Розслідування вбивств із розчленуванням трупа

1. В переважній більшості випадків місце вчинення вбивства і місце виявлення трупа не збігаються за місцем їх виявлення.
2. Часто частини трупа знаходяться через досить тривалий проміжок часу, за який у навколишньому середовищі  відбулись фізичні, хімічні та біологічні зміни, внаслідок яких частини трупа зазнали гнилісних змін і обстановка місця події.
3. Як правило виявляються не всі, а деякі частини тіла, що також ускладнює встановлення особи загиблого.

Серед основних криміналістично  значущих об’єктів в огляді місця  події в справах про вбивства з розчленуванням трупа необхідно виокремити: ділянку місцевості або приміщення де локалізовано подію; частини розчленованого трупу; сліди вчинення вбивства і розчленування тіла; сліди перебування на місці події інших осіб; сліди автотранспортних та інших засобів, що використовувались злочинцем для транспортування частин трупа; речі і предмети, що кинуті злочинцем, або випадково ним забуті; пакувальний матеріал; мікрооб’єкти, що могли потрапити на предмети обстановки, упаковку і частину трупа⁵.

Специфіка огляду місця події у справах про вбивство з розчленуванням трупа полягає в тому, що місць події за наявності однієї події може бути декілька: місце вбивства, місце розчленування, місце виявлення частин трупа. Виходячи з цього, першочерговими питаннями, які необхідно вирішити слідчому є:

• яким способом доставлені частини тіла на місце їх виявлення?
• Звідки та яким шляхом доставлені частини тіла на місце їх виявлення?

Особливу увагу при  цьому слід приділити: аналізу окремих  слідів на місці події; встановленню між ними взаємозв’язків; виявлення ознак, що характеризують скоєння вбивства з розчленуванням трупа; встановленню, чи виступало розчленування способом приховування, чи злочинець не здійснював подібних дій у зв’язку з тим, що розчленування тіла жертви переважало у вчиненні вбивства, що в свою чергу дасть змогу прослідкувати взаємозв’язки за лінією "злочинець-жертва".

В ситуації, коли місце  події не є місцем злочину, особливу увагу слід приділити пошуку, фіксації та вилученню слідів, що свідчать про  перебування злочинців на місці події (сліди рук, ніг, транспортних засобів, особистих речей, недопалків та ін.). При цьому особливого значення набуває огляд шляхів підходу та відходу злочинця для встановлення, звідки з’явився і в якому напрямку він зник. Огляд на шляхах відходу сміттєвих урн, баків, чагарників в ряді випадків дає змогу виявити предмети, що можуть стати речовими доказами у справі. У разі виявлення на місці події залишених можливим злочинцем недопалків, гребінців та інших предметів, необхідно направляти їх до судово-медичної лабораторії з метою  дослідження слини, жиропоту, що дає можливість встановити групу крові його власника. Особливу увагу слід приділити виявленню, фіксації та вилученню мікрооб’єктів⁶.

Виявлення та фіксація цих  слідів дає змогу встановити: спосіб транспортування трупа, рід і вид транспорту; напрямок у якому рухались злочинці до і після транспортування частин трупа; кількість осіб, які приймали участь в переміщенні  частин трупа; вид, розмір, індивідуальні особливості взуття цих осіб, зріст і ходу кожного з них.

В ситуації, коли злочинець  не перебував на місці виявлення  розчленованих частин (частини трупа  відправлялися багажем, підкидалися  злочинцем в товарні поїзди, що йшли в протилежних напрямках, тощо), основне інформаційне навантаження (важлива доказова інформація про подію злочину) зосереджене у виявлених частинах трупа і матеріалі, що використовується для їх упаковки ( якщо такий є), а не в матеріальній обстановці місця виявлення розчленованих частин. Тому особливе значення необхідно приділити дослідженню і скрупульозному опису в протоколі кожної частини розчленованого трупа, пакувального матеріалу і виявлених на них слідах. Важливу інформацію про  місце скоєння злочину можуть нести мікрооб’єкти грунтового і рослинного походження.

Перш ніж перейти  до огляду власне частин трупа, необхідно  ретельно зафіксувати усі пошкодження, що є на ньому (відеозапис, фотозйомка); описати розташування частин тіла, що були виявлені відносно інших об’єктів місця події; провести дослідження  ложа розчленованого трупа, а також  предметів, що знаходяться на частинах трупа разом із ложем; за можливості (якщо виявлені кисті рук) труп дактилоскопіювати з метою ідентифікації вбитого за дактилоскопічною іпотекою, а згодом і за слідами рук, що він міг залишити за життя. Якщо внаслідок різних причин (гнилісні зміни, мацерація) важко отримати якісні відбитки пальців, дактилоскопіювання досліджується у лабораторних умовах, а папілярні узори відновлюються за спеціально розробленими методиками.

Під час огляду кожної частини розчленованого трупа слідчим за допомогою спеціаліста послідовно виявляються і підлягають опису зовнішні ознаки частин, що оглядаються. Якщо виявлена голова трупа, то вона описується методом словесного портрету. Максимально повно і чітко в протоколі  загальні (стать, приблизний вік, зріст та ін.), індивідуальні (особливості будови різних частин тіла, особливі прикмети татуювання, шрами, родимки та ін.; професійні (розташування мозолей, стирання шкіри, наявність мікрочастинок на шкірі) ознаки особи вбитого. Спеціаліст у галузі судової медицини в процесі огляду частин трупа на місці їх виявлення зобов’язаний  встановити і повідомити слідчому для занесення в протокол наявність ранніх і пізніх трупних явищ в міру їх вираженості. Слід звернути увагу на наявність і на характер ушкоджень, їх локалізацію, поверхні та краї відчленувань. Локалізація і кількість ушкоджень може вказувати на психічні особливості суб’єкта злочину може вказувати на психічні особливості суб’єкта злочину, характер поранень і слідів розчленування  - на стать, вік  і фізичну силу особи, що вчинила вбивство. В процесі огляду частин трупа, витягнутих з води, крім фіксації тілесних ушкоджень, звертається увага на наявність явищ мацерації.

Особливу увагу треба  приділити дослідженню пакувального матеріалу (якщо він є). Описуються його загальні та індивідуальні ознаки, а також ознаки всіх інших предметів, що використовуються для упакування розчленованих частин. Слід також звернути увагу на  спосіб зав’язування вузлів на упаковці, який багато в чому залежить від звички людини, зумовлений професійними навичками та іншими особливостями. Дослідження вузлів та навичок може мати важливе значення для встановлення професії й особи людини, яка їх виготовляла.

На основі даних зовнішнього  огляду частин трупа і місця їх виявлення, лікар-спеціаліст у галузі судової медицини в усній формі може відповісти слідчому на питання:

1. Яка приблизна давність настання смерті і яка давність розчленувань.
2. Яка можлива причина смерті
3. Які сліди нашарування є на частинах трупа, пакувальному матеріалі та місці їх виявлення.
4. Чи є місце виявлення трупа місцем вчинення вбивства та розчленування трупа.
5. Які є ушкодження на частинах трупа та яким приблизно знаряддям вони вчинені
6. Що є знаряддям розчленування
7. Чи є знаряддя вчинення вбивства знаряддям розчленування

Залежно від конкретної ситуації, судово-медичний експерт  може відповісти і на інші питання, якщо вони не вимагають складних наукових досліджень. Висловлювання судово-медичного  експерта, що базуються на результатах  зовнішнього огляду трупа, носять лише передбачувальний характер і ніякою мірою не можуть бути розглянуті як висновок експерта, який дається тільки після повної судово-медичної експертизи розчленування трупа.

В огляді місця події можуть брати  участь не тільки спеціалісти в галузі судової медицини і криміналістики, а й інших галузей знань, необхідність залучення яких визначається слідчим, виходячи з особливостей конкретної події⁷.

б). призначення судово-медичної експертизи

Призначення судово-медичної експертизи у справах про вбивство з розчленуванням трупа є обов’язковим (ст. 76 КПК України)⁸, а проведення її доцільне в обласному бюро судово-медичної експертизи із залученням за необхідності різних фахівців: стоматологів, гінекологів, анатомів та ін. В міру виявлення  бракуючих частин трупа в кожному конкретному випадку призначають судово-медичну експертизу.

На початковому етапі проведення судово-медичної експертизи у випадках, якщо частини трупа були виявлені у пакувальному матеріалі, останній підлягає ретельному огляду з подальшим описом і фотографуванням його ознак. Після цього пакувальний матеріал або його частини, останки одягу вилучаються, висушуються і передаються під розписку слідчому. Далі перераховуються, ретельно вимірюються, детально описуються і фотографуються частини трупа. Мають бути вказані особливості кожної з них, загальний стан і міри вираження посмертних змін. Уважно оглядаються ушкодження як в місцях розчленування, так і на різних відрізках досліджуваних частин. У разі дослідження декількох частин трупа, необхідно описати кожну частину окремо, особливу увагу приділяючи виявленню та фіксації індивідуальних прикмет: татуювань, родимок, шрамів, рубців, різного роду паталогічних змін, а також різного роду індивідуальних ознак. Якщо серед виявлених частин трупа є голова, то її описують методом словесного портрету. Особливе місце під час дослідження голови приділяється зубному апарату. У судово-медичній експертизі розчленованих частин, зуби є не тільки об’єктом, що доповнює разом з іншими даними відомості про расу, вік, стать їх власника, але і є носіями цілісних індивідуальних ознак, що нерідко забезпечують можливість ідентифікації особи. За наявності достатньої кількості інформації (наприклад індивідуальні особливості будови зубів) позитивне ідентифікаційне дослідження може бути здійснене тільки за зубним апаратом  без залучення будь-яких інших методів дослідження. Тому до дослідження голови в усіх випадках необхідно залучати стоматолога.

Під час підготовки судово-медичної експертизи, слідчі повинні орієнтуватися на специфіку постановки питань, що можуть дати  найбільш точну інформацію для встановлення особи загиблого, знарядь вбивства (розчленування) та їх розшуку, особи злочинця та інших обставин справи.⁹ 

Таблиця №1

Питання, що ставляться на розв’язання судово-медичної експертизи¹⁰

в). організація  пред’явлення для впізнання розчленованих частин загиблого

Після повного судово-медичного  дослідження розчленованого трупа  у випадках, якщо до цього моменту  труп не впізнано, слідчий зобов’язаний забезпечити виконання нового комплексу  передідентифікаційних дій, що забезпечують більш глибоку перевірку із встановленням особи загиблого:

1. туалет трупа або реставрацію
2. фотографування
3. зняття посмертної гіпсової маски
4. взяття проби трупної крові для встановлення її групи та інших особливостей
5. Вилучення зразків волосся і вмісту з-під нігтів
6. вилучення протезів
7. складання впізнавальної картки трупа

У випадках, коли шкіряний покрив зберігся, а голова трупа  змінена вираженими посмертними  явищами за рахунок роздуття або  зміни м’яких тканин голови незначною  мірою, здійснюється зовнішнє покриття голови, незначною мірою здійснюється зовнішнє оброблення шкіряного покриву обличчя (туалет трупа). У разі більш глибоких посмертних процесів або в разі значного виявлення травм обличчя внаслідок механічних ушкоджень доцільно провести реставрацію м’яких тканин голови.

Основні положення тактичного характеру, які необхідно пам’ятати слідчому, зводяться до такого:

1. Туалет та реставрація голови трупа проводиться тільки судово-медичним експертом.
2. Проведення туалету трупа і реставрації голови можливе тільки після попереднього судово-медичного дослідження.
3. Відразу після реставрації голови (туалету трупа) проводиться фотографування голови за правилами впізнавальної фотозйомки.

Від того на скільки чітко, правильно і повно будуть організовані і проведені передідентифікаційні заходи, серед яких невипадкову роль відіграє туалет і реставрація голови трупа, значною мірою залежить успішність пред’явлення для впізнання.

У разі пред’явлення для  впізнання розчленованих частин трупа за винятком голови або обличчя  трупа, впізнання може бути лише у формі схожості, а не тотожності. Такі впізнання вимагають ретельного контролю у шляхом проведення слідчих, експертних і оперативно-розшукових дій, направлених на подальшу ідентифікацію особи загиблого. З цією метою призначається низка судових експертиз (судово-портретна, дактилоскопічна, товарознавча та ін.). Перелік заходів, направлених на встановлення невпізнаного трупа, як правило зводиться до звичайних прийомів зіставлення за: