Таблиця 2. Компанії - лідери ринку соку в Україні

Отже, виготовлення натурального соку з використанням  ензиму, як чинника, що підвищує процент  виходу соку з сировини є більш  пріоритетним, ніж виготовлення натурального соку без використання ферментних препаратів.

Рис. 5 Основні лідери – виробники ринку соків в Україні

Рис. 6 Смакові вподобання українців

Рис. 7 Споживчі вподобання середньостатистичного українця 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Аналіз комплексу маркетингу досліджуваного підприємства

Соковиті  гроші 

Автор: Юлія БЕРЕЗОВСЬКА

У найближчі  кілька років український ринок  сокової продукції збереже темпи  зростання у 25-30%

Окрім традиційно домінуючих на прилавках апельсинового, яблучного і томатного смаків (36% продажу), багато компаній-виробників роблять акцент і на екзотиці. Річ у тім, що низка маркетингових досліджень на предмет уподобань покупців свідчать про зростання популярності екзотичних смаків. Дослідження показали, що споживач охоче спробував би щось оригінальне і незвичайне, зокрема на базі вже знайомого смаку. Тобто, попри свою консервативність, український споживач готовий до смакових новинок і експериментів. Деякі виробники вже скористалися підказками маркетологів, запропонувавши споживачеві оригінальні смаки, наприклад, кокосово-ананасовий нектар «Джаффа», сік з білого аргентинського грейпфрута «Sandora Fruit of the World».

Доволі швидко розвивається сегмент овочевих соків. Практично всі виробники зазначають, що споживач поставився до овочевих новинок прихильно, тому вирішили й надалі розвивати цей напрям. Однак, як стверджує Денис Сільченко, овочеві соки все ще залишаються нішевим продуктом, і про перспективність розвитку цього сегмента говорити зарано. Попри нинішню популярність, не виключено, що незабаром пропозиція овочевих соків помітно перевищуватиме попит на них. Овочева ніша на ринку СНН ще відносно вільна, але, з огляду на кількість овочевих новинок компаній-виробників, не надовго. Задовольнити інтерес покупців до нових овочевих смаків прагнуть навіть компанії, для яких виробництво соків не є основним профілем роботи («Златодар»).

Проникає на ринок й імпортна екзотика: соки фейхоа, кизилу, айви. Дедалі популярними  стають різноманітні мікси — мультифруктові соки становлять 15% споживання, частка міксів двох фруктів — 10%, трьох і більше — 3%.

Вітчизняний ринок соків, на думку операторів, має колосальний потенціал для зростання. Наприклад, у ТОВ «Сандора» вважають, що потенційна місткість ринку в 4-6 разів перевищує нинішні обсяги споживання. На думку Віталія Шапошникова, найближчим часом обсяг продажу на ринку може збільшитися з торішніх $250 млн до $1 млрд. Щоправда, наблизитися до західних стандартів споживання Україна, за оцінками провідних операторів, зможе не раніше ніж через 5 років (середньостатистичний мешканець Західної Європи

Прогноз

Маркетинг в упаковці

Традиційно велику частку пакувальних матеріалів у  виробництві соків становить  картон (87%), який, за прогнозами аналітиків, у найближчій перспективі домінуватиме на ринку СНН. Минулий рік продемонстрував лояльність споживачів до упаковок місткістю 0,5 л (ТМ «Соки Біола» і «Садочок») — частка продажу соків у таких порціях зросла з 1% (2003 року) до 6%. Однією з тенденцій ринку СНН торік також стало виведення упаковок великих, сімейних, об’ємів (1,5-2 л).

Цікаво, що консервативна  і малозатратна упаковка Одеського  заводу дитячого харчування забезпечила  сокам цього виробника друге  місце (25%) у нижчому ціновому сегменті.

Торік трохи менше виробники використовували в упаковці фольгу і скляну тару. Водночас може збільшитися частка ПЕТ-пляшок (4,6% ринку упаковки під СНН за підсумками 2004 року), оскільки ними повною мірою скористався новий гравець — ЗАТ «Ерлан» (ТМ «Соки Біола»), який прийшов на ринок влітку минулого року і за півроку відвоював 43% нижчого за середній цінового сегменту ринку. Утім, пакувальний чинник навряд чи є визначальним в успіху ТМ «Соки Біола». Найімовірніше, швидкого просування нової ТМ досягнуто за рахунок налагодженої дистриб’юторської мережі Ерлану, яка працює на ринку безалкогольних напоїв. Проте найбільші учасники ринку зазначають, що не мають наміру копіювати цю маркетингову стратегію.

До  речі

Соки і нектари  за своєю смаковою категорією поділяються  на моносоки (смак одного фрукта чи овоча) і купажовані (суміш кількох смаків). Виготовлення купажованих соків обходиться виробнику трохи дешевше, ніж екзотичних моносоків, — за основу береться сік з недорогої сировини (наприклад, яблучний, грушевий) і змішується з дорожчими фруктами.

До  відома торгівців 

У всіх регіонах і в столиці основна частка продажу припадає на 100% натуральні моносоки і нектари, передусім мультифруктові, апельсинові, томатні, яблучні, персикові, виноградні й ананасові. Утім, SWOT-аналіз і моніторинг ринку свідчать про те, що в містах-мільйонниках спостерігається зростання інтересу населення до овочевих соків, екзотики і міксів, що поєднують, на перший погляд, несумісні смаки, наприклад, гарбузово-апельсиновий або морквяно-березовий.

Зміна сезонів майже не позначається на купівельних уподобаннях — лише на обсягах продажу. Піком продажу є період з березня до червня — до появи свіжих фруктів. Персик і абрикос можна назвати винятком, оскільки сік з цих фруктів запитаний аж до появи свіжих персиків і абрикосів, тобто до серпня.

Зазвичай процес уведення нового «соковитого» товару займає близько двох-трьох тижнів.

Досвід продажу  соків у фаст-фудах, ресторанах і  кафе показує, що широка гама соків  не дає ефективного продажу (тобто  приросту при розширенні асортименту соків). У ресторанах, кафе, фаст-фудах доцільніше пропонувати три види соків. У фаст-фудах, як правило, найбільше купують томатний і апельсиновий соки, в деяких ресторанах швидкого обслуговування ставку роблять також на персиковий або яблучний сік.

У барах краще  реалізуються соки, які використовуються як інгредієнти коктейлів — апельсин, ананас, мультивітамін, томат і вишня. А одне з останніх маркетингових  досліджень засвідчило підвищення попиту з боку відвідувачів барів і ресторанів на соки преміум-класу.