Розслідування вбивств із розчленуванням трупа

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ  І НАУКИ  УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

імені Ярослава Мудрого

 

 

Кафедра криміналістики

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

"Розслідування вбивств  із розчленуванням трупа"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:

Студентка 4 курсу 16 групи

Інституту підготовки кадрів

 для органів прокуратури

Мартинюк О. С.

 

Перевірили:

к.ю.н.,  доц. Булулуков О. Ю.

к.ю.н. Авдєєва Г. К.

 

 

 

 

 

Харків 2009 рік

 

План курсової роботи

1. Вступ Текст вступу запозичений з дисертації, з тексту обов’язково треба видалити слово «дисертація» та «дисертаційне дослідження»!!!!!!!!
2. Завдання I.
1. Специфіка криміналістичної характеристики вбивств із розчленуванням трупа
2. Особливості початкового етапу розслідування:

а). тактичні особливості  проведення огляду місця події та частин розчленованого трупа;

б). призначення і проведення судово-медичної експертизи;

в). організація пред’явлення для впізнання розчленованих частин загиблого/

2.3 Конструювання слідчих версій та встановлення особи загиблого.

2.4 Організація тактичних операцій.

2.5 Наступний етап розслідування:

а).призначення та проведення судових експертиз

б).особливості тактики  проведення обшуку

3. Завдання II.

3.1.  План проведення слідчих дій та оперативно-розшукових заходів. 

3.2.  Розроблена тактична операція "Встановлення особи загиблого"

3.3.  Постанова про призначення судово-медичної експертизи

3.4.  Слідчі версії

3.5.  Критичний аналіз протоколу огляду місця події.

 

4.  Висновок

5.   Список використаної літератури

 

 

Вступ

Важливе значення у формуванні правової держави в Україні має ефективна діяльність правоохоронних органів у боротьбі з тяжкими злочинами проти особи, до числа яких належать убивства. У 2008р. порівняно з 1990р. більш ніж на 70% збільшилася кількість навмисних убивств, а кількість жертв становить понад 3600 чоловік, що вдвічі більше показників 1987р. Як і раніше, зонами найбільш високої активності злочинців залишаються Дніпропетровська, Донецька, Харківська, Луганська, Одеська, Запорізька, Львівська області, Автономна Республіка Крим і м. Київ. У цих регіонах вчинюється понад 65% загального числа злочинів¹

     Необхідність  розробки даної проблеми обумовлена  тим, що за останні роки в  Україні спостерігається стійка  тенденція до зростання кількості  вбивств, поєднаних з розчленуванням  трупа. Серед різновидів убивств вони набувають усе більшого поширення.

     Узагальнення  практики розслідування цих злочинів  показує, що на сьогодні слідчі  органи зазнають певних труднощів у розкритті названих видів злочинів. Їх розкриття пов'язано зі значною трудомісткістю, великим обсягом роботи, що дозволяє віднести їх до категорії підвищеної складності. Велика суспільна небезпека вбивств з розчленуванням трупа, трудність їх розкриття викликають необхідність вирішення низки теоретичних і прикладних проблем.

     Істотний  внесок у дослідження теоретичних питань, пов'язаних з проблемами методики розслідування злочинів внесений трудами таких вчених-криміналістів України та інших держав, як Ю.П.Аленін, В.П.Бахін, Р.С.Бєлкін, П.Д.Біленчук, О.М.Васильєв, В.К.Гавло, І.Ф.Герасимов, В.Г.Гончаренко, Л.Я.Драпкін, А.В.Іщенко, Н.І.Клименко, О.Н.Колесниченко, В.О.Коновалова, В.С.Кузьмичов, В.К.Лисиченко, В.Г.Лукашевич, І.М.Лузгін, Г.А.Матусовський, І.В.Постіка, М.В.Салтевський, М.О.Селіванов, М.Я.Сегай, В.Г.Танасевич, В.В.Тіщенко, О.О.Хмиров, В.Ю.Шепітько,  М.П.Яблоков та ін.

     Системний  підхід до вивчення і якомога  ширшого розкриття проблеми, зумовлений темою і змістом дисертації і передбачає тісний взаємозв'язок з іншими правовими науками. Під час її написання автор вивчав труди вчених в галузі кримінології, кримінального процесу, кримінально-правової науки, судової психіатрії, а також сексопатології, сексології, філософії та історії, пов'язані з цим монографічним дослідженням. У дисертації використані й роботи вчених в галузі судової медицини, які досить всебічно висвітлили медико-криміналістичний аспект названої проблеми (М.І.Авдєєва, М.С.Бокаріуса, Є.М.Бєлєцького, Л.Г.Богуславського, В.М.Волкова, Н.І.Гуковської, О.В.Датій, А.П.Загрядської, М.В.Кісіна, В.І.Кононенка, В.О.Свєшникова, С.С.Саміщенка, Ю.С.Сапожникова та ін.).

     Значний  внесок у розвиток криміналістичних  рекомендацій по розслідуванню  вбивств і, зокрема, вбивств  з розчленуванням трупа, зробили  такі криміналісти, як: Л.Г.Відонов,  Г.А.Густов, В.П.Колмаков, А.Х.Кежоян, Г.М.Мудьюгін, М.О.Селіванов, І.М.Сорокотягін, Л.О.Соя-Серко, В.І.Шиканов, Я.М.Яковлєв та інші вчені. В останні роки окремим питанням розслідування такого типу злочинів були присвячені роботи С.А.Афанасьєва, Ю.П.Дубягіна, М.М.Китаєва, О.П.Тєльцова, А.В.Старушкевича та ін. Однак фундаментальних розробок з розслідування вбивств, пов’язаних з розчленуванням трупа останніми роками бракує. До сьогодення основною науковою роботою, присвяченою комплексному дослідженню вказаних злочинів, була робота В.П.Колмакова “Методика розслідування справ про вбивства з розчленуванням трупів” (1941 р.).

     Не отримали  розвитку, впровадження у практику  розслідування вбивств рекомендації, що базуються на теорії криміналістичної характеристики, на вченні про слідчі ситуації та типові слідчі версії. Слід зазначити, що не розглядалося і комплексне вирішення основних завдань розслідування вбивств з розчленуванням трупа за допомогою тактичних операцій.

     Аналіз законодавства,  літературних джерел та судово-слідчої практики дозволяє дійти висновку, що вбивства з розчленуванням трупа вимагають якісно нових підходів до їх розслідування, а отже, й до теоретичних досліджень цієї важливої проблеми. ²

     Методика  розслідування вбивств з розчленуванням трупа має свої істотні особливості, обумовлені тим, що ці вбивства вчинюються в умовах неочевидності з застосуванням специфічних прийомів приховування злочину, з розчленуванням тіла жертви. Способи їх скоєння і приховування досить різноманітні, тому їх вивчення, класифікація і виявлення чинників об'єктивного і суб'єктивного характеру, що впливають на них, являють собою важливу проблему.

 

Криміналістична характеристика вбивств із розчленуванням трупа

Вбивство згідно зі ст.115 КК України  належить до злочинів проти життя особи. У диспозиції статті викладено, що вбивство-це умисне заподіяння смерті іншій людині. Із літератури відомо, що вбивство належить до одного із найдавніших видів злочину³. Згідно з законом, воно є найтяжчим злочином проти особи.

Вбивства з розчленуванням трупа можна поділити на: побутові вбивства; сексуальні вбивства, а саме - вбивства пов’язані зі згвалтуваням жертви та сексуально-садистські; вбивства з метою трансплантації людських органів (тканин); ритуальні вбивства; вбивства з метою канібалізму.

Кожній групі характерні свої особливості характеристики злочинців  та потерпілих, типові способи вчинення вбивства (і що особливо важливо - способу  розчленування), внаслідок яких і  утворюються типові сліди.

Існують два види умисного розчленування: дефензвне (захисне) і офензивне (наступальне).

Цілями дефензивного розчленування є:

1. приховування місця скоєння вбивства
2. полегшення транспортування і приховування трупа
3. перешкоджання ідентифікації особи загиблого.

У разі офензивного розчленування, навпаки, цілі злочинця полягають у задоволенні своїх бажань (сексуальних, садистських, некрофільних потреб, тощо), тобто, в самому факті розчленування. Особливість офензивного розчленування полягає в тому, що заходи для приховання трупа і перешкоджання встановленню особи вбитого у більшості випадів не вживається.

Ознаками офензивного  розчленування є:

1. Надзвичайне знівечення тіла: розпорювання живота, відрізання грудей, статевих органів, видобування нутрощів, здирання шкіри тіла.
2. Завдання ненормальних ран вмираючий або вже померлій людині.
3. Безладність і бездоцільність знівечення; ознаки незвичайних дій з трупом (залежно від форм сексуального відхилення вбивці).
4. Розчленування трупа на дуже дрібні частини.
5. Заподіяння величезної кількості ушкоджень, що має свідчити про садистські схильності або про вчинення вбивства психічно неповноцінною особою.

Офензивне розчленування  може бути прижиттєвим і посмертним.

Ознаками дефензивного розчленування є системний комплекс дій, пов’язаних з приховуванням трупа або його частин. Необхідно виділяти ситуації, коли розчленування не виступає способом скоєння злочину і розчленування є способом вчинення вбивства.

Важливими елементами криміналістичної характеристики вбивств з розчленуванням трупа є: способи приготування,  способи розчленування, способи приховування та типові сліди.

Способи приготування до вбивства. Дії злочинців з підготовки до вчинення подібних вбивств полягають у виборі:

1. жертви вбивства
2. засобів та знарядь вбивства
3. часу та умов, що надалі сприятимуть приховуванню злочину
4. місця, де передбачається вбити та розчленувати жертву
5. відповідних способів  вчинення, розчленування і приховування
6. вивчення медичної, юридичної та іншої спеціальної літератури, якщо обраний спосіб здійснення розчленування пов’язаний якимось чином зі спеціальним пізнанням.
7. співучасників злочину
8. способу знайомства з жертвою.

Способи розчленування. Дії із розчленуванням жертви вбивства розрізняють за обсягом, формою та характером впливу на труп.

За обсягом умисне розчленування поділяється на три групи:

1. декапітація - відділення тільки голови від трупа людини (мета - перешкодити встановлення особи вбитого)
2. часткове (неповне) полягає у відділенні частин тіла по суглобам, голова відділяється в ділянці шийних хребців, рука в плечових суглобах, ноги в тазостегнових, крім того до цієї групи належить перебування трупа в ділянці живота, відділення голови та ніг з залишенням рук у тулуба.
3. Повне - розчленування трупа на дрібні частини..

 

За формою розрізняють такі способи розчленування:

1. Проста форма - проводиться злочинцем з метою полегшення транспортування  подальшого приховування трупа (розчленування трупа без його знівечення, оскільки для вбивці байдуже, чи буде встановлено особу вбитого.
2. Складна форма - знівечення, де основною метою розчленування є перешкоджання встановлення особи вбитого.
3. Змішана форма - поєднання простої форми і знівечення, де метою розчленування є  як полегшення транспортування і приховування частин трупа, так і прагнення злочинця зробити неможливим встановлення особи вбитого у разі виявлення частин трупа.
4. Розчленування з використанням транспортних засобів
5. Розчленування з використанням вибухових пристроїв та  вибухових речовин.

За характером впливу на труп розрізняють: розпилювання, розрізання,  розривання, розрубування, розтин трупа.

Способами приховування є такі дії:

1. Приховування трупа (його частин): знівечення трупа, знищення особливих прикмет (родимок, татуювань, тощо), зрізання шкіри з пальців рук, спотворення обличчя; знищення трупа або його частин шляхом спалення, розчинення із застосуванням рідких кислот, розварювання з додаванням хімічних речовин, тощо... Також упакування частин трупа, пошуки пакувального матеріалу, тощо; транспортування частин трупу, вбір маршруту транспортування, місця приховування; приховування частин трупа шляхом їх закопування, утоплення, розкидання в різних місцях та комбінація зазначених способів.
2. Приховування знарядь і засобів вбивства (розчленування), а також інших слідів злочину шляхом: знищення знарядь вбивства (розчленування); приховування інформації, пов’язаної зі злочином та її носіїв, знищення інших матеріальних носіїв інформації; маскування (змінення вигляду окремих видів, ознак, станів).
3. Приховування слідів злочину шляхом створення неправдивої інформації та носіїв, створення неправдивого алібі; явно неправдива заява (наприклад злочинець з власної ініціативи звертається з заявою про розшук родичів, які зникли, розповсюдження чуток про виїзд в інше місце проживання, тощо); явно неправдиві свідчення.
4. Інсценування нещасного випадку або самогубства.⁴

 

Особливості початкового  етапу розслідування

 

а). тактичні особливості  проведення огляду місця події та частин розчленованого трупа. Специфіка огляду місця події у справах досліджуваної групи вбивств полягає в тому, що: