Мовленнєвий етикет ‒ основа успішного ділового спілкування

Українці знімають головний убір, коли входять до хати і коли їдять. В Україні без головних уборів чоловіки йдуть за труною і покійником, а також знімають їх, коли повз них проходить і похоронна процесія. Це остання шана тому, хто відходить у вічність.

Нині виховані чоловіки під час вітання, прощання, знайомлення, спілкування з жінкою знімають капелюх (не знявши головного убору, не можна цілувати особу жіночої статі, в тому числі у руку). В Англії декілька десятиліть тому засновано товариство джентльменів, які знімають капелюхи навіть під час телефонної розмови.

Жіночий одяг. На офіційні заходи жінки приходять у костюмах, сукнях-костюмах, вовняних спідницях з блузою, сукнях. Рука́ва – довгі або „труакар”, виріз – невеликий, фасон – строгий. Аксесуари в одній кольоровій гамі з сукнею (костюмом). Не радять поєднувати більше двох кольорів.

Капелюшок можна не знімати  взагалі. Панчохи – обовʼязкові.

Щоденний одяг жінки  має бути насамперед функціональним. Діловим жінкам рекомендують костюм або сукню-костюм. Аби не відвертати увагу партнерів, їм не радять міні-спідниці, глибоке декольте, відкриті плечі, яскраві кольори. Увечері і взимку одяг має бути темнішим, ніж удень і влітку.

Повним жінкам рекомендують одяг у вертикальну смужку, темних кольорів і фасонів, які приховують повноту. Їм не варто носити одяг з  великими візерунками. Візерункові надається неабиякого значення. Коли він вдало дібраний, яскравий, впадає в око, то маскує вади фігури, широку талію, сутулість тощо. Чорний колір підкреслює зморшки на обличчі, білий, навпаки, вигладжує й відсвіжує обличчя. Проте блідим не варто одягатися в біле і голубе, а румʼяним – у червоне. Енергійним дівчатам личить одяг спортивного типу, скромним, мрійливим – романтичного (з мереживом, оборками, рюшами тощо). Худим жінкам рекомендують носити пишні спідниці. Високим жінкам не личать маленькі сумочки, а мініатюрним – великі.

Зачіска. Колір волосся жінки повинен гармоніювати з кольором її обличчя й очей. Пофарбоване в темний колір волосся надає жінкам строгості, суворості, світле волосся робить їх молодшими.

Діловій жінці не личить надто яскравий колір на голові, вигадлива зачіска, дуже довге, як і надмірно коротке, волосся.

Макіяж. Косметичним засобам належить неабияка роль у тому, як себе почуває жінка і як її сприймає оточення. Щоб останнє було позитивним, макіяж має бути ледь помітним і гармоніювати з формою обличчя, кольором волосся й очей.

Прикраси. Коли на людині надто багато всіляких ювелірних виробів, до того ж із різних матеріалів (платини, золота, срібла тощо), – це несмак. Для ділового чоловіка достатньо одного персня (обручки або „печатки”), запонок і шпильки для краватки. Ділова жінка одягає дорогі, високомистецькі прикраси тільки на свята, урочистості, але не на роботу. Натільні хрестики поверх блузки чи светра теж не засвідчують витонченості естетичного смаку, не кажучи вже про християнську мораль.

 

5. Правила рукостискання.

До невербальних засобів спілкування належать динамічні дотики у формі рукостискання, поплескування. Використання людиною в спілкуванні динамічних доторкань визначається багатьма факторами. Серед них особливу силу мають статус партнерів, вік, стать, ступінь їхнього знайомства. Рукостискання, наприклад, діляться на три типи: домінуюче (рука зверху, долоня розгорнута долілиць), покірне (рука знизу, долоня розгорнута нагору) і рівноправне. Такий такесический елемент, як поплескування по плечу, можливий за умови близьких відносин, рівності соціального стану спірозмовників.

Рукостискання є неодмінним атрибутом будь-якої зустрічі і прощання. Воно може бути інформаційним, особливо його інтенсивність і тривалість. Занадто коротке, мляве рукостискання рук може свідчити про байдужність. Тривале рукостискання й занадто вологі руки свідчать про сильне хвилювання. Однак затримувати руку партнера у своїй руці не варто: у нього може виникнути почуття роздратування (він начебто потрапив у капкан).

Після вітання зазвичай необхідне рукостискання. Чоловікам  рекомендується завжди обмінюватися рукостисканням один з одним, жінкам – тільки за згодою обох; коли чоловіка представляють  жінці, першої руку пропонує вона. Пріоритет у цьому належить і більше людям похилого віку.

Відмовитися потиснути протягнену руку – дуже серйозна образа. На це можна піти лише в крайньому випадку. Відмова в рукостисканні – виняткова міра покарання.

