Запозичена лексика української мови

     До  цієї ж тематичної групи відносимо латинізми з таких контекстів: Їхнє місце посіли круті – замінник, гібрид гамадрила й Шварцнегера (с. 10), де гібрид – «тварина або рослина, що проходить від схрещення різних порід» [27]. Витлумачивши значення цього слова, розуміємо зневажливе ставлення авторки до такого прошарку, який вона сама називає круті, використане в метафорично переносному значенні.

     Ліна  Костенко використовує латинізми для називання міри або величини. Наприклад: Чорнобильці мруть максимум сорок – п’ятдесят тисяч щорічно, це в самій лише Україні (с. 19), де максимум – «найбільша величина» [26]; І навіть висловив думку, що «Президент України, який зриває Чорнобиль, заслуговує як мінімум на Нобелівську премію миру» (с. 18), мінімум – «найменша величина» [26].  У цих лексемах, які крім цього є антонімами, спостерігаємо латинський суфікс -ум, що вказує на неадаптованість проілюстрованих лексем.

     Представлені  латинізми на позначення часових рубежів: Якось треба зібратися з духом, налаштуватись морально – все ж таки це Міленіум, дуже високий поріг (с. 10), де міленіум – «тисячоліття» [26]; За місяць до нової ери повно всіляких прогнозів і передбачень (1, с. 11), де ера – «подія, з якої ведеться літочислення» [26].

     Із  наведених прикладів переконуємося, що письменниця використовує запозичення з латиської мови, які належать до самостійних частин мови, здебільшого іменників, але трапляються похідні від дієслів: У них  то скорочення, то їм не платять по кілька місяців, то здають вестибюль в оренду під якусь барахолку (1, с. 8), де оренда походить від орендувати – «наймати майно із правом користування деякий час за певну плату» [26], утворено за допомогою безафіксного, або нульсуфіксального, способу творення.

     Так, як бачимо, латинізми широко використовуються письменницею для називання суспільно-політичних реалій, понять науки і техніки, а також небагатьох побутових понять. Кількісно переважають іменники, однак представлені також прикметники та дієслова. Латинська мова довгий час вивчалася в українських школах,  що зумовило міцне  вкорінення латинізмів у лексичний склад української мови з можливістю творення нових слів на основі латинських за допомогою різних способів творення. 

           2.2. Лексико-семантична група грецьких запозичень 

     Грецькі запозичення не менш суттєвий пласт запозичень у романі. Найбільшою за численністю є тематична група космічних та астрономічних назв, наприклад: Краще б (купити місце) на ту невідому планету, що за орбітою Нептуна (с. 26), де планета – «кулясте небесне тіло, що обертається навколо сонця», а орбіта – «шлях, по якому одне небесне тіло рухається у просторі відносно іншого» [26]; Змій з хвостом на нулі – символ страшний, космогонічний, не треба б людству накликати його на себе (с. 10), космогонічний утворено від космогонія – «розділ астрономії, що вивчає походження і розвиток небесних тіл» [26] суфіксальним способом.

     Інша  тематична група об’єднує слова, що називають психологічні стани людини або її темперамент, тобто поняття з галузі психології. Наприклад: У мене навіть почались чоловічі фобії, – може, зі мною щось не так? (с. 15), фобія – «психологічний непоборний стан страху» [26]; Я завжди був нормальною людиною. Радше меланхоліком ніж флегматиком (с. 5), флегматик – «один із чотирьох темпераментів, який характеризується спокоєм, слабким проявом почуттів», а меланхолік – «людина, темперамент якої характеризується підвищеною вразливістю» [26]. Звернімо увагу, що подані слова не можуть реалізувати себе без контексту, адже мають по кілька значень у системі мови.

