Розслідування вбивств із розчленуванням трупа

1. Фотознімком голови невпізнаного трупа і безвісти зниклої особи (метод аплікації)
2. Групою крові, яка встановлюється за біологічними виділеннями трупа і безвісти зниклої особи (відомості зафіксовані у військово-облікових документах, лікарнях, донорських пунктах, тощо.).
3. Вилученими зразками волосся за місцем проживання безвісти зниклої особи.
4. Прижиттєвими та посмертними рентгенограмами
5. Різного роду захворюваннями, які встановлені під час судово-медичного дослідження частин трупа і за амбулаторними картками, що вилучаються в медичних установах, де особа перебувала на лікуванні, або надаються родичами вбитого.¹²

Конструкція слідчих версій встановлення особи загиблого

Конструювання робочих  версій доцільно здійснювати у двох напрямках: стосовно особи загиблого, а також за суб’єктом злочину  і можливими напрямами його пошуку.

Побудова слідчих версій щодо вбитого здійснюється залежно від того, чи є в розпорядженні слідчого данні, які дають змогу встановити особу невпізнаного трупа (певні ідентифікаційні ознаки: особливі прикмети, папілярні узори, тощо). Якщо такі відомості відсутні,  то побудова версій можлива після проведення тактичної операції "Пошук відсутніх, (яких не вистачає) частин трупа". За наявності ідентифікаційних ознак особи загиблого, побудову слідчих версій доцільно здійснювати з урахуванням класифікації за такими ознаками загального характеру:

1. належність убитого до категорії осіб, які перебувають на криміналістичних обліках в органах внутрішніх справ: раніше судимих, зареєстрованих у картотеці безвісно зниклих (якщо є заява).
2. відношення загиблого до місцевості: вбитою є особа, яка проживала в близько розташованих районах міста;загиблий проживав далеко від місця, де були знайдені його останки; убитий є приїжджим з іншої місцевості. При цьому загиблий мав які-небудь контакти з місцевим населенням або нікому не був відомий.

Насамперед перевіряються версії про факти зникнення, що мали місце до моменту виявлення трупа, після чого конкретизуються і перевіряються конкретні слідчі версії про загиблого. Якщо внаслідок їх перевірки не встановлено особу загиблого, то висуваються загальні версії у другому напрямі (за відношенням загиблого до місцевості). В цих випадках діяльність слідчого набуває пошукового характеру.

Побудова слідчих версій щодо суб’єкта злочину можлива:

1. Використанням даних, отриманих в результаті наукового узагальнення слідчо-судової практики, слідчого досвіду, накопиченого в результаті розкриття подібних вбивств.
2. Виходячи з обставин виявлення розчленованих частин
3. З урахуванням наявних даних про потерпілого.

У ситуації, що розглядається, слідчий повинен передусім визначити  коло приблизних осіб, серед яких шукати злочинця. Для названої ситуації мають висуватися версії щодо вчинення вбивства:

• однією особою або кількома;
• близькою до потерпілого особою або не знайомою йому взагалі;
• місцевим або приїжджим;
• особою, яка вчиняла одиничне або серію подібних вбивств.

Перевірка версій щодо загиблого  проводиться за допомогою проведення системи слідчих та оперативно-розшукових дій. Якщо злочинець затриманий, а  особу потерпілого не встановлено, то у більшості випадків це пояснюється  відсутністю між ними тривалих взаємозв’язків. Як правило вони не були знайомі.¹³ 

Таблиця №2

Слідчі версії 

Організація тактичних  операцій

Спосіб вчинення вбивства з розчленуванням трупа нерідко є зв’язуючою ланкою, яка дає можливість встановити злочинця. Якщо має місце вбивство, яке раніше було здійснено аналогічним способом, то ця обставина дає змогу судити про вчинення вбивства однією і тією ж особою (серійним вбивцею). А це в свою чергу дає змогу з урахуванням інформації, яка вже міститься в кримінальних справах,  скласти більш повну інформацію про особу злочинця (його фізичні та інші особливості, звички,  види і маршрути його пересування та інші обставини скоєння злочину).

Можуть висуватися версії щодо окремих  фактів, які конкретизують спосіб приховування, що також зумовлено  місцем знаходження частин трупа. Так, наприклад, якщо частини трупа виявлені у воді, то висувається версія про доставку трупа на річковому транспорті або водною течією.  Звідси робиться висновок про те, що злочинець може проживати біля річки, або розчленований труп переміщали річковим транспортом.

Якщо частини трупа виявлено в багажі або в поїзді, то висуваються  версії про те, що вони були доставлені відповідно з іншого міста або  населеного пункту. Ретельне упакування частин трупа може свідчити про переміщення їх здалеку або навпаки.

В умовах слідчих ситуацій, що характеризуються відсутністю даних про злочинця, важливе значення мають виявлені в ході кримінальних справ статистичні  дані, які вказують на те, що здебільшого  розглянуті вбивства вчинюються в закритому  приміщенні здебільшого особами, які знаходяться з потерпілим у тісних стосунках. Тому найчастіше найбільш типовою версією є припущення про те, що вбивство вчинено близькими до потерпілого особами. Відповідно до цього версія формулюється таким чином: "Якщо виявлено розчленований труп, то вбивство, ймовірно вчинене в закритому приміщенні родичами або іншою особою, яка знайома з потерпілим".

