Авторське право реклами

ЗМІСТ

ВСТУП

1.Авторське   право  реклами.

2.Законодавство   про рекламу.

3.Автор  як   власник   реклами.

ВИСНОВОК

СПИСОК  ВИКОРИТАНОЇ  ЛІТЕРАТУРИ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                     ВСТУП 

Загальновідомо, що реклама є однією з рушійних сил  ринкової економіки, і якщо остання  є кораблем, то реклама  є вітром, який повинен  постійно дути, щоб  корабель плив у відповідному напрямку. Суть реклами полягає в пропонуванні широкому колу потенційних споживачів певного товару (послуги), який або тільки з’являється на ринку і намагається «заявити про себе», або ж намагається розширити коло своїх споживачів шляхом, як сьогодні модно говорити, «просування бренду». Проте це абсолютно неможливо без використання об’єктів авторського права, адже разом з торговельною маркою, фірмовим найменуванням чи географічним позначенням вони своєю оригінальністю, неповторністю та творчим характером опосередковано формують обличчя товару (послуги), компанії, підвищують лояльність споживача тощо. Кожен рекламний відео-, аудіоролик так чи інакше стосується об’єктів авторського права. Якщо враховувати, що факт захисту останніх, в найбільш загальному порядку, гарантується статтею 54 Конституції України, що є нормою прямої дії, можна стверджувати, що дане питання набирає ще більшої ваги, адже наряду з загальними вимогами до реклами (Розділ ІІ Закону України «Про рекламу») постає питання   добросовісного використання та захисту об’єктів авторського права. 

Для початку потрібно наголосити на змінах до Закону, що є важливими  для усіх трьох  співвідношень. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про рекламу» (надалі – Закон) в редакції від 3 лютого 2004 року (Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони інтелектуальної власності, № 1407-IV) реклама перестала бути предметом авторского права. Зокрема, у новій редакції статті вказано, що використання в рекламі об’єктів авторського і (або) суміжних прав здійснюється відповідно до вимог законодавства України про авторське право і суміжні права. Логіка законодавця в тому, що реклама не може бути предметом авторського права, адже під предметом авторського права розуміються суспільні відносини цивільно-правового характеру (майнові та особисті немайнові відносини), що складаються у сфері авторського права та суміжних прав, а реклама є лише одним із способів використання об’єктів авторського права. В новій редакції статті основним центром ваги є слово «використання», застосування якого цілком відповідає вимогам статей 14 та 15 Закону, тобто є ключовим як для особистих немайнових, так і майнових прав автора. Стаття 441 ЦК України визначає, що розуміється під терміном «використання твору». Зокрема, таким є опублікування (випуск в світ), відтворення у будь-який спосіб та у будь-якій формі, переклад та інші випадки встановлені статтею та законом.

Як  вирішення проблеми пропонувалося визнання переривання рекламою кінофільмів похідним твором, адже в такому разі на базі одного твору створюється  зовсім інший –  новий твір. Проте  дане твердження суперечить законодавству, адже як вказано в Законі про авторство, похідним твором є твір, який є творчою переробкою іншого існуючого твору. В даному разі скоріше потрібно говорити про монтаж кінофільму разом з блоком реклами чи окремими рекламними роликами, за показ яких канал отримує гроші, а не про творчий задум на створення нового твору. Окрім того, у разі визнання такого «твору» похідним, потрібно визнати канал власником похідного твору з усіма правами та обов’язками, що виникають з факту створення твору, що в даному разі суперечить законодавству України.м.ння добросовісного використання та захисту об’єктів авторського права. 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.АВТОРСЬКЕ   ПРАВО  РЕКЛАМИ. 

Останнім  часом з'явилася  стійка асоціація реклами з поняттям «креатив» *. Проте ще більш стійкий зв'язок існує між поняттям «креатив» і авторським правом. Як ви, ймовірно, вже здогадалися, ця стаття буде присвячена авторському праву в рекламі.

Найчастіше  про авторське  право в рекламі  згадують занадто  пізно, коли необхідно  терміново вирішувати проблему гострої  «головного болю», викликаної наплювацьким ставленням до належного оформлення всіх питань, пов'язаних з охороною авторських прав.Стосовно до реклами існують три найбільш часто зустрічаються виду «головного болю» - це, по-перше, питання, пов'язані з використанням чужих творів, по-друге, питання, пов'язані з грамотною передачею прав на ролик замовнику, і, по-третє, питання, пов'язаніз правильним оформленням відносин між фірмою, що створює ролик, і її власними співробітниками.