     Використані і  запозичення на позначення абстрактних, нематеріальних понять, наприклад: Але я працюю, сім’ю утримую непогано, міг би, звичайно, краще, але фантазія моя не сягає далі належного заробітку за належний труд (с. 8), фантазія – «творча уява» [26]; За місяць до нової ери повно всіляких прогнозів і передбачень (с. 11), де прогноз – «науково аргументоване передбачення» [26]; Там катастрофа, там теракт, там вибух метану (с.13), катастрофа – «несподіване масштабне лихо» [26].

     Використання  письменницею проілюстрованих запозичень є досить частим, ті ж таки слова можуть використовуватися в контекстах велику кількість разів, тобто повторюватися в різних контекстах. На походження вказують фонетичні особливості, зокрема приголосний ф на початку слів (фобія, флегматик, фантазія) та збіг приголосних нт, гн, стр (фантазія, прогноз, катастрофа). Латинізми стали широко продуктивними для творення нових слів різними способами. 

          2.3. Лексико-семантична група французьких запозичень 

     Французькі  запозичення переважно недавнього періоду і використовуються для називання предметів, реалій та явищ із різних сфер людської діяльності, як-от назви людей відповідно до їх вподобань: Там садист з’їв мозахіста (с. 17), де садист – «представник хворобливої пристрасті до жорстокості від чужих страждань» [26]; Це посліднє діло, коли мужчина нічого не може вдіяти, я боюся, що моя дружина стане феміністкою (с. 9), де феміністка – «представниця жіночого руху, метою якого є усунення дискримінації між жінками та чоловіками» [26].

     Подекуди  трапляються назви понять мистецтва: Туркменбаші заборонив балет ( с. 17), де балет – «це вид мистецтва, у якому зміст вистави розвивається засобами класичного танцю» [26]. Цікаво, що ця лексема прийшла, як і більшість мистецьких термінів, з італійської, тобто французька стала мовою-посередником. До названої тематичної групи належить слово, ужите в такому контексті: Взагалі-то щоденник – жанр особистих записів (с. 17), де жанр – «вид творів у межах якого-небудь мистецтва, який має властиві лише йому сюжети стилістичні ознаки» [26]. Наявні назви, які стосуються скульптури та архітектури: Збивають металеві літери з барель’єфів (с. 18), де барель’єф – «скульптурне зображення на плоскій поверхні» [26]; Ілюмінує вулиці й фасади (с.18), де фасад – «архітектурне, зовнішня, передня частина споруди, що, як правило, виходить на вулицю» [26].

     Незначною кількістю представлені назви друкарської галузі: Старі соцреалісти вийшли в тираж (с. 18), де тираж – «загальна кількість екземплярів друкованого видання» [26].

     Деякі з назв, що стосуються сфери мистецтва ужиті в переносному значенні і репрезентовані у вигляді метафор: Великий народ обирає карликів, маріонеток, і що цікаво, – не він їх, а вони його сіпають за мотузочки в цьому політичному вертепі (с. 15), де маріонетка – «театральна лялька, яку рухає за допомогою актор-ляльковод» [26], а в контексті вжито у значенні – «людина, політичний діяч, організація, держава, що сліпо діють згідно з волею інших» [26].

     Функціонують  назви, які із вузько специфічного кола вживання перейшли в загальний ужиток, зокрема в побутову сферу: Але що вдієш, реклам тепер більше, як дорожніх знаків, то колись був Ленін на кожному перехресті, а тепер снікерси (с. 7), де реклама – «плакат, оголошення тощо як засіб привернення уваги покупців, глядачів» [26]. Попри різноманітність тлумачень цього слова у словнику письменниця обирає саме вказане значення, адже реклама в нашому світі посідає значне місце і представлена різними формами. Ліна Костенко наголошує на надмірному використанні її на вулицях, узбіччях доріг тощо, апелюючи до зорової уяви читача.

     В іншому контексті авторка використовує похідне слово утворене суфіксальним способом, але вже в ролі атрибута (пор.; непохідне, тобто реклама, вжито із номінативною функцією): Рекламні щити,білборди, мигтючі ліхтарі світлових реклам: «Дихай вільно, живи мобільно!» – а чому б і ні? ( с. 7), де рекламний – «призначений для розміщення реклами» [26].

     До  загальновідомих відносимо: У неділю ходив з малим в університетський парк, він собі розважався на атракціонах, а я блукав по алеях (с. 20), де атракціон – «вид розваг у місцях громадського відпочинку» [26]. У межах побутової сфери виокремлюємо назви споруд: У них  то скорочення, то їм не платять по кілька місяців, то здають вестибюль в оренду під якусь барахолку (с. 8), де вестибюль – «прохідне переднє просторе приміщення у громадських та житлових будинках» [26].

     Цікаве  явище можна спостерігати у творі: авторка ніби «грається» із запозиченими словами, використовуючи похідні слова одного і того ж словотвірного гнізда утворені способом основоскладання: Там є стареньке фотоательє, куди ми колись забігали в дощ. Фотографом тоді була маленька сива жінка. Фото вийшло гарне, вона його виставила на вітрину за склом, такі не схожі на нас теперішніх (с. 21), де фотоательє – «приміщення для виготовлення фото», фото – «зображення,яке одержане за допомогою спеціального оптичного фотоапарату», фотограф – «людина, яка займається фотографуванням» [27].

     Можна виокремити серед французьких запозичень таку семантичну групу, як назви змінності процесів: У нас прийшов нетиповий Прем’єр-міністр робити реформи (с. 10), де реформа – «перетворення, перебудова» [26]; Першу таку генетично модифіковану курку буде презентовано в середу (с. 19), де модифікований – «не спадкова зміна організму» [26]. Якщо вищеназвані запозичення належать до іменників, то модифікований є дієприкметником (модифікований ← модифікувати).

     Варто наголосити, що деякі запозичення із французької мови запозичені з грецької та латинської мови, про що свідчають такі контексти: Сон у мене нормальний, руки не сіпаються, тільки відчуваю якийсь неспокій, ніби якісь фантомні болі душі (с. 5), де від фантом [фр. fantồme ← гр. phantama – привид] додаванням суфіксу -н, який є продуктивним для творення прикметників, утворено фантомний, що означає «примарний» [26]; І цей розлом суспільства на «ми» і «вони» – фатальний (с.14), де фатальний – [фр. fatal ← лат. fatalis] – «неминучий, невідворотний, згубний» [26].

     У всіх наведених прикладах яскраво  видно характерні особливості французьких  запозичень, серед яких нехарактерні для української мови звук ф, звукосполучення ан, суфікс –анс. 

2.4. Лексично-семантичні особливості англійських запозичень 

     До  відносно недавніх запозичень належать англізми. Поряд із латинізмами, грецизмами вони використовуються письменницею доволі часто.

     Серед усіх іншомовних слів англійського походження виокремлюємо таку тематичну групу, яка пов’язана з цариною мистецтва, про що свідчають такі контексти: Навпроти п’яні молодички горлали свою попсу, почули ненависну їх мову аборигенів і убили ( с. 16), де попса [англ. pop, скорочено від popular – популярний] – «сленг, який стосується поп-музики і взагалі поп-культури» [26];  Моя дружина вписується в дизайн іномарки       (с. 7), де дизайн – «художнє конструювання предметів, проектування естетичного вигляду фасадів споруд» [26]; Готується ґрандіозне шоу «Світ без Чорнобиля» (с. 19), де шоу має два значення «1. Пишна сценічна вистава з участю зірок естради, цирку, спорту  тощо; 2. перен. Дія, розрахована на шумний зовнішній ефект, розголос» [26] письменниця використовує саме переносне значення, завдяки чому надає контекстові настрою іронічності.

     Представлено також назви з різних сфер людської діяльності, однак, через частотність їх вживання, вони перейшли до загальновживаних. Засвідчують це такі контексти: Свого бізнесу я не хочу – маю я право робити свою роботу, на яку вчився, на яку здатен (с. 23), де бізнес – «підприємницька діяльність, торгівля, біржові операції [26]; Він летить, мов експрес, не встигнеш озирнутися, а ти вже вчорашній (с. 11), де експрес – «швидкісний поїзд, пароплав» [26] вжито авторкою у значенні «швидкісний» [26]. Такого стилістичного ефекту досягнуто завдяки вживанню вказаного слова як засобу порівняння. У контексті Скандинави схрестили телефон з комп’ютером (с. 16) слово комп’ютер – «інформаційна електронно-обчислювальна машина» [26]. Цікаво, що саме слово походить від лат. computare – «рахувати», а в українську мову прийшло через посередництво англійської. А це значить, що англійська мова також виступала посередником у запозиченнях. У контексті Інтернет втягує, так і будеш плавати поза реальністю (с. 13) лексема інтернет – «всесвітня інформаційна мережа, що об’єднує локальні і регіональні комп’ютерні мережі для обміну інформацією» [26].

     До  запозичень побутової сфери належать назви напоїв: Наслухавшись на кухні новин з радіоточки, вона починає таке щось вигукувати, хоче з кимось поділитися, не може переварити цей коктейль з інформації (с. 8). Коктейль має значення «суміш напоїв» [26]. Вдаючись до метафоричного переосмислення, письменниця репрезентує значення «велика кількість різноманітної інформації».

     Наявні  в тексті назви політичної сфери людської діяльності, з-поміж яких вирізняються назви політичних подій: На Майдані мітинги (с. 14), де мітинг – «масові збори для обговорення актуальних проблем» [26]. У названому контексті яскраво показано фонетичну непристосованість, на що вказує нехарактерне для української мови звукосполучення -инг. Функціонують номени людей відповідно до сфери діяльності: Борька у них лідер – за кожним словом «блін», «круто» (с. 7), де лідер – «керівник політичної партії, профспілки тощо» [27]. У Ліни Костенко лексема перефразується, чим досягається комічний ефект.

     Отже, англійські запозичення належать переважно  до сучасного періоду, тому яскраво  видно особливості, що вказують на походження слова, зокрема звукосполучення  жд, ей та инг. Запозичення у творі виконують стилістичнуфункцію: демонструють статус англійської мови, яка займає міжнародне значення.

        2.5. Лексико-семантична  група німецьких запозичень 

     Німецькі  запозичення є найменшою за кількістю групою запозичень у досліджуваному творі. Пояснюється це тим, що більшість германізмів запозичувалася зі старогерманської мови і лише відносно невелика кількість із власне німецької. Письменниці, яка намагалася відтворити дійсність ХХІ століття, значно зручніше було використати, наприклад англізми, демонструючи статус англійської мови.

     Найяскравіше  представлена група з виробничо-торгівельної сфери діяльності: Їхнє місце посіли круті – ерзац, замінник, гібрид гамадрила й Шварцнеґера (с. 10), де ерзац – «неякісний замінник якогось продукту» [26]; У нас, коли проходять вибори, фальсифікати йдуть на мільйони (с. 15), де фальсифікат – «торгівельне, підробка, підроблений продукт» [26]. Спостерігаємо, що поза контекстом названі поняття є синонімами, а використовувані письменницею в контексті називають зовсім різні поняття, при цьому відчуваємо фонетичну непристосованість німецьких запозичень: частотне вживання звука ф та звук ц у кінці слова.

     Німецька  мова виступала посередником французької: На науку коштів нема, на культуру нема, зате є олігархи і тіньовий капітал (с. 24), де капітал – [від нім. сapital – головне майно ← від capitalis – головний] – «значна сума коштів, що приносить прибуток» [26]; Новітні Вакули літали на зеленому змії, залишивши без тепла і світла тисячі абонентів (с.18), де абонент – [нім. Abonnent ← фр.  – abonner - передплачувати] – «особа, яка користується або має право користуватися абонементом» [26]. Уживання слів іншомовного походження поряд власне національними образами завдає ефекту комічності.