Наступні слідчих дій у справі про вбивства з розчленуванням трупа

 

Так, 23.05.1999 року у 10.20 год. під  часотчистки вигрібній ями громадського туалету у дворі буд. 24 по вул. Дарвіна, виявлено частини розчленованого трупа Петрової І.С., 1970 р.н. яка мешкала  по вул. Дарвіна, буд. 24 кв. 13 не працювала, лежить у розшуку як безвісти зникла з 24.12.98 р. Убивство Петрової зробив співмешканець  Глушка М.А., 1967 р.н., прапорщик міліції.

 

Відомі ситуації, коли злочинці, щоб уникнути розкопки під будовою (сарай, лазня, вбиральня), де було закопано труп, переносили споруди інших місць  або зовсім зносили їх.

 

У разі великих міст, у  зв'язку з їх густотою населення, злочинець, зазвичай, не намагається надовго  приховати труп не більше будинкового  ділянки. А позаяк видалити з дому труп повністю без серйозного ризику бути відразу ж потрапляє затриманим практично неможливо, злочинці у  містах нерідко вдаються до розчленовування  трупа.

 

Але що усі частини трупа  віддалені з дому, злочинець повинен  десь тимчасово приховувати ці вирішальні докази. До ночі труп іноді приховують у тій кімнаті, де було виконано вбивство: ховають під ліжко чи вкладають  на ліжко – під матрац чи й  під ковдру, за іншими випадках злочинці тимчасово ховають труп в підсобних  приміщеннях.

 

Виявити тимчасово захований  злочинцем труп (або частини трупа) при великій міста можна: у  квартирі підозрюваного – під  ліжками, в диванах, гардеробах; в  коморах, сараях, підвалах, погребах і  гаражах, де, до речі, вдасться знайти як труп та її частини, а й сліди розчленовування.

 

Зазвичай, треба сказати, що злочинець, перш ніж знищити труп шляхом спалення в печі, розчленовує  його. Особливої цінності для ідентифікації  особистості вбитого мають зуби, які звичайно згоряють. Оскільки незначні частки кісток можуть бути доказом  спалення трупа, слідчим необхідно  просівати золу, виявлену в печах  чи вилучену змусорохранилища. Навіть якщо його заодно й вдасться знайти частини кісток, спектрографічний аналіз золи може встановити його присутність  серед ній дрібних частинок, освічених  спаленням людських кісток і тканин.

 

Так, 19 лютого 2003 роки близько 17 годин Панов В.Б., перебуваючи  алкогольного сп'яніння, у домі №86 по вул. Кавказькоїпричинно, з хуліганських спонукань, з єдиною метою вбивства вдарив молотком по голові малолітнього Буніна С.А. Переконавшись у цьому, що Бунін помер, розчленував його, частину доходів якого спалив в печі, частина закопав в сніг, частина кинув до вбиральні, розташований у затишному подвір'ї будинку  Панова

 

Будучи допитаним як підозрюваний у присутності адвоката, Панов  визнав себе винним у даному убивстві.

 

Провина Панова, крім зізнання, підтверджується також оглядом  місця події – вдома Панова, де виявлено одяг і сліди крові, належать з укладання судово-біологічної  експертизи Буніну С.А.

 

Крім частин трупа, припросеивании золи вдається виявити і незгорілі  металеві предмети – шпильки, гребінки, сережки або частини одягу – гудзики, гачки тощо. п., поспіхом непомічені злочинцем.

 

Важливе завдання на обшуку й огляду гаданого місця якихось  злочинів є, як відомо, виявлення там  слідів скоєння чи приховування вбивства шляхом розчленовування, насамперед плям крові. Оскільки на момент обшуку вони, цілком імовірно, виявляться вжезамитими  чи затертими, отже, слід брати до уваги  все підозрілі плями, хоча б колір  їх не мав, здавалося, нічого спільного  зі звичайним кольором крові. Не може слідчий проходити повз неї й  свіжої побілки частини стіни, грубки чи стелі, наново забарвлених ділянок  статі та таке інше. Оскільки точне  місце вчинення убивства слідчому невідомо, шукати плями крові доводиться скрізь, де їх могли залишитися непоміченими злочинцем, зокрема: на темних предметах, поверхні матраців, матраців, подушок, оббивки меблів, на шпалерах темного  кольору, плінтусах, в щілинах між  мостинами чи плитками паркету, на нижніх поверхнях сидінь стільців, крісел, на ніжках меблів, і таке інше.

 

Нерідко самі незначні плями  крові, будучи виявлено при уважному огляді, вирішують результат всього слідства.

 

Так, після вбивства своєї  співмешканки Глушка М.А. вжив заходів, щоб видалити все сліди злочину: вимив сокиру – знаряддя вбивства, після чого закинув їх у сарай, гарячою водою вимив підлогу, де вона невдовзі після вбивства розчленував  труп, і навітьзамил кров у своїй  одязі. Але він не зауважив кількох  всохлих крапель правому черевику і Крим облишив незамитими дрібні плями крові на плащі. Вони мусили помічені під час обшуку і з'явилися  ключем до викриття Глушка М.А.

 

Об'єктом пошуків слідчого мали бути зацікавленими також пальцеві відбитки, які збереглися предметах  обстановки. Знайдені пальцеві відбитки вбитого можуть дати надалі можливість перевірити, не чи належав вбитому  виявлений труп з його частинами, навіть якщо він опиниться внеопознаваемом  стані.

 

Щоб знайти пальцеві відбитки зниклого, особливо уважно слід оглянути ті, мають гладку поверхню предмети обстановки, із якими міг стикатися.

 

Виявивши ж пальцеві відбитки, необхідно виключити можливість залишення їх іншими особами. Для  цього він збираютьсядактилооттиски усіх фізичних осіб, мали доступом до предметів, у яких виявлено відбитки. Лише тому випадку, якщо, з укладання дактилоскопічної експертизи, знайдені відбитки не збігаються зпроверяемимдактилооттисками, вважатимуться  можливим, що виявлені відбитки належать зниклому.

 

Наприкінці слід підкреслити, що обшук й у першу чергу  огляд у справі цієї категорії, особливо у “свіжих” випадках, мають здійснюватися  невідкладно, зрозуміло, за наявності  для обшуку достатніх підстав. Слідча практика показує, що в низці справ  злочину були розкрити значно швидше, якби своєчасно проводилися обшуки і огляди.

 

Особливості обшуку на відкритій  місцевості. Такий обшук виробляється щоб виявити об'єктів, захованих  у землю чи вкритих іншим чином. Його особливості пояснюються переважно  значущістю розмірівобискиваемой території  Польщі і, зазвичай, перебуванням у  ньому нежилих будівель (лазні, господарські споруди, альтанки, льохи тощо.), які  треба обшукувати.

 

Обшук проводиться у присутності  власника ділянки чи повнолітнього  члена його сім'ї. Тактика обшуку визначатиметься з урахуванням  розмірівобискиваемого простору, характеру  шуканих об'єктів, наявності нежилих  будівель, водойм, криниць, особливостей грунту та рослинності.

 

Місцевість розбивають деякі  сектора (ділянки). Для пошуку живих  осіб (вкритих у льоху, ямах, спорудах), трупів, захованих у землю, необхідно  використовуватислужебно-розискную  собаку. Дуже доцільно використовувати  пошукові прилади: для відшукання металевих  предметів магнітні підйомники, міношукачі; на допомогу пошуку трупів у землі  спеціальні прилади, що дозволяють виявляти різноманітні продукти розпаду органічних тканин.

 

3.2 Затримання підозрюваного  у вчиненні вбивства і

 

розчленовування трупи й  його допит

 

На наступні етапи цього  виду вбивства вельми важливими є  затримання підозрюваного у вчиненні вбивства і розчленування трупа, перевірка його показань дома, вивчення особи, встановлення мотивів та соціальні  обставини злочину, пред'явлення  обвинувачення.

 

Допит обвинувачуваного обов'язковий (ст. 173 КПК). Для слідчого це слідчі дії  є способом отримання доказів. Він  необхідний також і з'ясування ставлення  обвинувачуваного до здійсненого злочину, перевірки обгрунтованості рішення про притягнення як обвинувачуваний, визначення подальшого ходу розслідування.

 

Звинуваченому допит дає  можливість реалізує свого декларація про захист, надати суду докази як виправдання, пом'якшення свою вину, можливість заявити  про клопотання.

 

Слідчий допитує обвинувачуваного відразу після пред'явлення їй звинувачення із дотриманням вимог  п. 9 год. 4 ст. 47 і год. 3 ст. 50 Кодексу (год. 1 ст. 173 КПК).Незамедлительность допиту обвинувачуваного обумовлюється необхідністю позбавити її можливості вжити заходів  для прихованню доказів, скористатися ситуацією щоб одержати достовірних  фактичних даних.

 

Допит обвинувачуваного проводиться  гаразд, встановленому ст. 189 КПК, але  з вилученнями, передбаченими год. 3 ст. 173 КПК.

 

Під час затримання підозрюваного  він пред'являється для пізнання особам, бачили його поблизу місць  виявлення частин трупа. У його помешканні виробляється обшук, за результатами його можуть випасти судово-медична,медико-криминалистическая і судово-біологічна експертизи. Дані підозрюваним свідчення щодо місцях залишення (приховування) їм частин трупи  й про маршрути руху до них від  місця скоєння злочину досліджуються  шляхом перевірки показань дома. У  її виробництва перевіряються показання  підозрюваного, повністю визнає своєї  вини у вбивстві. Під час підготовки його проведення необхідно скласти  плану його проведення. Обов'язково мають визначити: точка початку  виробництва перевірки, маршрут, яким рухатимуться учасники даного дії, можливе  поведінка підозрюваного, кошти  фіксації цього дії, хто має бути притягнутий до проведення перевірки (фахівці, поняті транспорт, конвой тощо).

 

Прикладом то, можливо перевірка  показань дома Смирнова М. В., підозрюваного  у вбивстві і розчленування трупа  ІвановаС.Н.28

 

Відповідно до год. 6 ст. 47 КПК з першого допиті обвинувачуваного прокурор, слідчий, дізнавач роз'яснюють  йому права, передбачені справжньої статтею. Отже, обвинувачуваному роз'ясняються  його права двічі – в останній момент пред'явлення обвинувачення (год. 5 ст. 172 КПК) і за першої допиті. При наступних допитах обвинувачуваному повторно роз'ясняються його права, передбачені п. 3, 4, 7 і побачили 8-го год. 4 статті, якщо допит проводиться  й без участі захисника (год. 6 ст. 47 КПК).

 

На початку допиту слідчий  з'ясовує у обвинувачуваного, чи визнає він себе винним (год. 2 ст. 173 КПК). Відповідь  обвинувачуваного фіксується в протоколі  допиту обвинувачуваного.

 

Потім його запитують, хоче той  дати будь-які свідчення сутнісно пред'явленого обвинувачення. Інакше обвинувачуваного від давання свідчень слідчий  робить відповідну запис в протоколі  його допиту (год. 2 ст. 173 КПК). Повторний  допит звинувачуваного у до того ж обвинуваченням у разі її відмовитися  від давання свідчень першою допиті може проводитися тільки на прохання самого обвинувачуваного (год. 4 ст. 173 КПК).

 

Якщо обвинувачуваний  погоджується дати будь-які свідчення, йому може бути пропонувалося питання  – якою мовою вона віддає перевагу свідчити (год. 2 ст. 173 КПК). Слідчий з'ясовує, якою мовою допитуване обличчя хоче свідчити й у випадку, коли в слідчого виникають великі сумніви, чи володіє  допитуване обличчя мовою, у якому  ведеться виробництво з кримінальної справи.

 

При допиті неприпустимо застосування насильства, загроз та інших незаконних заходів, так само як створення небезпеку  життя і здоров'я що у ньому  осіб (год. 4 ст. 164 КПК).

 

У результаті допиту забороняється  ставити навідні питання.

 

>Допрашиваемое обличчя  мають право користуватися документами  і записами.

 

З ініціативи слідчого чи з  клопотанню допитуваного обличчя на процесі допиту можуть бути проведені  фотографування, аудіо- і (чи) відеозапис, кінозйомка, матеріали яких зберігаються при справі й після закінчення попереднього слідства опечатуються.

 

При кожному допиті обвинувачуваного слідчий становить протокол з  повним дотриманням вимог ст. 190 Кодексу (год. 1 ст. 174 КПК), і навіть ст. 166 і 167 КПК.

 

Свідчення допитуваного особи  записуються від першої особи  і за можливості дослівно. Запитання  і відповіді ними позначаються на тій послідовності, яка була під  час допиту. У протокол заносяться всі питання, зокрема й ті, хто  був відведено слідчим чи які  відмовилося відповідати допитуване обличчя, із зазначенням мотивів  відводу чи.

 

У нещасних випадках, коли допитуваний  заявляє, що про частину трупа  він викинув неподалік місця  злочину, їй пропонується показати те місце, де конкретно він викинув  чи сховав частини тіла. Мають бути організовані їхпоиски.29

 

Якщо під час допиту допитуваному особі пред'являлися речові докази декларативності й документи, оголошувалися протоколи інших  слідчих діянь П.Лазаренка та відтворилися матеріали аудіо- і (чи) відеозапису, кінозйомки слідчих дій, то звідси робиться відповідна запис  в протоколі допиту. У протоколі  також мають бути відбиті дані у своїй показання допитуваного особи.

 

Якщо за допиті проводилися  фотографування, аудіо- і (чи) відеозапис, кінозйомка, то протокол повинен також  утримувати:

 

1) запис проведення фотографування, аудіо- і (чи) відеозапису, кінозйомки;

 

2) інформацію про технічних  засобах, щодо умов фотографування, аудіо- і (чи) відеозапису, кінозйомки  і факті призупинення аудіо-  і (чи) відеозапису, кінозйомки, причини  і тривалості зупинки їх записи;

 

3) заяви допитуваного особи  щодо проведення фотографування, аудіо- і (чи) відеозапису, кінозйомки;

 

4) підписи допитуваного  обличчя і слідчого, що посвідчують  правильність протоколу.

 

>Допрашиваемие обличчя  на ході допиту можуть виготовляти  схеми, креслення, малюнки, діаграми, які долучатимуться до протоколу,  про що протоколі робиться  відповідна запис.

 

Після закінчення допиту протокол пред'являється допитуваному особі  для прочитання або за його проханні оголошується слідчим. Про це у протоколі  робиться відповідна запис. Клопотання допитуваного про доповнення про  уточненні протоколу підлягає обов'язковому задоволенню.

 

У протоколі указуються всі  особи, брали участь у допиті. Усі  вони повинен підписати протокол, і навіть все зроблені щодо нього  доповнення та уточнення.

 

Факт ознайомлення зі свідченнями  та правильність їх записи допитуване обличчя засвідчує підписом наприкінці протоколу.Допрашиваемое обличчя  підписує також кожну сторінку протоколу.

 

Відмова від підписання протоколу  допиту чи неможливість підписання особами, які брали участь в допиті, засвідчується  гаразд, встановленому ст. 167 Кодексу.

 

У протоколі першого допиту обвинувачуваного вказуються даних  про особистості обвинувачуваного: 1) прізвище, ім'я і по батькові; 2) дата та місце народження; 3) громадянство; 4) освіту; 5) сімейний стан, склад. Його сім'ї; 6) місце роботи, чи навчання, рід  занять чи іншу посаду; 7) місце проживання; 8) наявність судимості; 9) інші відомості, що мають значення для кримінальної справи (год. 2 ст. 174, і навіть додаток 94 до ст. 476 КПК). У протоколах наступних  допитів даних про особистості  обвинувачуваного можна обмежити зазначенням  його, імені Ілліча та по батькові, якщо де вони змінювалися (год. 2 ст. 174 КПК).