У випадках побутових вбивств, що супроводжувались розчленуванням трупа, припущення щодо вчинення злочину особою, знайомою з потерпілим, є вельми істотним. І навпаки, у розслідуванні сексуально-садистських вбивств, важливого значення набуває версія, що вбивство вчинене особою, з якою потерпілий не був знайомий. Тому, підставою для побудови версій про вчинення вбивства особою, з якою був знайомий потерпілий, мають слугувати дані про способи приховування, отримані в процесі огляду місця події (спотворення особи, знищення дермального шару кистей рук, особливих прикмет та ін).

В цій ситуації доцільним є організація проведення тактичної операції "збір первинної інформації", призначення якої полягає в забезпеченні цілеспрямованої уваги і дій слідчого на зборі інформації про елементи структури злочину і розроблення для досягнення цієї мети оптимальних засобів та умов. Коли потерпіла особа не відома, так само не достатньо даних про особу, яка вчинила злочин, аналіз зібраних даних на місці, мають першорядне значення. Відомі лише спосіб розчленування, спосіб приховування і місце розчленованих частин трупа, яке крім того як правило, не є місцем скоєння злочину. Це зумовлює неясність або мінімальну інформованість "слідової картини", що склалася.

Важливої ролі набуває  інформація, отримана саме в результаті огляду місця події, яка різною мірою свідчить про особу злочинця. Будь-які дані, що можуть свідчить про особу злочинця, мають ретельно фіксуватись та аналізуватись. Інформація, що має слідчий в цій ситуації є мінімальною.

Збір інформації варто  проводити як процесуальними, так і не процесуальними способами з використанням усіх можливих оперативно-розшукових засобів, а саме:

1. "прочісування" навколишньої місцевості
2. подвірних та по квартирних обходів
3. залучення кінолога зі службово-розшуковою собакою
4. консультацій з фахівцями (наприклад, моделювання особи злочинця за всіма залишеними на місці події слідами)
5. проведення передекспертного дослідження виявлених частин трупа і речових доказів.

За допомогою названої тактичної інформації виявляється  інформаційна суть конкретної слідчої  ситуації, і тому в цьому аспекті вона є базисом для проведення операції "встановлення невпізнаного трупа.

Специфіка планування в  цій ситуації полягає в тому, що всі слідчі дії  і  оперативно-розшукові  заходи, які направлені на встановлення особи загиблого і виконуються  за окремим планом тактичної операції "встановлення особи невпізнаного трупа", тільки після проведення якої може бути складено загальний план розслідування. У разі її проведення планується організація і виконання таких процесуальних дій, організаційно-перевірочних та оперативно-розшукових заходів:

1. Огляд місця події та частин трупа
2. Огляд одягу трупа та пакувального матеріалу
3. Допит свідків
4. Призначення і проведення судово-медичної експертизи, а за необхідності й інших  судових експертиз
5. Пред’явлення частин трупа для впізнання
6. Туалет трупа, а за необхідності і реставрація голови загиблого
7. Складання карти невпізнаного трупа
8. Дактилоскопіювання трупа
9. Фотографування трупа за правилами впізнавальної фотозйомки і виготовлення фотопортрета
10. Використання службово-розшукових собак
11. Подвірно-поквартирний обхід у районі, де було виявлено частини трупа, або  в місцях, де загиблий проживав, відпочивав, працював.
12. Виявлення осіб, які зникли в районі виявлення трупа та по сусіднім районам
13. Перевірка особи загиблого криміналістичними обліками
14. Зіставлення фотознімків невпізнаного трупа з фотографіями в "оперативних фотоальбомах"
15. Підготовка і розсилання фотографій невпізнаного трупа  в районні, міські та обласні відділи МВС України
16. Організація пошукових заходів, спрямованих на встановлення особи вбитого в громадському транспорті, домоуправлінні, в житлово-комунальних конторах.

За повної відсутності  орієнтувальних даних щодо особи  розчленованого трупа, особливо важливим є організування цілеспрямованого пошуку всіх відсутніх частин трупа  з охопленням якнайбільшої території, яка прилягає до місця виявлення частин трупа.

Залежно від специфіки  місця виявлення розчленованих  частин, способів приховування (зокрема  транспортування) та інших обставин, може виникнути необхідність у проведенні тактичної операції "Встановлення місця вчиненого вбивства і розчленування трупа". Встановленню місця вчинення вбивства може сприяти виявлення розчленованих частин трупа в різних місцях (за умови, що частини трупа є частинами однієї людини). Необхідно з’ясувати, як частини трупа потрапили в місця їх виявлення. З цією метою у плані розслідування у разі проведення такзванної  тактичної операції важливо передбачити вивчення транспортних комунікацій, маршрутів, розкладів і графіків руху місцевого і залізничного транспорту. Тому, після встановлення того, що частини трупа належать одній людині, важливого значення у визначенні місця проживання злочинця набуває аналітична робота. Цьому сприяє ретельний аналіз територіального співвідношення і часових інтервалів між місцями виявлених частин трупа, а також використані злочинцем прийоми та знаряддя вбивства (розчленування).

В подібній ситуації домінуючого  характеру набуває саме пошукова діяльність, направлена на заповнення інформаційних прогалин, а основним завданням слідчого на цьому етапі є збір інформації  про особу загиблого, що дасть змогу ідентифікувати загиблого. Якщо в результаті успішної реалізації названої тактичної операції було отримано дані щодо особи загиблого, то подальше планування розслідування передбачає виконання подальших дій, направлених на ідентифікацію трупа.

Отже, найбільш поширеними слідчими діями у розслідуванні  вбивств з розчленуванням трупа  є: огляд місця події, пред’явлення для впізнання, обшук, допит свідків, призначення судово-медичної та інших  видів експертиз.

¹⁵ 

Наступний етап розслідування

а).призначення та проведення судових експертиз

Таблиця №3 судові експертизи