речовин найбільш важливі солі четвертинних амонієвих і пірідініевих підстав, які мають бактерицидну дію. До складу майже всіх сучасних засобів для миття посуду входить комплекс аніонних і неіоногенних ПАР, покликаних боротися з різного роду забрудненнями. Фахівці стверджують, що саме поєднання цих двох груп активних речовин сприяє підвищенню ефективності миючого засобу[3].

 Синтетичні миючі засоби  обов'язково містять ряд допоміжних  речовин, що поліпшують їх миючу  здатність. До складу миючих  композицій іноді включають лужні  солі слабких неорганічних кислот (карбонат і бікарбонат натрію, силікати натрію, фосфати різного  складу), нейтральні солі (сульфат,  хлорид натрію), солі перекисних  кислот, що володіють відбілюючими  і дезинфікуючими властивостями  (перборат і перкарбонат натрію). Важливу роль відіграють органічні  компоненти ПАР: карбоксиметилцелюлоза,  що запобігає ресорбції (повторне відкладення забруднень з миючого розчину на відмиту поверхню), і так звані гідротропи, збільшують розчинність і прискорюють розчинення ПАР у воді. Деякі миючі засоби містять ферменти, що забезпечують видалення нерозчинних білкових забруднень, органічні бактерициди (гексахлорофен, тріхлоркарбанілід та ін), стабілізатори піни (наприклад, алкілоламіди). У багато миючих засобів додають ароматичні речовини (віддушки), покликані усунути неприємні запахи і додати вимитій поверхні свіжий аромат. Правда, запах яблука, лимона або, наприклад, лісових ягід не означає наявність у даному засобі екстрактів вищеназваних плодів. Також до складу засобів для миття посуду можуть входити речовини, пом'якшувальні негативний вплив на шкіру рук. Найпоширеніші добавки - гліцерин, силікон і рослинні екстракти. Гліцерин і силікон володіють схожою дією, вони створюють на шкірі захисну плівку, що перешкоджає її висиханню. З мокрою шкіри волога випаровується набагато інтенсивніше, ніж із сухою, тому при тривалому контакті з водою шкірі необхідний захист. Одночасно поверхнева плівка, створювана силіконом, здатна захистити від проникнення шкідливих для шкіри речовин, що містяться в миючому засобі. Рослинні екстракти пом'якшують шкіру, мають заспокійливу дію, знімають подразнення, яке може бути викликане окремими компонентами ПАР (такою дією володіє, наприклад, молочко «алое-вера»). Але навіть при всіх безсумнівних достоїнствах цих добавок неможливо гарантувати шкірі повну безпеку[7].

Сучасні CMC представляють  собою багатокомпонентні суміші, головний компонент яких - синтетичні миючі речовини - у вигляді водних розчинів знімають з поверхні твердих  тіл (тканин, виробів) забруднення різної природи.

В якості миючих речовин  використовують аніоноактівние, катіоноактивні, амфотерні (амфолітние) і неіоногенні  поверхнево-активні речовини (ПАР), що мають спорідненість до жирових  поверхнях і до води. У водному  розчині ПАР змочує частинки забруднень, руйнує їх зв'язок з поверхнею тканини, розбиває до найдрібніших частинок колоїдних  розмірів, і вони переходять у водний розчин у вигляді емульсії (рідкі  крапельки) або суспензії (тверді частки). Заряджені частинки забруднень стабільно  зберігатися в мильному розчині, а що настає піна і бульбашки повітря  дозволяють їм спливати на поверхню. Спеціальні речовини в складі CMC охороняють тканини  від повторного осідання бруду – резорбції[5].

У сучасних CMC використовують ПАР, які мають ступінь біорозкладу не менше 90%: алкілсульфонати R-S0₃Na - натрієві солі сульфокислот жирного ряду; алкансульфонати (R - алкіл С₁₁-С₁₈) з високою миючою здатністю і високою биоразлагаемости (до 99%); олефінсульфонати ( R - алкіл С₁₀-С₁₄) володіють хорошою миючою дією, в тому числі в жорсткій воді, що особливо важливо для безфосфатних миючих засобів; гідроксіолефінсульфонати (R - алкіл С₁₀-С₁₄) і ін. Алкіл сульфати R-ОSО₃ Na - натрієві солі сірчанокислих ефірів вищих жирних спиртів (R - алкіл С₁₁-С₁₇). Сульфати оксіетілірованних жирних спиртів володіють високою миючою дією і 100% біорозкладом. Стабілізатори і алкілсульфонати відносяться до класу аніоноактивні ПАР.

З катіонактівних ПАР практичне  застосування мають четвертинні  амонієві з'єднання з різними  функціональними групами в гідрофобною  ланцюга. Катіоноактивні ПАР використовують як інгібітори корозії (для захисту  пральних машин), антистатики, емульгатори; вони мають також і дезінфікуючу дію. У поєднанні з неіоногенних ПАР вони знаходять застосування в миючих засобах з бактерицидну дію[3].

Для посилення дії ПАР  в CMC вводять лужні солі-карбонат і силікат натрію. При гідролізі  вони створюють лужне середовище, що пом'якшує воду. Крім того, аніоноактівние ПАР проявляють свою дію тільки в  лужному середовищі. Лужні електроліти  вводять до складу CMC для бавовняних і лляних тканин. Силікат натрію уповільнює корозію металевих частин пральних машин, посилює антірезорбціонную  здатність і зменшує гігроскопічність порошкоподібних CMC.

У CMC вводять нейтральні солі - сульфат і фосфат натрію. Сульфат  натрію використовується для поліпшення сипучості порошку і розчинності  їх у воді, збільшує миючу здатність CMC, він входить в усі види CMC. Миючі засоби містять також до 30% фосфорних солей - тринатрійфосфатом  і поліфосфатів для зниження лужності миючих розчинів до рН = 7. Це необхідно  для дії таких добавок як ферменти. Дія фосфатів полягає в тому, що вони усувають наліт на тканинах, утворений  нерозчинні сполуки, знижують зольність  тканин. Поліфосфати підсилюють дію  ПАР. Фосфати мають, однак, недолік - забруднюють стічні води. З метою  захисту навколишнього середовища у всьому світі відмовляються  від використання фосфатних сполук як основних компонентів CMC і шукають  їм заміну серед солей органічних кислот[5].