У Російській Федерації основним нормативним документом, що регулює відносини у сфері авторського права, є Закон РФ «Про авторське право та суміжні права» 1993 р. Відповідно до Закону авторське право поширюється на твори науки, літератури і мистецтва, що є результатом творчої діяльності, незалежно від призначення і достоїнства твору, а також від способу його вираження. Авторським правом також охороняються частина твору та його назву.

Дуже  важливо пам'ятати, що авторське право  не поширюється на ідеї, методи, процеси, системи, способи, концепції, принципи, відкриття, факти.Авторське право на твір не пов'язане з правом власності на матеріальний об'єкт, в якому твір виражено. За загальним правилом, купивши диск з гарною пісенькою, ми не маємо права нічого з цієї пісенькою робити, окрім як прослуховувати її для свого особистого задоволення.Об'єктами авторського права є літературні твори, програми для ЕОМ, драматичні і музично-драматичні твори, музичні твори з текстом або без тексту, кіно-, теле-і відеофільми, твори живопису, скульптури, графіки, дизайну, твори архітектури, місто-будівни-ва і садово-паркового мистецтва, фотографічні твори, географічні, геологічні та інші карти, плани, ескізи та інші твори.

До  об'єктів авторського  права також відносяться  похідні твори (переклади, обробки, анотації, реферати, резюме, огляди, інсценівки, аранжування та інші переробки творів науки, літератури і  мистецтва), збірники (енциклопедії, антології, бази даних) і інші складові твори, являють собою  за добором або  розташуванню матеріалів результат творчої праці. Такі похідні та Складові твори охороняються авторським правом незалежно від того, чи є об'єктами авторських прав твори, на якіх смороду засновані або які смороду включаються.Не є об'єктами авторського права офіційні документи (закони, судові рішення, інші тексти законодавчого, адміністративного і судового характеру), а також їх офіційні переклади; державні символи і знаки (прапори, герби, ордени, грошові знаки та інші державні символи і знаки); твори народної творчості; повідомлення про події та факти, що мають інформаційний характер.

Автору  щодо його твору належать такі особисті немайнові  права: визнаватися  автором твору; використовувати  або дозволяти  використовувати  твір під справжнім  ім'ям автора, псевдонімом або анонімно (право на ім'я); оприлюднювати чи дозволяти обнародувати твір в будь-якій формі, включаючи право на відкликання, а також право на захист твору, включаючи його назву, від якого спотворення чи іншого зазіхання, здатного завдати шкоди честі та гідності автора.

Автору  щодо його твору належать виключні права здійснювати  або дозволяти  такі дії: відтворювати (тиражувати) і поширювати (продавати, здавати в прокат і т. п.) твір; публічно показувати і виконувати твір; повідомляти  твір для загального відома шляхом передачі в ефір або по кабелю; перекладати, переробляти, аранжувати або іншим  образом переробляти  твір.

За  загальним правилом авторське право  діє протягом усього життя автора і 50 років після його смерті. Право авторства, право на ім'я і право на захист репутації автора охороняються безстроково.

Використання  чужих творів 

Загальне  правило: якщо ви хочете використовувати  в рекламі твір, створений не вами, будьте готові до того, що вам доведеться: а) дізнатися, хто автор цього твору, б) знайти його координати, в) зв'язатися з автором (його спадкоємцями або правонаступниками), г,) переконати автора дозволити вам використовувати його твір у вашій рекламі за суму, що вписується в ваш бюджет, д) укласти з цим автором договір у письмовій формі та е) використовувати це тільки відповідно до укладеного договору.

Причому мова може йти про  будь-якому творі - мелодії з пісні, декількох кадрах з фільму, фотографії, рядку з вірша, дизайні і т. п. Згадайте, вам хто-небудь коли-небудь говорив, що не буде порушенням авторського права використання в рекламі 7 нот чужої музики або 20 літер чужого тексту? Так от, все це домисли, що не знаходять ніякого підкріплення в законодавстві і судовій практиці.Це - загальне правило. Є і винятки: якщо твір не охороняється авторським правом, то вам не доведеться отримувати дозвіл на його використання.

Найбільш  частий випадок, коли твір не охороняється авторським правом, - це закінчення строку охорони. Сьогодні термін охорони становить все життя автора плюс 50 років після його смерті (у СРСР цей термін складав 25 років). Закриваючи очі на певні тонкощі і складнощі в розрахунках щодо деяких авторів, можна сказати, що якщо автор помер до 1951 р., його твори авторським правом більше не охороняються.Хоча і тут не все так просто. Крім прав авторських існують ще права суміжні, т. е. права виконавців та виробників фонограм. Так що якщо ви хочете використовувати, наприклад, Токату Баха, переконайтеся, що це запис, у відношенні якої вам не зможуть пред'явити претензії виконавця та виробника фонограми.Більше того, автору належить невідчужуване особисте немайнове право на ім'я, т. е. право вирішувати, чи буде твір використовуватися з вказівкою справжнього імені автора, під псевдонімом або без зазначення імені автора. Мало того, що це право застосувати і щодо реклами, воно до того ж охороняється безстроково. Ви не можете вирішити за автора, що використання твору буде здійснюватися без зазначення його імені, т. е. анонімно. За загальним правилом при використанні твору завжди повинно вказуватися справжнє ім'я автора. Абсурдність вказівки імен всіх авторів, чиї твори використовувалися в рекламі, - це ще один доказ того, що з авторами (чи їх спадкоємцями) необхідно укладати договори, в яких крім права на використання слід вказувати, що використання буде здійснюватися анонімно. У зв'язку з цим становить інтерес питання, як використовувати в рекламі твори, строк охорони яких закінчився. З одного боку, дозволу на використання отримувати не треба. З іншого боку, вказувати ім'я автора в рекламі як мінімум дивно Відповідь на це питання залежить від того, чи є у автора спадкоємці і скільки важлива для них охорона особистих немайнових прав автора. 

Слід  також зазначити, що не всі твори іноземних авторів охороняються у Росії. Оскільки міжнародна охорона авторського права виникає тільки на підставі міжнародного договору, необхідно перевірити, чи існують відповідні договори, що охоплюють той чи інший твір. Це можуть бути як двосторонні договори, так і універсальні (наприклад, Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів).Існують і деякі інші винятки. У будь-якому випадку треба запам'ятати: якщо немає стовідсоткової впевненості, що чужий твір не охороняється авторським правом, слід подбати про те, щоб отримати у автора відповідний дозвіл. Якщо ж така впевненість є, то ... треба отримати кваліфіковану консультацію юриста з авторського права. Можливо, він вас переконає ... 

Якщо  з'ясується, що ви без  дозволу використовували  чужий твір, що охороняється авторським правом, у вашої фірми можуть виникнути досить відчутні неприємності у вигляді виплати автору (правовласнику) компенсації в розмірі всього доходу фірми від використання твору, у розмірі збитків автора або у вигляді фіксованого штрафу в діапазоні від 10 до 50 000 мінімальних розмірів оплати праці. Крім того, суд Може прийнято Рішення про конфіскацію та знищення ВСІХ контрафактних (незаконно виготовлені) прімірніків твору І устаткування, за допомогою метода якого Такі примірники виготовляємої.

Ні  для кого не секрет, що наші суди рідко присуджують суми, які здатні розорити порушника. Випадки, коли розмір компенсації перевищує $ 10 тис., зустрічаються нечасто. Але це не повинно викликати передчасної радості, оскільки треба враховувати, що автор може подати до суду не тільки на рекламну фірму, а й, наприклад, на телеканал, який показав ролик, у якому незаконно використано твір автора. А кому охота псувати відносини з телеканалами?

Не  можна також забувати, що автор має право  через суд вимагати (крім грошової компенсації) заборони подальшого незаконного використання свого твору. А якщо мова йде про якийсь довгостроковому рекламному проекті, можна припустити, що замовник буде декілька засмучений тим обставиною, що йому доведеться терміново все міняти. Та й репутації вашої фірми це явно не піде на користь.

На  Заході, де необхідність поваги авторських прав уже давно не ставиться  під сумнів, твори, які не були написані спеціально для реклами, використовуються тільки в рекламі з великим бюджетом. Там дешевше найняти композитора, який напише музику спеціально для реклами, ніж купувати права на вже відому (розкручену) музику для використання її в рекламі товарів або послуг. А вже про те, щоб цю музику використовувати без дозволу, і мови немає.

Можна навести приклад  з російської судової  практики, коли було виграно справу ** проти радіостанції «Ділова хвиля», яка  використовувала  в рекламі охороняється авторським правом музичний твір без укладання договору з автором і без зазначення його імені. Після дворічних судових розглядів, що дійшли до президії Мосміськсуду, радіостанції довелося виплатити компенсацію в сумі 1000 мінімальних розмірів оплати праці. Суд не сприйняв її аргументу про те, що таке використання-безкоштовна реклама творчості автора і що автор повинен бути вдячний радіостанції за крадіжку його твори. 

Авторське право на рекламу  Реклама найчастіше сама є об'єктом  авторського права. Це у випадку, коли вона представляє  собою результат  творчої праці.