Перш ніж потиснути руку, потрібно зняти капелюх, нахилитися й подивитися в обличчя співрозмовникові. У будь-якому випадку чоловік повинен встати. Жінка встає тільки тоді, коли їй має потиснути руку людина набагато старша за неї або якщо хоче надати їй особливу увагу.

За традицією потискують праву руку. Але бувають випадки, коли доводиться потискувати ліву руку: в інваліда, наприклад, або якщо ваша права рука сильно забруднена після брудної роботи й немає можливості її вимити (але треба відразу ж пояснити це й вибачитися). В усьому світі скаути потискують один одному ліву руку, те саме роблять члени деяких інших асоціацій або громад.

На вулиці чоловік, вітаючись, знімає рукавичку з правої руки незалежно від того, чи одягнута рукавичка на протягнену йому руку, але рука жінки може залишитися в рукавичці.

Рукостискання може бути дуже інформативним, особливо його інтенсивність і тривалість. Наприклад, подати два пальці – це зарозуміле вітання; подати руку човником – вітання збентеженої людини; довго потискувати руку, не відпускаючи, – вияв дружнього або фамільярного інтересу до людини. Крім того, занадто коротке, мляве рукостискання дуже сухих рук може свідчити про байдужність.

У ділового партнера пряма, незігнута рука при потиску – теж погано. Він, імовірно, нешанобливо до вас ставиться й намагається зберегти дистанцію. Також з вами не збираються входити в близькі відносини, а вибирають далеку відстань, коли замість руки беруть у долоню тільки пальці. Рукостискання двома руками (так звана рукавичка) допускається тільки щодо добре знайомих людей. Але такий жест говорить багато про що: ваш співрозмовник зізнається, що він чесний і йому можна довіряти.

Яким повинне бути рукостискання? Твердим і коротким, рука при цьому піднята до рівня ліктя. Потискуючи руку, обовʼязково дивляться прямо в очі тому, з ким вітаються, і виражають мімікою задоволення від зустрічі. У відповідь Ви отримаєте багато корисної для вас інформації.

 

6. Ольфакторика  ділового спілкування.

Ольфакторика (лат. olfactus „чути нюхом”) вивчає запахи, які використовуються в комунікації (тіла, косметики).

Найкращий запах для ділового спілкування – запах мила й чистої води! Прибережіть дорогоцінні краплі чоловічих парфумів для іншого випадку.

Ділове спілкування припускає зустрічі з безліччю малознайомих людей, які можуть бути досить чутливі до різких заходів.  Ніколи не можна бути впевненим, що серед ваших клієнтів і партнерів не зустрінеться алергика або просто людини, яка на дух не переносить саме цей.

Чоловічі парфуми в бізнесі потрібно використовувати дуже помірковано й обережно.

За узвичаєними нормами запах парфумів може поширюватися у жінок не більше як на 45 см., а в чоловіків – на 15 см. Парфуми мають гармоніювати із запахом тіла, який у людей неоднаковий. Діловим жінкам рекомендують квіткові аромати.

У кімнаті найкращий  запах – це запах свіжо завареної кави.

7. Невербальне  спілкування на співбесіді: як  уникнути помилок

Співбесіда – це процес, спрямований  на те, щоб себе вигідно продати, де величезну роль грає перше враження. Насправді, інтервʼю і є перше  враження. І ви, звичайно, знаєте стару приказку, що другого шансу у вас не буде ніколи.  Обидві сторони хочуть зрозуміти, чи здатні вони до подальшого співробітництва.

Діловий одяг – не єдиний вид „мови  тіла”, що створює про вас позитивне  або негативне враження. Мають  значення й інші невербальні засоби: міміка, інтонація, жести, пози, запахи. Фахівці вважають, що через невербальні комунікації передається дві третини всієї інформації про людину. При цьому, якщо вербальні  й невербальні повідомлення суперечать один одному, людина віддає переваги останнім. Уся інша інформація оцінюється їм як несуттєва й ігнорується.

Як уникнути основних помилок?

• Одягайтеся для успіху. Одягайтеся так, ніби у Вас уже є робота, яку Ви намагаєтеся отримати.  Дайте відчути роботодавцеві своїм зовнішнім виглядом, що ви –  надійний професіонал і вже посіли цю посаду.
• Не забудьте про діловий етикет й гарні манери. Не спізнюйтеся на співбесіду. Не сідаєте перш, ніж вам запропонують це зробити. Заздалегідь довідайтеся імʼя того, хто буде проводити інтервʼю.
• Урахуйте, що ентузіазм і впевненість вражає. Енергійні працівники завжди подобаються. Позбавлений ентузіазму стиль поведінки говорить про те, що ви будете ледачим і апатичним працівником.
• Стежте за рухами свого тіла. Сутулість, опущені плечі, хода, коли шаркають, посилають негативні невербальні сигнали й говорять про апатію, низьку енергію й непевність.
• Уникайте метушливості. Дивіться співрозмовникові прямо в очі, відповідаючи на питання. Постійний зоровий контакт під час розмови говорить про твердість і надійність.
• Пам’ятайте, що голос говорить більше, ніж слова. Чітка вимова, виразні відповіді говорять про вашу впевненість у собі.
• Пам’ятайте про те, що запах може бути неприємним. Якщо від вас погано пахне, ви програли й не отримаєте бажану роботу.

 

 

Висновки

У розділі висвітлено основні положення  невербального спілкування, зокрема  його етичний аспект. Розкрито правила  використання просодичних та екстралінгвістичних  засобів, висвітлено норми в застосуванні жестів і міміки, уставлено головні правила щодо зовнішнього вигляду на діловій зустрічі, звернено увагу на такий важливий момент ділової комунікації, як рукостискання; виділено аспекти, важливі для співбесіди: одяг, гарні манери, упевненість, рухи тіла, зоровий контакт, голос, запах.

 

Тема: „Комплімент як стандартна етикетна ситуація”

 

Зміст.

1. Комплімент. Основні  проблемні питання, пов’язані з компліментом. 

2. Правила компліментів.

3. Види компліментів.

4. Відповідь на комплімент.

 

Ключові слова: комплімент, лестощі, похвала, пряма позитивна оцінка, принципи компліменту, емпатія, подвійний зміст, натяк, прямий комплімент, прихований комплімент, комплімент із гумором, непрямий комплімент, відповідь на комплімент.

 

Цілі та завдання вивчення розділу:

Мета розділу –  висвітлити основні проблеми, що виникають  під час розмови, коли говорять один одному компліменти, установити межу між компліментом, лестощами та похвалою, визначити типи компліментів у діловій сфері, підкреслити важливість правильно відповідати на комплімент як ознаку дотримання етикету; розвивати навички робити комплімент знайомій та малознайомій людині, а також відповідати на нього. 

 

Методичні рекомендації до вивчення розділу 1.4.

Вивчаючи тему „Комплімент  як стандартна етикетна ситуація”, зверніть особливу увагу на пункт 1, де розкрито основні проблеми, повʼязані з  тим, які словесні формули можна  вважати компліментом, з якою метою говорять компліменти, як часто їх треба говорити тощо. Опрацьовуючи пункт 2, спробуйте кожне з правил підтвердити власними прикладами. Вивчивши пункт 3, подумайте, який вид компліментів буде найкращим для ділового спілкування. На останок, сформулюйте 5 – 6 мовленнєвих формул, які б можна було використати як відповідь на комплімент.     

 

Навчальний матеріал.

1. Комплімент. Основні проблемні питання, пов’язані  з компліментом (що таке комплімент, навіщо їх говорити, як часто  їх говорити тощо). 

Що таке комплімент?

Для успіху в діловій  комунікації варто пам’ятати  про те, що чим приємніше буде людям спілкуватися, тим вищим  буде шанс вдало вирішити ділову проблему або укласти угоду. Показати діловим  партнерам, що ви ними цікавитеся, дозволяють компліменти. Слово compliment у французькій мові означає „вітання”, а також „люб’язний, приємний вислів”. 

Розібратися в тому, що таке гарний комплімент, допоможе, насамперед, точне визначення цього поняття. Компліментом називається невелике перебільшення достоїнства, що співрозмовник хоче бачити в собі. Комплімент відрізняється від лестощів саме тим, що дається невелике перебільшення. Підлесник сильно перебільшує достоїнства співрозмовника. Порівняйте: „Тобі дуже личить цей колір” (комплімент) і „Ти найкрасивіша” (лестощі). Лестощі грубіші й мають більше шансів бути відкинутими через неправдоподібність. Хоча є люди, яким і лестощі по душі. Утім, багатьох лестощі відштовхують. Тому, особливо в діловому спілкуванні, наявна перевага компліменту як інструмента більш тонкого й впливового. Слова „Не люблю компліментів!” належать не до компліментів, а до пародій на них, до лестощів. Відомо, що поганим виконанням можна зіпсувати найкращу ідею.

Комплімент і похвала не те саме. Справді, похвала – це позитивна оцінка. Зрозуміло, що оцінку нижчому робить вища особу (старший за посадою або положенням), а не навпаки. При компліменті ж, на відміну від похвали, відбувається прибудова знизу, співрозмовник ніби піднімається Вами над собою. Таким чином, найефективніший комплімент – це комплімент на тлі антикомпліменту собі, коли, піднімаючи іншого, ми додатково звертаємо увагу на свій неуспіх. Приклад. Один начальник відділу говорить іншому: „Як тобі вдається говорити із шефом? Я вчора годину його вмовляв і все марно, а ти за п’ять хвилин те саме питання вирішив”. Це гарний комплімент колезі на тлі антикомпліменту собі.